Рішення № 20425431, 27.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.11 Справа№ 5015/6596/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Кохановській Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Ресурс», м. Львів

про: стягнення 1677,06 грн.

.

Суддя У.І.Ділай

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (Довіреність №108 від 31.01.2011 р.)

Від відповідача: не зявився

Представнику позивача розяснено права і обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява ПАТ «Український інноваційний банк»в особі Львівської філії ПАТ «Укрінбанк», м. Львів до відповідача ТзОВ «Квант Ресурс», м. Львів про стягнення 1 677,06 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2011 р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 29.11.2011р.

З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався

В судовому засіданні 27.12.2011 р. представник позивача викладені у позовній заяві вимоги підтримав, на виконання вимог ухвали суду від 03.11.2011 р. надав обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з ТзОВ «Квант ресурс»витрат на комунальні послуги та докази їх нарахування.

Явку представника відповідача в судове засідання не забезпечено. На адресу суду «за закінченням терміну зберігання»повернувся поштовий конверт із копією ухвали суду від 03.11.2011 р., направлений на вказану у позовній заяві та довідці з ЄДРЮО та ФОП адресу ТзОВ «Квант ресурс»: м. Львів, вул. В.Великого, 18/705.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Вказаної позиції дотримується Вищий господарський суд України в інформаційних листах № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” та № 01-8/123 від 15.03.2007 р. “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”)

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

03.06.2011 р. між сторонами у справі укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 418/11, відповідно до умов якого позивач здав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення в будинку № 18 по вул. Володимира Великого у м. Львові, загальною площею 22,4 кв.м., яке розташоване на 7 поверсі, кім. № 705.

Факт передачі приміщення відповідачу підтверджується підписаним сторонами Актом приймання-здачі нежитлового приміщення від 03.06.2011 р.

У п. 2.2. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за один місяць становить 50,00 грн. за 1 кв.м. приміщення.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що строк дії цього Договору розпочинається з дати підписання його сторонами і закінчується 02.06.2012р. Договір вважається укладеним на новий термін і на тих самих умовах, якщо за один місяць до його припинення жодна із сторін не заявить письмово про закінчення його дії.

У п. 2.3. Договору визначено, що договірну ціну та 20 % ПДВ від договірної ціни відповідач сплачує позивачу щомісячно за наступний місяць до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.2.1. Договору відповідач зобовязався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за користування приміщенням та оплачувати комунальні послуги.

Як вказано у позовній заяві своїх зобовязань відповідач належно не виконав, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем станом на 27.10.2011р. становить 1677,06 грн., з яких 1344,00 грн. орендна плата (з ПДВ), 308,49 грн. відшкодування витрат за електроенергію та 24,57 грн. витрати за водопостачання.

Витрати позивача на оплату комунальних послуг підтверджуються представленими суду рахунками ПАТ «Львівобленерго»та ЛМКП «Львівводоканал».

14.09.2011 р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 14/1454 від 13.09.2011 р., відповідно до якої просив сплатити заборгованість по орендній платі у строки, встановлені законом.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як вбачається із матеріалів справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 418/11 від 01.06.2011 р., відповідно до умов якого відповідачу було надано в строкове платне користування нежитлове приміщення в будинку № 18 по вул. Володимира Великого у м. Львові, загальною площею 22,4 кв.м.

Згідно визначення ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до п.п. 2.3., 3.2.1. відповідач зобовязався щомісячно до 20 числа поточного місяця вносити орендну плату за наступний місяць (у розмірі договірної ціни та 20 % ПДВ), а також оплачувати комунальні послуги.

Як встановлено в процесі розгляду справи договірних зобовязань щодо внесення плати за користування нежитловими приміщеннями відповідач належно не виконав.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобовязання щодо внесення орендних платежів суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 759, 762 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квант Ресурс»(79053 м. Львів, вул. Володимира Великого, 18/705. Ідентифікаційний код 37399061) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(04053 м. Київ, вул. Смирнова-Ласточкіна, 10-А. Ідентифікаційний код 05839888) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»(79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18. Ідентифікаційний код 20817074) 1677,06 грн. основного боргу; 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.12.2011 р.