Вирок № 20405419, 22.11.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2011 Справа №1-220/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого-судді          Базана Л.Т.

при секретарях          Сеник В.Г., Присяжнюк В.В.

з участю прокурора          Жижури Л.О.

представника потерпілого          ОСОБА_1

потерпілих          ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисника          ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, ніде не зареєстрованого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше несудимого,

- за ч.2 ст.190, ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          У підсудного ОСОБА_5, який працюючи в січні 2009 року на посаді продавця-охоронця у магазині «Українські ювелірні вироби», що розташований по вул.Живова, 9 у м.Тернополі, та будучи матеріально-відповідальною особою, виник злочинний намір, направлений на привласнення чужого майна, яке було йому ввірене, реалізовуючи який ОСОБА_5 у період з січня 2009 року по серпень 2010 року привласнив золоті вироби 585 проби, а саме: золотий образ, вагою 0, 79 г, вартістю 237 грн., хрест, вагою 1, 29 г, вартістю 387 грн., печатку вагою 9, 39 г, розміром 21, 5, вартістю 2817 грн., печатку, вагою 9, 48 г, розміром 22, 5, вартістю 2844 грн., обручку, вагою 7, 32 г, розміром 20, вартістю 2196 грн., печатку, вагою 7, 01 г, розміром 20, вартістю 2103 грн., зажим до галстука, вагою 8, 71 г, вартістю 2613 грн., букву, вагою 0, 8 г, вартістю 240 грн., цепочку, вагою 4, 72 г, розміром 50, вартістю 1416 грн., цепочку, вагою 8, 07 г, розміром 55, вартістю 2421 грн., браслет, вагою 3, 7 г, розміром 18, вартістю 1110 грн., кільце, вагою 2, 92 г, розміром 18, вартістю 876 грн., кільце, вагою 2, 03 г, розміром 16, вартістю 609 грн., печатку, вагою 5, 91 г, розміром 20, 5, вартістю 1773 грн., печатку, вагою 6, 02 г, розміром 19, 5, вартістю 1806 грн., печатку, вагою 5, 56 г, розміром 19, вартістю 1668 грн., браслет, вагою 2, 93 г, розміром 19, 5, вартістю 879 грн., браслет, вагою 3, 66 г, розміром 20, вартістю 1098 грн., кулон, вагою 1, 26 г, вартістю 378 грн., цепочку, вагою 4, 1 г, розміром 45, вартістю 1230 грн., цепочку, вагою 7, 05 г, розміром 50, вартістю 2115 грн., цепочку, вагою 8, 46 г, розміром 50, вартістю 2538 грн., цепочку, вагою 6, 88 г, розміром 55, вартістю 2064 грн., цепочку, вагою 6, 41 г, розміром 50, вартістю 1923 грн., кільце, вагою 4, 08 г, розміром 20, вартістю 1224 грн., печатку, вагою 7, 7 г, розміром 21, вартістю 2310 грн., кільце, вагою 3, 74 г, розміром 19, вартістю 1122 грн., кільце, вагою 4, 85 г, розміром 20, вартістю 1455 грн., хрест, вагою 0, 87 г, вартістю 261 грн., хрест, вагою 6, 06 г, вартістю 1818 грн., хрест, вагою 0, 9 г, вартістю 270 грн., печатку, вагою 4, 89 г, розміром 22, вартістю 1467 грн., кільце, вагою 2, 94 г, розміром 19,5, вартістю 882 грн., браслет, вагою 8, 98 г, розміром 19, вартістю 2694 грн., цепочку, вагою 29, 92 г, розміром 55, вартістю 8976 грн., цепочку, вагою 6, 31 г, розміром 45, вартістю 1893 грн., від збуту якої повернув у касу 500 грн., цепочку, вагою 9, 62 г, розміром 50, вартістю 2886 грн., цепочку, вагою 5, 59 г, розміром 50, вартістю 1677 грн., цепочку, вагою 4, 35 г, розміром 50, вартістю 1305 грн., цепочку, вагою 7, 96 г, розміром 55, вартістю 2388 грн., цепочку, вагою 7, 92 г, розміром 55, вартістю 2376 грн., цепочку, вагою 7, 27 г, розміром 50, вартістю 2181 грн., цепочку, вагою 9, 13 г, розміром 50, вартістю 2739 грн., цепочку, вагою 10, 04 г, розміром 55, вартістю 3012 грн., цепочку, вагою 4, 35 г, розміром 45, вартістю 1305 грн., цепочку, вагою 3, 92 г, розміром 55, вартістю 1176 грн., цепочку, вагою 9, 22 г, розміром 50, вартістю 2766 грн., цепочку, вагою 4, 28 г, розміром 50, вартістю 1284 грн., цепочку, вагою 3, 4 г, розміром 50, вартістю 1020 грн., кільце, вагою 2, 78 г, розміром 22, 5, вартістю 834 грн., сережки, вагою 4, 09 г, вартістю 1227 грн., сережки, вагою 4, 11 г, вартістю 1233 грн., сережки, вагою 6, 95 г, вартістю 2085 грн., печатку, вагою 4, 84 г, розміром 20, вартістю 1452 грн., печатку, вагою 5, 13 г, розміром 21, 5, вартістю 1539 грн., печатку, вагою 3, 35 г, розміром 19, вартістю 1005 грн., печатку, вагою 6, 19 г, розміром 20, 5, вартістю 1857 грн., обручку, вагою 5, 74 г, розміром 23, вартістю 1722 грн., обручку, вагою 4, 76 г, розміром 19, 5, вартістю 1428 грн., обручку, вагою 4, 85 г, розміром 19, 5, вартістю 1455 грн., обручку, вагою 3, 95 г, розміром 17, вартістю 1185 грн., обручку, вагою 4, 58 г, розміром 20, вартістю 1374 грн., обручку, вагою 2, 06 г, розміром 16, вартістю 618 грн., обручку, вагою 2, 52 г, розміром 19, вартістю 756 грн., обручку, вагою 3, 31 г, розміром 19, вартістю 993 грн., обручку, вагою 3, 39 г, розміром 16, 5, вартістю 1017 грн., обручку, вагою 4 г, розміром 20, 5, вартістю 1 200 грн., кільце, вагою 5, 63 г, розміром 18, вартістю 1689 грн., печатку, вагою 6, 29 г, розміром 23, вартістю 1887 грн., печатку, вагою 6, 53 г, розміром 21, 5, вартістю 1959 грн., а всього на загальну суму 115 843 грн., та срібні вироби, а саме: кільце, вартістю 121 грн., кільце, вартістю 85 грн., образ, вартістю 39 грн., сережки, вартістю 145 грн., сережки, вартістю 119 грн., набір, вартістю 280 грн., цепочку, вартістю 182 грн., цепочку, вартістю 200 грн., сережки, вартістю 72 грн., сережки, вартістю 220 грн., хрест, вартістю 98 грн., хрест, вартістю 56 грн., браслет, вартістю 124 грн., образ, вартістю 46 грн., образ, вартістю 51 грн., хрест, вартістю 90 грн., бурштинські буси, вартістю 196 грн., кільце, вартістю 102 грн., печатку, вартістю 138 грн., цепочку, вартістю 250 грн., столове срібло, вартістю 287 грн., сережки, вартістю 130 грн., сережки, вартістю 67 грн., сережки, вартістю 54 грн., хрест, вартістю 42 грн., образ, вартістю 89 грн., образ, вартістю 58 грн., хрест, вартістю 28 грн., хрест, вартістю 28 грн., хрест, вартістю 30 грн., образ, вартістю 43 грн., цепочку, вартістю 440 грн., цепочку, вартістю 200 грн., цепочку, вартістю 260 грн., цепочку, вартістю 414 грн., цепочку, вартістю 50 грн., цепочку, вартістю 80 грн., цепочку, вартістю 140 грн., цепочку, вартістю 140 грн., цепочку, вартістю 160 грн., цепочку, вартістю 153 грн., цепочку, вартістю 252 грн., браслет, вартістю 126 грн., браслет, вартістю 210 грн., браслет, вартістю 250 грн., браслет, вартістю 120 грн., брошка, вартістю 213 грн., а всього на загальну суму 6 678 грн., які у подальшому збув невстановленим слідством особам, а отримані від реалізації привласнених товарно-матеріальних цінностей кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_2 шкоду у великих розмірах на загальну суму 122521 грн.

Крім цього, 12 липня 2010 року у ОСОБА_5, який на той час перебував на посаді продавця-охоронця у магазині «Українські ювелірні вироби», що розташований по вул.Живова, 9 у м.Тернополі, виник злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, реалізовуючи який ОСОБА_5 того ж дня, зловживаючи довірою працівників магазину «Українські ювелірні вироби», що по вул.Живова, 9 у м.Тернополі, який належить ПП ОСОБА_3, заволодів, під приводом продажу у сусідньому магазині, золотим браслетом, вагою 12, 07 г, 585 проби, вартістю 3 621 грн., який збув невстановленим слідством особам на території Центрального автовокзалу м.Тернополя, а отримані від реалізації кошти витратив на власні потреби, чим спричинив ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.

Допитаний як підсудний ОСОБА_5 на початку судового слідства свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.2 ст.190 та ч.4 ст.191 КК України не визнав, вказавши, що дорогоцінні вироби, які йому пред’являються в обвинувачення він не брав, а явку з повинною та визнавальні показання щодо себе в процесі провадження досудового слідства давав під психологічним тиском працівників міліції. Проте наприкінці судового слідства підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.2 ст.190 та ч.4 ст.191 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що з березня 2007 року по 29 липня 2010 року він працював на посаді продавця-охоронця у ПП ОСОБА_2 в магазині, що по вул.Живова, 9 у м.Тернополі. У його функціональні обов'язки входило: продаж товару, охорона приміщень, нагляд за покупцями та недопущення розкрадань з їх сторони. З дня прийняття на роботу ОСОБА_2 йому роз’яснив, що він міг відійти у магазин, орендований його дружиною ПП ОСОБА_3, який розташований неподалік, і принести будь-який необхідний дорогоцінний виріб для продажу. ОСОБА_5 мав ключ від сейфу, де зберігалися кошти та товар і вільний доступ до вітрин. Коли ОСОБА_5 влаштувався на роботу до ОСОБА_2, то у нього виник намір поступово привласнювати дорогоцінності, внаслідок чого він за період роботи привласнив 70 одиниць золотих та 47 одиниць срібних виробів згідно пред’явленого йому в обвинувачення опису на загальну суму 123 021 грн., 500 грн. з яких він повернув у касу за продаж золотої цепочки. Щодо конкретних дат, коли він привласнював дане майно, то на даний час цього не пригадує, оскільки він це робив систематично і намір на привласнення майна в нього виник відразу після того як він влаштувався на роботу, проте привласнювати ювелірні вироби розпочав приблизно з січня 2009 року по серпень 2010 року. Привласнені вироби він збував невідомим йому особам, а виручені від цього кошти витрачав на власні потреби. Частину привласнених ювелірних виробів він записував на папері для того, щоб в разі звірки при інвентаризації, вказати неправдиві відомості про те, що привласнені ним ювелірні вироби є в наявності. Крім цього, 12 липня 2010 року підсудний у продавців в магазині ПП ОСОБА_3 взяв один золотий браслет, вагою 12, 07 г, 585 проби, вартістю 3 621 грн., сказавши при цьому неправду, що це потрібно для реалізації у магазині ОСОБА_2, однак продав його у той же день на території Центрального автовокзалу м.Тернополя на платформі №1 знайомому ОСОБА_6, а кошти за даний браслет витратив на власні потреби. Що ж стосується його показань, які він давав на початку судового слідства щодо його непричетності до скоєння злочинів, то пояснив, що таким чином хотів уникнути кримінальної відповідальності. На даний час щиро розкаявся в тому, що вчинив дані злочини та зобов’язався повернути всю суму збитків за привласнені вироби потерпілим.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів за ч.4 ст.191 та ч.2 ст.190 КК України, його вина повністю підтверджується зібраними в процесі досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 07 березня 2007 року між ним та ОСОБА_5 був укладений трудовий договір та договір про колективну матеріальну відповідальність, згідно якого він приймався на посаду продавця-охоронця. З дня прийняття ОСОБА_5 на роботу, особисто ним йому було роз'яснено, що він міг відійти у магазин, орендований дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_3 і принести будь-який дорогоцінний виріб, який був необхідний для продажу і навпаки. Аналогічний порядок був погоджений із ОСОБА_3 та працівниками її магазину. У липні 2010 року продавці магазину йому повідомили, що 12 липня 2010 року ОСОБА_5 взяв з магазину ОСОБА_3 один золотий браслет, вагою 12, 07 г, 585 проби, вартістю 3 621 грн., за який кошти в касу не повернув та браслет не приніс. Також був випадок, коли ОСОБА_5 взяв золоту цепочку 585 проби, вартістю 1 893 грн., а в касу поклав тільки 500 грн. На запитання продавця відносно решти грошей, ОСОБА_5 грубо відповідав, що це не її справи. Продавець його магазину ОСОБА_7 йому розповідала про те, що ОСОБА_5 часто брав товар і не повертав за нього гроші, а тому було проведено інвентаризацію, в результаті якої було виявлено велику недостачу ювелірних виробів, а саме ствердив, що в результаті проведеної інвентаризації в його магазині було виявлено недостачу золотих виробів 585 проби в кількості 70 одиниць, загальною вагою 387, 81 г, вартістю 116343 грн. за мінусом 500 грн., які ОСОБА_5 повернув, та срібних виробів 925 проби в кількості 47 одиниць на загальну суму 6678 грн., які привласнив ОСОБА_5;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні показала, що у магазині її чоловіка ОСОБА_2 у період з 2007 року по серпень 2010 року працював ОСОБА_5, який спочатку був охоронцем, а через декілька місяців розпочав роботу продавцем. Між нею та ОСОБА_2 був погоджений порядок, згідно якого ОСОБА_5 мав право відійти у її магазин і взяти будь-який дорогоцінний виріб, якого не було у магазині ОСОБА_2 і який був необхідний для продажу і навпаки. Як повідомили їй продавці магазину 12 липня 2010 року ОСОБА_5 взяв з її магазину один золотий браслет, вагою 12, 07 г, 585 проби, вартістю 3621 грн., і сказав, що це для продажу, проте даний браслет та гроші за його продаж він не повернув і як пізніше з’ясувалося, у магазині ПП ОСОБА_2 такого браслету не було. Крім даного браслету жодні дорогоцінності з її магазину не зникали;

- показаннями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні показала аналогічне, що і потерпілий ОСОБА_2, доповнивши тим, що в липні 2010 року до них прийшов охоронець із магазину ОСОБА_3, який повідомив, що ОСОБА_5 взяв в них в магазині 12 липня 2010 року золотий браслет, 585 проби, вагою 12, 07 г, і запитав чи не продали вони його, на що вона запитала про вказаний браслет в ОСОБА_5, який відповів їй в грубій формі про те, що це не її справа і чому вона перешкоджає реалізації ювелірних виробів. Крім цього, одного разу ОСОБА_5 взяв з прилавку золоту цепочку, 585 проби, вартістю 1893 грн., проте її та відповідної суми грошей за продаж не повернув, а віддав за неї в касу тільки 500 грн., нічого не пояснивши їй про повернення решти коштів. Також доповнила, що ОСОБА_5 часто грубив їй та відмовлявся відповідати на запитання щодо зниклих в магазині ювелірних виробів;

          - показаннями свідка ОСОБА_8, яка в судовому засіданні дала тотожні показання показанням свідка ОСОБА_7;

          - аналогічними до показань потерпілої ОСОБА_3 показаннями свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

          - заявою ОСОБА_2 від 09 серпня 2010 року, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_5, який працював у нього та маючи доступ до матеріальних цінностей заволодів ними;

(т.1, а.с.16)

          - рапортом від 28 вересня 2010 року слідчого СВ ТМВ УМВСУ в Тернопільській області Семенець І.Я., з якого слідує, що під час розслідування кримінальної справи щодо ОСОБА_5 встановлено, що 12 липня 2010 року він, зловживаючи довірою продавців магазину «Українські ювелірні вироби», що розташований в м.Тернополі по вул.Живова, 9 і належить ПП ОСОБА_3, заволодів золотим браслетом вагою 12 г, 585 проби, чим спричинив ОСОБА_3 шкоду на суму 3621 грн., чим у його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України;

(т.1, а.с.7)

          - власноручно написаною явкою з повинною ОСОБА_5 від 25 серпня 2010 року, в якій він без будь-якого морального та фізичного тиску з боку працівників міліції зізнався у привласненні в період з 07 березня 2007 року по 29 липня 2010 року ювелірних виробів в ПП ОСОБА_2 на приблизну загальну суму 120471 грн.;

(т.1, а.с.27)

          - матеріалами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ПП ОСОБА_2 від 30 липня 2010 року та від 17 серпня 2010 року, згідно яких виявлено недостачу ювелірних виробів, а саме 70 одиниць виробів із золота 585 проби на загальну суму 116343 грн. та 47 одиниць виробів із срібла 925 проби на загальну суму 6678 грн.;

(т.1, а.с. 43-50)

- протоколом виїмки від 19 жовтня 2010 року, згідно якого в ОСОБА_2 проведено виїмку документів, а саме: двох аркушів паперу з рукописним текстом, а також оригіналу договору про колективну матеріальну відповідальність від 07 березня 2007 року;

(т.1, а.с.167)

- висновком почеркознавчої експертизи № 17-503/10 від 25 листопада 2010 року, згідно якої рукописний текст в аркуші паперу в лінійку на лицевій та зворотній стороні, в аркуші паперу в клітинку на лицевій та зворотній стороні виконаний ОСОБА_5;

(т.1, а.с. 174-178)

          - оглянутими в судовому засіданні речовими доказами - аркушами паперу в клітинку та в лінійку з рукописним текстом на лицевій та зворотній стороні, в яких ОСОБА_5 вказано найменування ювелірних виробів, їх ціна, виробник та інші характеризуючі ознаки;

(т.1, а.с.168)

          - договором про колективну матеріальну відповідальність від 07 березня 2007 року між ПП ОСОБА_2 та продавцем ОСОБА_5, згідно якого продавець ОСОБА_5 попереджений про матеріальну відповідальність за розкрадання та нестачу матеріальних цінностей і про те, що в разі встановлення конкретних винуватців заподіяної шкоди серед членів колективу, інші члени колективу звільняються від відшкодування шкоди.

(т.1, а.с.169)

          Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про неправдивість показань ОСОБА_5, які він давав на початку судового слідства про те, що злочини він не вчиняв, вказавши, що дорогоцінні вироби, які йому пред’являються в обвинувачення не брав, а явку з повинною та визнавальні показання щодо себе в процесі провадження досудового слідства давав під психологічним тиском працівників міліції, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які є взаємодоповнюючими, послідовними та логічно структурованими, такими, що повністю доводять вину підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

          Приходячи до переконання про правдивість показань ОСОБА_5, які він давав в процесі провадження досудового слідства та наприкінці судового слідства, суд виходить з того, що ОСОБА_5 під час провадження досудового слідства та наприкінці судового слідства послідовно та повно вказував про обставини вчинення ним злочинів, які не були суперечливими та узгоджувались із іншими доказами по справі, повідомляючи при цьому про такі, зокрема, і про наявність зроблених ним рукописних записів про привласнений товар, а також про інші, які могли бути відомими тільки йому як особі винній у скоєнні злочинів.

Більше того, в процесі судового слідства за повідомленням ОСОБА_5 про вчинення на нього психологічного тиску під час провадження досудового слідства було проведено прокурорську перевірку, в результаті якої 13 травня 2011 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст. 365, 373 КК України відносно слідчого СВ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_11 та о/у СДСБЕЗ Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_12 на підставі п.2 ст.6 КПК України (т.2, а.с. 42-59).

Зважаючи на проаналізовані докази, суд вважає, що з фабули обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.190 КК України підлягає виключенню посилання органу досудового слідства на те, що майно ОСОБА_3, яким 12 липня 2010 року заволодів ОСОБА_5, а саме: золотим браслетом, вагою 12, 07 г, 585 проби, вартістю 3 621 грн. шляхом зловживання довірою працівників магазину «Українські ювелірні вироби», було йому ввірене, оскільки вказане посилання не доводиться не знайшло свого підтвердження належними доказами в процесі провадження судового слідства.

          Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_5 у скоєнні злочинів та кваліфікує його дії за ч.4 ст.191 КК України, тобто, привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене у великих розмірах та за ч.2 ст.190 КК України, тобто, заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою - шахрайство, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_5, суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які зокрема є середньої тяжкості та тяжким, фактичні обставини справи, кількість епізодів злочинної діяльності, особу винного, який по місцю проживання негативно не характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що пом’якшують покарання суд відносить з’явлення зі зізнанням, повне визнання вини, щире каяття та активне сприяння в розкритті злочинів.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_5 ніде не працює, під час провадження досудового слідства та судового розгляду справи робив спроби ухилитись від кримінальної відповідальності, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи, а тому суд приходить до висновку, що підсудному ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкцій статей обвинувачення, зокрема, за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк та за ч.4 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей і на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, оскільки суд вважає, що з врахуванням даних про особу підсудного та фактичних обставин справи, його виправлення та перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

Водночас суд, з врахуванням наведених пом’якшуючих покарання обставин, вважає, що основне покарання ОСОБА_5 у виді позбавлення волі на певний строк за тяжчою із статей обвинувачення слід призначити ближче до нижчої межі її санкції.

Приходячи до переконання про призначення основного покарання у виді позбавлення волі на певний строк, суд також враховує і позицію потерпілих, які в судовому засіданні просили суворо покарати підсудного, оскільки заходів по відшкодуванню завданої їм його злочинними діями матеріальної шкоди він протягом досудового та судового слідства так і не вжив, зовсім не відшкодувавши її.

Зважаючи на вищенаведене суд, також розглядаючи прохання підсудного та його захисника щодо можливості застосування при призначенні покарання підсудному ст.75 КК України, тобто, звільнення від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку, не знаходить достатніх підстав для застосування вказаної норми кримінального закону.

По справі є судові витрати за проведену почеркознавчу експертизу №17-503/10 від 25 листопада 2010 року, вартість якої в сумі 206 грн. 40 коп. слід стягнути з ОСОБА_5 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО –838012, р/р 31256272210463, призначення платежу: «За проведення почеркознавчої експертизи документів №17-503/10 від 25 листопада 2010 року».

Речові докази у справі: оригінали частини аркуша паперу «в клітку»із рукописним текстом, аркуша паперу «в лінію»із рукописним текстом, оригінал договору про колективну матеріальну відповідальність від 07 березня 2007 року, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи необхідно зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття від варту слід залишити без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.191 КК України і призначити йому за цими злочинами наступні покарання:

-          за ч.2 ст.190 КК України –2 (два) роки позбавлення волі;

-          за ч.4 ст.191 КК України –5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначити 5 (п’ять) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей строком на 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_5 206 грн. 40 коп. за проведену у справі почеркознавчу експертизу №17-503/10 від 25 листопада 2010 року в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО –838012, р/р 31256272210463, призначення платежу: «За проведення почеркознавчої експертизи документів №17-503/10 від 25 листопада 2010 року».

Речові докази у справі: оригінали частини аркуша паперу «в клітку»із рукописним текстом, аркуша паперу «в лінію»із рукописним текстом, оригінал договору про колективну матеріальну відповідальність від 07 березня 2007 року, що зберігаються при матеріалах кримінальної справи –зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Раніше обраний ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді взяття від варту –залишити без змін.

Строк відбування призначеного ОСОБА_5 судом покарання рахувати з 22 вересня 2011 року.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяОСОБА_13