Вирок № 20405404, 23.08.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.08.2011 Справа №1-744/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого                     Ломакіна В.Є.

за участю секретаря                    Мельник М.І.

прокурора                                         Ороновського С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України з незакінченою середньо-спеціальною освітою, не одруженої, не працюючої, студентки другого курсу Галицького коледжу ім. В.Чорновола, жительки м. Тернополя вул. Пирогова, 28/2, раніше не судимої.

за ч. 1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:          

Підсудна ОСОБА_1, 17 лютого 2011 року о 13 год. 30 хв., перебуваючи у приміщенні жіночої роздягальні Галицького коледжу ім. В. Чорновола, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 15, в м. Тернополі, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала із кишені сумочки, яка належить потерпілій ОСОБА_2, її мобільний телефон марки 5130», вартість якого становить 717 грн. 91 коп., в якому знаходилась карта пам’яті вартістю 50 гривень, картка оператора мобільного зв’язку «Діджус»вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошей не було, а також чохол до даного телефону вартістю 15 гривень. З викраденим майном підсудна з місця вчинення злочину втекла, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на суму 807 грн. 91 коп.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю та пояснила, що 17 лютого 2011 року вона знаходилася на навчанні в Галицькому коледжі ім. В. Чорновола, що знаходиться по вул. Б.Хмельницького, 15, в м. Тернополі. Цього дня її образила одногрупниця ОСОБА_2 Близько 13 год. 30 хв. у них почалося заняття з фізкультури, яке проходить в спортивному залі даного навчального закладу і вони усі попрямували на заняття, залишивши свої речі у роздягальні, яка знаходиться в приміщенні спортзалу. Під час проведення занять їй стало погано і вона вирішила піти у роздягальню, щоб випити води і таблетку. Зайшовши у роздягальню, на одній із лавок вона побачила сумку, яка належить потерпілій ОСОБА_2, з бокової кишені якої виступав її мобільний телефон і в цей момент в неї виник намір викрасти даний телефон. Скориставшись тим, що у роздягальні нікого не було, вона витягнула з сумочки даний мобільний телефон, діставши його з чохла, вимкнула та поставила його у свою сумку. Після цього повернулася у спортзал на заняття. Після закінчення заняття усі повернулись у роздягальню і через деякий час ОСОБА_2 запитала, чи ніхто не бачив її мобільного телефону, але вона не зізналася у тому, що телефон потерпілої знаходиться у неї і пішла додому. В подальшому вона витягнула з телефону стартовий пакет, якого саме оператора не пригадує, і викинула його разом із чохлом від телефону, але куди саме не пригадує. Після цього вставила в даний телефон свій стартовий пакет і здійснила декілька дзвінків, після чого вимкнула його і зберігала за місцем проживання, плануючи в подальшому ним користуватися. Чи була в телефоні карта пам’яті вона не пригадує. 11 травня 2011 року вона добровільно віддала даний телефон працівникам міліції та зізналась у скоєному.

Крім власного визнання вини, підсудна ОСОБА_1 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її винність у вчиненні злочину, згідно пред’явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З’ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудною зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності її позиції, а також роз’яснивши їй, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину та вважає, що її дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, її молодий вік, те, що вона позитивно характеризується по місцю проживання, посередню характеристику по місцю навчання, а також обставини, які пом’якшують покарання, зокрема те, що вона щиро розкаялася у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання підсудної.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_1 можливе без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, підсудній ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання або перебування.

По справі є судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-326 від 05 квітня 2011 року в сумі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок), товарознавчої експертизи №6-459 від 23 травня 2011 року в сумі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок), на загальну суму 120,96 грн. (сто двадцять гривень дев’яносто шість копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудної ОСОБА_1, в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв’язку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази: мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130», який, згідно розписки від 08 червня 2011 року, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, повернути їй у розпорядження, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, –

З А С У Д И В :

          ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнути із засудженої ОСОБА_1 судові витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-326 від 05 квітня 2011 року в сумі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок), товарознавчої експертизи №6-459 від 23 травня 2011 року в сумі 60,48 грн. (шістдесят гривень сорок вісім копійок), на загальну суму 120,96 грн. (сто двадцять гривень дев’яносто шість копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 "за проведення товарознавчої експертизи №6-326 від 05 квітня 2011 року, товарознавчої експертизи №6-459 від 23 травня 2011 року ").

Речові докази: мобільний телефон торгової марки «Nokia 5130», який, згідно розписки від 08 червня 2011 року, переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2, повернути їй у розпорядження, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий ОСОБА_3