Рішення № 20439786, 20.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2011 р.Справа № 12/106/5022-1561/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Френдій Н.А. розглянув справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово-будівельне управління - 24" вул. Тролейбусна, 4, м.Тернопіль, 46000

про стягнення заборгованості.

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_1 - підприємець

Відповідача: не зявився.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом до відкритого акціонерного товариства "Тернопільське шляхово-будівельне управління - 24" про стягнення заборгованості в розмірі 10500,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленого товару згідно видаткових накладних №С-0000013 від 21.09.2010р., №С-0000015 від 27.09.2010р., №С-0000016 від 29.09.2010р., №С-00000020 від 08.10.2010р., акт звірки розрахунків станом на 21.02.2011р., претензію від 24.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 листопада 2011 року порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 15 листопада 2011 рок. Згідно ухвал суду від 15.11.2011р. розгляд справи відкладався на 29.11.2011р. із 29.11.2011р. на 13.12.2011р. з підстав зазначених в даних в ухвалах.

Позивач не надав суду витребуваний ухвалою від 29.11.2011р. договір №с-00000003 від 21.09.2010р., зазначений в видаткових накладних, долучених до матеріалів справи, при цьому подав пояснення від 12.12.2011р., в яких зазначив, що не в змозі надати вказаний договір у звязку із його відсутністю, і зазначив, що поставка відбувалась на підставі усної домовленості.

В судовому засіданні 29.11.2011року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судове засідання не зявився, разом з тим у суду відсутні відомості про вручення останньому процесуальних документів (ухвали від 13.12.2011р.), яка надсилалася господарським судом за юридичною адресою товариства, зазначеною у позовній заяві та в витязі з ЄДРПОУ серії АЖ №015759, а саме: вул. Тролейбусна, 4, м.Тернопіль. Однак, враховуючи приписи ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.71 Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень Президії Вищого господарського суду України", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як слідує з матеріалів справи, за період з 21.09.2010р. по 08.12.2010р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 по видаткових накладних № С-0000013 від 21.09.2010р. (на суму 11600,00грн.), № С-0000015 від 27.09.2010р. (на суму 646,00грн.), № С- 0000016 від 29.09.2010р. (на суму 13500,00грн.), № С-0000020 від 08.10.2010р. (на суму 323,00грн.), які підприсані сторонами та засвідчені їх печатками без заперечень, поставив ВАТ «Тернопільське ШБУ-24»товар на загальну суму 26069,00грн.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обовязки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обовязки. На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначеної накладної, відтак, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги кредитором.

Як випливає з матеріалів справи, виписок банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідачем частково здійснювалась оплата за поставлений товар: 28.09.2010р. оплачено 6600,00грн.; 30.09.2010р. оплачено 646,00грн.; 01.10.2010р. оплачено 313,00грн.; 09.12.2010 оплачено 3000,00грн. Всього оплачено 15569,00грн.

Станом на 21.02.2011р. заборгованість ВАТ «Тернопільське ШБУ 24»становила 10500,00грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків станом на зазначену дату.

Разом з тим, як зазначає позивач, не зважаючи на направлену 31.10.2011р. відповідачу письмову претензію від 24.10.2011р., останній заборгованості не погасив, відповіді на претензію не надав, у звязку з чим станом на день заявлення позову борг становить 10500,00грн..

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Мінтрансзв'язку України від 12.12.2007р. № 1149, пересилання рекомендованої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку у межах області та між обласними центрами України становить 2 дні з дня, наступного за днем подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку .

Позивачем подано до справи чек від 31.10.2011р. про направлення відповідачеві претензії - вимоги для оплати товару.

Тобто, відповідач вважається таким, що отримав дану вимогу 02.11.2011р.

Суд вважає, що з урахуванням вимог ст.ст.253, 530 ЦК України, Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Мінтрансзв'язку України від 12.12.2007р. №1149, зареєстрованого в Мін'юсті України 19.12.2007р. за №v013p710-07, прострочення грошового зобов'язання відповідачем мало місце з 10.11.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На день розгляду справи відповідач не надав будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату за поставлений по видатковим накладній товар, тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що відповідачем рахується борг в сумі 10500,00грн.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст. 11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та по суті неоспорений відповідачем.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Тернопільське шляхово-будівельне управління № 24»(46000, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 4, код 03450422) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) - 10500 (десять тисяч пятсот) грн. 00коп. боргу, 105(сто пять)грн.00коп. витрат по сплаті державного мита; 236 (двісті тридцять шість)грн. сплачених витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя Н.А.Френдій

Повний текст рішення підписано 22 грудня 2011р.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9288

СуддяН.А. Френдій