Рішення № 20400270, 14.12.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-337/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" грудня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:                    головуючого Сарновського В. Я.

                                        при секретарі Домчук В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди

                              В С Т А Н О В И В :

22 серпня 2011 року позивач звернулася з позовом про стягнення з ОСОБА_2 4793 гривні матеріальної шкоди і 100 тисяч гривень моральної шкоди, заподіяної злочином, а також стягнення 300 гривень витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в частині стягнення моральної шкоди і витрат на правову допомогу, а від стягнення матеріальної шкоди в сумі 4793 гривні відмовилась у зв’язку з тим, що відповідач дану суму сплатив добровільно. Також позивач пояснила, що 25 версеня 2008 року водій ОСОБА_3, який працював за трудовим договором у приватного підприємця ОСОБА_2, порушив Правила дорожнього руху і скоїв наїзд на її матір ОСОБА_4, смертельно травмувавши її. На час смерті мати працювала молодшою медсестрою в районній лікарні і мала на утриманні неповнолітню дочку, яка тоді навчалася і на даний час продовжує навчання. При розгляді кримінальної справи вона була визнана цивільним позивачем і заявила цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4793 гривні і 100 тисяч гривень моральної шкоди. Під час розслідування справи їй було відшкодовано витрати на поховання матері і крім того ОСОБА_2 зобов’язався також відшкодувати заподіяну його працівником ОСОБА_3 моральну шкоду, тому вона подала до суду заяву про залишення цивільного позову без розгляду. Однак, до цього часу відповідач моральної шкоди не відшкодував і ухиляється від її виплати. На даний час розмір моральної шкоди нею визначений в сумі 100 тисяч гривень з урахуванням глибини її душевних страждань, тривалого перебування у стресовому стані, наслідків смерті матері для її сім’ї, а також відношення до цього відповідача.

Відповідач в судові засідання 5 і 26 жовтня та 14 грудня 2011 року не з’явився, заяв та клопотань від нього не надходило, хоча він належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши докази по справі, суд з'ясував наступні обставини.

10 лютого 2009 року ОСОБА_3 було засуджено за ч.2 ст.286 КК України вироком Лановецького районного суду Тернопільської області, який набрав законної сили.

Згідно даного вироку, 25 вересня 2008 року приблизно о 12 годині 40 хвилин водій ОСОБА_3, рухаючись автомобілем DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом VAN HOOL, реєстраційний номер ВО 4187 XX по вулиці Залізничній в м. Ланівці, в порушення вимог п.п.12.3, 12.4, 13.3, Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, почав у порушення п. 14.6(а) виконувати на перехресті маневр обгону, маючи технічну можливість шляхом застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль і уникнути зіткнення, скоїв наїзд на мопед під керуванням ОСОБА_5, що рухався в попутному напрямку і повертав на перехресті вліво на вулицю Пушкіна, в результаті чого пасажир мопеда ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів від яких померла на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Із змісту вироку також слідує, що під час розгляду кримінальної справи було встановлено, що ОСОБА_3 з 1993 року і на час вчинення злочину працював за трудовим договором водієм вантажних автомобілів у підприємця ОСОБА_2, а також, що потерпіла ОСОБА_1 є дочкою загиблої ОСОБА_4

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №1-9/09 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч.2 ст. 286 КК України видно, що автомобіль DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВОС 015329 належав ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 працював у нього водієм на підставі безстрокового трудового договору між працівником і фізичною особою –підприємцем від 11 червня 2008 року, який зареєстровано в установленому законом порядку.

          Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1172, ч. 2 ст. 1187 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч.1 ст.1167, ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та враховуючи характер, обсяг та тривалість страждань позивача, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, неможливість їх відновлення та інші конкретні обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 84, ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі, а саме документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу в сумі 300 гривень, підлягають стягненню в її користь з відповідача. Крім того, відповідно до ст. 79, ч.3 ст. 88 ЦПК України та статей 4, 5 Закону України «Про судовий збір»судові витрати по справі, а саме судовий збір в сумі 1000 гривень, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1167, 1168, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 60, 61, 79, 84, 88, 213-214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 100300 (сто тисяч триста) гривень, в тому числі 100000 гривень відшкодування моральної шкоди та 300 гривень витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судовий збір в сумі 1000 (одна тисяча) гривень, перерахувавши його Головному управлінню державного казначейства України у Тернопільській області, рахунок отримувача №31212206700347, код отримувача 23588208, МФО 838012, призначення платежу: «судовий збір у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди», код ЄДРПОУ суду 02886628.

Дане заочне рішення може бути переглянуте Лановецьким районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Дане заочне рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його отримання та відповідачем у такому ж порядку протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд та апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_6