Рішення № 20479481, 27.12.2011, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 2-326/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Безкоровайній Н.А.,за участю представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача: Марченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання,

встановив:

02 листопада 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПАТ«ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу»про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання у сумі 100.000 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини: так, під час виконання трудових обов'язків у відповідача у період з 15 вересня 1989 року по 21 лютого 2011 року , він отримав хронічне професійне захворювання хронічну вертеброгену пояснично-крестцову радікулопатію з мязово-технічним, лівостороннім корешковим синдромом, хронічну двосторонню туговухість з легким (другим) степенем зниження слуху, про що відповідачем складено акт розслідування хронічного професійного захворювання від 19.05.2011 року.

Висновком МСЕК від 30.06.2011 року, вперше, він визнаний таким, що стійко втратив професійну працездатність на 55 %, за сукупністю: 40% з хронічної вертеброгеної пояснично-крестцової радікулопатії та 15% по туговухості, яка пов'язана з професійним захворюванням і його визнано інвалідом 3 групи.

Оскільки втрата працездатності спричиняє йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зв'язків, втрати роботи за спеціальністю, так як хвороба перешкоджає йому працювати у підземних умовах, необхідності додавати додаткові зусилля для організації життя, постійно лікуватися, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі, на його користь одноразову грошову компенсацію в рахунок відшкодування такої моральної шкоди.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не прибув, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та просив задовольнити позов.

Представник позивача, адвокат ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, посилався на ті ж підстави і просив суд позов задовольнити.

Окрім того пояснив, що професійне захворювання було вперше виявлено під час роботи у відповідача, і виникло воно внаслідок порушення трудових прав ОСОБА_3 незабезпеченням безпечних та нешкідливих умов праці.

В обгрунтування розміру грошової компенсації послався на те, що з вини відповідача внаслідок втрати здоров`я фактично втратив роботу за фахом, почуває себе постійно у хворобливому стані, змушений для відновлення здоров`я лікуватися, що змінило звичний ритм його життя, вимагає додаткових зусиль для його організації.

Крім того, професійне захворювання призвело до погіршення сімейних відносин. Внаслідок чого змушений піти з сімї та проживати за іншою адресою.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що підприємство є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля, умови праці гірничого робітника очисного забою підземного відносяться до категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, незалежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємств.

Представник відповідача вважає, що сам позивач, будучи незадоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршувати стан здоров`я. Тому вважає, що підприємство не порушувало трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_3 працював у відповідача в якості гірничого робітника очисного забою підземного 5 розряду та має загальний стаж роботи в умовах впливу шкідливих факторів близько 28 років, а на даному підприємстві 21 рік 3 місяця (а.с. ).

Згідно випискам з амбулаторної карти, історіям хвороби виданою ЦМЛ м. Кіровське Донецької обласної ( а.с. ), хвороба позивача ОСОБА_3 постійно прогресує. (а.с. ).

За висновком ЛЕК ДОКЛП від 08 квітня 2011 року № 619 виявлене у ОСОБА_3 захворювання є професійним (а.с. ). Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 19 травня 2011 року ( а.с. ) професійне захворювання виникло через недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля та тривалою роботою в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

Умови праці позивача у відповідача викладені в санітарно-гігієнічній характеристиці, в якій зазначено, що еквівалентний рівень шуму 100 дб А, а припустимий рівень 80 дб А, еквівалентний коррегірований рівень локальної вібрації по віброшвидкості 116 дб, припустимий рівень 112 дб, що свідчить про недотримання відповідачем вимог нормативних актів з охорони праці (а.с ).

За висновком МСЕК від 30.06.2011 року року (а.с. ) позивачу ОСОБА_3 встановлено 55 %, за сукупністю : 40% за хронічною вертеброгеною пояснично-крестцовою радікулопатією та 15% за туговухості, яка пов'язана з професійним захворюванням і його визнано інвалідом 3 групи, протипоказана тяжка фізична праця в підземних умовах, з вимушеним положенням тіла, в несприятливих метеоумовах .

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в и. 3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав

працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ«ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання ним трудових обов'язків.

Отже, роботодавець не забезпечив створення нешкідливих умов праці.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, виписками з історій хвороби (а.с. ).

При встановлені розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторному лікуванні, протитипоказання шодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача в умовах дії шкідливих факторів виробництва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в сумі 22.000 (двадцять дві тисячи ) гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2011 року мінімальна заробітна плата становила 941 грн. (затверджено Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 року №2857-VI), отже до стягнення з відповідача підлягає 94,10 грн.

На підставі викладеного,керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 22.000 (двадцять дві тисячі ) гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства « ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» судовий збір в розмірі 94,10 грн. (девяносто чотири гривні 10 копійок) на р/р 31213206700050, м.Жданівка 22030001, ЕДРПОУ 37967785, банк отримувача: ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна