Рішення № 20425245, 22.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.11 Справа№ 5015/7115/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б.

при секретарі Дубенюк Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», с.Малехів Жовківського району Львівської області

про: стягнення 623495,12 грн. заборгованості

За участю представників :

від позивача : ОСОБА_2 представник (довіреність від 20.12.2011 р)

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність від 19 грудня 2011 року); ОСОБА_4 представник (довіреність №01/03-2010 від 09 березня 2010 р)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м.Львів, до відповідача: Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд», с.Малехів Жовківського району Львівської області, про стягнення 623495,12 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 28.11.2011 року зазначена позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 22.12.2011р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі від 28.11.2011 року.

В судове засідання сторони явку повноважних представників забезпечили.

З підстав, наведених у позовній заяві представник позивача заявлені вимоги підтримує та просить задоволити. Стверджує, зокрема, що на бездоговірній основі позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні цінності (металопластикові вікна, балконні блоки, підвіконня, відливи та комплектуючі до них) по видаткових накладних :

№30 від 29.11.2005 року на суму 186083,00 грн;

№31 від 30.11.2005 р на суму 312000,00 грн;

№32 від 0.11.2005 р на суму 53299,20 грн;

№93 від 28.11.2008 р на суму 72112,92 грн.

Всього , поставлено товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 623 495,12 грн.

Позивач пояснює, що впродовж тривалого часу ДП МО України «Західвійськбуд» , незважаючи на неодноразові нагадування , переговори та домовленості так і не здійснило оплату за поставлені товарно-матеріальні цінності.

05.11.2011 року між СПД-ФО ОСОБА_1 та ДП МО України «Західвійськбуд»було підписано акт звірки взаєморозрахунків, за яким підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 623495,12 грн.

Позивач пояснює, що оскільки між позивачем та відповідачем чітко не визначений термін по оплаті отриманих товарно-матеріальних цінностей, то керуючись ч.2 ст.530 ЦК України, СПД-ФО ОСОБА_1 09.11.2011 року було направлено на адресу ДП МОУ «Західвійськбуд»вимогу про оплату поставленого товару. Вимога отримана відповідачем наручно 09.11.2011 року , про що свідчить відмітка підприємства про її отримання за вхідним номером 145. Відповідач повинен був виконати зобов»язання по оплаті отриманого товару станом на 16 листопада 2011 року. Однак станом на 23 листопада 2011 року ( на момент звернення з позовом до суду) заборгованість відповідача перед СПД ФО ОСОБА_1 за поставлений товар не оплачена. В засіданні представником позивача долучено до матеріалів справи оригінал гарантійного листа за №297 від 05 листопада 2008 рооку ДП МОУ «Західвійськбуд», адресованого позивачу. Представник позивача просить позов задоволити.

З підстав , наведених у відзиві на позовну заяву представники відповідача з позовною заявою не погоджуються повністю. Заперечує повністю факт поставки товару позивачем відповідачу по вказаних у позовній заяві видаткових накладних та вважають, що такі документи були спеціально підроблені для заволодіння грошовими коштами державного підприємства і не містять під собою реального вчинення будь-яких дій зі сторони позивача стосовно проведення відповідної господарської операції так як : поставка повинна була здійснюватись на підставі укладеного в письмовій формі договору. Стверджують, що позивачем жодним чином не підтверджено наявність будь-яких домовленостей з відповідачем стосовно поставлення та оплати нібито переданих матеріальних цінностей, не представлено за яким саме замовленням виконувалось постачання, окрім пред»явлення лише зазначених накладних.

Відповідач вважає, що до видаткових накладних повинні були бути видані відповідачем довіреності уповноваженим на отримання матеріальних цінностей особам. Однак, у видаткових накладних відомості про довіреності відсутні, а лише зазначено, що товар передавався відповідачу через ОСОБА_5. Стверджує, що особа через яку передавались матеріальні цінності ОСОБА_5 ( на той час керівник Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд») не ставила свій підпис на видаткових накладних.

Посилаються на Звіти про фінансово-господарську діяльність Державного підприємства МОУ «Західвійськбуд»за 2005-2008 роки у яких позивач не числиться кредитором відповідача за жодний із зазначених періодів. Посилаються на перелік кредиторів станом на 22.05.2009 року, який встановлений за наслідками перевірки КРУ у Львівській області та стверджують, що позивач теж не значиться в числі кредиторів. Відповідач оспорює факт проставлення підпису директором ДП МОУ «Західвійськбуд»ОСОБА_5 на Акті звірки від 5 листопада 2011 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Позов заявлено СПД ФО ОСОБА_1 до ДП МОУ «Західвійськбуд»про стягнення 623495,12 грн. заборгованості.

Відповідач є юридичною особою, діє на підставі статуту, має свою печатку, зареєстрований в ЄДР за кодом 24971665, а отже , відповідно до приписів ст.96 ЦК України самостійно відповідає за своїми зобов»язаннями.

Заявлені позивачем вимоги грунтуються на тому, що за видатковими накладними №30 від 29.11.2005 року на суму 186083,00 грн; №31 від 30.11.2005 р на суму 312000,00 грн;№32 від 0.11.2005 р на суму 53299,20 грн;№93 від 28.11.2008 р на суму 72112,92 грн. позивачем було відпущено відповідачу товар (металопластикові вікна, балконні блоки, підвіконня, відливи та комплектуючі до них), за які останній, незважаючи на заявлену 09.11.2011 року в порядку ч.2 ст.530 ЦК України вимогу, та підписаний 05 листопада 2011 року Акт звірки у якому підтверджено загальну суму заборгованості перед позивачем, не здійснив розрахунку , що обумовило звернення позивача з позовом до суду. Позивач, в обґрунтування заявлених вимог не посилається на відповідний договір , згідно з умовами якого було відпущено ним відповідачу товар, стверджує, що такий в письмовій формі не укладався сторонами, а мали місце позадоговірні відносини між сторонами по відпуску товару, підтвердженням чого є видаткові накладні , підписані уповноваженими представниками відповідача та завірені гербовими печатками ДП МОУ «Західвійськбуд». ( в засіданні оглянуто оригінали видаткових накладних, акту звірки на 5 листопада 2011 р. За результатами огляду суд пересвідчився , що ці документи в оригіналах завірені печатками відповідача).

В матеріалах справи знаходяться оригінал Гарантійного листа від 05 листопада 2008 року №297, підписаний керівником ДП МОУ «Західвійськбуд»ОСОБА_5 та завірений гербовою печаткою Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд». У зазначеному Гарантійному листі Державне підприємство Міністерства оборони України «Західвійськбуд»гарантує повну та своєчасну оплату отриманих у позивача товарно-матеріальних цінностей до кінця грудня 2008 року. Разом із цим просить позивача відвантажити до кінця листопада 2008 року металопластикові вікна у кількості 120 шт, які необхідні для закінчення будівництва об»єкту, у якому ДП МОУ «Західвійськбуд»виступає Генпідрядником. Вчасне закінчення підрядних робіт, стверджує відповідач у Гарантійному листі, дозволить підприємству отримати фінансування від замовника, що, у свою чергу, надасть можливість підприємству відповідача повністю розрахуватись із постачальниками.

Зазначений Гарантійний лист у судовому засіданні наданий для ознайомлення представникам відповідача. Ознайомившись із змістом гарантійного листа, представники відповідача в усній формі висловили сумнів щодо підписання цього листа керівником ДП МОУ «Західвійськбуд»ОСОБА_5 , як і щодо видаткової накладної від 28.11.2008 року на поставку товару відповідачу.

На запитання, де знаходиться печатка юридичної особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»і хто відповідає за її зберігання, суд не отримав відповіді від представників відповідача. Слід зауважити, що достовірність відбитку печатки юридичної особи - ДП МОУ «Західвійськбуд, на видаткових накладних, акті звірки, гарантійному листі представники відповідача не заперечують.

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст..173 ГК України) зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права або обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов»язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов»язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст..175 ГК України майнові зобов»язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільни им кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов»язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо термін виконання боржником зобов»язання не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу по перелічених вище видаткових накладних товару на суму 623495,12 грн. Накладні містять відомості про їх номер та дату складання, сторони господарських операцій, у тому числі відомості про уповноважену особу покупця , найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та вартість по кожній позиції товару, загальну вартість відпущеного товару. Накладні завірені зі сторони продавця підписом особи , яка уповноважена на передачу товару, зі сторони покупця підписом особи, яка уповноважена на отримання матеріальних цінностей від покупця. Крім того накладні завірені гербовими печатками як продавця так і покупця.

Наведене свідчить, що у видаткових накладних сторони погодили необхідні істотні умови договору купівлі-продажу , зокрема предмет та ціну.. Та обставина, що видаткові накладні завірені гербовими печатками продавця і покупця свідчить, що вони підписані уповноваженими на вчинення таких дій особами.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо за коном не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними.

До документів, шо підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься , зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Матеріали справи не містять будь-яких інших доказів того, що між сторонами існує договір укладений у формі єдиного документа, і на підставі якого здійснено господарські операції за переліченими видатковими накладними, ніж доказів існування бездоговірних стосунків, на які посилається позивач, і які підтверджуються матеріалами справи. Зазначене відслідковується і зі змісту гарантійного листа №297 від 05.11.2009 року. Окрім того, зі змісту листа відслідковується, що позивач не раз відпускав відповідачу товар по його замовленню, однак останній товар не оплачував, обіцяючи здійснити розрахунки за тих чи інших умов, проте продовжував замовляти товар, а позивач на свій ризик відпускати товар. Так з гарантійного листа вбачається , що до кінця листопада 2008 року відповідач просив позивача поставити йому металопластикові вікна в кількості 120 штук. Позивач відпустив відповідачу, незважаючи на наявність заборгованості, 28.11.2008 року саме вікна металопластикові , як просив покупець.

Як вірно зазначає відповідач, здавання-приймання товару за кількістю та якістю проводиться уповноваженими представниками сторін. Повноваження представника покупця підтверджується довіреністю, оформленою у встановленому законом порядку. Товар вважається переданий і прийнятий покупцем за кількістю, згідно підписаними уповноваженими представниками сторін видатковими накладними на товар.

Однак відповідач не враховує і те, що при відсутності довіреностей, факт отримання товару має бути підтверджений підписом уповноваженої особи покупця та печаткою юридичної особи покупця ( відповідача в даному випадку) на видатковій накладній .

На підставі наведено, наявних у справі документів, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними доказами факт здійснення господарських операцій між ним та відповідачем, про які стверджує позивач у позовній заяві.

Слід зазначити, що відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.1999 р №88 із наступними змінами та доповненнями), первинні документи це письмові свідоцтва , що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з п.2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл ( підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов»язаної з відпустом (витрачанням), придбанням товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна.

Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообігу терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.

Матеріали справи підтверджують, що 09.11.2011 року відповідач отримав від позивача вимогу у строк не пізніше семи календарних днів від дня отримання вимоги оплатити вартість отриманого товару (623495,12 грн.). Однак, претензія залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Поряд з цим слід зауважити, що перед зверненням до відповідача з вимогою, позивач та відповідач склали Акт звірки на 5 листопада 2011 року в якому засвідчили, що загальна заборгованість ДП МОУ «Західвійськбуд»перед ФОП ОСОБА_1 станом на 5 листопада 2011 року становить 623495,12 грн. Акт містить відомості про продаж товару , номери та дати документів ( які відповідають номерам та датам видаткових накладних), вартість товару, яка відповідає вартості товару, що у видаткових накладних. Акт звірки завірений підписами перших посадових осіб та головних бухгалтерів, завірений гербовими печатками ФОП ОСОБА_1 та ДП МОУ «Західвійськбуд».

Хоч акт звірки розрахунків не являється первинним документом, внаслідок чого не може бути належним і допустимим доказом в підтвердження існування між сторонами господарських стосунків та в підтвердження існування спірної заборгованості, однак в даному випадку , оскільки факт здійснення господарських операцій між позивачем та відповідачем щодо відпуску та отримання товару по видаткових накладних є підтвердженим, а акт містить відомості про господарські операції між сторонами згідно видаткових накладних , зазначений документ (акт звірки) оцінюється судом в сукупності з іншими доказами, хоч не має переваги над доказами, якими являються первинні документи.

Відповідно до ст..610 ЦК України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно з ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказувангня, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявні у справі копії видаткових накладних свідчать про те, що відповідач їх підписанням та завірянням гербовою печаткою засвідчив отримання товару, засвідчив його прийняття на умовах, що узгоджені сторонами.

Оскільки наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами підтверджуються факти здійснення позадоговірних господарських операцій, з яких виникли зобов»язання : у позивача передати товар у власність відповідача, а у відповідача прийняти цей товар та сплатити за нього певні грошові суми , і відповідно підтверджується обставина відпуску позивачем товару та отримання його відповідачем, за який останній оплати не здійснив, тобто порушив зобов»язання, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1,2,32,33,34,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Західвійськбуд»(80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул..Київська,20; код ЄДРПОК 24971665) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 623495,12 грн. заборгованості та 12469,90 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

В засіданні 22.12.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 24.12.11 та 25.12.11 р, виготовлено 28.12.11 р.

Суддя Кітаєва С.Б.