Вирок № 20423761, 18.11.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2011 Справа №1-543/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Мельник М.І.

прокурорів Клим М.М., Цимбалюка О.Є.

захисникаОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України з середньою освітою, неодруженого, працюючого менеджером по збуту в ПП «Обрій-Т», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ч.1 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 05 січня 2010 року о 04 годині, перебуваючи разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_5 марки «Део Сенс», державний номер НОМЕР_1, побачив у водія таксі ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Nokia 5300». В цей час у нього виник намір, спрямований на відкрите викрадення вказаного мобільного телефону у водія ОСОБА_5

Здійснюючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння майном водія таксі, підсудний ОСОБА_2, прибувши в даному таксі на Привокзальний майдан залізничного вокзалу ст. Тернополя, неподалік бару «Тропік», та вибравши слушну нагоду, а також скориставшись тим, що в нічний час поблизу не було сторонніх людей, керуючись корисливими мотивами, з метою відкритого заволодіння чужим майном, ігноруючи присутність у даному таксі інших пасажирів, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відкрито забрав мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5, який знаходився на панелі автомобіля, заволодівши таким чином належним останньому мобільним телефоном марки «Nokia 5300», чим спричинив йому матеріальну шкоду на суму 860 гривень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 04 січня 2010 року, близько 22 год. він пішов в зал гральних автоматів, що розташований по вул. Шептицького в м. Тернополі. Там він зустрів знайомих, серед яких був один по прізвиську «ОСОБА_6»та ще один хлопець, з яким він інколи зустрічався на гральних автоматах, однак ні прізвища, ні імені цього хлопця він не знає. Через деякий час у ОСОБА_6 по прізвиську «ОСОБА_6»запитали чи щось виграв, він повідомив, що виграв 300 гривень. Після цього, близько 03 години 30 хвилин, 05 січня 2010 року, хтось із знайомих, точно пригадати не може, напевно це був «ОСОБА_6», викликав автомобіль таксі, яким вони хотіли поїхати додому. Спочатку вони завезли одного із знайомих, імені якого він не знає, а потім повезли ОСОБА_6, який проживає десь на масиві в м. Тернополі «Бам». Однак по дорозі він захотів ще випити горілки. Домовившись з ОСОБА_6, вони поїхали на Привокзальний майдан м. Тернополя. В автомобілі таксі ОСОБА_6 сидів на передньому сидінні пасажира а він та ОСОБА_6, який проживає в смт. В.Березовиця - на задньому. По дорозі він грався ножем, який використовує в якості брелка. Однак цим ножем він нікому не погрожував та не приставляв його до тіла потерпілого. В автомобілі він попросив у водія таксі потерпілого ОСОБА_5 його мобільний телефон, для того щоб передзвонити, оскільки на рахунку свого телефону закінчилися гроші. Чи повернув вказаний мобільний телефон потерпілому він не памятає. Також він не може пригадати чи просив ОСОБА_5 повернути йому мобільний телефон. Коли вони підїхали до ресторану «Тропік», «ОСОБА_6»ОСОБА_6 одразу ж вийшов з машини та сказав, щоб вони розрахувалися за таксі. Оскільки в них не було при собі грошей, він попросив потерпілого ОСОБА_5, щоб він заїхав трохи дальше в двір, і коли він зупинився, вони вийшли з таксі і швидко пішли в напрямку центру, не заплативши за проїзд.

У вчиненому підсудний ОСОБА_2 щиро розкаюється і просить його суворо не карати.

Крім визнання вини самим підсудним його винність, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, доводиться наступними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_5, з яких вбачається, що він працює водієм автомобіля марки «Део Сенс», державний номер НОМЕР_1 та надає послуги по перевезенню від ПП «Корона». 05січня 2010 року, близько 4 год. до нього по радіостанції надійшло повідомлення від диспетчера ПП «Корона» ОСОБА_7 про те, що необхідно підїхати до «Гранд Базару», який розташований в м. Тернополі по вул. Шептицького і забрати там пасажира на імя ОСОБА_8 Оскільки він в цей час був вільний і перебував неподалік даного місця, то погодився і через декілька хвилин приїхав на вказане місце та зупинив автомобіль на стоянці, що на перехресті вулиць Шептицького Князя Острозького. Через декілька хвилин до нього підійшов підсудний ОСОБА_2 та ще троє чоловіків і здійснили посадку в автомобіль. Один із чоловіків сів на переднє пасажирське сидіння а підсудний та двоє інших чоловіків сіли на заднє пасажирське сидіння. Після цього, підсудний сказав, що потрібно їхати на вул. Л. Українки в м. Тернополі. Приїхавши на перехрестя вулиць Л. Українки та К.Савури м. Тернополя, він зупинив автомобіль і пасажир, який сидів на задньому пасажирському сидінні крайнім справа, вийшов з автомобіля. Після цього, вони поїхали на залізничний вокзал ст. Тернопіль. Проїжджаючи повз центральний вхід в приміщення залізничного вокзалу ст. Тернопіль, підсудний ОСОБА_2 попросив у нього мобільний телефон. В цей час підсудний тримав у руці ніж, який використовують як брилок, однак цим ножем він не погрожував та не застосовував його. Він віддав йому свій мобільний телефон марки «Nokia 5300»і зупинив автомобіль біля центрального входу в приміщення залізничного вокзалу. Що ОСОБА_2 робив із вказаним мобільним телефоном йому не відомо. Після цього, підсудний сказав йому їхати в напрямку готелю «Привокзальний»у тупик. Приїхавши до бару «Тропік», він повідомив, що далі не поїде, оскільки там погана дорога. Чоловіки вийшли з автомобіля, не оплативши за проїзд та пішли в напрямку Привокзального ринку. Він їх не доганяв, тому що не хотів їх провокувати, оскільки вони перебували в стані алкогольного спяніння а поблизу нікого не було. Після цього, він вже замовлень не приймав, а поїхав додому. З мобільного телефону своєї дружини він зателефонував на свій мобільний телефон, однак він був вимкнений. Вийшовши з автомобіля, він поверхнево оглянув сидіння, однак телефону ніде не було. Про даний факт він повідомив УМВС України на Львівській залізниці.

Крім цього потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що претензій до підсудного немає, оскільки йому повністю відшкодовано завдану шкоду та просить суворо не карати підсудного ОСОБА_2

Показаннями, даними в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 з яких вбачається, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_5 Вночі, 05 січня 2010 року її чоловік прийшов додому у дуже збудженому стані і на її запитання, що сталося, він пояснив, що коли він підвозив трьох осіб, які перебували в нього в машині, хтось із них викрав його мобільний телефон марки «Nokia 5300»із стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Київстар». Тоді ОСОБА_5 з її мобільного телефону передзвонив на свій мобільний телефон, однак телефон був відключений. Приблизно через 30 хвилин на її телефон хтось зателефонував з мобільного телефону її чоловіка, але вона не встигла відповісти, оскільки її телефон відразу ж взяв ОСОБА_5 і вона почула, що він почав з кимось домовлятися про зустріч. Тоді ОСОБА_5 повідомив їй, що дзвонили ті самі хлопці, які їхали в таксі і запропонували зустрітись на залізничному вокзалі, але з якою метою він їй не повідомив, а сам відразу вийшов з квартири. Після цього, вона, не дочекавшись чоловіка пішла на роботу, а коли ввечері повернулась з роботи, то ОСОБА_5 сказав, що з тими хлопцями, які йому телефонували, він не зустрівся, оскільки вони не прийшли на зустріч і тому ніхто не повернув викрадений мобільний телефон. В подальшому, по даному факту чоловік звернувся із заявою в міліцію.

Крім повного визнання вини самим підсудним його винність у вчиненні інкримінованого злочину доводиться оголошеними в судовому засіданні доказами.

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 15 січня 2010 року, з якого вбачається, що 04 січня 2010 року приблизно о 18 год. він вийшов з дому і маршрутним транспортним засобом №27 поїхав в інтерактивний клуб «Вишенька», який розташований біля «Гранд базару»м. Тернополя, де грав на компютері цілий вечір. В грі він виграв близько 300 гривень. Приблизно о 22 год. до нього підійшло двоє хлопців, яких він візуально знав та запитали чи він щось виграв. На що він відповів, що виграв близько 300 гривень. Після цього, він зняв виграні гроші та пішов в цілодобовий магазин, який розташований на вул. Острозького в м. Тернополі, де купив 1 літру горілки та їжу. Повернувшись назад в інтерактивний клуб, вони разом з іншими візуально знайомими хлопцями, розпили куплений ним алкогольний напій. Після цього, він із свого мобільного телефону замовив таксі «Корона». Приблизно через 10 хвилин приїхав автомобіль таксі «Део» темно-синього кольору. Потім, він та ще троє чоловіків сіли в автомобіль. Вони поїхали на масив «Східний», де в районі магазину «Прогрес»водій зупинив таксі і з автомобіля вийшов ОСОБА_8 Тоді, після невеличкої суперечки вони вирішили їхати до бару «Тропік», який розташований на залізничному вокзалі ст. Тернопіль. По дорозі на залізничний вокзал ст. Тернопіль він бачив як ОСОБА_8 просив у водія таксі мобільний телефон для того, щоб кудись зателефонувати, чи повернув він мобільний телефон йому не відомо, оскільки цього він не бачив. Приїхавши на залізничний вокзал до бару «Тропік», водій зупинив автомобіль і він вийшов з нього. В автомобілі залишилися ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які мали розрахуватися з водієм таксі. Чи розрахувалися вони йому не відомо.

/том 1 а.с.54-58/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21 січня 2010 року, з якого вбачається, що вона працює диспетчером таксі «Корона». В ніч з 04 на 05 січня 2010 року, о 03 год. 25 хв. з мобільного телефону НОМЕР_2 поступило намовлення від чоловіка на імя ОСОБА_6, який просив автомобіль на вул. Шептицького м. Тернополя. На дане замовлення поїхав водій ОСОБА_5 Після цього, о 04 год. 30 хв. до неї в диспетчерську звернувся ОСОБА_5 і запитав, з якого номеру надійшло повідомлення, та повідомив що четверо чоловіків, яких він підвозив із вул. Шептицького в м. Тернополі забрали в нього мобільний телефон. Тоді вона зателефонувала на номер до ОСОБА_6, який робив замовлення таксі, і запропонувала йому зустрітись поблизу бару «Старий млин»на зупинці громадського транспорту. Приїхавши через 10 хв. після розмови з ОСОБА_6 на вказане місце автомобілем таксі, неподалік одного із кіосків побачила групу молодих людей, а саме дві дівчини та чотири хлопця. Вона почала знову з мобільного телефону набирати до ОСОБА_6, але в цей час добачила, що один із цих молодих людей тримає в руках мобільний телефон, після чого вона побоялася до нього підходити і пішла до себе на роботу.

/ том 1 а.с.77-79/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10. від 10 грудня 2010 року, з якого вбачається, що він працює старшим оперуповноваженим відділення карного розшуку ЛВ на ст. Тернопіль УМВС України на Львівській залізниці. 11 січня 2010 року він перебував на своєму робочому місці та проводив перевірку по заяві громадянина ОСОБА_5 про відкрите викрадення у нього мобільного телефону. Під час відібрання пояснень у ОСОБА_5, останній розказав йому про всі обставини викрадення у нього мобільного телефону. В подальшому, ними були проведені оперативні заходи, в ході яких і було встановлено, що особою, яка відкрито викрала мобільний телефон у ОСОБА_5 є громадянин ОСОБА_2

/ том 2 а.с.81-84/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 23 грудня 2010 року, з якого вбачається, що він працює оперуповноваженим сектору карного розшуку ЛВ на ст. Тернопіль УМВС України на Львівській залізниці. Згідно графіку, затвердженого начальником ЛВ на ст. Тернопіль, він 04 січня 2010 року о 08 год. 30 хв. заступив на чергування у складі слідчо-оперативної групи ЛВ на ст. Тернопіль до 08 год. 30 хв.05 січня 2010 року. Під час чергування в чергову частину ЛВ на ст. Тернопіль звернувся громадянин ОСОБА_5, який повідомив, що 05 січня 2010 року, біля 04 год., коли він працював водієм таксі «Корона» на своєму власному автомобілі марки «Део-Сенс», на території Привокзального майдану залізничного вокзалу ст. Тернопіль невідома особа, яка здійснювала проїзд у його автомобілі викрала у нього мобільний телефон марки «Nokia 5300».

/ том 2 а.с.85-88/;

- заявою потерпілого ОСОБА_5 від 05 січня 2010 року, в якій він просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих йому осіб, які 05 січня 2010 року, біля 04 год. відкрито заволоділи його мобільним телефоном торгової марки «Nokia 5300».

/ том 1 а.с.07/;

- протоколом предявлення фотографій для впізнання від 14 січня 2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав ОСОБА_2, як особу, яка 05 січня 2010 року перебувала в його автомобілі, під час того, як в нього було відкрито викрадено його мобільний телефон.

/ том 1 а.с.48-49/;

- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_5. та свідком ОСОБА_3 від 15 січня 2010 року, згідно якого вони підтвердили той факт, що 05 січня 2010 року, ОСОБА_3. їхав у автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_5, в той час, коли ОСОБА_2 викрав особисте майно потерпілого, а саме мобільний телефон ОСОБА_5.

/ том 1 а.с.62-66/;

- протоколом добровільної видачі від 03 вересня 2010 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 добровільно видав металевий предмет сріблястого кольору у вигляді кусачок для нігтів, в середині якого між металеві платини кусачок складається пилочка для нігтів у вигляді леза ножа без будь-яких заточок.

/ том 2 а.с.01-03/;

- висновком експертизи холодної зброї № 649 від 09 вересня 2010 року, відповідно до якого представлений предмет, добровільно виданий ОСОБА_2. не відноситься до холодної зброї, а являється кусачками (щипцями) для нігтів і має побутове (гігієнічне) призначення.

/ том 2 а.с.06-10/;

- протоколу предявлення предмета для впізнання від 27 вересня 2010 року, яким встановлено, що ОСОБА_5 впізнав металевий предмет, яким грався ОСОБА_2 під час проїзду в його автомобілі таксі 05 січня 2010 року, коли він відкрито викрав у нього мобільний телефон.

/ том 2 а.с.36-37/.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище обставини, суд, обєктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність вини підсудного та кваліфікує його дії за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, особу винного і вважає, що підсудному слід призначити покарання в межах санкцій статті обвинувачення у виді виправних робіт.

Разом з тим, суд враховує як обставини, що помякшують покарання ОСОБА_2, визнання вини, щире каяття, відшкодування завданої шкоди, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики по місцю проживання та роботи.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, суд не вбачає.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, підсудному ОСОБА_2, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Судові витрати у справі за проведення експертизи холодної зброї №649 від 09 вересня 2010 року в розмірі 202,82 (двісті дві гривні вісімдесят дві копійки) грн., суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці (код ЕДРПОУ 25576416; Банк одержувача: ГУ ДКУ у Львівській області; МФО 825014; р/р 31253272210394), оскільки вони виникли у звязку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази: кусачки для нігтів, які, згідно квитанції №15 від 27 вересня 2010 року, знаходяться в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст. Тернопіль знищити, після набрання вироку законної сили.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді виправних робіт строком 1 рік із відрахуванням в доход держави суми заробітку в розмірі 20 (двадцять) відсотків.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, засудженому ОСОБА_2, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати у справі за проведення експертизи холодної зброї №649 від 09 вересня 2010 року в розмірі 202,82 (двісті дві гривні вісімдесят дві копійки) грн. в користь НДЕКЦ при УМВС України на Львівській залізниці (код ЕДРПОУ 25576416; Банк одержувача: ГУ ДКУ у Львівській області; МФО 825014; р/р 31253272210394).

Речові докази: кусачки для нігтів, які, згідно квитанції №15 від 27 вересня 2010 року, знаходяться в камері зберігання речових доказів ЛВ на ст. Тернопіль знищити, після набрання вироку законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

ГоловуючийВ. Ломакін