Рішення № 20425116, 26.12.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.11 Справа № 8/178пд/2011(28/64пд

За позовом 1-го позивача - Луганської міської ради, м. Луганськ,

2-го позивача Виконавчого комітету Луганської міської ради, м. Луганськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", м. Луганськ, -

про внесення змін до договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від 1-го позивача ОСОБА_1 головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № И 01/03-30./5457/0/2-10 від 24.11.10 року;

від 2-го позивача ОСОБА_1 головний спеціаліст-юрисконсульт, - довіреність № И 01/03-30./5456/0/2-10 від 24.11.10 року;

від відповідача ОСОБА_2 представник, - довіреність № б/н від 10.01.11 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: 16.07.10 року Луганська міська рада звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" (далі ТОВ "Східні ресурси") про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між сторонами у нотаріальній формі 19.03.04 року, за реєстром №324, державна реєстрація від 16.0.04 року №4962, а саме:

1)підпункт 2.1 пункту 2 розділу "Орендна плата" договору викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях";

2)змінити у підпункті 2.4.1 пункту 2 розділу "Орендна плата" договору слова "земельного податку" на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська";

датою внесення змін до вищевказаного договору вважати дату прийняття судом відповідного рішення. Державну реєстрацію договору про внесення змін до договору оренди землі від 19.03.04 року, за реєстром №324, державна реєстрація від 16.04.04 року №4962, зі змінами до нього, - здійснити у порядку, встановленому законодавством.

У звязку з надходженням даного позову господарським судом було порушено провадження по справі №23/62пд (том 1, а.с.1).

16.07.10 року Луганська міська рада та Виконавчий комітет Луганської міської ради звернулися до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ "Східні ресурси" про внесення змін до договору №1775 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного між Виконкомом Луганської міської ради та ТОВ "Східні ресурси" у простій письмовій формі 25.12.1996 року, державна реєстрація від 25.12.1996 року №1775, а саме:

1)пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях";

2)доповнити пункт 2.2 розділу 2 "Плата за землю" новим пунктом наступного змісту: "2.2.Річна орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця";

3)доповнити розділ 2 "Плата за землю" договору новим пунктом 2.3 наступного змісту: "2.3.У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору пропорційно змінюється і розмір орендної плати, без внесення відповідних змін у договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земель м. Луганська орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення у місцевому засобі масової інформації";

4)виключити з підпункту а) пункту 3.1 розділу 3 "Права та обовязки сторін" договору слова "та ставки земельного податку"";

датою внесення змін до вищевказаного договору вважати дату прийняття судом відповідного рішення. Державну реєстрацію договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року, державна реєстрація від 25.12.1996 року №1775, зі змінами до нього, - здійснити у порядку, встановленому законодавством.

У звязку з надходженням цього позову господарським судом було порушено провадження по справі №23/64пд (том 1, а.с.57).

Обидва позови мотивовано відмовою відповідача від укладення додаткових угод про внесення змін до вищезазначених договорів.

На підставі ст. 58 ГПК України ці справи обєднані в одне провадження, якому присвоєно №23/62пд.

Рішенням господарського суду Луганської області від 01.10.10 року по справі №23/62пд, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.10 року, позов задоволено частково: внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року, державна реєстрація від 25.12.1996 року № 1775, а саме: доповнено розділ 2 договору пунктом 2.2 наступного змісту: "2.2. Річна орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця". У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.11 року судові акти попередніх судових інстанцій скасовані, справу спрямовано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справі надано №28/64пд/2011(23/62пд).

За результатами нового розгляду спору рішенням господарського суду Луганської області від 20.06.11 року по справі №28/64пд/2011(23/62пд), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.08.11 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.11 року по справі №28/64пд/2011(23/62пд) рішення судів І та ІІ інстанцій скасовані, справу спрямовано до суду І інстанції на повторний новий розгляд.

Відповідно до приписів ст. 21ГПК України справу передано на розгляд судді Середі А.П., їй надано №8/178пд/2011(28/64пд/2011)(23/62пд).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 24.11.11 року до 08.12.11 року та з 08.12.11 року до 26.12.11 року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази та заперечення.

До початку судового засідання 26.12.11 року від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивачі свої вимоги підтримали у повному обсязі (том 2, а.с.116, 130).

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що, на його думку:

1)ставка орендної плати в 4,5% від нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок є необґрунтованою;

2)зі змісту договорів вбачається, що вони містять пункти, згідно яким їх умови діють і у тому випадку, коли після їх укладення будуть внесені зміни до чинного законодавства, а тому підстави для внесення змін до них відсутні;

3)дія законів, на які посилається Луганська міська рада у своєму рішенні від 25.04.08 року №33/13, скасована з 22.05.08 року;

4)вимоги позивачів про внесення змін до договорів щодо рівня орендної плати суперечать приписам ст.ст.21,24,30 Закону України "Про оренду землі" та ст. 58 Конституції України (відзив на позов від 23.11.11 року за вих. №б/н) (том 2, а.с.117-121).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

25.12.1996 року між Виконкомом Луганської міської ради (орендодавець) та відповідачем (орендар), на підставі рішень від 19.04.1996 року №214/9 та від 25.09.1996 року №520/1, у простій письмовій формі укладено договір №1775 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,30000 га (п.1.1), терміном на 49 років, для будівництва малогабаритної паливороздавальної станції та комплексу споруджень в підземному виконанні по вул. Совєтській, в районі речового ринку, міста Луганська (п.1.2).

Плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 1.00, щомісячно, рівними частками (п.2.1).

Орендодавцю надано право визначати розмір орендної плати на подальший період в установленому порядку (абз.6 п.3.1).

Договір набуває чинності з моменту його державної реєстрації, яку здійснено 25.12.1996 року за №1775.

Зі змісту договору вбачається, що в ньому відсутня домовленість сторін про порядок внесення змін до нього (том 1, а.с.63).

29.09.06 року сторони уклали додаткову угоду до цього договору, відповідно якій внесли зміни до підпункту 1.1 пункту 1 "Предмет договору" та встановили, що предметом оренди є земельна ділянка площею 0,2770 га; інші умови договору залишено без змін (том 1, а.с.65).

19.03.04 року між Луганською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар), на підставі рішення Луганської міської ради від 22.10.03 року №376/92, у нотаріальній формі (за реєстром №324), укладено договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець за плату передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,8750 га, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Возрождєнія (виїзд з м. Луганська) (п.1.1), терміном на 49 років, під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів (п.1.2).

Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору, збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 року №7/9 (п.2.1).

На момент укладення договору річна орендна плата складає 41280,98 грн. (п.2.1.1).

У пункті 2.4.1 сторони зазначили, що у разі зміни розміру земельного податку пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення змін у договір. Про зміну розміру земельного податку орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення в місцевих засобах масової інформації.

Згідно п.3.1 договору сторони мають права та несуть обовязки, передбачені Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України, цим договором та іншими нормативними актами.

Відповідно до п.3.4.7 орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

Договір набирає чинності після здійснення його державної реєстрації (п.4.1).

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спір вирішується у судовому порядку (п.4.2).

Державна реєстрація договору здійснена 16.04.04 року за №4962 (том 1, а.с.7-8;9-13).

04.07.08 року сторони уклали додаткову угоду до нього, на підставі якої внесли зміни до пункту 1.2 розділу 1 "Предмет договору", замінивши слова "автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів" на слова "автозаправного комплексу".

Державна реєстрація додаткової угоди здійснена 17.09.08року за №040840200426 (том 1, а.с.14).

31.10.07 року, тобто після укладення обох спірних договорів, Луганською міською радою прийнято рішення №25/5 "Про деякі питання щодо плати за землю у м. Луганську", відповідно до п.1 якого встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про яку йде мова у рішеннях міської ради, залежно від мети її використання (далі договірний коефіцієнт), яка (мета) та які (відсотки) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим, ніж розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який передбачений Законом України "Про плату за землю", та не перевищувати 10% нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (том 1, а.с.15-17).

25.04.08 року Луганською міською радою прийнято рішення №33/13 "Про внесення змін до рішення Луганської міської ради від 31.10.07 року №25/5 "Про деякі питання щодо плати за землю у м. Луганську"", яким, на виконання вимог Закону України від 03.06.08 року №309-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (у т.ч. до Закону України "Про оренду землі"), - внесені зміни до вищезгаданого рішення міськради від 31.10.07 року №25/5 та розмір річної орендної плати встановлено на рівні від 3 до 12 % від нормативної грошової оцінки переданої в оренду земельної ділянки, - залежно від мети її використання.

Згідно п.4 додатку до цього рішення визначено, що договірний коефіцієнт у разі використання земельної ділянки під паливно-роздавальні, автозаправні станції, пункти, комплекси, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу, встановлюється на рівні 4,5 (том 1, а.с.18-19).

27.05.11 року Луганська міська рада прийняла рішення №9/12 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м. Луганську", п.1 якого встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про яку йде мова у рішеннях міської ради, залежно від мети її використання (далі договірний коефіцієнт), яка (мета) та які (відсотки) зазначені у додатку до цього рішення, при цьому розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим, ніж розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який передбачений Законом України "Про плату за землю", та не перевищувати 12% нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Вищезгадані рішення міськради від 31.10.07 року №25/5 та від 25.04.08 року №33/13 визнано такими, що втратили чинність (п.2).

Згідно додатку до цього рішення встановлено, що договірний коефіцієнт у разі використання земельної ділянки під паливно-роздавальні, автозаправні станції, пункти, комплекси, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу, встановлюється на рівні 4,5 (том 2, а.с.25-26).

Аналіз підстав прийняття цього рішення та скасування двох вищеназваних рішень міської ради показав, що ними стала необхідність приведення рішень міської ради з питань оренди землі у відповідність до чинного законодавства, перш за все Податкового кодексу України (далі ПКУ), а не будь-які інші обставини, у т.ч. їх невідповідність чинному законодавству, при цьому рівень договірного коефіцієнту у разі використання земельної ділянки під паливно-роздавальні, автозаправні станції, пункти, комплекси, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу, у рішенні від 27.05.11 №9/12 залишено незмінним - 4,5.

Дослідивши доводи відповідача проти позову, в яких він посилається на те, що рішенням міськради від 27.05.11 року №9/12 були скасовані рішення №25/5 від 31.10.07 року та №33/13 від 25.04.08 року, а тому вони не можуть бути застосовані при вирішенні даного спору, - суд не погоджується з ними з огляду на таке.

20.08.09 року міською радою прийнято рішення №55/77 "Про пропозицію ТОВ "Східні ресурси" щодо внесення змін до договору оренди землі від 19.03.04 року, державна реєстрація від 16.04.04 року №4962, який укладений з вказаним підприємством", - при цьому зміст змін, про які йдеться у рішенні, повністю відповідає змісту вищевикладених пунктів позовних вимог щодо договору оренди землі від 19.03.04 року, за реєстром №324 (том 1, а.с.20).

Того ж дня, тобто 20.08.09 року, міською радою прийнято рішення №55/71 "Про пропозицію ТОВ "Східні ресурси" щодо внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року, державна реєстрація від 25.12.1996 року №1775, який укладений з вказаним підприємством", - при цьому зміст змін, про які йдеться у рішенні, повністю відповідає змісту вищевикладених пунктів позовних вимог щодо договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року (том 1, а.с.71).

У кожному з цих рішень вказано, що орендна плата встановлюється у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Тобто обидва названі рішення є актами індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень відносно відповідача, яким вирішено запропонувати ТОВ "Східні ресурси" внести зміни до договорів оренди землі від 25.12.1996 року та від 19.03.04 року, за реєстром №324, - згідно проектам додаткових угод до договорів, які додані позивачами до примірників названих рішень та супровідних листів до них.

З обставин справи відомо, що позивачі звернулися до суду з цими позовами 16.07.10 року, тобто коли рішення міськради від 31.10.07 року №25/5 та від 25.04.08 року №33/13 були чинними.

Відповідач їх не оспорив у встановленому законом порядку.

Рішенням міської ради від 27.05.11 року №9/12, яке є чинним на час вирішення цього спору по суті, були скасовані її ж рішення №25/5 від 31.10.07 року та №33/13 від 25.04.08 року, але рівень ставки орендної плати за користування обома земельними ділянками, про які йдеться у спірних договорах, врегульовано ідентично, - а тому у суду відсутні правові та фактичні підстави для врахування доводів відповідача у цій частині.

Як вбачається з наявних у справі доказів, кожне з цих рішень міськради про внесення змін до договорів оренди землі, укладених з відповідачем, разом з примірником додаткової угоди вищезазначеного змісту, 14.07.10 року, поштою, було доведене до його відома шляхом спрямовання на його адресу, з пропозицією надати письмову відповідь по суті пропозиції міськради (том 1, а.с.4 та 60); відповідач підтвердив факти їх отримання та відмови від підписання обох додаткових угод.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), обєкти незавершеного будівництва та законсервовані обєкти, здійснюють відповідні селищні, міські ради , а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

З огляду на викладене та на виконання вищезазначених рішень від 20.08.09 року №55/71 та №55/77 у липні 2010 року 1-м позивачем було вчинено дії, спрямовані на внесення змін до укладених з відповідачем договорів оренди землі, у т.ч. з урахуванням прийняття Закону України від 03.06.08 № 309-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", за якими законодавець передбачив, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають державній або комунальній власності не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки (ч.ч.4 та 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Відповідач не погодився з пропозиціями міської ради, що стало підставами для звернення позивачів з даними позовами до суду.

Відповідач їх не визнав.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

При вирішенні цього спору в частині внесення змін до договору №1775 від 25.12.1996 року суд застосовує Цивільний кодекс України 2003 року (далі ЦКУ), оскільки правовідносини, які виникли на підставі названого договору, виникли до введення в дію ЦКУ та продовжують існувати після 01.01.04 року дати набрання чинності Кодексом.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

Різновидністю правочину є договір.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).

З обставин справи та наявних у ній доказів вбачається, що спірний договір належить до категорії господарських, оскільки укладений з метою забезпечення здійснення господарської (підприємницької) діяльності відповідача (ч.1 ст.179 Господарського кодексу України (далі ГКУ).

Порядок (механізм) укладення господарських договорів врегульовано ст. 181 ГКУ.

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГКУ) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договори, укладені між сторонами по цій справі, належать до категорії орендних.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України (далі ЗКУ) (ст.1 спеціального Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі") право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону "Про оренду землі").

В силу ст.125 ЗКУ (ст.20 Закону "Про оренду землі") укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

У статті 21 Закону "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналіз змісту спірного договору №1775 від 25.12.1996 року показав, що, незважаючи на відсутність у ньому окремо визначених положень про порядок внесення змін до нього, - абзацом 6 пункту 3.1 останнього орендодавець наділений правом визначати розмір орендної плати на подальший період в установленому порядку (том 1, а.с.63), - з огляду на що суд при вирішенні спору за цим договором керується приписами чинного законодавства щодо порядку внесення змін до договору.

Пунктом 4.2 другого спірного договору (від 19.03.04 року, за реєстром №324) прямо передбачена можливість внесення змін до нього (том 1, а.с.7-8).

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для обох позовів стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме: зміна рівня нормативної грошової оцінки обох земельних ділянок та ставок орендної плати за їх користування з урахуванням мети їх використання.

Частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах, а згідно частині 2 цієї статті якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд вважає, що позивач у обох випадках довів наявність сукупності вищезазначених обставин.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при не досягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Аналогічне положення містить стаття 30 Закону України "Про оренду землі", згідно з якою зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Абзац 4 п.2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", яка є чинною на час вирішення цього спору по суті, містить припис господарським судам: оскілки відповідно до ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

Позивачі дотрималися цих вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України від 03.07.1992 року №2535-ХІІ "Про плату за землю" (був чинним на день укладення спірних договорів та виникнення обох спорів) грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року, які набули чинності 04.06.2008 року, частини 4-5 ст.21 Закону України "Про плату за землю" (був чинним на час виникнення спору) викладено у новій редакції та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

Аналогічний розмір орендної плати встановлено абзацом 3 підпункту 288.5.1-288.5.2 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.11 року, а Закон "Про плату за землю" того ж дня втратив чинність.

Вищезгадані рішення Луганської міської ради №33/13 від 25.04.08 року, №55/71 та 55/77 від 20.08.09 року прийняті на підставі вищецитованого законодавства, на день вирішення цього спору не оспорені та не скасовані.

Відповідно до принципів, закріплених у ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Вищецитоване законодавство України спростовує доводи відповідача щодо повного невизнання ним позову.

Виходячи з вищезазначеного, суд Луганської області дійшов висновку, щодо наявності всіх правових підстав для внесення змін до підпунктів 2.1 та 2.4.1 пункту 2 розділу "Орендна плата договору оренди землі від 19.03.04 року, за реєстром №324, а також пунктів 2.1 та 2.2 розділу 2 "Плата за землю" та пункту 3.1 розділу 3 "Права та обовязки сторін" договору №1775 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 25.12.1996 року.

В той же час суд не погоджується з вимогою позивачів щодо внесення змін до договору №1775 від 25.12.1996 року шляхом доповнення розділу 2 "Плата за землю" пунктом 2.3, яким пропонується доповнити договір умовами, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки на протязі строку дії договору, пропорційно змінюється й розмір орендної плати без внесення відповідних змін у договір, оскільки згідно приписам статті 525 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, а також ст. 21 Закону України "Про оренду землі" одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, запропонований пункт 2.3 розділу 2 договору №1775 від 25.123.1996 року суперечить чинному законодавству, надаючи позивачам право на односторонню зміну умов договору, - а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню частково з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Згідно частини 3 статті 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, враховуючи, що Закон України "Про судовий збір" набрав чинності з 01.11.11 року, суд покладає судові витрати на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, а саме:

державне мито у сумі 283,34 грн. (70,83 грн. + 70,83 грн. + 35,42 грн. (за перший апеляційний перегляд) + 35,42 грн. (за перший касаційний перегляд) + 35,42 грн. (за другий апеляційний перегляд) + 35,42 грн. (за другий касаційний перегляд);

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 393,33 грн. (196,67 грн. + 196,67 грн.).

Решта судових витрат покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, ст.144 Конституції України, ст.ст.11,16,202,626,651-654 Цивільного кодексу України; ст.ст.93, 125 Земельного кодексу України; ст.ст.179-181,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,13,20,30 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі", керуючись ст.ст.4-3,32-34,43,44,47-1,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов Луганської міської ради та Виконавчого комітету Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" про внесення змін до договору №1775 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), укладеного 25.12.1996 року, державна реєстрація від 25.12.1196 року №1775, - задовольнити частково.

1.1.Внести зміни до договору №1755 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), укладеного 25.12.1996 року у простій письмовій формі між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", державна реєстрація від 25.12.1196 року №1775, предметом якого є земельна ділянка площею 0,2770 га (з урахуванням додаткової угоди від 29.09.06 року), що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, район речового ринку, а саме:

1)пункт 2.1 розділу 2 "Плата за землю" договору викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4,5 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях";

2)доповнити пункт 2.2 розділу 2 "Плата за землю" новим пунктом наступного змісту: "2.2.Річна орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця";

3)виключити з підпункту а) пункту 3.1 розділу 3 "Права та обовязки сторін" договору слова "та ставки земельного податку"".

1.2.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України та ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 1.1 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

1.3.У задоволенні позовних вимог щодо доповнення договору №1755 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди), укладеного 25.12.1996 року у простій письмовій формі між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", державна реєстрація від 25.12.1196 року №1775, предметом якого є земельна ділянка площею 0,2770 га (з урахуванням додаткової угоди від 29.09.06 року), що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Совєтская, район речового ринку, - новим пунктом 2.3 розділу 2 "Плата за землю" наступного змісту: "2.3.У разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки протягом терміну дії договору пропорційно змінюється і розмір орендної плати, без внесення відповідних змін у договір. Про зміну нормативної грошової оцінки земель м. Луганська орендодавець письмово повідомляє орендаря або робить про це оголошення у місцевому засобі масової інформації", - відмовити.

2.Позов Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 19.03.2004 року, за реєстром №324, державна реєстрація від 16.04.2004 року №4962, - задовольнити у повному обсязі.

2.1.Внести зміни до договору оренди землі, укладеного 19.03.2004 року у нотаріальній формі (за реєстром №324) між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", державна реєстрація від 16.04.2004 року №4962, предметом якого є земельна ділянка площею 0,8750 га, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Возрождєнія (виїзд з міста Луганська), а саме:

1)підпункт 2.1 пункту 2 розділу "Орендна плата" договору викласти у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінку земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях";

2)змінити у підпункті 2.4.1 пункту 2 розділу "Орендна плата" договору слова "земельного податку" на слова "нормативної грошової оцінки земель м. Луганська".

2.2.Відповідно до приписів ст. 125 Земельного кодексу України та ст.20 Закону України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі" зміни до договору оренди землі, про які йдеться у пункті 2.1 цього рішення, підлягають державній реєстрації.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", ідентифікаційний код 24049643, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Павловська, 2-в, на користь Луганської міської ради, ідентифікаційний код 26070794, яка знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул. Коцюбинського, 14, - судові витрати, а саме: витрати по сплаті державного мита у сумі 283 (двісті вісімдесят три) грн. 34 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 393 (триста девяносто три) грн. 33 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 26.12.2011 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 29 грудня 2011 року.

Суддя А.П.Середа