Постанова № 20458951, 27.12.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2011 року Справа № 5023/6701/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя О.А. Істоміна, суддя Л.М. Бабакова, суддя С.В. Барбашова,

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 дов. № 197 від 14.06.2011р.

відповідача ОСОБА_2 дов. № 1 від 24.01.2011р.

третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №4749Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 10.10.11 р. у справі № 5023/6701/11

за позовом ПАТ "Добробут та Захист", м. Київ

до Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрСтройСервіс", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, м. Богодухів, Харківська обл.

про стягнення 36956,26 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2011 р. (суддя Ольшанченко В.І.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "УкрСтройСервіс" на користь ПАТ "Добробут та Захист" страхове відшкодування в сумі 36956,26 грн., державне мито в сумі 369,56 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідач, ТОВ "УкрСтройСервіс", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011 р. по справі № 5023/6701/11 скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, а саме, не були залучені до участі у справі треті особи, оскільки прийняте рішення безпосередньо впливає на їх права та обовязки. Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції встановивши, що автомобіль, за участю якого у ДТП було спричинено шкоду, належить не відповідачеві, а іншій особі громадянці ОСОБА_4, не залучив її до участі у справі, а також не встановив на якій підставі автомобіль КРАЗ-6510 взятий відповідачем в оренду.

Позивач, ПАТ "Добробут та Захист", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Третя особа, ОСОБА_3, відзиву на апеляційну скаргу також не надав, в дане судове засідання не зявився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 08.12.2011р. було оголошено перерву до 22.12.2011р. о 09:30 год.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

В апеляційній скарзі відповідач обґрунтовано посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме, в порушення статті 27 ГПК України суд не залучив в якості третіх осіб особи, які були вказані в позовній заяві - ТОВ "Гефест" (особа, якій спричинено матеріальну шкоду внаслідок ДТП) та Харківську філію ПАТ "Українська страхова компанія "Гарант Авто" (страхова компанія, що є страховиком за договором страхування цивільно-правової відповідальності відповідача), а також, не вказав підстави їх незалучення.

Згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 (арк. справи 5 том ІІ) автомобіль КРАЗ-6510 держ. НОМЕР_1 належить громадянці ОСОБА_4, яка також не була залучена в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, що призвело до прийняття рішення з порушенням норм матеріального права.

Також, апелянт правомірно стверджує, що суд першої інстанції не залучив страхову компанію, що є страховиком за договором страхування цивільно-правової відповідальності відповідача - ПАТ "Гарант Авто", що призвело також до неправильного застосування норм матеріального права, а саме статті 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто, як зазначає апелянт, встановивши під час розгляду справи обставини часткового відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин вимоги статті 1194 ЦК України, стягнувши завдану шкоду у повному обсязі, а не різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Судова колегія вважає за необхідним зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу лише до прийняття рішення, тому, у суду апеляційної інстанції відсутнє право залучати треті особи після винесення рішення судом першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2009 р. о 14:30 год. на перехресті вулиць Полтавський шлях та Красноармійської в місті Харкові сталася ДТП зіткнення автомобіля КРАЗ-6510 держ. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля LEXUS держ. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_5, з наступним зіткненням автомобіля КРАЗ-6510 з перешкодою - магазином "Фокстрот" Товариства з обмеженою відповідальністю "Гефест" за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, внаслідок чого була пошкоджена несуча колона будівлі, розбита вітрина магазину, пошкоджена побутова техніка в магазині.

В підтвердження ДТП в матеріалах справи мається тільки довідка Відділу Державтоінспекції з обслуговування міста Харкова та АТІ №6079 від 01.10.09 р. (арк. справи 21 том І), однак, основного документу в підтвердження ДТП, а саме, акту міліції, в матеріалах справи не має.

Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.10.09 р. по справі №3-4842/09 ОСОБА_3 визнаний винним в порушенні п.п. 2.3а, 12.1 Правил дорожнього руху в Україні та притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП.

У відповідності до наказу №16-к від 07.08.09 р. (арк. справи 7) ОСОБА_3 був прийнятий на роботу за сумісництвом водієм автомобілів типа КРАЗ з 07.08.09 р.

Суд першої інстанції в своєму рішенні вказав, що в подорожньому листі вантажного автомобіля №451 від 07.09.09 р. вказаний режим роботи першої зміни з 8:00 до 20:00 год. і лише один водій ОСОБА_3, однак, з подорожнього листа вантажного автомобіля №451 від 07.09.09 р. (арк. справи 6 том ІІ) не вбачається режиму роботи водія ОСОБА_3, в листі вказано лише виїзд із гаражу та його повернення.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Наявність правової підстави для володіння транспортним засобом суд першої інстанції неправомірно встановив на підставі усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, а саме, що "автомобіль КРАЗ-6510 держ. НОМЕР_1 був взятий в оренду у ОСОБА_4, але договір оренди надати не можливо, оскільки він не зберігся". Проте, такі відомості судом першої інстанції взагалі не витребувались і відповідні пояснення не надавались. Це призвело також до порушення судом першої інстанції вимог статті 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів.

Стаття 799 ЦК України, визначаючи форму договору найму транспортного засобу, передбачає, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, доказом перебування транспортного засобу (належного фізичній особі) в оренді у відповідача може бути виключно нотаріально посвідчений договір найму, а не усні пояснення.

На підставі викладеного та враховуючи, що договір найму транспортного засобу не мається в матеріалах справи, відсутні підстави для покладання саме на відповідача відповідальності за шкоду, завдану у ДТП.

Крім того, як під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, так і в ході апеляційного провадження позивача було зобовязано надати суду копію протоколу огляду місця ДТП зі схемою, докази наявності прямого причинного звязку між ДТП та завданою шкодою страхувальнику, докази виклику представника відповідача для складання опису пошкодженого майна, обґрунтований розрахунок суми позову, докази взяття в оренду автомобіля відповідачем. Однак, позивачем не було надано суду вищевказаних документів.

Згідно матеріалів справи, 04.09.2008 р. між ЗАТ "Страхова компанія „Добробут та захист" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гефест" (страхувальник) був укладений договір №10/14-0537 добровільного страхування майна, за яким страховиком застраховані майнові інтереси страхувальника, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: товари в обороті: аудіо, відео, побутова техніка, обчислювальна техніка та інше, на суму 22838491,90 грн.

24.12.2008 р. ЗАТ "Страхова компанія "Добробут та захист" (страховик) та ТОВ "Гефест" (страхувальник) уклали додаткову угоду №1 до договору добровільного страхування майна №10/14-0537 від 04.09.08 р., якою, пункт 5.1 договору виклали в наступній редакції: "загальна страхова сума за договором - 32896776,47 грн.".

В додатку №1 до додаткової угоди №1 від 24.12.08 р. до договору добровільного страхування майна №10/14-0537 від 04.09.08 р. вказані шість обєктів (магазинів) юридичної особи ТОВ "Гефест", дата закінчення договору страхування - 15.12.09 р., загальна страхова сума після дострахування - 32896776,47 грн. та страхова сума за кожним обєктом (магазином) окремо, зокрема, магазин "Фокстрот" у м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 56 (ЦМД) зі страховою сумою 4583074,10 грн.Цивільно-правова відповідальність будь-якої особи відповідача, яка керує транспортним засобом КРАЗ-6510 держ. номер НОМЕР_1, застрахована ХФ ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” за відповідачем на суму 25500,00 грн., що підтверджується копією полісу №ВС/1127101 від 07.07.09 р. Франшиза становить 510,00 грн.

07.09.09 р. на підставі договору добровільного страхування майна №10/14-0537 від 04.09.08 р. ТОВ "Гефест" останнє звернувся до страховика з заявою №116/1 про виплату страхового відшкодування.

Згідно страхового акту №730/10/09 від 28.10.09 р. та на підставі висновку спеціаліста Повного господарського товариства "Баранов і К" - упроваджувальне підприємство "Центр-Персонал" по договору на визначення вартості матеріальної шкоди, спричиненої рухомому майну, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 56, в приміщенні магазину "Фокстрот", станом на 14.09.09 р., позивачем була розрахована сума страхового відшкодування, що підлягає сплаті страхувальнику, і складає 36956,26 грн.

Платіжним дорученням №2782 від 29.10.09 р. позивач перерахував страхувальнику (ТОВ "Гефест") страхове відшкодування в сумі 36956,26 грн.

27.11.09 р. позивач направив Харківській філії ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” претензію №1671 про виплату йому страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 36956,26 грн.

10.12.09 р. у відповіді №641/09-8 на претензію позивача Харківська філія ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” повідомила, що 07.09.09 р. на її адресу надійшла заява страхувальника за полісом ВС 1128101 від 07.07.09 р. ТОВ „Укрстройсервис”, а 30.10.09 р. заява ТОВ "Гефест" про виплату страхового відшкодування. ХФ ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” виконала свої договірні зобовязання і виплатила ТОВ "Гефест" 24990,00 грн. відшкодування. Харківська філія ВАТ „УСК „Дженералі Гарант” відмовила у задоволенні претензії №1671 від 27.11.09 р., посилаючись на те, що діючим законодавством виплата одного і того ж страхового відшкодування потерпілому та особі, яка має право регресу двічі не передбачена.

Враховуючи викладене та те, що доводи апеляційної скарги знайшли підтвердження в матеріалах справи, суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, а саме, необґрунтовано стягнув з відповідача - ТОВ "УкрСтройСервіс" 36956,26 грн. страхового відшкодування при відсутності доказів права власності, іншого речового права, договору підряду, оренди на автомобіль в порушення ст. 1187 ЦК України.

На підставі викладеного, рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. по справі № 5023/6701/11 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2011р. у справі № 5023/6701/11 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

У разі надання доказів списання стягуваної суми за наказом господарського суду Харківської області від 25.10.2011р. видати поворотний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.А. Істоміна

суддя Л.М. Бабакова

суддя С.В. Барбашова

Повний текст постанови підписаний 27.12.2011р.