Ухвала суду № 20373420, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 рокум. КиївК-8031/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію „Хмільник" на постанову господарського суду Вінницької області від 21.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009

у справі № 15/140-07

за позовом Центрального військового клінічного санаторію „Хмільник"

доХмільницької об'єднаної державної податкової інспекції,

Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової адміністрації України

проскасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Центральний військовий клінічний санаторій „Хмільник" звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції, Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, Державної податкової адміністрації України про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою господарського суду Вінницької області від 21.05.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 постанову господарського суду Вінницької області від 21.05.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку військового клінічного санаторію „Хмільник" та складено акт № 31-23-08482599 від 08.06.2006.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000352304/0 від 08.06.2006, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з власників транспортних засобів 59640 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державною податковою адміністрацією України податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. З, ст. 4 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших машин та механізмів”.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 Господарського кодексу України, право оперативного управління визнається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

На праві оперативного правління, як передбачено ч. 2 ст. 14 Закону України „Про Збройні Сили України” належить військовим частинам і майно, яке закріплене за ними.

Оперативне управління - це речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і (впоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення комерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Платниками вищевказаного податку є підприємства, організації й установи безвідносно до форми власності, і якій вони засновані, в т. ч. й державні, а державні установи можуть мати закріплене за ними майно лише праві оперативного управління, при відсутності законодавчо встановленого виключення щодо державної установи як платника податку та при чітко визначеному статтею 4 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" колу осіб, які звільняються від сплати цього податку, застосоване в ст. 1 цього Закону поняття "власні транспортні засоби" наряду з правом власності на транспортні засоби, означає також їх перебування у платника податку на праві повного господарського відання та на праві оперативного управління.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування” до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюється Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим, сільськими, селищними і міськими дами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію „Хмільник” на постанову господарського суду Вінницької області від 21.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 у справі № 15/140-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220і, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Центрального військового клінічного санаторію „Хмільник” відхилити.

Постанову господарського суду Вінницької області від 21.05.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 у справі № 15/140-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров