Рішення № 20439613, 22.12.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2011 р. Справа № 5019/2549/11

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом Малого приватного підприємства "АКМЕ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ"

про стягнення 12 419 грн. 71 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. за дов. від 08 листопада 2011 року.

від відповідача: не з'явився

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Мале приватне підприємство "АКМЕ", звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" заборгованості за виконані роботи у розмірі 10 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 83 грн. 76 коп., пені у розмірі 2 335 грн. 95 коп..

У судовому засіданні 22 грудня 2011 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог від 22 листопада 2011 року за вих. № 3/11-юр та просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" заборгованість за виконані роботи у розмірі 10 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 83 грн. 76 коп., пені у розмірі 432 грн. 80 коп. (а.с.58), а також стягнути витрати на оплату послуг адвоката в сумі 993 грн. 48 коп. (а.с. 59-63). Представник позивача також зазначив, що відповідачем 13 грудня 2011 року проведена часткова оплата основного боргу на суму 1 000 грн. 00 коп., надавши при цьому виписку по рахунках з 13.12.2011 по 13.12.2011 (а.с.58).

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову, з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.56).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" та Малим приватним підприємством "АКМЕ" укладено договір № 01/04 на виконання робіт, згідно якого Виконавець (Позивач) зобов'язався провести монтаж натяжних стель в кількості 5(п"ять) шт. загальною площею 61,73 м.кв. в приміщенні розважального центру "Підкова" за адресою м. Рівне, вул. І. Підкови, 17а, а Замовник (Відповідач) зобов'язався оплатити виконані "Виконавцем роботи у відповідності до умов цього Договору (а.с.14).

Відповідно до умов п. 1.2. Договору, по закінченні виконаних робіт складається акт приймання виконаних робіт, який підписується сторонами ( а.с.12).

Згідно з розділом 2 Договору, вартість виконаних робіт складає 26 850 грн. 00 коп.. Оплата здійснюється Замовником в два етапи: Замовник перераховує авансовий платіж у сумі 12 500 грн. 00 коп. Остаточний розрахунок - 14 350 грн. 00 коп. протягом 5(п"яти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивач, відповідно до п. 3.1. Договору, зобов'язався виконати ремонтні роботи до 30.07.2011 р.

28 липня 2011 року Мале приватне підприємство "АКМЕ" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" послуги - монтаж натяжної стелі на загальну суму 26 850 грн. 00 коп., що стверджується Актом № 2 виконаних робіт за липень 2011 року. Акт підписано уповноваженими представниками Малого приватного підприємства "АКМЕ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ", скріплено відбитками печаток сторін (а.с.13).

За надані послуги Відповідач розрахувався частково в сумі 16 850 грн. 00 коп., що стверджується банківськими виписками (а.с.15-16).

04 жовтня 2011 року Позивач направляв Відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості, сплату відсотків річних та пені, однак він залишений без відповіді та задоволення (а.с. 20-21).

Станом на 31 жовтня 2011 року за Відповідачем рахується заборгованість в сумі 10 000 грн. 00 коп..

Після порушення провадження у справі, відповідач частково оплатив суму основного боргу у розмірі 1 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами ( а.с. 58).

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки відсутній предмету спору.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок в семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі 9 000 грн. 00 коп., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 9 000 грн. 00 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Пунктом 5.4. Договору визначено, що за порушення строку оплати робіт, визначених в п. 2.2.2. даного Договору, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості робіт за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та необґрунтовано нарахована пеню поза межами вказаного строку.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" зобов'язалось провести остаточний розрахунок протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Оскільки акт виконаних робіт підписаний 28 липня 2011 року, то строк оплати вартості товару настав 29 липня 2011 року. Таким чином нарахування пені, в разі несвоєчасної оплати вартості товару, на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України, можливе з 05 серпня 2011 року.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений в законі може бути збільшений у договорі.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" № 01-8/211 від 07.04.2008 р. передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, а тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України.

Положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем здійснено розрахунок пені Відповідачеві за період з 05 серпня 2011 року по 05 вересня 2011 року та за період з 06 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року на загальну суму 432 грн. 80 коп.(а.с.57), що відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки несвоєчасне виконання грошового зобов'язання має місце, то вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 83 грн. 76 коп., нарахованих за періоди з 05 серпня 2011 року по 05 вересня 2011 року та з 06 вересня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, є підставною і підлягає задоволенню за обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.3).

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду. При цьому витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 993 грн. 48 коп. стверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 747 від 14 січня 2011 року, угодою-дорученням про надання правової допомоги від 03 жовтня 2011 року, актом про часткове виконання договору від 01 листопада 2011 року, видатковим касовим ордером від 22 грудня 2011 року (а.с.60-63), є співрозмірними та підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 46 - 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 1 000 грн. 00 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМОЛ" (34600, Рівненська область, м. Березне, вул. Андріївська, 87, код 32413662) на користь Малого приватного підприємства "АКМЕ" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 18А, код 13978306) заборгованість за виконані роботи у розмірі 9 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 83 грн. 76 коп., пеню у розмірі 432 грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 124 грн. 20 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп., витрати на послуги адвоката у розмірі 993 грн. 48 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяВ.Р.Войтюк

Повний текст рішення оформлено та підписано 26.12.2011 року