Рішення № 20458572, 19.12.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Справа № 5023/9777/11

вх. № 9777/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судового засідання Бараник В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Нікуліна О.М.,Долуда О.В. 3-ї особи < Текст > відповідача - Гончаров Р.О. 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом СТГО Південна залізниця СП "Енергозбут", м. Харків 3-я особа < Текст >

до Водопровідно-каналізаційне комунальне управління Люботинської міської рада, м. Люботин 3-я особа < Текст >

про стягнення коштів в сумі 566459,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Статутне територіально-галузеве об*єднання Південна залізниця в особі СП"Енергозбут" Південної залізниці (позивач) звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради (відповідача) 552583,45 грн. суму боргу за поставлену та використану електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії від 22.06.06р.№57/3, 2964,67 грн. інфляційних, 11181,63 грн.3% річних, 11329,20 грн. судового збору.

Відповідач проти заявлених вимог не заперечує та просить суд розстрочити виконання рішення суду на один рік, надаючи графік реструктуризації боргу. Так, боржник просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців починаючи з січня 2012 року по листопад 201247227,93 грн. щомісячно та в грудні 2012 року 47227,95 грн.остаточний платіж.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення предстаників сторін, судом встановлено наступне, що 22.02.2006 року між позивачем та відповідчем було укладено договір про постачання електричної енергії з додатками ( а.с.11-37).

Відповідно до п. 6.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 із внесеними змінами та доповненнями, зареєстрованою Міністерством юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Згідно з пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) , постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (Додаток 3 до Правил) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (абзац перший пункту 1.6 Правил).

При укладанні договору N 57/3 від 22.02.2006 року сторони погодили, що при його виконанні, а також вирішенні всіх питань, що обумовлені цим договором, сторони керуються чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).

У відповідності до умов договору, позивач зобов*язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її.( п.1 договору).

У відповідності до п. 2.2.3.догоговору відповідач зобов*язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії у формі попередньої оплати не пізніше 10 діб до початку наступного розрахункового періоду, в обсягах поточного споживання.

В період з березня 2011 року по жовтень 2011 року відповідач спожив активну електроенергію на суму 537794,62 грн., та актом звірки за № 36 зафіксовано споживання реактивної енергії в розмірі 14788,83 грн., яка визнається відповідачем.

Попередньої оплати відповідач не провів. Рахунки за період березня по серпень 2011 року позивачем вручалися відповідачу ( а.с.40-46). Показання лічильників зафіксовано актами звірки розрахунків між позивачем та відповідачем за №№ 35 та 36.( а.с.39). Крім того, позивачем неодноразово надсилалися на адресу відповідача попередження про наявність боргу за вжиття ним заходів щодо обмеження енергоспоживання ( а.с.56-58).

22.09.11 року на адресу відповідача була надіслана претензія за № ЕЕ/01-1-1193( а.с.60-61).

На підставі викладеного сума основного боргу в розмірі 552583,45 грн. підлягає стягенню з відповідача.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних, що становить в сумі 11181,63 грн. та інфляційних в сумі 2694,57 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв"язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідачем в судовому засіданні заявлене клопотання щодо надання розстрочки виконання рішення суду .

Згідно ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно абз. 1 п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України”зі змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 ГПК (1798-12) має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі —рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підпунктом 1.2 цього ж Роз’яснення закріплено, зокрема, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Відповідно п. 2 зазначеного Роз’яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Ураховуючи викладене та беручи до уваги встановлені у справі обставини, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені відповідачем у заяві про розстрочку виконання рішення, є обґрунтованими та підставними, підтверджуються матеріалами справи, заявник належним чином довів наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та роблять його неможливим у строк і встановленим господарським судом способом, а тому заява про розстрочку виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України”, суд

< Текст >

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду -задовільнити.

Стягнути з Водопровідно-каналізаційного комунального управління Люботинської міської ради (Харківська обл, м.Люботин, вул.Ушакова,3а код 21183364, пот/рахунок 26009052297687 Люботинське відділення ХГРУ ПАТ "Приватбанк" МФО 351533) на користь Статутного територіально-галузевого об*єднання Південна залізниця в особі СП"Енергозбут" Південної залізниці (м.Харків, вул.Червоноармійська,7 п/рахунок 26007100292 в ХФ"Експрес-Банк" МФО 351716, код ЄДРПОУ 26058451 м.Харків, вул.Червоноармійська,7) суму основного боргу 552583,45 грн., інфляційних втрат 2964,57 грн., 3 % річних- 11181,63 грн, судовий збір 11329,20 грн.

Розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців починаючи з січня 2012 року по листопад 201247227,93 грн. щомісячно та в грудні 2012 року 47227,95 грн.остаточний платіж.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст > Лаврова Л.С.

рішення підписане 20.12.11 року.