Рішення № 20459819, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/8638/11

вх. № 8638/11

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судовогозасідання Невзгляд Н.О

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 1511 від 15.11.11; , ОСОБА_2, довіреність № 3009 від 30.09.11, ;

відповідача 1, не з"явився. ;

відповідача 2, не з"явився ;

відповідача 3, не з"явився;

відповідача 4, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 14.12.11;

відповідача 4, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 14.12.11 ;

відповідача 5, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 15.12.11;

відповідача 5, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 15.12.11;

відповідача 6, не з"явився.;

відповідача 7, не з"явився; 3-ї особи <Текст >відповідача - <Текст >3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кашуба", м. Харків 3-я особа <Текст >

до

відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків ,

відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПТ-Цитрон", м. Харків , відповідача 3: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харків ,

відповідача 4: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, м. Харків ,

відповідача 5: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м. Харків ,

відповідача 6: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, м.Харків , відповідача 7: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, м. Харків 3-я особа <Текст >

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

19.10.2011р. позивач - ТОВ "Кашуба" звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів у якій просить суд відновити порушене відповідачами право приватної власності ТОВ "Кашуба" на наступні нежитлові приміщення: №1 (сходова клітина-15,4 кв.м.), № 10 (сходова клітина-14,2 кв.м.), в літ. О-4, загальною площею 29,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом укладання договору оренди в редакції, вказаній у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог посилається на ст.15, 317, 319, 321, 386 ЦК України; ст.20, 179, 187, 283 ГК України.

В судовому засіданні представники позивача підтримують позовні вимоги в повному обсязі, наполягають на задоволенні позову.

Відповідачі ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_8 та ТОВ «СПТ-Цитрон» проти задоволення позову заперечують. Їхні представники в судових засіданнях, в яких вони брали участь, посилаються на відсутність правових підстав для покладення на відповідачів обовязку по укладенню спірного договору оренди, та на неузгодженість істотних умов договору.

Відповідачі ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 правом на участь представника у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві, повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень та факт розміщення ухвал суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відомості якого відповідно до ст.ст. 2, 5 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритими та офіційними.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд установив наступне.

ТОВ "Кашуба" є власником нежитлових приміщень : № 1 (сходова клітина - 15,4 кв.м.), 10 (сходова клітина - 14,2 кв.м.), 11 (щитова - 14,0 кв.м.) в літ.0-4, загальною площею 43,6 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Вказані нежитлові приміщення, власником яких є позивач, розташовані на цокольному поверсі п"ятиповерхового будинку.

Відповідачі у справі є власниками нежитлових приміщень, розташованих на 2-му - 5-му поверхах. За твердженням позивача відповідачі щоденно користуються власністю ТОВ "Кашуба" без узгодження з ним і оформлення договору оренди: вхід до будинку здійснюється за двома сходовими клітинами, в яких розміщені двохмаршеві сходи. У зв"язку з цим позивач звертався до відповідачів із пропозиціями про укладеннея договорів оренди належних йому нежитлових приміщень, але ці пропозиції відповідачі залишили без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Конституція України (ст.19) встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч.1 ст. 179 ГК України).

Порядок укладення договору визначено ст.ст. 638-650 ЦК України, 179-187 ГК України.

У відповідності до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Згідно ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

З урахуванням цитованих правових норм, а також ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) суд приходить до висновку про те, що позивач в даній справі повинен, крім іншого, довести наявність правових підстав для укладення договору оренди майна відповідача в судовому порядку.

З обставин справи вбачається, що відповідно цьому в предмет доказування позивача, крім іншого, входить доведення наявності правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, передбачених ч.2 ст.649 ЦК України, та/або наявність державного замовлення, та/або наявність прямої вказівки закону, яка би встановлювала обов'язковість укладення спірного договору, передбаченої ст.ст. 179, 187 ГК України, та/або наявність угоди сторін про передачу спору про укладення спірного договору на вирішення суду та/або наявність відповідного попереднього договору, передбачених ст. 187 ГК України.

Проте в даному випадку позивач доказів наявності таких фактів суду не надав. Позивач не довів наявності відповідного державного замовлення, не навів прямої вказівки Закону України, яка б встановлювала обов'язковість укладення спірного договору, не надав до матеріалів справи доказів наявності укладеної сторонами угоди або попереднього договору, які б передбачали можливість укладення спірного договору оренди майна.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для відступлення від принципів свободи підприємницької діяльності та свободи договору (ст.627 ЦК України) і для спонукання відповідачів до укладення договору із позивачем на визначених позивачем умовах. Відповідно, суд приходить до висновку про необхідінсть відмови в позові.

Крім того, відмовляючи в позові суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Із цим положенням Цивільного кодексу України кореспондуються положення ч.2 ст.180 Господарського кодексу України. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Всупереч зазначеним вимогам Закону у пропонованому позивачем проекті спірного догвору оренди відсутні окремі з названих істотних умов, а саме: вартість майна, орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань та ін.

Такі обставини, а саме відсутність істотних умов, означають неможливість укладення спірного догвору оренди в пропонованій позивачем редакції ні в добровільному, ні в судовому порядку.

За таких обставин, з урахуванням приписів наведених вище правових норм та на підставі матеріалів справи суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, на підставі ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції, ст.ст. 15, 16, 626, 649, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 179, 187 Господарського кодексу України, керуючись, ст. ст. 1, 4, 12, 27, 32, 33, 43, 44-49, 75, 8285 ГПК України, суд <Текст >

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю. Суддя (підпис< Текст >Бринцев О.В. /Повний текст рішення підписано 20.12.2011р. Справа №5023/8638/11/