Постанова № 2047492, 11.06.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а–326/08 (22а-1909/07)                                                                                              Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 24                                                                                                              інстанції – Азізбекян Т.А.

                                                                                                                                                          24/350/07АП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня2008 року                                                                  м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді–  Туркіної Л.П. ( доповідач),

суддів              –  Коршуна А.О., Проценко О.А.

при секретарі – Піцик Р. В.,

за участі представників сторін:

позивача – не прибув

відповідача  - Міщенко О. В. ( довіреність № 7967/10/10-011 від 27.06.2007 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

на  постанову господарського суду Запорізької області від 31 травня 2007р.

по справі№ 24/350/07АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Союзспецмаш», м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про визнання нечинним рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про анулювання Свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» №11711658 як платника податку на додану вартість, прийняте у формі Акту від 24.11.2006 р. № 369 та зобов’язання ДПІ відновити дію свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» №11711658 як платника податку на додану вартість з моменту анулювання – 24.11.2005р., -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2007 р. товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ «Союзспецмаш» (далі – ТОВ ВКФ «Союзспецмаш») звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» № 11711658 платником податку на додану вартість, прийняте у формі акту від 24.11.2005 р. № 369, з моменту прийняття та зобов’язання відповідача поновити дію свідоцтва з моменту анулювання – 24.11.2005 р.

У судовому засіданні 31.05.2007 р. представник позивача в усному порядку здійснив уточнення позовних вимог, просив суд: - визнати протиправним та скасувати Акт №369 від24.11.2005 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» №11711658, як платника податку на додану вартість; - зобов’язати ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відновити дію свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» №11711658, як платника податку на додану вартість з моменту анулювання – 24.11.2005 р.

Уточнення позивача прийнято судом.

Позивач зазначає, що анулювання свідоцтва ТОВ ВКФ «Созспецмаш», як платника податку на додану вартість здійснено без достатніх підстав і в результаті помилкового застосування відповідачем положень Закону України «Про податок на додану вартість» та Положення про реєстрацію платників ПДВ, а тому акт від 24.11.2005 р. № 369 підлягає визнанню нечинним.

Позивач вказує, що відповідно до норм п. 25.2 Положення податковий орган зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «ґ» цього пункту, але в даному випадку підставами анулювання стали умови, визначені іншим підпунктом Положення, а саме п.п. «ґ» , що є можливим лише за наявності звернення платника податку на додану вартість до податкового органу за місцем перебування  на обліку з заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N3-ПДВ.

Також позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до поданої заяви товариство 01.10.2002 р. було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, присвоєний індивідуальний податковий номер № 321694508286 та видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 11711658. Позивач наполягає на тому, що товариство є платником податку на додану вартість і подає у встановленому законом порядку податкову звітність.

Податкова інспекція проти позову заперечила, вказавши, що діяла відповідно до норм п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до якого податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту, та зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «ґ» цього пункту.

Постановою господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 р. позовні вимоги були задоволені.         

            Постанову суду мотивовано тим, що позивач не був належним чином повідомлений про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11711658 та продовжував здійснювати підприємницьку діяльність, сплачуючи податкові зобов’язання з податку на додану вартість та нараховуючи податковий кредит

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 у справі  №24/350/07-АП та винести нову, якою  у позові відмовити.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що при винесенні судового рішення судом було невірно застосовано норми матеріального права, зокрема норми п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р.

Відповідно до п. 9.8 «ґ» ст. 9 названого Закону реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, в тому числі, у випадках, якщо:

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту , та зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «ґ» цього пункту.

У апеляційній скарзі зазначено, що згідно п. 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р. (далі – Положення), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у п. п. «б- ґ» п. 25 цього Положення.

Факт неподання звітності на момент прийняття спірного рішення підприємством не оспорюється.

  Відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 564 від 04.10.2005 р. та № 648 від 01.11.2005 р., керівником ДПІ була створена комісія для проведення інвентаризації платників податку на додану вартість. Актом № 369 від 24.11.2005 р., було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11711658, індивідуальний податковий номер 321694508286, видане 01.10.2002 р. платнику ТОВ ВКФ «Союзспецмаш», згідно з п. п. г п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з тим, що підприємство подавало декларації, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

На виконання вимог п. 25.2.2 Положення, акт було надіслано підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення. 04.012006 р. лист було повернуто поштою з приміткою щодо відсутності підприємства за даною адресою. Того ж дня було складено акт № 280 про неможливість вручення акту про анулювання свідоцтва.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, де зазначив, що підстави для анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість відсутні, оскільки ні заяви на анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, ні будь-яких письмових пояснень ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» на надавало, та відповідно, відповідач не вимагав.

Безпідставність прийняття відповідачем, на думку позивача, оскаржуваного акту підтверджується тим, що ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» фактично є платником даного податку та подає у встановленому законодавством порядку податкову звітність з ПДВ. Вказане підтверджується податковими деклараціями.

Як свідчать матеріали справи та матеріали акту перевірки від 28.02.2007 р. № 357/23/32169458 ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» за період з жовтня 2003 р. по вересень 2006 р. надавало до податкової служби декларації з податку на додану вартість та сплачувало податкові зобов’язання.  

У судовому засіданні представники позивача та відповідача вимоги апеляційної скарги та заперечень на неї підтримали.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» зареєстрована як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 18.09.2002 р.

01.10.2002 р. ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» видано свідоцтво № 11711658 про реєстрацію платника податку на додану вартість. Згідно матеріалів справи протягом листопада 2004 р. – жовтня 2005 р. позивач подавав до податкової інспекції декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок у зазначений період.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, в тому числі, у випадках, якщо:

г) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб’єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «а» цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах «а» - «б» цього пункту , та зобов’язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в» - «ґ» цього пункту.

Відповідно до п. 25 Положення свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством.

Одночасно з анулюванням свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з реєстру.

У разі неможливості вилучення свідоцтва чи відмови платника в поверненні свідоцтва орган державної податкової служби виключає платника податку на додану вартість з Реєстру на підставі акта про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, що затверджений керівником органу державної податкової служби. Копії документів, що стали підставою для анулювання свідоцтва, повинні бути долучені до акта. Акт про анулювання свідоцтва зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків, копія акта надсилається особі, що виключена з реєстру, ліквідаційній комісії, власнику, уповноваженій (довіреній) особі тощо.

Відповідно до наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 564 від 04.10.2005 р. та № 648 від 01.11.2005 р., керівником ДПІ була створена комісія для проведення інвентаризації платників податку на додану вартість.

Як зазначалось вище, актом № 369 від 24.11.2005 р., було анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 11711658, індивідуальний податковий номер 321694508286, видане 01.10.2002 р. платнику ТОВ ВКФ «Союзспецмаш», згідно з п. п. ґ п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв’язку з тим, що підприємство подавало декларації, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

 Матеріали справи також свідчать, що на виконання вимог п. 25.2 Положення, акт було надіслано підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення за належною адресою. 04.01.2006 р. лист було повернуто органом зв’язку з приміткою щодо відсутності підприємства за даною адресою. Податковою інспекцією складено акт №280 про неможливість вручення акту про анулювання свідоцтва.

За таких обставин дії податкового органу та рішення, оформлене актом №369 від 24.11.2005 р. слід визнати обґрунтованим та законним, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту №369 від 24.11.2005 р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію ТОВ ВКФ «Союзспецмаш» №11711658, як платника податку на додану вартість. Вимоги покладення на ДПІ обов’язку відновлення дії свідоцтва №11711658 не підлягають задоволенню, виходячи з викладеного вище, а також враховуючи, що права податкової інспекції на вчинення таких дій та порядок їх здійснення нормами діючих законів не передбачено.

  Посилання позивача на те, що він не був належним чином повідомлений про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ( направлення акту з порушенням встановленого терміну), не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскілки копія акту була надіслана позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства, згідно з яким примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається надісланим (врученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи представнику платника.

Посилання позивача на порушення податковою інспекцією норм ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідно до п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість», анулювання реєстрації на підставах, визначених у п. п. «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу, або такої особи. Тобто законодавством не передбачена обов’язкова наявність заяви платника, якщо такої не має, анулювання здійснюється за ініціативою відповідного органу.  

Посилання платника податку на ту обставину, що він продовжував свою господарську діяльність, вчиняючи дії платника ПДВ, зокрема подаючи декларації, показники яких перевірялись податковою у  відповідному порядку, не можуть бути підставою для задоволення позову, оскільки зазначені дії як платника так і податкової інспекції, не спростовують правомірності та обґрунтованості рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, прийнятого до вчинення зазначених дій.

У разі, якщо наступні дії податкової інспекції були неправомірними та спричинили до понесення підприємством збитків, останнє не позбавлене права звернутися до суду з приводу їх відшкодування.

 На підставі викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати, як таке, що не відповідає нормам ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», позовні вимоги залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207 

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 31.05.2007 р. скасувати.

У задоволенні позову ТОВ ВКФ «Союзспецмаш», м. Запоріжжя відмовити.          

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Постанову виготовлено у повному обсязі 25.08.2008 р.

Головуючий суддя:                                                                                     Туркіна Л.П.

            Судді:                                                                                                            Коршун А.О.

                                                                                                                          Проценко О.А.