Рішення № 20425429, 26.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа№ 5015/404/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Холдинг Львів” (м.Львів)

до відповідача:Закритого акціонерного товариства “Проммонтаж СУ-27” (м.Новий Розділ)

про :стягнення заборгованості в розмірі 56 828,90 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1- представник, довіреність від 21.02.2011 року

від відповідача :ОСОБА_2- представник, довіреність від 16.02.2011 року

ОСОБА_3- представник, довіреність від 22.02.2011 року Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Холдинг Львів” (м.Львів) до Закритого акціонерного товариства “Проммонтаж СУ-27” (м.Новий Розділ) про стягнення заборгованості в розмірі 56 828,90 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 28.01.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 03.02.2011 року. Ухвалою від 03.02.2011 року розгляд справи відкладено до 17.02.2011 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 17.02.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 23.02.2011 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 23.02.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.03.2011 року для надання доказів. Ухвалою від 02.03.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2011 року для надання доказів. Ухвалою від 10.03.2011 року в судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2011 року для надання доказів. Ухвалою від 15.03.2011 року провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-бухгалтерської експертизи, за клопотанням позивача. Ухвалою від 20.09.2011 року провадження у справі поновлено, а розгляд справи призначено на 27.09.2011 року. Ухвалою від 27.09.2011 року провадження у справі зупинено до отримання результатів судово-бухгалтерської експертизи повторно, за клопотанням позивача. Ухвалою від 21.12.2011 року провадження у справі поновлено, а розгляд справи призначено на 26.12.2011 року.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2011 року, про відкладення від 03.02.2011 року, про оголошення перерви від 17.02.2011 року, від 23.02.2011 року, від 02.03.2011 року, від 10.03.2011 року, про зупинення від 15.03.2011 року, від 27.09.2011 року, про поновлення від 20.09.2011 року, від 21.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

07.02.2011 року за вх.№2677/11 позивач подав заяву в порядку ст.22 ГПК України.

В судовому засіданні 23.02.2011 року позивач подав пояснення по справі.

23.02.2011 року за вх.№4424/11 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

25.02.2011 року позивач у судовому засіданні подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

02.03.2011 року за вх.№5148/11 позивач подав уточнення позовних вимог, згідно якого просить стягнути заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 19 778,08 грн.

02.03.2011 року за вх.№5110/11 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

02.03.2011 року за вх.№5106/11 позивач подав пояснення по справі.

02.03.2011 року за вх.№5109/11 позивач подав клопотання про вихід за межі позовних вимог на предмет спору.

02.03.2011 року за вх.№5107/11 позивач подав клопотання про забезпечення позову.

10.03.2011 року за вх.№5635/11 позивач подав пояснення по справі.

10.03.2011 року позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

14.03.2011 року за вх.№5850/11 позивач подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

15.03.2011 року за вх.№5993/11 позивач подав клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи та подав перелік питань, які повинні бути поставлені експерту.

18.08.2011 року за вх.№18723/11 позивач подав клопотання про поновлення розгляду справи, а також зазначив про неможливість оплати проведення судово-бухгалтерської експертизи.

23.08.2011 року за вх.№18989/11 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

30.08.2011 року за вх.№65 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

20.09.2011 року за вх.№21296/11 позивач подав клопотання про проведення судово-бухгалтерської експертизи повторно.

27.09.2011 року за вх.№21965/11 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2011 року, про відкладення від 03.02.2011 року, про оголошення перерви від 17.02.2011 року, від 23.02.2011 року, від 02.03.2011 року, від 10.03.2011 року, про зупинення від 15.03.2011 року, від 27.09.2011 року, про поновлення від 20.09.2011 року, від 21.12.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

17.02.2011 року за вх.№3897/11 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.

02.03.2011 року за вх.№5103/11 відповідач подав пояснення по справі.

10.03.2011 року за вх.№5638/11 відповідач подав пояснення по справі.

15.03.2011 року за вх.№6074/11 відповідач подав клопотання, відповідно до якого подав перелік питань, які необхідно поставити експерту.

26.12.2011 року у судовому засіданні сторони подали спільне клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

07.04.2011 року за вх.№8052/11 з Львівського нуково - дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про зобов”язання надати документи необхідні для проведення екпертизи.

15.06.2011 року з Львівського нуково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення №1295 від 14 червня 2011 року, згідно якого зазначено, про неможливість проведення експертизи, у зв”язку із неоплатою позивачем витрат на проведення експертизи та неподання документів, необхідних для проведення даної експертизи.

06.07.2011 року за вх. №15158/11 з Львівського нуково - дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неоплату експертизи зі сторони позивача, а, відповідно, про неможливість проведення такої екпертизи.

Позов розглянуто в присутності представників сторін за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

В позовній заяві позивач стверджує, що він з липня 2009 року по березень 2010 року поставив відповідачу товар (металопрокат) на суму 108742,28 грн. Факт поставок підтверджується такими документами:

№ з/пВидаткова накладна (№, дата)Довіреність (серія, № дата)Сума грн.

1РН-0007638 від 02.07.2009№306 від 26.06.2009 р.14407,18

2РН-0008052 від 09.07.2009№328 від 09.07.2009 р.7027,20

3РН-0008881 від 21.07.2009№345 від 21.07.2009 р.1180,92

4РН-0008882 від 21.07.2009№345 від 21.07.2009 р.1049,58

5РН-0010135 від 10.08.2009№366 від 10.08.2009 р.2079,28

6РН-0010139 від 10.08.2009№366 від 10.08,2009 р.16517,88

7РН-0010475 від 14.08.2009№378 від 13.08.2009 р.20497,02

8РН-0012096 від 09.09.2009№417 від 08.09.2009 р.456,84

9РН-0012722 від 17.09.2009№422 від 16.09.2009 р.11631,06

10РН-0013953 від 06.10.2009№ 464 від 06.10.2009 р.15428,84

11РН-0015179 від 26.10.2009№ 498 від 26.10.2009 р.549,12

12РН-0000720 від 02.02.2010№23 від 28.01.2010 р.5113,44

13РН-0000719 від 02.02.2010№23 від 28.01.2010 р.8366,62

14РН-0002669 від 16.03.2010№77 від 15.10.2010 р.3226,74

15РН-0002670 від 16.03.2010№77 від 15.10.2010 р.1210,56

Всього:108742,28

За твердженням позивача, 13.08.2009 року відповідач оплатив за отриманий товар суму 19845,44 грн., 07.09.2009 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 456,84 грн., 16.09.2009 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 274,19 грн., 06.10.2009 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 14358,00 грн., 27.10.2009 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 549,12 грн., 27.01.2010 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 5113,44 грн., 02.02.2010 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 8366,61 грн., 10.03.2010 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 3226,74 грн., 16.03.2010 р. відповідач оплатив за отриманий товар суму 1210,56 грн. Таким чином, як стверджує позивач, відповідач оплатив товар на суму 53400,94 грн., тому, на дату звернення до суду борг відповідача перед позивачем становить суму 55341,34 грн.

Позивач звертає увагу, що він пред'явив відповідачу претензію № 32 від 24.06.2010 року з вимогою погасити борг в сумі 26195,94 грн. Відповідач отримав претензію 29.06.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 1938635, однак залишив претензію без реагування. Окрім того, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 941,56 грн.

Подавши 22.02.2011 року додаткові пояснення по справі, позивач зазначив, що за результатами проведених поставок продукції позивачем для відповідача, які мали постійний характер, станом на 01.07.2007 року заборгованість за поставлену продукцію, за твердженням позивача, склала 55341,34 коп. В період з липня 2009 року по березень 2010 року позивач поставив відповідачу продукцію на суму 108742,28 грн. Позивач стверджує, що кошти які поступали від відповідача в період з липня 2009 року по березень 2010 року зараховувались ним в послідовному порядку погашення заборгованості по раніше проведених поставках. Таким чином, станом на 03.06.2010 року виникла заборгованість на суму 55341 грн.34 коп. за раніше поставлену продукцію.

Позивач подав 02.03.2011 року за вх.№5148/11 заяву про уточнення позовних вимог, де зазначив, що переказ коштів за видатковими накладними : № РН-008881 від 21.07.2009 року ( довіреність № 345 від 21.07.2009 року) на суму 1180,92 грн., № РН-0010135 від 10.08.2009 року (довіреність № 366 від 10.08.2009 року) на суму 2079,28 грн., № РН-0010139 від 10.08.2009 року (довіреність № 366 від 10.08.2009 року) на суму 16517,88 грн., всього на суму 19778,08 грн. відповідачем не здійснювався і не підтверджується належними фінансовими документами. Позивач визначив, що по видаткових накладних на загальну суму 35536,26 грн. відповідачем була здійснена оплата, а тому позивач відмовився від позовних вимог в частині 35536,26 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, а також зазначив, що, позивачем не враховано переказ відповідачем коштів за платіжними дорученнями від 02.07.2009 року № 670 на суму 15 035,52 грн., від 08.07.2009 року № 698 на суму 7 027,20 грн., від 21.07.2009 року № 742 на суму 2 230,50 грн., від 10.08.2009 року № 785 на суму 18 418,60 грн., від 16.09.2009 року № 955 на суму 15 110,28 грн.

Таким чином, на думку відповідача, ним було перераховано позивачу та не враховано останнім кошти на загальну суму 57 822 грн. 10 коп., а тому, як вважає відповідач, станом на 01 квітня 2010 року сальдо по оплаті за отриманий товар складає 2 206 грн. 57 коп. на користь відповідача.

Відповідач на підтвердження проведення ним вказаних платежів надав суду копії платіжних доручень №№ 670, 698, 742, 785, 955.

Відповідач подав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що здійснені ним платежі впродовж липня 2009 року по вересень 2009 року підтверджуються: платіжним дорученням від 02.07.2009 року № 670 на суму 15035,52 грн. та видатковою накладною від 02.07.2009 року №РН 0007638, згідно з рахунками позивача № дСФ -00920 від 01.07.2009 року і № дСФ - 009045 від 02.07.2009 року; платіжним дорученням від 09.07.2009 року № 698 на суму 7027,20 грн. та видатковою накладною №РН 0008052, згідно з рахунком позивача №дСФ - 009546 від 09.07.2009 року; платіжним дорученням від 21.07.2009 року № 742 на суму 2230,50 грн. та видатковими накладними №РН - 0008881 від 21.07.2009 року №РН -0008882 від 21.07.2009 року, згідно з рахунком позивача №дСФ - 010371 від 20.07.2009 року; платіжним дорученням від 16.09.2009 року на суму 15110,28 грн. та видатковою накладною №РН-0012722 від 17.09.2009 року, згідно з рахунком позивача №дСФ 014656 від 15.09.2009 року.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що з липня 2009 року по березень 2010 року позивач поставив відповідачу товар (металопрокат) на суму 108742,28 грн. Факт поставок підтверджується такими документами:

№ з/пВидаткова накладна (№, дата)Довіреність (серія, № дата)Сума грн.

1РН-0007638 від 02.07.2009№306 від 26.06.2009 р.14407,18

2РН-0008052 від 09.07.2009№328 від 09.07.2009 р.7027,20

3РН-0008881 від 21.07.2009№345 від 21.07.2009 р.1180,92

4РН-0008882 від 21.07.2009№345 від 21.07.2009 р.1049,58

5РН-0010135 від 10.08.2009№366 від 10.08.2009 р.2079,28

6РН-0010139 від 10.08.2009№366 від 10.08,2009 р.16517,88

7РН-0010475 від 14.08.2009№378 від 13.08.2009 р.20497,02

8РН-0012096 від 09.09.2009№417 від 08.09.2009 р.456,84

9РН-0012722 від 17.09.2009№422 від 16.09.2009 р.11631,06

10РН-0013953 від 06.10.2009№ 464 від 06.10.2009 р.15428,84

11РН-0015179 від 26.10.2009№ 498 від 26.10.2009 р.549,12

12РН-0000720 від 02.02.2010№23 від 28.01.2010 р.5113,44

13РН-0000719 від 02.02.2010№23 від 28.01.2010 р.8366,62

14РН-0002669 від 16.03.2010№77 від 15.10.2010 р.3226,74

15РН-0002670 від 16.03.2010№77 від 15.10.2010 р.1210,56

Всього:108742,28

Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої визнав, що по видаткових накладних на загальну суму 35536,26 грн. відповідачем була здійснена оплата, а тому, позивач відмовився від позовних вимог в частині 35536,26 грн. Також позивач стверджує, що переказ коштів за видатковими накладними : № РН-008881 від 21.07.2009 року ( довіреність № 345 від 21.07.2009 року) на суму 1180,92 грн., № РН-0010135 від 10.08.2009 року (довіреність № 366 від 10.08.2009 року) на суму 2079,28 грн., № РН-0010139 від 10.08.2009 року від 10.08.2009 року (довіреність № 366 від 10.08.2009 року) на суму 16517,88 грн., всього на суму 19778,08 грн. відповідачем не здійснювався. Однак, з таким твердженням позивача погодитися неможна, оскільки, відповідно до матеріалів справи, відповідачем за вказаний період по видаткових накладних № РН-008881 від 21.07.2009 року на суму 1180,92 грн., № РН-0010135 від 10.08.2009 року на суму 2079,28 грн., № РН-0010139 від 10.08.2009 року на суму 16517,88 грн. здійснені платежі, що підтверджується платіжними дорученнями № 742 від 21.07.2009 року на суму 2230,50 грн. та платіжним дорученням № 785 від 10.08.2009 року на суму 18418,60 грн., тобто на загальну суму 20649,10 грн. Так, згідно видаткової накладної № РН-008881 від 21.07.2009 року, в якій має місце посилання на рахунок замовлення №СФ дСФ 010551 від 21.07.2009 року, відповідачем отримано лист г/к 2х1250х2500 мм в кількості 0,260 т на суму 1120,92 грн., а, відповідно, згідно рахунку позивача № дСФ 010371 від 20.07.2009 року, який виписано на кутник 50х50х5 мм L = 6 м в кількості 0,210 т на суму 1049,52 грн., та ПДВ 209,92 грн., а також лист г/к 2х1250х2500 мм в кількості 0,260 т на суму 1180,92 грн., та ПДВ 236,18 грн., відповідачем платіжним дорученням №742 від 21.07.2009 року оплачено 2230,50 грн. за металопрокат, згідно рахунку №103171 від 20.07.2009 року, в тому числі ПДВ 371,75 грн. Аналогічно, платіжним дорученням №755 від 10.02.2009 року оплачено металопродукцію згідно рахунку №011389 від 03.08.2009 року на суму 18418,60 грн., в тому числі ПДВ 3069,77 грн., яку отримано згідно видаткової накладної № РН-0010135 від 10.08.2009 року на суму 2079,28 грн. та видаткової накладної № РН-0010139 від 10.08.2009 року від 10.08.2009 року на суму 16517,88 грн.

Таким чином, в період з липня 2009 року по березень 2010 року період, за який позивач ставить питання про стягнення заборгованості з відповідача за поставлений товар, відповідачем було оплачено вартість товару, що був поставлений відповідачу позивачем в сумі, що зазначена позивачем у позовній заяві та в додаткових поясненнях, згідно видаткових накладних, на які посилається позивач в обгрунтуванні своєї позиції, а відтак, належні та допустимі докази, що підтверджують підставність позовних вимог у суду відсутні.

Також, при прийнятті рішення не можуть бути взятими до уваги посилання позивача на наявність у відповідача перед ним заборгованості в сумі 55341,34 грн. станом на 01.07.2009 року, тобто на початок періоду, стягнення заборгованості за поставлений товар за який є предметом позову, оскільки дане твердження позивача, незважаючи на вимогу суду, не підтверджене належними та допустимими доказами, а також повністю заперечується відповідачем.

Крім того, про наявність такого боргу нічого не було зазначено позивачем у претензії №32 від 24.06.2010 року, на яку посилається позивач, як на підставу виникнення у нього права вимоги.

Оскільки реквізити рахунків, що були виписані позивачем та оплачені відповідачем у період, що зазначений у позовній заяві, не відповідають реквізитам рахунків, що зазначені у видаткових накладних, а також для надання можливості позивачу, за його клопотанням, підтвердити належними та допустимими доказами наявність заборгованості відповідача перед позивачем на початок періоду, що зазначений у позовній заяві, судом було задоволено клопотання позивача про призначення судово-бухгалтерської експертизи. Однак, незважаючи на вимогу суду, позивач не здійснив оплату даної експертизи, тому, відповідно, дана експертиза не була проведена. 20.09.2011 року відповідач подав клопотання про призначення повторно судово бухгалтерської експертизи. Дане клопотання судом було повторно задоволено і було призначено повторно судово-бухгалтерську експертизу, однак, позивач повторно не виконав вимоги суду і не оплатив вартість даної експертизи, що неуможливлює отримання належних та допустимих доказів наявності обставин, на які посилається позивач в обгрунтування позову.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем не представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Метал Холдинг Львів” (м. Львів) до Закритого акціонерного товариства “Проммонтаж СУ-27” (м. Новий Розділ) про стягнення заборгованості в розмірі 56 828,90 грн. не є обґрунтованим та не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. ”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №103 від 28.01.2011 року на суму 562,83 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №104 від 28.01.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на позивача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Суддя Пазичев В.М.