Ухвала суду № 20374066, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2011 р. м. КиївК-19704/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Рибченка А.О., Федорова М.О.

при секретарі Ткачук О.М.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, пред. за дов. №10703/9/10 від 30.12.2010

від відповідача: не зявився

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 року у справі №46/386 за позовом ДПІ у Подільському районі м. Києва до Підприємства «Мрія-Тур» про стягнення фінансових санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2005 року позовні вимоги ДПІ у Подільському районі м. Києва до Підприємства «Мрія-Тур» про стягнення фінансових санкцій задоволено. Стягнуто з позивача на користь ДПІ у Подільському районі м. Києва 9930,08грн. податкової заборгованості за рахунок активів.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 року, рішення суду першої інстанції скасовано та винесена нова постанова про відмову в позові..

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 11.10.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.11.2008 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 року, залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2005 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 15, 17, 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»ч.1 ст.2; п.4, п.6, п.11 ст.10; п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу».

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд було встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено перевірку Підприємства «Мрія-Тур», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, за результатами якої складено акт перевірки від 04.06.2002 №000688/23-804.

Згідно з висновком акту перевірки позивачем порушені пункти 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі-Закон України № 265/95-ВР).

На підставі вказаного акта заступником начальника ДПІ у Подільському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №682-23-8-25593691/6593 від 14.04.2002, яким до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 9060,30грн.

Відповідно до пункту 4 ст. 7 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі, як принципу адміністративного судочинства, розкрита частинами 4 та 5 ст.11 цього Кодексу, згідно яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Дотримання цього принципу судом в судовому процесі забезпечує прийняття законного і обґрунтованого судового рішення за результатами розгляду адміністративної справи, вимоги щодо якого встановлені ст.159 КАС України.

Відповідно до положень частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належать встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того з відсутності доказів оскарження рішення податкового органу в адміністративному чи судовому порядку та його скасування, а також доказів сплати заборгованості , що є предметом позовних вимог.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності у податкового органу повноважень щодо застосування порядку погашення зобовязань, передбаченого Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181).

Проте, судом першої та апеляційної інстанцій не встановлені обставини щодо правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням по факту правопорушення, належна юридична оцінка цим обставинам дана не була.

Неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи є порушенням ст.ст. 11, 159 КАС України. Зазначене порушення норм процесуального права могло призвести до неправильного вирішення справи та в силу ст.220 КАС України не може бути усунене судом касаційної інстанції, а відтак відповідно до частини 2 ст.227 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ДПІ у Подільському районі м. Києва задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2005 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Г.К. Голубєва

____ О.В. Карась

____ А.О. Рибченко

____ М.О. Федоров