Постанова № 20419550, 21.12.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" грудня 2011 р. № 5021/948/2011           Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

судді:Величко Н.Л.,

Алєєва І.В. (доповідач),

Євсіков О.О.

за участю представників: від позивача:Танчик О.М.; від відповідача:Лещенко Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе"

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р.

у справі

господарського суду№ 5021/948/2011

Сумської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" м. Суми

до Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" смт. Червоний Донець, Харківська область

провизнання частково недійсним договору В С Т А Н О В И В:          

          Рішенням господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. у справі №5021/948/2011 позовні вимоги ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єдняння ім. М.В. Фрунзе" задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним з моменту укладення Договір № 4/358 від 10.03.2006р. укладений між ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" та ДК "Укргазовидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" в частині Додатку № 3 до договору та Додатку № 1 до Додаткової угоди № 2 від 23.08.2007р., з посиланням на помилкове укладення зазначених додатків.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №5021/948/2011 зазначене рішення скасоване та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" відмовлено у повному обсязі.

Позивач, ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе", з прийнятою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №5021/948/2011 не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову та залишити без змін рішення господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. у справі №5021/948/2011.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 646 від 14.12.2011 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справа № 5021/948/2011 була передана наступній колегії суддів: Величко Н.Л. –головуючий, Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.12.2011р. у справі №5021/948/2011 касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 21.12.2011р. представник позивача підтримав вимоги касаційної скарги, представник відповідача заперечував проти вимог скаржника.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, 10.03.2006р. між ВАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" та ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" укладено договір №4/358, за яким позивач зобов’язувався виконати будівельні роботи по об’єкту "Облаштування Хрестищенського ГКР. Реконструкція ДКЦ-1 Хрестищенської ДКС" і передати їх у власність відповідачу, а останній зобов’язувався прийняти і оплатити їх вартість.

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2007р. до договору сторони виклали у новій редакції п. 8.2. договору, відповідно до якого термін виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт, що є невід’ємною частиною договору.

Відповідно до графіку робіт, що є додатком № 3 до договору, сторони зазначили календарні терміни виконання кожного з етапів робіт: з серпня 2006р. по травень 2007р., що не відповідає положеннями умов договору які передбачають виникнення обов’язку позивача приступити до виконання робіт тільки після виконання відповідачем дій, передбачених п. 1.1., 4.2., 4.3. ст. 5, п. 8.3. та п. 9.4. договору.

Також господарським судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. у справі № 9/110-09 за позовом ДК "Укргазовидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до ВАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" про розірвання договору № 4/358 від 10.03.2006р. задоволені позовні вимоги позивача у повному обсязі з підстав порушення позивачем строків виконання робіт, що передбачені календарним графіком робіт, який є додатком № 3 до договору. Зазначене рішення було залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України зазначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

В силу приписів ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 29.10.2009р. по справі № 9/110-09, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій судом задоволено позов та розірвано укладений між сторонами договір, в тому числі додаткову угоду №2. При цьому, підставою для розірвання договору стало те, що позивачем порушено строки виконання робіт, що передбачені додатком № 1 до додаткової угоди № 2, про що вказано у мотивувальній частині рішення. Судом зазначено, що підрядник зобов’язаний був виконувати роботи у відповідності до графіку виконання робіт, передбаченого додатком №1 до додаткової угоди №2 без здійснення авансування з боку замовника.

Місцевий господарський суд вірно зазначив, що незважаючи на те, що сторони за договором тлумачили і вказували умови договору з урахуванням того, що роботи будуть виконуватись підрядником після сплати замовником авансового платежу, тобто на умовах попередньої оплати, судовим рішенням у справі №9/110-09 розірвано договір з підстав, які не передбачають обов'язку замовника сплачувати попередню оплату.

З огляду на вищезазначене, господарським судом першої інстанції вірно застосовані приписи ст. 229 ЦК України та визначено, що сторони помилково уклали додаток №1 до додаткової угоди №2, яким всупереч п. 4 додаткової угоди №2, встановлено календарні строки виконання робіт, обчислення яких не залежить від сплати замовником авансового платежу.

На відміну від апеляційної інстанції суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що про наявність помилки свідчить те, що додаток №1 в частині встановлення строків виконання робіт суперечить умовам, передбаченим самою додатковою угодою № 2, оскільки, з одного боку п. 4 додаткової угоди № 2 передбачає, що строк виконання робіт починається від дати отримання підрядником авансового платежу, який сплачується відповідачем до 02.09.2007р., а з другого боку Графік робіт (додаток № 1) передбачає, що строк виконання робіт встановлюється з серпня 2007р. по квітень 2008р.

Суд першої інстанції вірно врахував приписи ч.1 ст. 261 ЦК України та зазначив, що до моменту розірвання договору в судовому порядку сторони розуміли та виконували умови договору на умовах попередньої оплати, помилковість якої було встановлено лише судовим рішенням суду у справі №9/110-09, що набрало законної сили 17.03.2010р., а відтак загальних строк позовної давності повинен обліковуватися не з моменту укладення договору, а з моменту, коли позивач довідався про порушення свого права, тобто після набрання судовим рішенням у справі № 9/110-09 законної сили, тобто з 17.03.2010р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Сумської області від 07.06.2011р. у справі №5021/948/2011 –залишенню без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати пов'язані за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" задовольнити, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. скасувати, рішення господарського суду

Сумської області від 07.06.2011р. у справі №5021/948/2011 залишити без змін.

Витрати зі сплати державного мита Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" м. Суми за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №5021/948/2011 покласти на відповідача.

Господарському суду Сумської області доручити видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                     Н.Л. Величко

Суддя-доповідач           І.В. Алєєва

Суддя           О.О. Євсіков