Ухвала суду № 2047498, 13.08.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2008 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-4328/08

Категорія: 36                                                     Головуючий 1 інстанції: Данилова М.В.

                                                                          Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі  Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представника позивача – Городніченко О.А.

представника відповідача – Пікалов О.В.

представника відповідача – Теліженко С.І.

представника третьої особи – Сліденко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької МДПІ Харківської області  на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2008 року по справі№2а-502/08

за позовом  Дочірнього підприємства «Українська пивна компанія»

 до                Нововодолазької МДПІ Харківської області

3-тя особа   ДПА у Харківській області

за участю    Прокуратури Харківської області

про               скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Дочірнє підприємство «Українська пивна компанія», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ Харківської області від 22.08.07 р. № 0000572310/2 про визначення по­даткового зобов'язання по ПДВ в сумі 2215349,0 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1107675,0 грн. та № 0000562310/0 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 116991,0 грн. та застосування штрафних (фінан­сових) санкцій в розмірі 24559,0 грн., визнати недійсним та скасувати рішення Нововодолазької МДПІ у Харківській області, прийняте за результатами розгляду заперечень на акт перевірки № 2641/10/23-114 від 22.08.07 р., яким заперечення ДП «Українська пивна компанія» за­лишено без задоволення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.08 р. адміністративний позов Дочірнього підприємства «Українська пивна компанія» до Нововодолазької МДПІ Харківської області, 3-тя особа ДПА у Харківській області, за участю прокуратури Харківської області про скасування рішень був задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ Харківської області від 22.08.07 р. № 0000572310/2 та № 0000562310/0.В частині визнання недійсними вищевказаних оскаржених податкових повідомлень-рішень Ново­водолазької МДПІ Харківської об­ласті було відмовлено. Також було відмовлено у задоволенні вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення Нововодолазь­кої МДПІ в Харківській області за результатами розгляду заперечень на акт перевірки № 2641/10/23-114 від 22.08.07 р.  

Відповідач не погодився з зазначеною постановою та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.08 р. по справі№2а-502/08 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову суду першої інстанції – без змін.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, з метою захисту інтересів держави в рамках даного судового процесу, до справи вступила Прокуратура Харківської області.

При розгляді справи судом першої інстанції, за клопотанням позивача, спеціалістами-економістами Харківського науково-дослідного інституту судових експер­тиз ім. засл. Професора М.С. Бокаріуса проведено судово-економічну експертизу та до матеріалів справи долучено експертний висновок № 11740.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб, які прибули в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 62/23-104/30427469 від 08.08.07 р. виїзної планової комплексної документальної перевірки підприємства позивача з питань дотримання законодавства України, вимог податкового та валютного законодавства України за період з 01.07.06    р. по 31.03.07 р.

Не погодившись з викладеними у акті висновками платник податків направив заперечення, які були розглянуті відповідачем, про що підприємство було повідомлено листом № 2641/10/23-114 від 22.08.07 р.

Як випливає з оскаржених податкових повідомлень-рішень, перевіряючими були виявлені порушення позивачем, зокрема, вимог п. 4.1 ст. 4, п. 7.2.3, п. 7.3.1, п. 7.4.1 та п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язані з тим, що     позивачем у січні-березні 2007 р. включений до складу податкового кредиту по ПДВ податок на загальну суму 1445337,98 грн. на підставі податкових накладних № 815.015 від 15.08.05 р. на суму 190000,0 грн., № 815.017 від 15.08.05 р. на суму 348000,0 грн., № 518.016 від 18.05.05 р. на суму 1611213,12 грн., № 601.026 від 01.06.05 р. на су­му 1809865,68 грн., № 504.025 від 04.05.05 р. на суму 783108,48 грн., № 601.027 від 01.06.05 р. на суму 1901467,2 грн., № 413.003 від 13.04.05 р. на суму 179365,56 грн., № 411.005 від 11.04.05 р. на суму 226523,32 грн., № 401.007 від 01.04.05 р. на суму 560168,04 грн., № 401.008 від 01.04.05 р. на суму 172210,38 грн., № 414.004 від 14.04.05 р. на суму 82991,52 грн., № 414.005 від 14.04.05 р. на суму 132028,27 грн., № 422.012 від 22.04.05 р. на суму 500032,1 грн., № 401.006 від 01.04.05 р. на суму 191751,02 грн., отриманих від ТОВ «Перманент» (Код ЄДРПОУ 331963724), яке за даними відповідача було ліквідовано ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.06 р. по справі № Б-50/133-06; у серпні-листопаді 2006 р. включені до податкового кредиту по ПДВ суми податку 676423,1 грн. на підставі по­даткових накладних № 0303.003 від 03.03.06 р. на суму 148621,8 грн., № 1101.007 від 11.01.06 р. на суму 1460176,8 грн., № 1001.012 від 10.01.06 р. на суму 1743273,0 грн., № 0302.008 від 03.02.06 р. на суму 706468,8 грн., отриманих від ТОВ «Теліос» (Код ЄДРПОУ 33291774), яке ліквідовано ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.06 р. по справі № Б-48/41-06.

Оскільки на час формування податкового кредиту вищевказані підприємства були ліквідовані, відповідач наполягає на порушенні пози­вачем вищевказаних норм.

Задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції послався на положення п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ», який визначає, що бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню плат­нику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випад­ках, визначених цим Законом; п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», якими встановлено, що об’єктом оподаткування цим податком є операції платників податків із про­дажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж това­рів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа-продавець, зареєстрована як плат­ник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів (ро­біт, послуг) нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому подат­кову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Крім того, суд першої інстанції послався на положення п. 1.7 ст.1, абз.1 п. 7.4.1, абз. 3 п. 7.5.1 ст.7 Закону, відповідно яких податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням това­рів; датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт при­дбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Застосування наведених норм є цілком доцільним, але колегія суддів вважає необхідним зауважити, що відповідач при проведенні перевірки та при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення № 0000572310/2 від 22.08.07 р. не взяв до уваги положення п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», про порушення якого вказано в податковому повідомленні-рішенні. Дана норма (в редакції, що діяла з 01.06.05 р., але суттєво не змінена у порівнянні з попередньою редакцією) визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, підприємство отримало вище перелічені податкові накладні лише у серпні, вересні та листопаді 2006 р., січні-березні 2007 р., а тому не мало права враховувати вказані в них суми ПДВ у періоди, на які припадає перша подія при здійсненні операцій придбання товарів, оскільки п. 7.4.5 ст. 7 Закону містить заборону такого обрахування.

Представник відповідача підтвердив той факт, що суми ПДВ у попередні податкові періоди до податкового кредиту не відносилися.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що вимоги відповідача щодо обов’язку підприємства відкоригувати податковий кредит по податковим деклараціям по ПДВ за попередні податкові періоди відповідно дати першої події для кожної операції є неприпустимими, оскільки в ст. 5 Закону України «Про порядок погашення платниками податків зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зо­бов'язаний подати нову декларацію, яка містить виправлені показники лише у випадку якщо у майбутніх податкових періодах він самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше пред­ставленій ним податковій декларації. При цьому платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо та­кі уточнені показники вказуються ним у складі податкової декларації за який-небудь подальший податковий період, впродовж якого такі помилки були самостійно виявлені.

Оскільки декларування податкового кредиту в сумах, вказаних у вище перелічених податкових накладних, пов’язано не з виявленням помилки, а лише з датою отримання податкової накладної, то у відповідача не існувало підстав для виключення даних сум з податкового кредиту за серпень, вересень, листопад 2006 р. та січень-березень 2007 р.

Також безпідставним є твердження відповідача стосовно того, що позивач не мав права включати вказані податкові накладні в розрахунок податкового кредиту, оскільки ТОВ «Перманент» та ТОВ «Теліос» ліквідовані, а їх свідоцтва платника ПДВ анульовані, оскільки скасування державної реєстрації та подальше анулювання їх свідоцтв платника ПДВ проведено після здійснення господарських операцій. На час проведення поставки товарів, отримання за них оплати та виписування податкових накладних дані підприємства існували, мали відповідну правоздатність і були належним чином зареєстровані платниками ПДВ.  

Зважаючи на те, що Закону України «Про ПДВ» не ставить право платника податку на формування податкового кредиту від того, чи залишається постачальник юридичною особо та платником ПДВ в подальшому, тобто після видачі податкової накладної, а пов’язує це право лише з наявністю у платника податку належним чином оформленої податкової накладної, у відповідача не існує законних підстав обмежувати права позивача щодо формування податкового кредиту у залежності від наявності податкових накладних.

Також колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідач в суді першої інстанції не підтвердив документально свої твердження стосовно того, що ТОВ «Перманент» та ТОВ «Тєліос» ліквідовані, а їх свідоцтва платника ПДВ анульовані. На вимогу суду апеляційної інстанції представником відповідача були надані довідки (станом на 24.07.08 р.) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в яких зафіксовано, що державна реєстрація припинення юридичної особи – ТОВ «Перманент» у зв’язку з визнанням її банкрутом проведена 27.11.06 р., а ТОВ «Тєліос» - 16.08.06 р. Доказів того, що їх свідоцтва платників ПДВ були анульовані у встановленому Законом України «Про ПДВ» порядку представник відповідача до суду апеляційної інстанції не надав, тоді як колегія суддів витребувала дані докази.

В акті перевірки відповідачем також вказується на порушення підприємством вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п. 11.3.1 ст. 11 Закону України «Про оподатку­вання прибутку підприємств», які призвели до заниження платником скоригованого валового доходу за 1 квартал 2007 р. в сумі 444744,0 грн. Дані порушення, за твердженням перевіряючих, були виявлені на підставі банківської виписки № 002129 від 31.01.07 р., в якій відображено отримання позивачем передоплату за тентово-шатрову продукцію.  

Судом першої інстанції було встановлено, що згідно умов договору № 98-04/06-2 від 25.04.06 р. та додаткової угоди до нього від 12.07.06 р., укладених між позивачем (продавець) та ВАТ «Пивобезалкогольний комбінат «Славу­тич» (покупець), здійснювалось поставка товару на загальну суму 1278689,2 грн.

При дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку (видаткових накладних) в межах призначеної судом судово-економічної експертизи (висновок від 07.02.08 р.) було встановлено, що поставка товарів здійснена у період з 23.05.06 р. по 04.08.06 р. (том 2, арк. справи 145), а оплата проведена у період з 22.08.06 р. по 31.01.07 р.

Дані факти відповідачем не спростовані, оскільки при проведенні перевірки вказані первинні документи не досліджували. Посилання відповідача лише на банківську виписку не може визнаватися достатнім доказом, оскільки цей документ містить тільки відомості про надходження коштів, але не надає відомостей про відвантаження товарів.

В апеляційній скарзі апелянт наполягає на тому, що дані про відвантаження товарів, яке завершене 04.08.06 р., не підтверджені доказами, а видаткові накладні, перелічені у позові, не співпадають з переліком, наведеним у висновку експерта.

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що відповідно приписів п. 2 ст. 71 КАС України тягар доказування правомірності прийнятого рішення покладається на орган владних повноважень, в даному випадку на Нововодолазьку МДПІ. Але в акті перевірки відповідачем не наведена оцінка первинних документів, не вказано як ці операції відображалися в бухгалтерському та податковому обліку, що є обов’язковим при оформленні акту перевірки.

За таких обставин слід зробити висновок, що відповідач не виконав вимог п. 2 ст. 71 КАС України і не довів належним чином правомірності висновків щодо виявлених порушень та прийнятого у зв’язку з цим податкового повідомлення-рішення.

В акті перевірки також відображено порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та 7.4.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», пов’язані з тим, що позивачем в 3 кварталі 2006 р. проводилась реалізація холодильних шаф USS440 DTKLбренд «Обо­лонь» в межах договору комісії № 02-12/04-03 від 20.12.04 р. з ТОВ "Київська пивна група" (код ЄДРПОУ: 31171340) за ціною 2602,0 грн. за 1 шафу, яка нижче ціни придбання, а саме 2622,0 грн., що спричинило заниження податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 5805,0 грн. та по ПДВ в сумі 4644,0 грн.

Дані висновки відповідачем зроблені з посиланням на те, що перевіряючим не вдалося з’ясувати фактичну ціну придбання холодильних шаф та їх залишки станом на 01.07.06 р., оскільки підприємством не надавалися аналітичний облік по рахункам 28.1 «товари на складі» та 28.3 «товари на комісії» в розрізі номенклатури товарів.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що підставою для визначення бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ є документи первинного бухгалтерського обліку, які повинні належним чином відображатися в документах податкового обліку. Бухгалтерські регістри при цьому виконують допоміжну роль. При наявності належним чином оформлених первинних документів можливо здійснити всі необхідні обрахування.

До матеріалів справи позивачем надані накладні на отримання від АСТЕКС-груп ТОВ, ТОВ «Дніпропромрегіон», ТОВ «Дюна» в липні та серпні 2006 р. холодильних шаф в загальній кількості 1944 шт. за ціною 2185,0 грн., 2170,0 грн. та 2159,869 грн. за одиницю товару. З пояснень представника позивача в судовому засіданні випливає, що саме ці холодильні шафи були в подальшому реалізовані.

Дані твердження представника позивача відповідачем не спростовані, оскільки дані питання при перевірці не з’ясовувалися. Також представник відповідача не надав пояснень щодо того, яким чином були встановлені ціни придбання холодильних шаф в розмірі 2622,0 грн. за одиницю, які були використані при розрахунку податкових зобов’язань по податку на прибуток та ПДВ, оскільки, як вказано вище, в накладних на отримання устаткування чітко вказані ціни придбання, які менші за ціни реалізації цих же товарів.

Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини, слід зробити висновок, що твердження відповідача про те, що позивач придбавав матеріальні активи, які не призначалися для їх використання в господарській діяльності і нарахування податкових зобов’язань по податку на прибуток та ПДВ по операціям реалізація холодильних шаф USS440 DTKLбренд «Обо­лонь» в межах договору комісії № 02-12/04-03 від 20.12.04 р. з ТОВ "Київська пивна група" зроблене при використанні невстановлених джерел інформації, без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, тобто всупереч положенням чинного законодавства, а тому колегія суддів вважає, що відповідач не виконав покладеного на нього п. 2 ст. 71 КАС України обов’язку доведення правомірності прийнятого ним рішення.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2008 року по справі№2а-502/08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. 

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Нововодолазької МДПІ Харківської області  на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2008 року по справі№2а-502/08 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2008 року по справі№2а-502/08за позовом Дочірнього підприємства «Українська пивна компанія» до Нововодолазької МДПІ Харківської області, 3-тя особа ДПА у Харківській області, за участю прокуратури Харківської області про скасування рішень – залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.08.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                                    Н.С. Водолажська