Ухвала суду № 2047493, 02.07.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД       

Справа № 22а –336/08 ( 22а-1922/07)                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 36                                                                                                                    інстанції – Нечипуренко О. М.

                                                                                                                                                              ( 9/170/07-АП)

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          02 липня 2008 року                                                              м. Дніпропетровськ

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючогосудді –  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів              –  Проценко О.А., Коршуна А.О.,

при секретарі–  Гулій О. Г.,

за участю представників сторін:

позивача     - Байзель І. О. (довіреність від 22.06.2008 р.)

відповідача  - Козик А. І. (довіреність № 16442 від 26.06.2007 р. )

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційнускаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь

            на постанову господарського суду  Запорізької  області  від 16 травня 2007 року

по справі№ 9/170/07-АП

            за позовом:ТОВ «Внеш-Комплект», м. Мелітополь

            до Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь

            про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002152302/0 від 08.08.2006 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.05.2007 у справі № 9/170/07-АП задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Внеш-Комплект», м. Мелітополь (далі – ТОВ «Внеш-Комплект») про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення№ 0002152302/0 від 08.08.2006 р., якимМелітопольською об’єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області, м. Мелітополь (далі – Мелітопольська ОДПІ) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18836, 00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 9418, 00 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано наступним.

Судом встановлено, що позивачем правомірно здійснювалося визначення сум податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету, у відповідності до п. п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». З огляду на що, дії ТОВ «Внеш-Комплект» по включенню спірноїсумиПДВ до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування, повністю відповідають механізму, визначеному Законом України «Про податок на додану вартість», а твердження відповідача, викладені в акті перевірки,щодо порушення позивачем п. 1.8 ст.1, п. п 7.4.1, п. п 7.7.1,п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» дійсності не відповідають.

Не погодившись із постановою господарського суду від 16.05.2007 р. по справі № 9/170/07-АП, Мелітопольськаоб’єднана державна податкова інспекція Запорізької областіподала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.  

Відповідач зазначає про невірне застосування судом норм Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлено   прямий  зв'язок  між   сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому, зазначені етапи нерозривно пов’язані між собою. З огляду на що, висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише сумиПДВ, які були сплачені  контрагентами до Бюджетуу складі податкових зобов’язань,випливає із самої суті поняття податку на додану вартість.

Оскільки контрагент продавця – ТОВ «Юнота» не сплатило за проданий товар своєму постачальнику ТОВ «Оргеліт», висновок перевіряючих про порушення позивачем п.п.1.8, ст.1, п. п. 7.4.1п. 7.4, п. п. 7.7.5 п. 7.7  ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідокчого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування на 18 836грн. 00коп.,- є законним та обґрунтованим.

Позивачем були подані заперечення на апеляційну скаргу, де зазначено, що у суді першої інстанції «були досліджені ланцюги правовідносин між ТОВ «Внеш-Комплект» і його безпосереднім постачальником ПП «Юнона», та було встановлено про відсутність у сторін будь-яких порушень податкового законодавства.ТОВ «Внеш-Комплект» також не порушено п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ним податок на додану вартість сплачено постачальнику в ціні придбання товару.

Згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Таким чином, відповідати за порушення діючого законодавства повинна винна особа, а не той, хто мав відносини з її покупцями в ланцюгу придбання товару.     

У судовому засіданні представники Мелітопольської ОДПІ доводи та вимоги, заявлені в апеляційній скарзі, підтримали повністю.А також зазначили, що судом порушено норми процесуального права, а саме: провадження у справі відкрито за позовною заявою, у якій відсутня дата підписання.

Представник позивача вимоги позову та заперечення на апеляційну скаргу підтримав, постанову господарського суду вважає законною та обґрунтованою.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача по справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні вимог апеляційної скарги, керуючись наступним.

На підставі направлення від 10.07.2006 р. № 821 Мелітопольською ОДПІ відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання проводилась планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Внеш-Комплект» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 р. по 31.03.2006 р.    

В ході перевірки позивача податковим органом складено акт № 586/23/30952033 від 26.07.2006 р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002152302/0 від 08.08.2006 р. про зменшення ТОВ «Внеш-Комплект» суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 18836 грн. 00 коп. і нарахування штрафних санкцій в сумі 9418 грн. 00 коп.

Висновки та рішення податкової інспекції обґрунтовано наступним.

ТОВ «Внеш-Комплект» - покупець, в особі директора Куртова Р.С., укладена угода за №103/02 від 02.02.2005 р. з підприємством ПП «Юнона» на поставку товарно-матеріальних цінностей , а саме ключі гідравлічні підвісні КГПР-18 заводські №150 та №173 згідно специфікації від 02.02.2005 р.

На виконання умов, зазначених в угоді, підприємство ПП «Юнона» реалізувало підприємству ТОВ «Внеш-Комплект» товар загальною вартістю 137808,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 22968 грн., згідно видаткової накладної, податкової накладної №21 від 11.02.2005 р.

При проведенні перевірки підприємства «Юнона» (акт №803/26-20/23290041 від 07.09.2005 р.) направлено запити по ланцюгу придбання товарно-матеріальних цінностей до : ДПІ у Печерському районі м. Києва на перевірку постачальника ТОВ «Оргеліт», індивідуальний податковий номер 330581626555 (вихідний №28159/7/26-2011 від 13.10.2005 р.). Мелітопольською ОДПІ отримано відповідь, що підприємство ТОВ «Оргеліт» не звітує, останній звіт до ДПІ у Печерському районі м. Києва за травень 2005 р., податкові зобов’язання за лютий 2005 р. складають 7297 грн. Відповідно договору поставки №3 від 02.02.2005 р. ТОВ «Орлеліт» (Постачальник), код 33058162 м. Київ доукомплектувало отримане обладнання ПП «Юнона», 23290041 (Замовник) змінними запчастинами – Сухар для труб d127-140 мм (8 шт.), Челюсть ліва для труб d127-140 мм (3 шт.), Челюсть права для труб d127-140 мм (3 шт.) на суму 113014,02 грн., в т.ч. ПДВ 18835,67 грн. податкові накладні:

- №98 від 01.02.2005 р. на суму ПДВ 781,00 грн.;

- №99 від 01.02.2005 р. на суму ПДВ 2302,55 грн.;

- №100 від 01.02.2005 р. на суму ПДВ 2898,04 грн.;

- №157 від 07.02.2005 р. на суму ПДВ 2835,82 грн.;

- №178 від 09.02.205 р. на суму ПДВ 688,00 грн.;

- №205 від 11.02.2005 р. на суму ПДВ 712,00 грн.;

- №206 від 11.02.2005 р. на суму ПДВ 712,00 грн.;

- №222 від 14.02.2005 р. на суму ПДВ 2800,37 грн.;

- №259 від 17.02.2005 р. на суму ПДВ 1384,60 грн.;

- №262 від 17.02.2005 р. на суму ПДВ 2641,66 грн.;

- №306 від 23.02.2005 р. на суму ПДВ 1080,00 грн.

Розрахунок здійснено:

- платіжним дорученням №102 від 18.05.2005 р. на суму 2000 грн.;

- квитанція до прибуткового ордеру №265 від 17.03.2005 р. на суму 3705,47 грн.;

- квитанція до прибуткового ордеру №289 від 24.03.2005 р. на суму 10000,00 грн.;

- квитанція до прибуткового ордеру №290 від 24.03.2005 р. на суму 5600,00 грн.;

- та зменшено заборгованість шляхом взаємозаліку у червні 2005 р. на суму 4000 грн.

Кредиторська заборгованість ПП «Юнона» перед ТОВ «Оргеліт» станом на 01.07.2005 р. складала 86688,66 грн.

Посилаючись на норми п. 1.8 ст. 1, п. 7.5 ст. 7, п.п 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова інспекція дійшла висновку, що ТОВ «Внеш-Комплект» в лютому 2005 р. не мало права на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 18836 грн. (на суму ПДВ яке ПП «Юнона» віднесло складу валового кредиту при отриманні товару від ТОВ «Оргеліт»).

В ході оскарження позивачем винесеногоподатковогоповідомлення-рішення№0002152302/0 від 08.08.2006 р., скарги  позивача залишено без задоволення.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності оспорюваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до визначення термінів, які надаються в п. п. 1.7, 1.8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, тоді як бюджетним відшкодуванням визнається сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного нормативного акту в редакції, яка діяла в перевіряємий період, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.   

Нормами, що закріплені у п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).   

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Враховуючи вищевикладені законодавчі норми, законодавець визначив, що нарахування податкового кредиту, за наявності операцій купівлі-продажу, здійснюється за наявності оподатковуваної операції на підставі податкових накладних, за умови їх відповідності вимогам законодавства.

Як підтверджено матеріалами по справі та поясненнями сторін, факт наявності операцій купівлі-продажу між позивачем і ПП «Юнона» та наявності податкових накладних, зазначеного ПП «Юнона», податковою не оспорюються.

Податковою також не зазначено про невідповідність податкових накладних  ПП «Юнона» діючому законодавству.

За таких обставин, позивач правомірно відніс до податкового кредиту:

-  за лютий2005року - сумуподатку на додану вартість– 18 835, 67 грн.

Отже, зменшення показникуподаткового кредиту платника податків, а, відповідно, зменшення суми бюджетного відшкодування, на підставі зазначеногоактуперевіркиє безпідставним.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність  рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання податкової на невідповідність рішення суду нормам Закону України «Про податок на додану вартість» не приймаються колегією суддів до уваги, виходячи з системного аналізу норм, що регулюють порядок визначення сум бюджетного відшкодування, зокрема норм п. п 7.7.1 п. 7 ч. 7 ст. 7 цього ж закону, у якій вказано наступне: «Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду».

Системний аналіз названих норм дає підстави вважати, що під платником податку у даному випадку слід визнати позивача, факт належної сплати податку яким податковою не оспорюється.

З огляду на зазначене та у зв’язку з тим, що судом першої інстанції винесено постановуусправі, яка відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку про залишення постанови господарського суду Запорізької  області від 16.05.2007 у справі № 9/170/07-АП без змін, а апеляційної скарги Мелітопольської ОДПІ- без задоволення.

Посилання податкової інспекції на порушення судом першої інстанції норм ч. 4 ст. 106, ч. 1 ст. 108 КАС України не приймаються колегією суддів до уваги з наступних підстав:

- позовна заява (т. 1 а.с. 2) містить дату оформлення та підписання – 12.03.2007 р.;

            -    відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є лише порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст. 200КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Запорізької області від 16.05.2007 р. у справі № 9/170/07-АП є обґрунтованою та правомірною.

                Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Мелітопольської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 16 травня 2007 р. – без змін.

            Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

            Ухваламоже бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

            Ухвалу виготовлено у повному обсязі 25.08.2008 р.

   Головуючий суддя:                                                                          Л.П.  Туркіна

   Судді:                                                                                               А. О.   Коршун

                                                                                                   О.А.  Проценко