Рішення № 20420259, 27.12.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.12.2011Справа №5002-22/4998-2011 за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Приватного підприємства «Северний Крим 2006», Джанкойський район, с. Медведівка, вул. Леніна, 16

про стягнення 68640,00 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача ОСОБА_1, ФОП, паспорт НОМЕР_1,

від відповідача не зявився.

Позивач Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства «Северний Крим 2006», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 68640,00 грн., у тому числі: сума основного боргу 57200,00 грн., штраф 11440,00 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення прийнятих на себе зобовязань за договором поставки від 15.04.2010 року № 01/112 не здійснив у повному обсязі оплату вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 57200,00 грн.

Відповідач позов не визнав, за мотивами, що викладені в запереченнях (а.с. 29).

В судове засідання 27 грудня 2011 року відповідач не зявився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату слухання справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд

встановив:

15.04.2009 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 01/112, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця засоби захисту рослин Гранстар у кількості 40 кг за ціною 2930,00 грн. за 1 кг на загальну суму 117200,00 грн., а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити його відповідно до умов даного договору.

Пунктами 4.1., 4.2. договору встановлено, що розрахунок за продукцію здійснюється протягом 10 місяців після її фактичного отримання покупцем, що підтверджується відповідними накладними; ціна товару та сума за поставлений товар визначається накладними.

Відповідно до видаткової накладної від 15.04.2009 року, а.с. 8, позивач відповідачу був поставлений товар вартістю 117200,00 грн. Відповідачем, на виконання прийнятих на себе зобовязань за договором, було сплачено позивачу лише 60000,00 грн. вартості отриманого товару, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача, а.с. 10.

Таким чином, сума боргу відповідача складає 57200,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 57200,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф 11440,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3. укладеного між сторонами договору, у випадку порушення покупцем своїх зобовязань з оплати за поставлений товар у строки, встановлені даним договором, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості несплаченого товару.

Суд погоджується з розрахунком штрафу, зробленого позивачем, та вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Северний Крим 2006» (Джанкойський район, с. Медведівка, вул. Леніна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34058252) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_3) заборгованість в сумі 68640,00 грн., у тому числі: сума основного боргу 57200,00 грн., штраф 11440,00 грн.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Северний Крим 2006» (Джанкойський район, с. Медведівка, вул. Леніна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34058252) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_3) 686,40 грн. державного мита.

4.Стягнути з Приватного підприємства «Северний Крим 2006» (Джанкойський район, с. Медведівка, вул. Леніна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34058252) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рахунок № НОМЕР_2 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ, МФО 380805, ІПН НОМЕР_3) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.