Постанова № 20460457, 03.11.2011, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 2-а-3468/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2011 року Путивльський районний суд Сумської області

в особі:головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Горянській О.М.

за участю:представника позивача Бакаєва І.М.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Путивль справу за адміністративним позовом Путивльського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ :

Путивльський районний центр зайнятості (далі - Центр) звернувся до суду з вказаним позовом, з вимогами про стягнення з відповідача 4506,51 грн. безпідставно отриманих ним соціальних виплат за рахунок коштів Фонду загальнообовязкового соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Свої вимоги обґрунтовував тим, що в період з 30.01.2009 р. по 03.09.2009 р. і з 02.10.2009 р. по 15.03.2010 р. ОСОБА_2 було надано статус безробітного та виплачено матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 1230,98 грн. і 724,14 грн. відповідно. Крім того, 12.05.2011 р. йому надано статус безробітного і з 01.06.2011 р. направлено на оплачувані громадські роботи до Путивльської ЖЕК, де отримав 1865,46 грн. заробітної плати, нарахування на яку в розмірі 685,93 грн. відшкодовано цій організації за рахунок Фонду.

Водночас, згідно отриманої з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації протягом цього часу був зареєстрований як приватний підприємець, про що не повідомив при подачі заяви про надання статусу безробітного.

Оскільки згідно п.п ”б” п.3 ст.1 Закону України ”Про зайнятість населення” відносився до зайнятого населення, не мав права на отримання такої допопомоги.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, додатково пояснив, що про реєстрацію ОСОБА_2 як підприємця Центр дізнався 25.07.2011 року, після отримання довідки з ЄДР. Центром виплачена відповідачу 1955,12 грн. допомоги по безробіттю та оплачено 2551,39 грн., виплачених йому в Путивльській ЖЕК за період громадських робіт.

Відповідач позов заперечував, вважав, що мав право на отримання допомоги по безробіттю, оскільки хоча і був зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, проте підприємницькою діяльністю не займався та доходів не отримував. Будь-якого зловмисного наміру при отриманні допомоги не мав.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що відповідач 30.01.2009 р., 02.10.2009 р. і 12.05.2011 р. звертався до Центру із письмовою заявою про надання статусу безробітного, в якій вказав, зокрема, що не зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 3-5, 11-12, 14-15,19-20).

Відповідачу був наданий статус безробітного та виплачена матеріальна допомога по безробіттю за період з 30.01.2009 р. по 03.09.2009 р. в розмірі 1230 грн. 98 коп. і за період з 02.10.2009 р. по 15.03.2010 р. 724 грн. 14 коп. (а.с. 13, 21).

Крім того, в червні-липні 2011 року відповідач направлявся для відбування оплачуваних громадських робіт в Путивльській ЖЕК (а.с. 6-8, 52), де отримав 2551,39 (1312,99+1238,40) грн., які відшкодовані цій організації за рахунок коштів Фонду (а.с. 51-63).

Цих обставин сторони не заперечували.

Водночас, в цей період відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, що було встановлено Центром 25.07.2011 р. на підставі довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.07.2011 р., наданих на запит позивача (а.с. 25-26,45).

Згідно до п. 1 ст. 1 Закону України “Про зайнятість населення” зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до п.п. «б»п. 3 ст. 1 цього Закону до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени

їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Оскільки на момент реєстрації в центрі зайнятості відповідач мав статус зайнятої працюючої фізичної особи субєкта підприємницької діяльності, тому не мав права на надання статусу безробітного, отримання платних соціальних послуг та виплату матеріального забезпечення.

Доводи відповідача про відсутність зловмисного наміру не мають правового значення в силу приписів ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, якими визначено, що особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи(потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і інші платежі, що прирівнюються до неї, пенсії допомоги та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно п.п. 2 , 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, наявні у справі докази та їх належна оцінка вказують на те, що підлягають поверненню за рахунок відповідача 1955,12 грн. безпідставно отриманої ним матеріальної допомоги по безробіттю.

При цьому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 2551 грн. 39 коп., нарахованих йому як оплату за виконання громадських робіт в Путивльській ЖЕК, оскільки ця сума не є безпідставно набутою в силу ст. 43 Конституції України, якою кожному громадянину гарантується отримання винагороди за працю.

На підставі ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 43 Конституції, ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст. 1,2 Закону України ”Про зайнятість населення”, ст.ст. 2, 7, 94, 158, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути на користь Путивльського районного центру зайнятості (41500, Сумська обл., м. Путивль вул. Кірова, 59) з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інд. номер особи - НОМЕР_1) 1955,12 (одну тисячу девятсот пятдесят пять гривень дванадцять копійок) грн. безпідставно отриманої допомоги по безробіттю, які перерахувати на р/р 37179001000078 в УДК у Путивльському районі (МФО 837013 код ЄДРПОУ 23635161 одержувач - Державний бюджет, Путивльський район).

3. В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду О.О.Толстой