Рішення № 20400180, 07.09.2011, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 2-316/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" вересня 2011 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі:                    головуючого Сарновського В. Я.

                                        при секретарі Домчук В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ланівці справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення боргу

В С Т А Н О В И В :

29 липня 2011 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно боргу за кредитним договором в сумі 3019,18 гривень, з них 1619,40 гривень заборгованості по кредиту, 193,31 грн. –по відсотках, 1171,47 грн. –пені за прострочення сплати кредиту і 35 грн. –пені за прострочення сплати відсотків, а також сплачених банком судових витрат по справі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позов підтримала і пояснила, що відповідач ОСОБА_1 у 2007 році уклав з Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»(далі - Банк) кредитний договір за яким отримав кредит в сумі 10 000 гривень під 21 % річних, які мав повертати щомісячними платежами до 14 травня 2010 року. Проте, станом на 28 липня 2011 року він має за цим кредитом прострочену заборгованість. Незважаючи на неодноразові претензії Банку та усні повідомлення ні боржник, ні його поручителі заборгованість не погасили.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судові засідання не з’явилися, проте від їх представника ОСОБА_5 надійшли заяви про визнання позову і розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, заяв та клопотань від неї не надходило, хоча вона, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Вивчивши наявні у матеріалах справи докази, суд з'ясував наступні обставини.

15 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 287 (далі –Кредитний договір), за яким ОСОБА_1 отримав грошові кошти на споживчі потреби в сумі 10000 гривень під 21 відсоток річних зі строком остаточного повернення не пізніше 14 травня 2010 року. Згідно п. 1.6. Кредитного договору відповідач зобов’язався здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 277,78 гривень щомісяця.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов’язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідач зобов’язався сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім цього, згідно п. п. 6.7., 3.2.2. кредитного договору сторони домовились про збільшення позовної давності по всіх вимогах за договором до 3 років, а також, що при виникненні простроченої заборгованості Банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за цим договором.

Для забезпечення Кредитного договору 15 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_3 і ОСОБА_2 було укладено також договори поруки №1 і №2 відповідно, за якими ОСОБА_3 і ОСОБА_2 зобов’язались солідарно з ОСОБА_1 відповідати в повному обсязі за своєчасне і повне виконання його зобов’язань перед Банком по Кредитному договору.

Згідно заяви на видачу готівки №2 від 15 травня 2007 року ОСОБА_1 в цей день у відділенні Ощадбанку №6387 отримав у кредит готівкою кошти в сумі 10000 гривень.

Проте, взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного погашення кредиту ОСОБА_1 належним чином не виконував і станом на 28 липня 2011 року допустив заборгованість за Кредитним договором в сумі 3019,18 гривень, з них 1619,40 гривень заборгованості по кредиту, 193,31 грн. –по відсотках, 1171,47 грн. –пені за прострочення сплати кредиту і 35 грн. –пені за прострочення сплати відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості за Кредитним договором №287.

Згідно ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статей 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з наведеного суд прийшов до висновку, що відповідачі не виконали свої обов’язки за кредитним договором та договорами поруки, а тому є законні підстави для задоволення позову і стягнення боргу, відсотків за користування кредитом та пені за прострочення їх сплати і судових витрат по справі з відповідача ОСОБА_1, а також солідарно з ним з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відповідають за даним зобов’язанням ОСОБА_1 як поручителі кожен окремо.

Керуючись ст. ст. 554, 1048, 1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 213, 214 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в користь Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р НОМЕР_1, код 09338500 МФО 338545) 3190 (три тисячі сто дев’яносто) гривень 18 коп., в тому числі: 1619,40 гривень заборгованості по кредиту, 193,31 грн. –по відсотках, 1171,47 грн. –пені за прострочення сплати кредиту і 35 грн. –пені за прострочення сплати відсотків, сплачені банком судовий збір в сумі 51 гривень і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Лановецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_6