Рішення № 20425212, 20.12.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.11 Справа№ 5015/6398/11

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів

до відповідача:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області

про:стягнення заборгованості за кредитним договором №194/05-к від 13.07.2005 року в розмірі 15333,19 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2011 р. складає 166 439,00 грн.

Суддя:В.М. Пазичев

При секретарі:І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Не з”явився

від відповідача:Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, розяснено їх права та обовязки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк», від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів, до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області, про стягнення заборгованості за кредитним договором №194/05-к від 13.07.2005 року в розмірі 15333,19 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2011 р. складає 166 439,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.10.2011 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 04.11.2011 року. Ухвалою від 04.11.2011 року розгляд справи відкладено до 23.11.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 23.11.2011 року розгляд справи відкладено до 12.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 12.12.2011 року розгляд справи відкладено до 20.12.2011 року, у зв»язку з неявкою представників сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 12.12.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 31.10.2011 року, про відкладення від 04.11.2011 року, від 23.11.2011 року, від 12.12.2011 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується записами в реєстрі вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області від 30.11.2011 року, від 14.12.2011 року та повідомленнями про вручення поштового відправлення від 02.11.2011 року, від 15.11.2011 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представників сторін.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 20.12.2011 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно позовної заяви, 13 липня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «КРЕДОБАНК»(до перереєстрації Відкритим акціонерним товариством «КРЕДОБАНК») в особі директора другої Львівської філії АТ «Кредит Банк (Україна)»Феськіва Івана Михайловича (надалі позивач, банк) та суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі відповідач) в письмовій формі укладено кредитний договір №194/05-к, з наступними змінами та доповненнями, відповідно до Угод №1 та №2 та Додаткового договору (далі кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов»язався надати відповідачу кредит у сумі 80000,00 Євро для закупівлі будівельних матеріалів та оплати за проведення будівельно-ремонтних робіт зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 13,5 % річних.

Кредитним договором встановлено, що кредит надається Банком у безготівковій формі, шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок відповідача у Євро з подальшою конвертацією в гривню та проплатою з поточного рахунку позичальника, відкритого в ДЛФ ПАТ «КРЕДОБАНК».

Прийняті на себе зобов»язання по Кредитному договору позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти, в сумі 80000,00 ЄВРО, що підтверджується меморіальними орденами №737634 від 22.07.2005 року, №814396 від 12.08.2005 року, №908902 від 01.09.2005 року.

Відповідно до п.3.2.6 Кредитного договору, відповідач зобов»язується повернути кредит у повному обсязі в порядку і терміни, визначені даним договором та Додатковими угодами, та сплатити проценти за користування кредитом. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 1454,00 Євро з січня 2006 року по червень 2010 року та 1484,00 Євро липень 2010 року, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця користування кредитом.

Як зазначено у позовній заяві, станом на 30.09.2011 року відповідач не сплатив в повному обсязі заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом, строк сплати яких настав, чим порушив право позивача на їх отримання.

Відповідно до п.п. 5.1.2, 5.1.3 кредитного договору, банк, в разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту), вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника.

За підрахунком позивача, станом на 30.09.2011 року, до сплати підлягають 12966,90 Євро неповернута сума кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості по кредиту, де відображається прострочена заборгованість боржника по відсотках.

Згідно п.5.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань за цим договором позичальник (відповідач), крім відшкодування збитків, сплачує пеню в розмірі подвійної процентної ставки НБУ, але не менше однієї гривні за кожний день прострочення. У зв»язку з невиконанням відповідачем зобов»язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування станом на 30.09.2011 року, він зобов»язаний сплатити банку 2366,29 Євро пені за несвоєчасне погашення кредиту, що підтверджується розрахунком загальної заборгованості відповідача по кредитному договору №194/05-к від 13.07.2005 року.

Як вбачається із позовної заяви, відповідачу надсилалися претензії, а саме повідомлення-вимога №27-2486/11 від 03.03.2011 року та повідомлення-вимога №27-10413/11 від 08.09.2011 року з повідомленням про вручення з вимогами повернути несплачену суму заборгованості, але відповідач ніяким чином не прореагував на відповідні прохання позивача.

Отже, за підрахунком позивача, станом на 30.09.2011 року до сплати підлягають 15333,19 Євро сума неповернутого боржником кредиту та пені (12966,90 Євро неповернута сума кредиту, 2366,29 Євро пеня за несвоєчасне погашення кредиту).

Банк свої зобов'язання по даному договору виконав в повному розмірі, проте, позичальник своїх зобов'язань за вказаними кредитним договорам не виконав.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

Відповідно до вимог ст. 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1050 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Пунктом 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч.2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачі позов не заперечили і не подали докази погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області про стягнення заборгованості за кредитним договором №194/05-к від 13.07.2005 року в розмірі 15333,19 євро, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2011 р. складає 166 439,00 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат позивач подав платіжне доручення №2941 від 07.10.2011 року на суму 1664,39 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №2942 від 07.10.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 231, 232, 345, 346 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (82100, АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_3 в ДЛФ ВАТ «КРЕДОБАНК», МФО 385372, код ДРФО НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий 19.09.1996 року Дрогобицьким МВ УМВС України у Львівській області на користь Публічного Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК»(79024, м.Львів, вул.Сахарова,78, код ЄДРПОУ 09807862, МФО 325312, від імені якого діє Львівське відділення Центральної філії ПАТ «КРЕДОБАНК», 79026, м.Львів, вул.Сахарова,80, код ЄДРПОУ 22360822, МФО 325365, р/р 290959901034) - заборгованість по погашенню (сплаті) кредиту та пені в розмірі 166439 (сто шістдесят шість тисяч чотириста тридцять дев»ять) грн. 00 коп., що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2011 р. відповідає 15333,19 євро (п»ятнадцять тисяч триста тридцять три Євро 19 центів), 1 664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) грн. 39 коп. сплаченого державного мита та сплачені витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.