YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Київська область

/

Господарський суд Київської області

Рішення № 20458239, 16.11.2011, Господарський суд Київської області

Дата ухвалення

16.11.2011

Номер справи

14/158-11

Номер документу

20458239

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2011 р. Справа № 14/158-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 20 від 04.11.2011 р.)

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія”, м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нікол”, с. Княжичі, Броварський район

про стягнення 66 948, 32 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Торгово-промислова компанія” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Нікол” про стягнення 49589, 74 грн. основної заборгованості, 991, 79 грн. штрафу, 12 414, 98 грн. інфляційних збитків, 3 951, 81 грн. 3 % річних. Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти відповідача в розмірі позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2011 р. порушено провадження у справі № 14/158-11 за позовом ТОВ „Торгово-промислова компанія” до ТОВ „Нікол” про стягнення 66948, 32 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 02.11.2011 р.

02.11.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.11.2011 р.

09.11.2011 р. до канцелярії суду від позивача на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2011 р. надійшов супровідний лист № 105 юс від 07.11.2011 р. із доданими до нього матеріалами, що долучені судом до матеріалів справи.

16.11.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав. Обовязок по повідомленню відповідача про час та місце судового засідання судом виконано, так як усі процесуальні документи по справі направлені відповідачу за його адресою реєстрації місцезнаходження: 07455, вул. Слави, 1, с. Княжичі, Броварський район, Київська область, та за всіма іншими адресами, що вказані у позовній заяві і містяться у матеріалах справи. Про зміну адреси місцезнаходження відповідач позивача і суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

29.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6/2008/П/28 поставки товарів, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупцю певний товар, а покупець зобовязується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах договору.

Згідно п. 1.2. договору предметом поставки є будівельні матеріали відповідно до специфікацій до даного договору.

Відповідно до п. 1.3. договору документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю: - видаткові накладні; - податкові накладні; - копії сертифікатів відповідності у випадках, коли певний товар підлягає обовязковій сертифікації; - гарантійні зобовязання товаровиробника, уразі їх надання.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що ціна зазначена в специфікаціях до договору та встановлена на момент їх підписання.

Пунктом 7.3. договору передбачено, що ціни за новою специфікацією вважаються узгодженими сторонами після її підписання покупцем або за умови ненадходження на адресу постачальника заперечень покупця в триденний термін після її отримання.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що загальна сума договору на момент укладання складає 2 824 799 грн. 00 коп.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що остаточна сума договору визначається, виходячи з ціни на товар, асортименту та загальної кількості товарів, поставлених у відповідності до умов договору згідно видаткових накладних.

Згідно п. 10.1. договору пунктом поставки товару за цим договором є: м. Бровари, вул. Підприємницька, 22.

Відповідно до п. 13.3. договору підписання представником покупця видаткової накладної є підтвердженням приймання покупцем визначеної накладною партії товару за кількістю та якістю, а також погодженням покупцем асортименту та ціни переданого товару.

Пунктом 19.2. договору визначено строк його дії, згідно якого даний договір набирає чинності в день підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2008 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

29.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору специфікацію № 1 від 29.04.2008 р. стіни, згідно якої вартість товару складає 1865419, 00 грн.

29.04.2008 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 2 до договору специфікацію № 2 від 29.04.2008 р. покрівля, згідно якої вартість товару складає 959380, 00 грн.

На виконання умов договору позивачем у період з травня 2008 р. по травень 2009 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 2 325704, 20 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у акті звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 14.10.2011 р. (підписаний тільки позивачем), наявними в матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обовязок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 2 276114, 46 грн., що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у акті звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 14.10.2011 р. (підписаний тільки позивачем), наявними в матеріалах справи.

22.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензію № 6/547 від 22.09.2010 р., у якій просив відповідача у строк до 01.10.2010 р. погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 49589, 74 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 3910 від 22.09.2010 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 22.09.2010 р..

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 49589, 74 грн., що підтверджується договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р., відповідними видатковими накладними, перелік яких зазначений у акті звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 14.10.2011 р. (підписаний тільки позивачем), відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у акті звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 14.10.2011 р. (підписаний тільки позивачем), актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 14.10.2011 р. (підписаний тільки позивачем), актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 03.02.2009 р. (підписаний обома сторонами), актом звіряння взаємних розрахунків між ТОВ „Торгово-промислова компанія” та ТОВ „Нікол” за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. станом на 23.04.2009 р. (підписаний обома сторонами), наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 49589, 74 грн. за договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором № 6/2008/П/28 поставки товарів від 29.04.2008 р., за прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару всього на загальну суму 991, 79 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 14.4. договору передбачено, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань протягом дії договору винна сторона сплачує іншій стороні штраф у розмірі 2 % від суми невиконаного зобовязання.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 991, 79 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обовязку по оплаті товару з 12.11.2008 р. по 14.10.2011 р. всього на загальну суму 12 414, 98 грн. та 3 951, 81 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний: