Рішення № 20420286, 27.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2011Справа №5002-22/4677-2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», 49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 51230,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - фізичної особи підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 51230,00 грн., у тому числі: 8930,00 грн. заборгованості з орендної плати, 1880,00 грн. неустойки, нарахованої в порядку статті 785 Цивільного кодексу України, 35720,00 грн. штрафу та 4700,00 грн. вартості майна, переданого в оренду, мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором оренди обладнання № 90с від 24.04.2008 року не здійснював належним чином сплату орендної плати, після спливу строку дії договору продовжував користуватись орендованим майном, не здійснив його своєчасне повернення, чим порушив умови укладеного між сторонами договору оренди обладнання.

07.12.2011 на адресу господарського суду Автономної Республіки Крим від позивача надійшла заява в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України про відмову від частини позовних вимог, в якій відмовився від частини позовних вимог стосовно стягнення з відповідача вартості обладнання у розмірі 4700,00 грн. та штрафу у розмірі 35720,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 року прийнято відмову від позову в частині позовних вимог стосовно стягнення з відповідача вартості обладнання у розмірі 4700,00 грн. та штрафу у розмірі 35720,00 грн., провадження у справи в частині позовних вимог стосовно стягнення з відповідача вартості обладнання у розмірі 4700,00 грн. та штрафу у розмірі 35720,00 грн. припинено.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень.

Сторони в судове засідання не зявилися, про причини відсутності суд не повідомили, про час та місце судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд

встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди обладнання № 90с від 24.04.2008 року, відповідно до умов якого орендодавець (позивач) надав в тимчасове платне користування, а орендар (відповідач) прийняв за актом прийому-передачі договору, наступне обладнання: апарат для нагріву Saronika 2 шт. - вартістю 800 грн. - всього на суму 1600 грн. Каво млин RR 45 fіх Ргеs, заводський номер 121705, в кількості 1 шт., за ціною 3100 грн., по акт прийому-передачі від 24.04.2008 року. Загалом на суму 4700,00 грн.

Відповідно до п.2.2 договору, термін оренди складає 12 календарних місяців, до 24.04.2009 року.

Відповідно до умов п.3.1. договору орендна плата з урахуванням ПДВ встановлена у розмірі 5% вартості обладнання вказаного в акті прийому-передачі обладнання в оренду., тобто складає 235,00 грн.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому орендувалось майно.

Крім того, пунктом п.5.8 договору передбачено обов'язок орендаря, щомісячно купувати у розмірі не менше 5 кг на місяць, за цінами діючого прас листа орендодавця.

Крім того, пунктом 3.2. договору встановлено, що в разі виконання орендарем зобовязань своєчасно та у повному обсязі згідно пункту 5.8., орендна плата з урахуванням ПДВ складає 1,00 грн. на місяць за кожну одиницю обладнання.

Отже, позивач вказує, що за час оренди орендар зобовязаний був придбати 570 кг кави (38 місяців оренди *15 кг).

Пунктом 5.7. договору передбачено, що за період дії договору оренди орендар зобов'язаний використовувати на орендованому обладнанні каву, придбану тільки у орендодавця.

Однак, позивач наголошує, що за весь час існування орендних правовідносин, орендар не купував у орендодавця товар, чим порушує умови договору, а отже, зобов'язаний сплачувати орендну плату в розмірі, передбаченому п.3.1. договору на місяць, за наступний період: з квітня 2004 року по 17.06.2011 року включно = 38 місяців * 235,00 грн. = 8930,00 грн.

Але, орендарем не було здійснено жодного платежу з оренди за обладнання.

Крім того, статтею 764 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Пунктом 9.5. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання орендарем умов договору і зобов'язань, передбачених договором, орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати діючий Договір. У такому разі Орендодавець письмово повідомляє Орендаря про розірвання договору оренди. Документи, (повідомлення про вручення рекомендованого листа або опис вкладення в цінний лист) що підтверджують факт відправки вказаного повідомлення свідчать про розірвання договору.

В даному випадку Орендар зобов'язаний своїми силами і за свій рахунок повернути орендоване майно згідно з умовами п. 7.1. впродовж 10-ти днів з моменту відправлення повідомлення про розірвання договору.

Враховуючи вказане, орендодавець, листом №180 від 16.06.2011 року, надісланим 17.06.2011 року, повідомив орендаря про розірвання договору, згідно вказаних вище підстав і просив Орендаря на протязі 3-х днів з часу отримання листа повернути обладнання на адресу орендодавця.

Таким чином, договір № 90с є розірваним.

Однак, позивач вказує, що орендарем отримане за договором № 90с майно своєчасно, згідно умов договору, повернено орендодавцю не було.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розмір неустойки визначений позивачем у розмірі 1880,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 10810,00 грн., у тому числі: заборгованості з орендної плати у розмірі 8930,00 грн. та 1880,00 грн. неустойки.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача у повному обсязі, враховуючи те, що сплата частини суми заборгованості була здійснена відповідачем вже після звернення позивач аз даним позовом до суду. .

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121, рахунок № 26001060196826 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 35737974) 10810,00 грн., у тому числі: 8930,00 грн. заборгованості з орендної плати та 1880,00 грн. неустойки.

3.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121, рахунок № 26001060196826 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 35737974) 512,30 грн. державного мита.

4.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, площа Академіка Стародубова, 1, офіс 121, рахунок № 26001060196826 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, ЄДРПОУ 35737974) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.