Ухвала суду № 20373473, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 рокум. КиївК-5935/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Світловодської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008

у справі№ 14/214

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „А-МЕК-А”

до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „А-МЕК-А” звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Світловодської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001152300/1 від 18.06.2007 в частині нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 37450 грн. основного платежу та 18725 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 постанову господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17.05.2005 по 31.12.2006 та складено акт №62/2310-33455221 від 11.05.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001152300/1 від 18.06.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 56293,50 грн., у тому числі основний платіж 37529 грн., штрафні (фінансові) санкції 18 764,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3, пп. 7.3.1, п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, п.7.4, пп. 7.7.1, п.7.7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, занижено суму податкового зобовязання за вересень 2006 року 79 грн. та завищено суми податкового кредиту за вересень 2006 року 37450 грн., занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2006 року 37529 грн.

Позивачем необґрунтовано не включено до складу податкового зобовязання попередню оплату від ПП ОСОБА_5, а неправомірне віднесення до складу податкового кредиту за вересень 2006 року суми податку на додану вартість у розмірі 37450 грн. з придбаних послуг у ПП „Олена-Сервіс-Ком” по розробці програмного забезпечення призвело до заниження суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2006 року на суму 37529 грн., оскільки, зазначені послуги не призначаються для їх використання у власній господарській діяльності та не включаються до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивачем укладено авторський договір про передачу прав на використання компютерної програми, згідно з яким Ліцензіар в порядку, в обсягах та на умовах, визначених у цьому договорі, передає Ліцензіатові виключне право на комерційне використання компютерної програми, а саме на реалізацію такої компютерної програми в якості товару або іншого його використання в комерційному обороті, на визначений цим договором строк, а Ліцензіат за передання вищезгаданого права в порядку та розмірах, визначених у цьому договорі, виплачує одноразову винагороду Ліцензіарові у розмірі 224700 грн., у тому числі податок на додану вартість 37450 грн. 08.09.2006р. між позивачем (Наймач) та фізичною особою ОСОБА_6. (Наймодавець) було укладено договір найму майна, згідно з яким Наймодавець зобовязується передати Наймачеві у користування за плату на певний строк майно - 10 одиниць компютерної техніки, наймодавець передав, а позивач прийняв 10 одиниць компютерної техніки, що підтверджується актом приймання-здачі майна від 08.09.2006.

Як вбачається з акту про надані послуги від 30.09.2006р., ПП „Олена-Сервіс-Ком” виконало для ТОВ „А-МЕК-А” у вересні 2006 року послуги по розробці програмного забезпечення, загальна сума наданих послуг складає 224700 грн., у тому числі податок на додану вартість - 37450 грн., оплата за надані послуги проведена шляхом зарахування взаємних вимог Протокол від 30.09.2006.

Факт виконання авторського договору про передачу прав на використання компютерної програми від 03.08.2006, що підтверджується рахунком №404 від 30.09.2006 на суму 224700 грн., у тому числі податок на додану вартість 37450 грн., податковою накладною №404 від 30.09.2006 на суму 224700 грн., у тому числі податок на додану вартість 37450 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем занижено податкове зобовязання за вересень 2006 року у звязку з не включенням до складу податкових зобовязань попередньої оплати від ПП ОСОБА_5 на суму 79,17 грн., що відображено в оборотно-сальдовій відомості №16 ”розрахунки з покупцями” та використання компютерної програми у власній господарській діяльності позивача підтверджується матеріалами справи.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Світловодської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 14/214 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Світловодської обєднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 22.10.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 14/214 у справі № 14/214 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийФедорова М.О.

СуддіГ.К. Голубєва

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Шипуліної Т.М. Суддя М.О. Федоров