Вирок № 20405425, 27.10.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2011 Справа №1-481/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді                    Базана Л.Т.

при секретарях                    Сеник В.Г., Галиш І.Б.

з участю прокурора                    Гульовської О.Г.

потерпілої                              ОСОБА_1

захисника                              ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженнця м.Зборів Тернопільської області, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше судимого 21 травня 2007 року Тернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 21 грудня 2009 року умовно-достроково Гусятинським районним судом на невідбутий строк 2 місяці 28 днів,

- за ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У підсудного ОСОБА_3, коли він, зустрівши 09 грудня 2010 року близько 19 год. на території центрального ринку м.Тернополя свого рідного брата ОСОБА_4, з яким в них були неприязні стосунки, виник злочинний намір направлений на умисне вбивство останнього, реалізовуючи який ОСОБА_3 того ж дня близько 21 год. перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, шляхом обману заманив ОСОБА_4 під автомобільний міст, що по вул.Степана Будного у м.Тернополі, де з метою протиправного позбавлення його життя, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс заздалегідь приготовленим предметом - металевою трубою декілька ударів в голову ОСОБА_4 та, скориставшись шнурівкою, яку мав із собою, накинув її на його шию, намагаючись задушити останнього, на що він почав чинити опір діям ОСОБА_3 та намагався звільнитися. Відчувши опір ОСОБА_4, ОСОБА_3 кинув його на землю та наніс йому декілька ударів ногою в голову та близько шести ударів металевою трубою по голові, бажаючи заподіяти ОСОБА_4 смерть.

Після цього, ОСОБА_3 продовжуючи злочинні дії, направлені на умисне вбивство ОСОБА_4 того ж дня близько 21 год., знаходячись під мостом по вул.Будного в м.Тернополі та скориставшись безпорадним станом останнього та його неможливістю чинити опір через спричинені тілесні ушкодження, затягнув його в річку ОСОБА_1, де умисно з метою вбивства ОСОБА_4, занурив його у воду та утримуючи тіло останнього ногою, накотив на нього камінь і таким чином втопив ОСОБА_4, чим спричинив йому смерть.

Вказаними своїми діями ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді травми голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з чисельними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонку головного мозку, чотирьох ран та садна чола; дванадцяти ран волосяної частини голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень; а також декілька крупно точкових саден в проекції нижнього краю гілки нижньої щелепи, смугасте садно передньо-правої поверхні шиї, яке продовжується смугою тиснення, два садна тильної поверхні правої кисті (в проекції другого та п'ятого п’ястково-фалангових суглобів), які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок утоплення у воді.

Допитаний як підсудний ОСОБА_3 свою у вину у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.115 КК України на початку судового слідства визнав повністю, проте в подальшому вини своєї в спричиненні умисного вбивства ОСОБА_4 категорично не визнав та показав, що він ОСОБА_4 не вбивав, оскільки фізично не міг бути на місці вчинення злочину 09 грудня 2010 року в період з 19 год. по 21 год., а саме в м.Тернополі на території центрального ринку та по вул.С.Будного, оскільки 09 грудня 2010 року перебував у свого знайомого ОСОБА_5 в с.Панасівка Підволочиського району Тернопільської області з другої половини дня до 23 год. 30 хв., після чого на попутному автомобілі поїхав в м.Тернопіль, куди приїхав близько 01 год. 10 грудня 2010 року. Що ж стосується його показань на досудовому слідстві, то він відмовився їх підтримувати, мотивуючи це тим, що його змушував давати саме такі показання працівник міліції ОСОБА_6, який йому, в разі його відмови, погрожував застосуванням до нього фізичного насильства. Крім цього, вказав що в період грудня 2010 року - січня 2011 року він користувався мобільним телефоном з карткою оператора стільникового зв’язку з стартовим пакетом «Діджус»№0968570118.

Незважаючи на невизнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч.1 ст.115 КК України, його вина об’єктивно повністю доводиться комплексом досліджених, оцінених та перевірених у судовому засіданні доказів, що були зібрані у справі:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні показала, що свого сина ОСОБА_4 вона востаннє бачила 08 грудня 2010 року, коли він біля 18 год. приходив до неї додому - в квартиру АДРЕСА_1, що в м.Зборові. 16 грудня 2010 року біля 20 год. в її квартирі перебував ОСОБА_7 та до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_3 та коли ОСОБА_7 включив гучномовець на мобільному телефоні, то ОСОБА_3 повідомив йому, що ОСОБА_4 немає в живих. Тоді вона не звернула на це увагу, оскільки вона та її рідні не повірили ОСОБА_3, який постійно конфліктував з ОСОБА_4 та між ними були неприязні відносини, які інколи супроводжувались бійками. Крім цього, вказала, що ОСОБА_3 постійно приходив до них в стані алкогольного сп’яніння, бешкетував та неадекватно себе поводив. Зокрема, після звільнення з місць позбавлення волі погрожував, що ОСОБА_4 довго не проживе. Перебуваючи на похороні ОСОБА_4 ОСОБА_3 поводив себе зухвало та посміхався;

- показаннями свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні підтвердив показання потерпілої ОСОБА_1, з яких слідує, що дійсно 16 грудня 2010 року біля 20 год., коли він перебував в квартирі потерпілої, до нього на мобільний телефон зателефонував підсудний та коли він увімкнув гучномовець на ньому, то ОСОБА_3 повідомив, що ОСОБА_4 немає в живих, чому ніхто не надав значення, оскільки він і його рідні не повірили через те, що підсудний постійно конфліктував з ОСОБА_4 та між ними були неприязні відносини;

- показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які в судовому засіданні показали аналогічне, що і свідок ОСОБА_7, ствердивши, що в підсудного з ОСОБА_4 були неприязні відносини;

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 являється її чоловіком, і що дійсно він перебував в неприязних відносинах з ОСОБА_4 та коли випивав алкогольні напої –ставав неадекватним та агресивним. Крім цього, вказала, що в грудні 2010 року ОСОБА_3 користувався мобільним телефоном із стартовим пакетом «Діджус»№0968570118;

- показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні показав, що ОСОБА_4 він востаннє бачив 08 грудня 2010 року біля 18 год. в квартирі АДРЕСА_2;

- тотожними показаннями свідка ОСОБА_12, який в судовому засіданні ствердив, що ОСОБА_4 він востаннє бачив 08 грудня 2010 року біля 19 год. на автомийці в ПП Іваськіва в м.Зборів, а в ніч з 08 на 09 грудня 2010 року ОСОБА_4 з мийки зник та він його більше не бачив;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які аналогічні до показань свідка ОСОБА_12

(т.1, а.с. 173-175, 176-177)

Фактичні обставини скоєного ОСОБА_3 злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_4 стверджуються показаннями самого ОСОБА_3, які він давав в якості підозрюваного та обвинуваченого з участю захисника –професійного адвоката в процесі провадження досудового слідства у кримінальній справі, які були послідовними, логічними та взаємодоповнюючими, з яких слідує, що 09 грудня 2010 року біля 19 год. він, перебуваючи на центральному ринку м.Тернополя зустрів ОСОБА_4 та через те, що він перебував в стані алкогольного сп’яніння, в нього виник намір на його вбивство, однак через велику кількість людей, які там перебували, він вирішив вчинити даний злочин ввечері, коли на вулиці не буде людей. Біля 21 год. того ж дня він, після вживання горілки, він повернувся на ринок та на вул.Шептицького в м.Тернополі зустрів ОСОБА_4, якому запропонував випити із ним пляшку горілки під мостом по вул.С.Будного м.Тернополя. Проходячи по вул.Шептицького в м.Тернополі він знайшов металеву трубу, яку заховав собі під куртку та коли вони із ОСОБА_4 зайшли під міст, що по вул.С.Будного в м.Тернополі, він запропонував ОСОБА_4 помити в річці руки і коли він присів біля річки та мив руки, ОСОБА_3 наніс йому декілька ударів металевою трубою по голові, накинув ОСОБА_4 на шию шнурівку, яку мав із собою та спробував його задушити, але оскільки ОСОБА_4 виривався від нього, то він зрозумівши, що не зможе його задушити, кинув останнього на землю та наніс йому кілька ударів ногою по голові та біля шести ударів металевою трубою по голові, після чого затягнув ОСОБА_4 під міст по вул.С.Будного в м.Тернополі в річку ОСОБА_9 та накотив на його тіло камінь. Після цього він викинув металеву трубу в річку ОСОБА_9 біля мосту та втік з місця вчинення злочину. Крім цього, як слідує з його показань, які він давав в якості обвинуваченого (т.4, а.с. 59-61) ОСОБА_4 приїжджав до нього влітку 2010 року в с.Панасівка Підволочиського району та тоді викрав в його сусіда велосипед, якого ОСОБА_3 просив ОСОБА_4 повернути власнику, оскільки думали, що велосипед викрав ОСОБА_3, на що ОСОБА_4 відмовився це зробити та втік з даного села. Через це, а також внаслідок того, що ОСОБА_4 часто вчиняв різні крадіжки і підставляв ОСОБА_3, останній вирішив йому помститись;

(т.4, а.с. 30-37, 59-61, 90-91)

- обставини щодо перебування ОСОБА_4 в с.Панасівка Підволочиського району в липні 2010 року стверджуються показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні показав, що в липні 2010 року до нього додому приїхав ОСОБА_4, який залишив йому велосипед «Славутич», якого він в подальшому добровільно видав працівникам міліції;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 підтверджується те, що в липні 2010 року до нього додому, що в с.Панасівка Підволочиського району Тернопільської області, приходив ОСОБА_4 який бачив велосипед у нього на подвір'ї, а наступного дня він виявив, що його велосипед викрали та запідозрив у цьому ОСОБА_4, а тому підійшов до ОСОБА_3 і попросив повернути йому велосипед, однак ОСОБА_3 відмовився та сказав, щоб він звертався з цим до ОСОБА_4;

(т.1, а.с. 199-201, 204-206)

- протоколом добровільної видачі, за яким ОСОБА_15 добровільно видав працівникам міліції велосипед «Славутич»;

(т.1, а.с.196)

- протоколом пред'явлення речей для впізнання, згідно якого ОСОБА_16 серед пред'явлених йому для впізнання велосипедів впізнав свій велосипед «Славутич».

(т.1, а.с. 202-203)

Обставини вчинення ОСОБА_3 вбивства ОСОБА_4 стверджуються оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17, з яких вбачається, що в кінці грудня 2010 року він познайомився з ОСОБА_3, який під час розпивання з ним спиртних напоїв розповів, що він має сімейні проблеми через рідного брата і великий гріх через нього, оскільки будучи дуже злим на останнього, випив 250 г горілки і вирішив його вбити, для чого пішов на ринок, оскільки знав, що останній там займається бродяжництвом, де зустрів брата та взявши по дорозі до моста відрізок труби, прийшов з братом під міст, де йому даною трубою наніс удари по голові, пробував його задушити, але не зміг, після чого затягнув тіло брата у воду та накотив на тіло камінь, а відрізок труби викинув у річку.

(т.1, а.с. 209-211)

Вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 саме ОСОБА_3 підтверджується також і протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11 січня 2011 року, де ОСОБА_3 підтвердив раніше дані ним показання та на місці чітко відтворив обставини вчиненого ним вбивства ОСОБА_4, вказавши під мостом по вул.С.Будного в м.Тернополі, де і яким чином він наносив йому удари відрізком металевої труби, як душив ОСОБА_4 за допомогою шнурівки, яку мав із собою, наносив удари ногами, як затягував ОСОБА_4 в річку і утримуючи його тіло ногою, накотив на нього камінь. Крім цього, вказав, в якому саме напрямку викинув відрізок металевої труби, яким перед тим наносив удари ОСОБА_4 (т.4, а.с. 39-44).

Аналогічне стверджується також протоколом огляду місця події, який було проведено 14 січня 2011 року, після допиту ОСОБА_3 як підозрюваного та відтворення з ним обстановки та обставин події, що мало місце 11 січня 2011 року, під час якого саме з показань ОСОБА_3 було встановлено місце знаходження відрізка металевої труби по напрямку, на який вказав ОСОБА_3, в якому він її викинув, а саме в річку ОСОБА_9, де було виявлено та вилучено металеву трубу циліндричної форми, загальною довжиною 43, 5 см, діаметром 4-5,5 см, товщиною стінки 0,3 см (т.1, а.с. 47-54).

Також в процесі пред’явлення речей для впізнання від 19 березня 2011 року, ОСОБА_3 у присутності понятих та захисника серед пред’явлених металевих труб впізнав саме ту металеву трубу, яку було виявлено в результаті огляду місця події 14 січня 2011 року, якою, як він вказав, наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 09 грудня 2010 року під мостом, що по вул.С.Будного в м.Тернополі. Впізнав він дану металеву трубу по зовнішніх ознаках, а саме по металевій гайці на її кінці (т.4, а.с. 63-65).

Саме про такі зовнішні ознаки відрізка металевої труби, якою ОСОБА_3 наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 09 грудня 2010 року під мостом, що по вул.С.Будного в м.Тернополі, він вказав під час дачі показань в якості підозрюваного в процесі відтворення обстановки та обставин події (т.4, а.с.42), що свідчить про те, що тільки ОСОБА_3 були відомі зовнішні ознаки відрізка металевої труби, якою він наносив удари ОСОБА_4 та напрямок, в якому він її викинув, що в результаті проведеного огляду місця події підтвердилося (т.1, а.с. 47-54).

Висновком додаткової судово-медичної експертизи №158\841 від 01.02.2011 року стверджується, що метрична характеристика та конструктивні особливості наданої на експертизу «металевої труби»морфологічні особливості ран (дугоподібна. У-подібна, Х-подібна та кутоподібна форми ран із смугастим осадненням країв і характерними надривами в кінцях та смугастими крововиливами у м'які тканини), властивості переломів кісток склепіння черепа в проекціях окремих ран (вдавлені і «терасовидні») та результати медико-криміналістичного дослідження ран волосяної ділянки голови і кісток склепіння черепа (у якому встановлено дію травмуючої поверхні з ознаками циліндра та його торцевої частини), в сукупності, не виключають можливості утворення цих ушкоджень наданою на експертизу «металевою трубою»за обставин, на які вказує ОСОБА_3 під час відтворення з ним обстановки та обставин події, що свідчить про правдивість показань, які давав ОСОБА_3 під час досудового слідства (т.3, а.с. 19-32).

Даними доказами повністю спростовуються показання ОСОБА_3, які він дав в судовому засіданні про те, що викривальні показання щодо себе в процесі провадження досудового слідства його змушував давати працівник міліції, який йому, в разі його відмови, погрожував застосуванням до нього фізичного насильства.

Оглядом в судовому засіданні відеозаписів слідчих дій, а саме допиту ОСОБА_3 як підозрюваного (т.4, а.с. 30-37) та відтворення з ним обстановки та обставин події (т.4, а.с. 39-44) встановлено, що ОСОБА_3 був забезпечений захисником –професійним адвокатом, йому перед проведенням слідчих дій в повному обсязі роз’яснювалися його права та обов’язки, в тому числі і право відмовитися давати показання та відповідати на запитання, самі ж показання він давав та відтворював обстановку і обставини на місці події добровільно, ходив вільно, уточнював місце, посміхався і спокійно відповідав на запитання учасників слідчих дій.

Крім цього, в процесі досудового слідства ОСОБА_3 жодного разу не заявляв про те, що на нього чиниться тиск, оскільки такі його заяви в матеріалах кримінальної справи відсутні.

Більше того, в результаті проведеної в процесі судового слідства прокурорської перевірки за фактом застосування до ОСОБА_3 недозволених методів ведення досудового слідства, про що він повідомляв під час його допиту в судовому засіданні, винесено постанову від 10 жовтня 2011 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно начальника сектору УКР УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_6 на підставі п.2 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складів злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 373 КК України (т.4, а.с. 216-222).

Обстановка вчинення ОСОБА_3 злочину стверджується також протоколом огляду місця події та таблицею ілюстрацій до нього від 16 грудня 2010 року, згідно якого о 15 год. 25 хв. в річці ОСОБА_9 під мостом, що на вул.Степана Будного в м.Тернополі, виявлено труп ОСОБА_4 із ознаками насильницької смерті. Крім цього, під час проведення огляду місця події вилучено камінь, який знаходився на тілі ОСОБА_4 та шнурівку, яка знаходилась на одязі ОСОБА_4, чим об’єктивно підтверджуються викривальні показання ОСОБА_3, які він давав в процесі досудового слідства щодо місця події, розташування тіла ОСОБА_4 у воді та каменя на його тілі (т.1, а.с. 14-31).

Локалізація виявлених на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а також причина його смерті встановлені висновком судово-медичної експертизи №07\841 від 01 лютого 2011 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала внаслідок утоплення у воді, давність настання смерті цілком може відповідати терміну перебування тіла у воді і становити близько 8-12 днів. Згідно акту № 841, при судово-медичному дослідженні 17 грудня 2010 року на трупі ОСОБА_4 виявлено такі травматичні зміни: травму голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з чисельними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонку головного мозку; чотирьох ран та садна чола; дванадцяти ран волосистої частини голови; декількох крупноточкових саден в проекції нижнього краю гілки нижньої щелепи; смугасте садно передньо-правої поверхні шиї, яке продовжується смутою тиснення; два садна тильної поверхні правої кисті (в проекції другого та п'ятого п'ястково-фалангових суглобів). Усі ці ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті ОСОБА_4 Вищезазначені ушкодження, зважаючи на їх види (переломи, крововиливи, садна тощо) та морфологічні властивості ран (нерівні, осаднені краї, закруглені та гострі кінці з тканинними перетинками між краями, розчавлення та розшарування м'яких тканин, наявність в місці окремих - переломів кісток), утворилися від дії тупих предметів. Морфологічні особливості ран волосистої частини голови та чола (дугоподібна, У-подібна, Х-подібна та кутоподібна форми: смугасті осадження країв, їх розчавлення по периферії та відшарування від підлягаючих кісток в деяких із них; характерні надриви в кінцях тощо), наявність у м'яких тканинах голови в місцях ран в основному смугастих крововиливів та розташування в проекції деяких ран вдавлених і «терасовидних»переломів кісток склепіння черепа (що є ознакою нерівномірної, під кутом, дії травмуючого предмета), в сукупності із результатами медико-криміналістичного дослідження ран волосистої частини голови та кісток склепіння черепа, свідчать, що ці рани спричинені багаторазовою, значною за силою, дією тупих предметів, травмуючим поверхням яких притаманні ознаки циліндра та його торцевої частини. Смугасте садно правої половини чола утворилося від ковзної (дотичної) для тупого предмету, без відображення індивідуальних властивостей його травмуючої поверхні. Чисельні ушкодження голови є слідами неодноразового прикладання сили, що обумовила виникнення черепно-мозкової травми, тому вони за цих умов не можуть розглядатися окремо. Кожний удар в ділянку голови, незалежно від того, чим він наносився, посилював дію попереднього та створював реальну небезпеку для життя в момент заподіяння, тому, за цією ознакою вказані вище травматичні зміни голови, стосовно живих осіб, відносяться до тяжких. Садна проекції нижнього краю гілки нижньої щелепи та тильної поверхні правої кисті також спричинені дією тупих предметів, без відображення індивідуальних властивостей їх травмуючих поверхонь. Ці тілесні ушкодження, стосовно живих осіб, кваліфікуються як легкі. Садно шиї, яке продовжується на шиї смугою тиснення, ймовірніше за все, є фрагментом странгуляційної борозни, яка утворилася від тиснутої дії петлі (зашморгу тощо). Відсутність у м'яких тканинах, в проекції цього садна, крововиливів, переломів під'язикової кістки чи хрящів гортані, вказують на короткочасну, незначну за силою тиснучу дію петлі, яка, скоріш за все, не спричинила загрозливих для життя явищ і тому таке тілесне ушкодження, стосовно живих осіб, відносяться до легких. Травматичні зміни утворилися у короткий проміжок часу, що не дає можливості розмежувати їх по терміну та послідовності виникнення. ОСОБА_18 виявленою при розтині трупа ОСОБА_4 відкритою черепно-мозковою травмою та настанням його смерті внаслідок утоплення у воді причинно-наслідкового зв'язку немає, однак, така травма голови, цілком могла обумовити у потерпілого безпорадний стан і сприяти настанню його смерті від утоплення. З моменту отримання ушкоджень до настання смерті пройшов відносно короткий проміжок часу, який може вимірюватись хвилинами. Локалізація ушкоджень на голові вказує, що під час їх нанесення взаєморозташування потерпілого та нападника істотно змінювалося: у якийсь період подій ОСОБА_4, був обернений до напрямку дії травмуючого (-их) предмета (-ів) передньою поверхнею тіла, а в інші - задньою. Після травми голови з масивними ушкодженнями м'яких тканин, чисельними переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонку головного мозку, у потерпілого, в стані алкогольного сп'яніння зазвичай досить швидко наступає втрата свідомості, що виключає можливість здійснення потерпілим активних самостійних дій. До розвитку безсвідомого стану і виразних мозкових порушень можливість здійснення самостійних дій (чи рухів) у певному обсязі, що дозволяли йому його стан та обставини, не виключається. Незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживав алкогольні напої, що підтверджується наявністю запаху алкоголю від порожнин та внутрішніх органів, а також виявленням при судово-токсикологічному дослідженні у крові та сечі з його трупа етилового спирту в кількості: в крові - 2,29%о (проміллє), в сечі - 4,08 %о (проміллє). Така його кількість в крові, стосовно живих осіб, може відповідати стану середнього ступеня алкогольного сп'яніння. При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа ОСОБА_4 встановлена група крові 0 (1) з ізогемаглютинінами анти-А анти-В ізосерологічної системи АВ0 (т.3, а.с. 4-15).

          Вказаним висновком експертизи в сукупності з протоколом відтворення обстановки та обставин події підтверджуються показання ОСОБА_3, які він давав на досудовому слідстві щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, які були направлені на спричинення йому смерті, тривалості в часі нанесення цих ушкоджень та знарядь, якими вони наносились, які свідчить про єдиний цілеспрямований умисел ОСОБА_3, що полягав як наслідок зазначених дій, у позбавленні життя ОСОБА_4

Висновком судово-молекулярної генетичної експертизи №20-131 від 09 березня 2011 року встановлені генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4, ОСОБА_3 та генетичні ознаки слідів крові на вирізці штанів ОСОБА_19 Генетичні ознаки слідів крові на вирізці штанів ОСОБА_19 є змішаними та містять генетичні ознаки зразків крові ОСОБА_4 та ОСОБА_3, що також доводить участь ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину (т.3, а.с. 223-232).

          Що ж стосується показань ОСОБА_3, які він давав в судовому засіданні про те, що він ОСОБА_4 вбити не міг, оскільки перебував 09 грудня 2010 року у свого знайомого ОСОБА_5 в с.Панасівка Підволочиського району Тернопільської області з другої половини дня до 23 год. 30 хв., то вони на увагу не заслуговують та повністю спростовуються оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що він знайомий із ОСОБА_3 та востаннє його бачив наприкінці грудня 2010 року-на початку січня 2011 року, коли він приходив до нього додому забирати свої речі, де пробув близько 30 хв. 09 грудня 2010 року ОСОБА_3 у нього не був та він його того дня не бачив та й взагалі ОСОБА_3 ніколи не гостював у нього з другої половини дня до 23 год. 30 хв. Крім цього, з показань даного свідка вбачається, що ОСОБА_3 розповідав йому про те, що ОСОБА_4 викрав велосипед, а вимагають його повернути у нього. До 09 грудня 2010 року ОСОБА_3 заходив до нього 07 грудня 2010 року, де пробув близько 1 год. та пішов (т.4, а.с. 208-212).

Крім цього, про місцезнаходження ОСОБА_3 09 грудня 2010 року у вечірній час саме в м.Тернополі, а не в с.Панасівка Підволочиського району Тернопільської області, свідчить також інформація Тернопільської філії «Київстар» вхідних та вихідних дзвінків з мобільного телефону з стартовим пакетом «Діджус»№0968570118, який належить ОСОБА_20, який в судовому засіданні підтвердив те, що це номер його мобільного телефону і телефон він нікому в користування не надавав, згідно якої 09 грудня 2010 року в 19 год. 59 хв. стартовий пакет з №0968570118, який належить ОСОБА_3 знаходився в м.Тернополі від перехрестя вул.Митрополита Шептицького та вул.Живова в напрямку вул.Оболоня, а в 23 год. 18 хв. 09 грудня 2010 року стартовий пакет з №0968570118, який належить ОСОБА_3В знаходився в м.Тернополі від перехрестя вул.Руська та вул.Федьковича в напрямку на Театральний майдан (т.2, а.с .271-299).

Як вбачається з висновку № 26 спеціальної медичної наркологічної експертної комісії КУТОР «Тернопільського обласного комунального наркологічного диспансеру»від 20 січня 2011 року ОСОБА_3 хворіє алкогольною залежністю, синдром залежності, хронічний алкоголізм і йому рекомендовано лікування від алкогольної залежності (алкоголізму) (т.3, а.с. 248).

          Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №09 від 26 січня 2011 року в даний час і період, який відноситься до інкримінованого йому злочину ОСОБА_3В тимчасовими хворобливими розладами психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки легкої розумової відсталості обтяженої хронічним алкоголізмом. Так як вищезазначені розлади не досягають рівня психозу чи вираженого недоумства, ОСОБА_3 в період який відноситься до інкримінованого йому злочину міг давати звіт своїм діям і керувати ними та примусових заходів медичного характеру не потребує. ОСОБА_3 в стані афекту в момент скоєння злочину не перебував та міг давати звіт своїм діям та керувати ними. ОСОБА_3 на момент вчинення злочину в стані паталогічного сп’яніння не перебував, міг розуміти значення своїх дій і керувати ними (т.3, а.с. 242-243)

          Таким чином суд, проаналізувавши зібрані докази у справі, вважає показання ОСОБА_3 щодо його непричетності до вбивства ОСОБА_4 неправдивими, неспроможними та такими, що спрямовані виключно на уникнення ним кримінальної відповідальності за скоєний злочин, а тому оцінює їх критично. Водночас суд, приймає до уваги показання ОСОБА_3, які він давав в процесі провадження досудового слідства, де він свою вину визнавав повністю, оскільки вони узгоджуються з сукупністю зібраних у справі доказів, які є логічно послідовними, взаємодоповнюючими та такими, що повністю спростовують позицію ОСОБА_3, яку він висловив в ході судового слідства заперечуючи свою вину.

Зокрема, під час дачі показань на досудовому слідстві та при відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 самостійно без сторонньої допомоги, що стверджується оглядом відеозаписів при допиті ОСОБА_3 як підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події, повідомляв про такі обставини злочину та деталізував такі обставини, які могли бути відомі тільки йому як особі винній у його вчиненні.

          Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у скоєнні злочину та кваліфікує його дії за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, фактичні обставини справи, особу винного, який по місцю реєстрації та фактичного проживання негативно не характеризується, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що обтяжують покарання суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Водночас суд враховує і те, що ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисного тяжкого злочину, після відбуття покарання в місцях позбавлення волі на шлях виправлення та перевиховання не став, ніде не працює, зловживає спиртними напоями, з приводу чого перебуває на обліку в лікарів психіатра та нарколога (т.4, а.с.83), на даний час знову вчинив в стані алкогольного сп’яніння особливо тяжкий злочин проти життя особи, що свідчить про особливо підвищену суспільну небезпечність його особи, а тому приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах статті обвинувачення у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки суд вважає, що з врахуванням даних про особу підсудного та фактичних обставин справи, його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

При цьому цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 на загальну суму 52 261 грн. 15 коп., який включає в себе 2261 грн. 15 коп. на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає до повного задоволення.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з того, що відшкодуванню підлягають лише реально понесені витрати, пов’язані лише зі вчиненням злочину щодо ОСОБА_4, які підтверджені належними документальними доказами. Виходячи з цього, потерпілій ОСОБА_1 слід відшкодувати витрати на організацію похорон її сина ОСОБА_4 згідно накладної №207 від 18 грудня 2010 року підприємця ОСОБА_18 на суму 1095 грн. (т.4, а.с.122) та вартість продуктів, придбаних для поминального обіду після похорону, згідно накладної №125 від 19 грудня 2010 року, виданої ПП ОСОБА_21 на суму 1166 грн. 15 коп. (т.4, а.с.157).

Що ж стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в частині витрат на придбання взуття згідно товарного чеку «Торгового дому»відділу «Взуття»від 19 грудня 2010 року на суму 430 грн. (т.4, а.с.159) та на придбання продуктів харчування згідно накладної ПП ОСОБА_21 від 02 лютого 2011 року (т.4, а.с.156), то цивільний позов в цій його частині слід залишити без розгляду згідно поданої потерпілою заяви про це.

Таким чином, до стягнення з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_1 підлягає завдана злочином матеріальна шкода на загальну суму 2691, 15 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності і справедливості, а також приймає до уваги те, що внаслідок вбивства ОСОБА_4, який є сином потерпілої ОСОБА_1, їй спричинено моральні страждання та душевні хвилювання, які виразились у порушенні звичних життєвих зв’язків та стосунків з оточуючими, перенесенні нервового стресу внаслідок втрати сина, його поховання, що створювало нервозність, змушувало докладати додаткових зусиль до нормалізації свого життя та пристосування до його нових умов, а тому суд вважає, що з ОСОБА_3 в користь потерпілої ОСОБА_1 слід стягнути 50000 грн. на відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

По справі є судові витрати за проведення судово-молекулярної генетичної експертизи №20-131 від 09 березня 2011 року, вартість якої в сумі 8 4690 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 в користь ДНДЕКЦ МВС України: код –25574630, р/р –31255272210705, банк одержувача –ГУДК у Київській області, МФО – 821018, призначення платежу –«За експертні роботи».

Речові докази у справі, а саме:

- дві пляшки, камінь, обгортку, шнурівку, камінчик, сорочку, светр, куртку, спортивну кофту, штани, шорти, шкарпетки, черевики, які вилучені під час огляду місця події та зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області слід знищити;

- одяг із взуттям ОСОБА_22, а саме штани, куртку-кофту, кросівки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області необхідно повернути ОСОБА_22;

- ключ, запальничку, 1 гривню, браслет, ланцюжок з хрестиком, ланцюжок, атестат з додатком ОСОБА_23, медичну книжку ОСОБА_4, дві фотокартки ОСОБА_4, які передано на зберігання ОСОБА_1 слід залишити у її розпорядженні;

- одяг ОСОБА_3, а саме: штани, куртка, кросівки, два ключі з брелоком, куртку та трубу, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області необхідно знищити;

- велосипед «Славутич», який передано на зберігання ОСОБА_16 та системний блок комп'ютера, який передано на зберігання ОСОБА_24 слід залишити у розпорядженні останніх.

Раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту необхідно залишити без змін до набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 11 (одинадцяти років) позбавлення волі.

Строк відбування призначеного ОСОБА_3 судом покарання рахувати з 11 січня 2011 року.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю –стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 2261, 15 грн. на відшкодування матеріальної та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди на загальну суму 1569, 15 грн. –залишити без розгляду згідно поданої потерпілою заяви про це.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати у справі за проведення судово-молекулярної генетичної експертизи №20-131 від 09 березня 2011 року, вартість якої в сумі 8 460 грн. слід стягнути з ОСОБА_3 в користь ДНДЕКЦ МВС України: код –25574630, р/р –31255272210705, банк одержувача –ГУДК у Київській області, МФО –821018, призначення платежу –«За експертні роботи».

Речові докази у справі, а саме:

- дві пляшки, камінь, обгортку, шнурівку, камінчик, сорочку, светр, куртку, спортивну кофту, штани, шорти, шкарпетки, черевики, які вилучені під час огляду місця події та зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області –знищити;

- одяг із взуттям ОСОБА_22, а саме штани, куртку-кофту, кросівки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області необхідно – ОСОБА_22;

- ключ, запальничку, 1 гривню, браслет, ланцюжок з хрестиком, ланцюжок, атестат з додатком ОСОБА_23, медичну книжку ОСОБА_4, дві фотокартки ОСОБА_4, які передано на зберігання ОСОБА_1 –залишити у її розпорядженні;

- одяг ОСОБА_3, а саме: штани, куртка, кросівки, два ключі з брелоком, куртку та трубу, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів СУ УМВСУ в Тернопільській області – знищити;

- велосипед «Славутич», який передано на зберігання ОСОБА_16 та системний блок комп'ютера, який передано на зберігання ОСОБА_24 –залишити у розпорядженні останніх.

Раніше обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту –залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяОСОБА_25