Рішення № 20460647, 27.12.2011, Харцизький міський суд Донецької області

Справа № 2-1093/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Хомінець І.В.

при секретарі:Христофор Ю.В.

за участю сторін та їх представників ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харцизького міського суду Донецької області справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат та по зустрічному позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання будинку, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат

28 вересня 2011 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання будинку.

Ухвалою суду від 28 вересня 2011 року позови обєднані в одне провадження.

1 листопада 2011 року ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в спільному майні.

Ухвалою суду від 1 листопада 2011 року позови обєднані в одне провадження.

ОСОБА_4 позов мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2000 року ,р/№ 2-2237, йому по праву спадкування належить ј частина АДРЕСА_2, . а відповідачці ОСОБА_5, яка є дружиною його брата 3/4 частини цього будинку згідно договору дарування від 14.06.2001 року р/№ 1-1173. . Відповідачка з родиною мешкає в цьому будинку, відмовляється впускати його в будинок. В вересні 2010 року він намагався увійти до домоволодіння, однак відповідачка його не впустила, погрожувала натравити на нього собаку. Він вимушений був викликати міліцію та звернутися із заявою про притягнення ОСОБА_5 до відповідальності. Ключів від будинку та воріт він не має, а відповідачка відмовляється йому їх надати.

11 жовтня 2010 року він звертався до Харцизького міського суду з позовом до ОСОБА_6 про поділ житлового будинку АДРЕСА_2, а ОСОБА_5 зверталася із зустрічним позовом про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку в спільному майні.При розгляді цієї справи була проведена будівельно-технічна експертиза, згідно висновку якої будинок в натурі поділу не підлягає, встановити порядок користування по вказаному домоволодінню не видається можливим з урахуванням планувальної схеми, конструктивних характеристик та площ окремих приміщень. Рішенням Харцизького міського суду від 26.01.2011 року в задоволенні обох позовів було відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23.02.2011 року рішення Харцизького міського суду від 26.01.2011 року було залишено в силі без змін.. У звязку з тим, що відповідачка фактично користується його часткою будинку, вважає, що вона повинна сплачувати йому відповідну орендну плату за користування його часткою. Договір оренди між ними укладений не був.Тому визначає розмір орендної плати в сумі 419,58 грн. із розрахунку мінімальної вартості орендного платежу на 1 кв.м. нерухомого майна фізичних осіб з 2004 року згідно рішення Харцизької міської ради № 4/18-659 від 23.04.2004 року.. Вважає,що діями відповідачки йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 5000 грн., бо через неправомірні дії відповідачки, порушений нормальний спосіб життя, погіршився стан здоровя.. Просить зобовязати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_4 будинком АДРЕСА_2 шляхом вселення його до цього будинку, стягнути з ОСОБА_5 на його користь заборгованість по сплаті орендної плати за користування його часткою в будинку та господарських спорудах в сумі 419,85 грн., стягнути з ОСОБА_5 на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн., судові витрати по сплаті судового збору- 301 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В судовому засіданні підтримав свої вимоги, пояснив, що між ним та відповідачкою після смерті батьків на протязі більш десяти років склалися неприязні стосунки.Вперше він зробив спробу увійти в будинок в вересні 2010 року, коли хотів провести замір землі, але його не пустили.Раніш відповідачка пропонувала йому приватизувати земельну ділянку, але він відмовився. Він перебуває у шлюбі з ОСОБА_7, мешкає з дружиною в квартирі дочки, іншої власності,крім !/4 частини спірного будинку не має. Звернувся до суду з цим позовом, бо має намір подарувати свою частку . Декілька разів відповідачка пропонувала йому вирішити спір мирно, але він не бажає з нею спілкуватися.

Зустрічний позов про стягнення витрат на утримання будинку не визнав.В подальші судові засідання не зявлявся, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позов ОСОБА_4 ,надав пояснення аналогічні позовній заяві.

Зустрічний позов ОСОБА_5 не визнав та пояснив ,що сторони не спілкувалися між собою на протязі більш десяти років із-за неприязних стосунків. Позов про стягнення витрат на утримання будинку за опалення будинку не визнає, бо разом з витратами на опалення в позові зазначені і літні місяці, коли газ використовується на споживчі цілі, а не на опалення. Відповідачка користується будинком в цілому, а тому і повинна утримувати весь будинок. Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_4 мешкає разом з дружиною в квартирі АДРЕСА_4, має право як ветеран міліції на пільги по оплаті комунальних послуг, але чи користується ними не знає. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник ОСОБА_2 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку в спільному майні не визнав , оскільки не вважає що частка ОСОБА_4 не є незначною, іншого житла у власності ОСОБА_4 не має, зареєстрований разом з жінкою у квартирі, яка належить доньці, заперечує проти отримання грошової компенсації дійсної вартості його частки в розмірі 26059,83 грн.. Вважає, що припинення права власності спричинить шкоду його інтересам.

Відповідачка ОСОБА_5 позов про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат не визнала , звернулася до суду з зустрічним позовом про стягнення витрат на утримання будинку та з позовом про припинення права власності на частку в спільному майні. Свої позови мотивує тим, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2000 року , реєстровий номер № 2-2237 відповідач ОСОБА_4 є власником ј частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою : АДРЕСА_2 Їй, ОСОБА_5, належить ѕ частини цього ж будинку на підставі договору дарування від 14.06.2001 року, реєстровий номер № 1-1173. Спірний жилий будинок АДРЕСА_2 раніш належав батькові її чоловіка ОСОБА_9. 21 серпня 1999 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складалася із спірного жилого АДРЕСА_2 та грошових внесків. Після смерті батька ОСОБА_9 спадкоємцями були : дружина спадкодавця ОСОБА_10, діти спадкодавя: син ОСОБА_11 ( її чоловік), дочка спадкодавця ОСОБА_12, син спадкодавця ОСОБА_4 ( відповідач) . Дружина спадкодавця ОСОБА_10 та дочка ОСОБА_12 відмовилися від своєї частки спадщини на користь сина спадкодавця ОСОБА_11 ( її чоловіка) . Таким чином спадщину прийняли її чоловік ,ОСОБА_11 -3/4 частки спадкового майна та відповідач, ОСОБА_4 -1/4 частка спадкового майна. На час смерті спадкодавця ОСОБА_9 його дружина ОСОБА_10 матір спадкоємців ОСОБА_11 та ОСОБА_4 , була тяжко хвора, паралізована, не рухалася, потребувала стороннього догляду. З вересня 1999 року ОСОБА_5 з родиною поселилися в АДРЕСА_2 на прохання матері, бо крім них ніхто за нею догляд не здійснював. 17 вересня 1999 року матір спадкоємців ,ОСОБА_10 , померла. Всі витрати на поховання як батька так і матері несли вони з чоловіком, також доглядали за могилами батьків, за свої кошти встановлювали памятники. Відповідач ОСОБА_4 відмовився навіть бути присутнім на похованні матері. 14.06.2001 року її чоловік ОСОБА_4 подарував належні йому по праву спадкування ѕ частини будинку АДРЕСА_2 їй, ОСОБА_5, реєстровий номер № 1-1173. З вересня 1999 року вони постійно проживають в АДРЕСА_2, зареєстровані в будинку вона ,ОСОБА_5, її чоловік, та їх син. Оскільки в будинку жили батьки і довгий час були недіїздатні, то будинок прийшов у такий стан, що потребував ремонту. Для того, щоб підтримати будинок в належному стані, щоб він не втратив своїх споживчих якостей та призначення, вони ремонтували будинок, благоустроювали його , піклувалися за ним та доглядали за будинком і всією садибою. Відповідач на протязі більш 10 років ніяких дій по утриманню спірного майна не здійснював, не піклувався спірним будинком і зовсім не цікавився його станом.В 2001 році вона продала свою чотирьохкімнатну квартиру на м-ні АДРЕСА_5. Гроші від продажу квартири вклала в ремонт та поліпшення стану будинку. Нею були виконані наступні роботи по ремонту та поліпшенню стану будинку :заміна та ремонт каналізаційної та водопроводної мережі, розводку цих мереж в будинку , на пластикові, встановлення приладів обліку на газ, воду, електроенергію; ремонт стін в будинку: штукатурка, підготовка стін під оклеювання обоями, оклеювання стін обоями; придбання та заміна розширітельного бака системи опалення; придбання та заміна 6-ти внутрішньокімнатних деревяних дверей та одних металопластикових вхідних дверей; придбання , заміна та встановлення трьох металопластникових вікон; побудували перегородку в добудові Б-1 та обладнали дві нежитлові кімнати; в 2008 році виконали проект на заміну газових приладів; замінили труби теплопостачання та газопостачання, встановили газовий котьол «Рос»; замінили газовий лічильник; обложили кірпичом знаружі приміщення ванної кімнати для утеплення, поміняли ванну, санвузол, виконали ремонт цих кімнат- обшили пластиком стелі та стіни, поли викладені плиткою, перекрили дах над ванною, поставили нові витяжки; знесли деревяні сараї; замінили забор на металопрофіль по межі з сусідами; перекрили дах над верандою з використання єврорубіроїду, нового шифера; щорічно виконували поточний ремонт для піддтримки стану будинку : пофарбування вікон, короба, ставень, фасадного забору, калитки, воріт. Ремонт був виконаний за її кошти та робився на протязі десяти років. Витрачені кошти пішли на ремонт не тільки її частки , а і частки відповідача, з метою утримання стану будинку, поліпшення його споживчих якостей, бо відповідач на протязі з 1999 року по цей час ніякої турботи за своєю власністю не проявляв, будинком не цікавився , до будинку не приходив. В 2009 році вона запропонувала відповідачу як співвласнику приватизувати земельну ділянку,на якій розташований їх будинок, на що відповідач в грубій формі заявив, що це йому не потрібно як і їх будинок. Відповідач на протязі більш десяти років не цікавився своєю власністю і не реагував на її неодноразові звернення стосовно мирного вирішення питання стосовно сумісної власності. 11 жовтня 2010 року відповідач звернувся до суду з позовом до неї про подял житлового будинку в натурі між власниками( виділення частки). 26 жовтня 2010 року вона звернулася з зустрічним позовом до відповідача про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку в спільному майні. В ході судового розгляду була проведена судова будівельна-технічна експертиза № 490/2010 СТ від 25.11.2010 р. , згідно висновків якої ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складає 104239 грн.31 коп., вартість ј частки складає 26059,83 грн., вартість ѕ часток -78179,48 грн.; поділу в натурі з виділенням ј або ѕ або в інших частках домоволодіння не підлягає; встановити порядок користування не можливо з врахуванням планувальної схеми, конструктивних характеристик та площі окремих приміщень, поділ земельної ділянки не можливий; загальна вартість ремонтно-будівельних робіт складає 66014,76 грн. Рішенням Харцизького міського суду від 26 січня 2011 року, додатковим рішенням Харцизького міського суду від 01 лютого 2011 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову про поділ між власниками в натурі житлового будинку АДРЕСА_2 та виділенні ОСОБА_4 у власність житлового приміщення вказаного будинку, яке зазначене в технічному паспорті за №1-5 житловою площею 8.5 кв.м. Цим це рішенням відмовлено в задоволенні і її вимог про стягнення з ОСОБА_4 витрат на ремонт будинку АДРЕСА_2 в розмірі 16503,69 грн. та про припинення права власності ОСОБА_4 на ј частку жилого будинку АДРЕСА_2 .Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2011 року рішення Харцизького міського суду від 26 січня 2011 року та додаткове рішення від 1 лютого 2011 року залишено без зміни. Підставою відмови їй в позові було те,що вона не виконала вимоги закону про внесення вартості частки співласника, право власності на яку просила припинити, на депозитний рахунок суду.Підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення витрат на ремонт спірного будинку є те, що вона не узгодила проведення ремонту для утримання спірного будинку з співвласником ОСОБА_4 В період розгляду справи під головуванням судді Носовської Л.О. вона неодноразово пропонувала вирішити спір добровільно, але відповідач відмовився . 12 квітня 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Харцизького міського суду з позовом, в якому просить вселити його в будинок АДРЕСА_2. В судові засідання ОСОБА_4 відмовляється зявлятися, надав повноваження представнику. Вона неодноразово по телефону запрошувала відповідача відвідати спірний будинок, заявляла про це і в судовому засіданні. Відповідач пояснив при розгляді справи про вселення, що у нього неприязнені стосунки з нею , з її чоловіком- його рідним братом і що на протязі 10 років він з ними не спілкується, що належну йому ј частку спірного будинку він хоче подарувати іншій особі. При такому край негативному, неприязненному відношенню до неї спільне користування спірним будинком не можливе. Спірний будинок має один вхід, єдину систему опалення, водо-, газо- та електропостачання, одну кухню, санвузол та ванну, нема двох відокремлених самостійних виходів, нема інших приміщень для розташування санвузлу, кухні, приміщень для газових приладів, тобто відсутні технічні умови для переобладнання приміщення в ізольовані квартири. Також нема можливості і встановити порядок користування житловим приміщенням , бо відсутні відособлені приміщення (квартири, кімнати),про що зазначено в висновку будівельно-технчної експертизи. В кімнатах знаходяться її власне майно та особисті речі, якими користуватися відповідач не має права. Тобто і виходячи з технічних вимог спільне користування спірним будинком не можливо.Також пояснила, що повністю утримувала будинок, оплачувала комунальні послуги. Будинок опалюється за допомогою газопостачання. За останні три роки вона сплатила витрати за опалення будинку Харцизькому управлінню по газопостачанню та газифікації за період з червня 2008 року по червень 2011 року в сумі 5895,85 грн., ј частка відповідача складає 1473,96 грн., які просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь. Також просить припинити право власності ОСОБА_4 на 1/4 частку жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 , стягнути з неї на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за 1/4 частку жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 в сумі 26059грн.83 коп., які знаходяться на депозиті Харцизького міського суду, визнати за нею право власності на 1/4 частку жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2 , стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В судовому засіданні ОСОБА_14 підтримала позови в повному обсязі та дала пояснення аналогічні в позовних заявах. Пояснила, що відповідач мав інше нерухоме майно, яке переоформив на своїх рідних. Він постійно проживає в квартирі разом з дружиною, у сімї у власності є інше нерухоме майно. Вона неодноразово, навіть під час розгляду цієї справи у суді, телефонувала позивачу ОСОБА_4, запрошувала до себе, на що він категорично відмовився , бо не бажає з нею спілкуватися. Вважає, що ОСОБА_4будинок не потрібен, а звернувся він до суду, об спричинити шкоду ій та її сімї.

Не визнає позов про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат з тих підстав, що зазначені в її зустрічних позовах та додатково пояснила, що ніколи не перешкоджала в користуванні будинком ОСОБА_4, він сам припинив всі відносини зі її родиною, на протязі 12 років ніколи не намагався вселитися до будинку, навіть його не відвідував, на її запрошення прийти в будинок відповідає відмовою. Також не визнає позов в частині стягнення орендної плати, бо ніякого договору оренди між нею та позивачем не було, він ніколи не звертався до неї з цього приводу. Не спричиняла вона йому і моральної шкоди, бо ніяких протиправних дій з її боку не було.Захворювання, на які страждає позивач є хронічними. Стосовно того, що в вересні 2010 року позивач звертався до міліції, вона пояснила, що дійсно у її відсутність прийшов позивач з невідомими чоловіками, їх не пустив у двір її чоловік. Вона зателефонувала ОСОБА_4 про те, щоб домовитись про зустріч, але він у призначений час не зявився. В іншій день він прийшов знов з кількома незнайомими чоловіками, у яких не було ніяких посвідчень, а коли вона попросила предявити документи, то ці чоловіки відмовилися заходити у двір і разом з позивачем пішли. Потім позивач звернувся з позовом до суду. Це було перше відвідування позивача з 2000 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, їх представників, свідка дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат необґрунтованими та такими ,що задоволенню не підлягають , позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання будинку про припинення права власності на частку в спільному майні підлягають задоволенню.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що є двоюрідною сестрою ОСОБА_4 та ОСОБА_11. Стосунки з боку позивача ОСОБА_4 до відповідачки та її родини край неприязнені. Він мешкаєж зі своєю родиною у квартирі. На похованні своєї матері відмовився бути присутнім. На протязі більш 10 років ніколи не зявлявся у спірному будинку та не згадував за нього.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 30.10.2000 року , реєстровий номер № 2-2237 відповідач ОСОБА_4 є власником ј частини житлового будинку з господарськими будівлями за адресою : АДРЕСА_2

ОСОБА_5 належить ѕ частини цього ж будинку на підставі договору дарування від 14.06.2001 року, реєстровий номер № 1-1173.

Право власності зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно від 13 серпня 2010 року: 1/4 частина жилого АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 ,№/4 частини вказаного будинку за ОСОБА_5. Обєкт складається з житлового будинку, загальною площею 42,00 кв.м., житловою площею 28,10 кв.м. ( літ.А), літньої кухні ( літ.Б), вбиральні (літ.В),гаражу (літ.Г),сараю (літ.Д),огорожі ( № 1-3).

Таким чином, суд встановив, що позивачу відповідачу ОСОБА_4 належить на праві приватної власності 1/4 частина будинку АДРЕСА_2, в якій фактично мешкає відповідач ОСОБА_5 з родиною.

Позивач-відповідач ОСОБА_4 мешкає в квартирі дочки з дружиною , яка має у власності іншу квартиру. ОСОБА_4 проживати в спірному будинку не має наміру, що він підтвердив в судовому засіданні, заявив що має намір подарувати належну йому частку будинку. Тому вимоги позивача ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні будинку шляхом вселення не підлягають задоволенню, бо ним не надано доказів того, що відповідачка перешкоджала йому в користуванні будинку. Виходячи з пояснень ОСОБА_4 ,він на протязі 12 років не приймав спроб до вселення в будинок, має намір подарувати належну йому частку, пропозиції відповідачки добровільно вирішити спір, прийти до будинку,відхиляє.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_11 від 02 жовтня 2010р.вбачається,що 22.09.10р.між братами ОСОБА_11 була сварка на грунті особистих неприязних стосунків.Факту перешкоджання з боку відповідачки в користуванні будинком ОСОБА_4 встановлено не було.

Не підлягають задоволенню і вимоги ОСОБА_4 про стягнення 419,58 грн. вартості оренди 1/4 частини спірного будинку.

Згідно ст.812 Цивільного кодексу України предметом договору найму (оренди) житла може бути приміщення, тобто квартира або її частка, жилий будинок або її частина.

Спірний будинок знаходиться в спільній частковій власності сторін.

Згідно ст.358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою. Поділ будинку в натурі не можливий. Порядок користування житловими приміщеннями між сторонами визначити неможливо. Тому здача в оренду (найм) 1/4 частки будинку позивачем-відповідачем неможливий.

ОСОБА_4 не звертався до відповідача-позивача з приводу здачі приміщення в оренду , не підтверджений також розмір орендної плати.

Не підлягає задоволенню позов про стягнення моральної шкоди. ОСОБА_4 , бо він не ґрунтується на законі та ним не надано доказів неправомірних дій відповідачки-позивачки ОСОБА_5, які спричинили заподіяння моральної шкоди.

Згідно ст.322 Цивільного кодексу України власник повинен утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст.360 Цивільного кодексу України співвласник у відповідності до своєї частки в праві спільної часткової власності зобовязаний приймати участь у витратах на управління, утримання та зберігання спільного майна, в сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними зі спільним майном.

Згідно довідки Харцизького Управління газового господарства від 07.07.2011 року ОСОБА_5 сплатила за послуги газопостачання 5895,85 грн.,1/4 частка складає 1473,96 грн, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5.

Відповідно до вимог п.п.6,7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 ( з наступними змінами) «Про практику застосування судами законодавства,що регулює прав приватної власності громадян на жилий будинок» при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою.присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за згодою сторін, а при відсутності такої згоди- судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в данному населенному пункті або місцевості. Для її визначення призначається експертиза.

Згідно ст.365 Цивільного кодексу України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :

1). частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2). річь є неділимою

3).спільне володіння та користування майном є неможливим

4). таке припинення не спричинить суттєвої шкоди інтересам співвласників та членам його родини.

Суд виносить рішення про припинення права особи на частку в спільному майні при умові попереднього внесення позивачем вартості частки на депозитний рахунок суд.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертиза № 490/2010 СТ від 25.11.2010 р. , ринкова вартість домоволодіння АДРЕСА_2 складає 104239 грн.31 коп., вартість ј частки складає 26059,83 грн., вартість ѕ часток -78179,48 грн.; поділу в натурі з виділенням ј або ѕ або в інших частках домоволодіння не підлягає; встановити порядок користування не можливо з врахуванням планувальної схеми, конструктивних характеристик та площі окремих приміщень, поділ земельної ділянки не можливий; загальна вартість ремонтно-будівельних робіт складає 66014,76 грн.

Згідно квітанції № 14777.2.7 від 1.11.2011 року ОСОБА_5 внесла на депозитний рахунок суду суму 26059 грн.83 коп.

Згідно рішення Харцизького міського суду від 26 січня 2011 року, додаткового рішення Харцизького міського суду від 01 лютого 2011 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову про поділ між власниками в натурі житлового будинку АДРЕСА_2 та виділенні ОСОБА_4 у власність житлового приміщення вказаного будинку, яке зазначене в технічному паспорті за №1-5 житловою площею 8.5 кв.м.

Згідно рішення Харцизького міського суду від 26 січня 2011 року, додаткового рішення Харцизького міського суду від 01 лютого 2011 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_4 витрат на ремонт будинку АДРЕСА_2 в розмірі 16503,69 грн. та про припинення права власності ОСОБА_4 на ј частку жилого будинку АДРЕСА_2 .

Згідно ухвали апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2011 року рішення Харцизького міського суду від 26 січня 2011 року та додаткове рішення від 1 лютого 2011 року залишено без зміни.

Підставою відмови в позові ОСОБА_5.є не виконання вимоги закону про внесення вартості частки співласника, право власності на яку вона просила припинити, на депозитний рахунок суду.Підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення витрат на ремонт спірного будинку стало не узгодження проведення ремонту для утримання спірного будинку з співвласником ОСОБА_4

Згідно ордеру № 952 ОСОБА_4 на склад сімї із 3-х осіб надана квартира АДРЕСА_4.

Згідно довідки ТОВ «ХЖСК»від 15.12.11 року ОСОБА_4 зареєстрований та мешкає у вищезазначеній квартирі з 12 серпня 1976 року.

Згідно довідки КП Бюро технічної інвентарізації в м.Харцизьку за ОСОБА_7 по праву власності зареєстрована квартира АДРЕСА_3.

Згідно договору міни від 10 червня 1994 року квартира АДРЕСА_4 належить ОСОБА_17

Згідно договору купівлі-продажу від 27.06.2000 року ОСОБА_4 продав належну йому 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_5 та припинити право власності ОСОБА_4 на ј частку жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2., стягнути з неї компенсацію вартості цієї частки в сумі 26059 грн.83 коп., які внесені нею на депозит суду та визнати за ОСОБА_5 право власності на ј частку жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_2.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що між ними склалися край неприязнені стосунки, а тому спільне володіння та користування спірним будинком у звязку з неприязненими стосунками неможливе.

Спірний будинок поділити в натурі неможливо,тобто річ є неподільною; визначити порядок користування житловим приміщення також не можливо; частка позивача-відповідача ОСОБА_4 у порівнянні з часткою,яка належить ОСОБА_5 є незначною; припинення права власності не спричинить суттєвої шкоди інтересам співвласнику та членам його родини, бо він мешкає та зареєстрований в квартирі з 1976 році, яку сам і отримував.Його дружині на праві власності належить ще інша квартира. Суд враховує той факт, що ОСОБА_4 на протязі з 2000 року року не був зацікавлений в частці своєї власності, не цікавився та не утримував свою власність. Вартість частки ОСОБА_4 визначена виходячі з дійсної вартості будинку і не оспорювалася ним.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог,у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Суд на підставі ст.88 ЦПК України, вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 та 260.59 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст.22, 322,358,360,365,812 Цивільного кодексу України, ст.ст.10,11,60,61,88,212-215,218 ЦПК України,суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні будинком,шляхом вселення, стягнення заборгованості по орендній платі, стягнення моральної шкоди, судових витрат відмовити.

Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення витрат на утримання будинку, про припинення права власності на частку в спільному майні задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1.народження,ур.с.Григоріївка Ростовської обл..РФ на користь ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_2.народження,ур.м.Таганрога РФ понесені нею витрати на відшкодування сплачених нею комунальних послуг в сумі 1473,96 грн.

Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/4 частку будинку АДРЕСА_2 та визнати право власності на ј частку будинку АДРЕСА_2 за ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 вартість 1/4 частки в будинку АДРЕСА_2 в сумі 26059 грн.83 коп., шляхом перерахування з депозитного рахунку ( одержувач платежу-територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок 3731700400100, МФО 834016, найменування установи банку-ГУДК м.Донецька, код ЄДРПОУ 26288796) внесені згідно квитанції №14777.2.7 від 1 листопада 2011 у банку платника Донецьке РУПАТ КБ Приватбанк м.Донецьк .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 витрати по сплаті судового збору 311грн.59 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 120 грн, всього 431 грн.59 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: