Ухвала суду № 20372985, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2011 р. м. КиївК-18077/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 15.11.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід-профбуд” на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010

у справі № 2а-41021/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід - профбуд”

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Схід - профбуд” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 скасовано, прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна планова документальна перевірка позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість у квітні 2009 року по взаємовідносинам з ПП „Бізнесінвестактив” та складено акт № Акт № 707/18-109/35994015 від 03.08.2009 року

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000041801/0 від 12.08.2009, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання 4040307, 56 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 2, 5, 6 порядку заповнення податкової накладної, який затверджений наказом ДПА України „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповненнями” № 165 від 30.05.1997 року, пп. 7.4.5., п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в частині віднесення до складу податкового кредиту у квітні 2009 року суми податку на додану вартість по податкових накладних ПП „Бізнесінвестактив” з порушенням чинного законодавства, не є звітними податковими та одночасно розрахунковими документами, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 2885933, 97 грн. за квітень 2009 року та занижено податок на додану вартість за квітень у сумі 2885933, 97 грн.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України N 79 від 01.03.2000, передбачено, що свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом N 82/15-2 від 06.03.2009, затвердженим начальником ДПІ у м. Херсоні реєстрацію ПП „Бізнесінвестактив” як платника податку на додану вартість анульовано.

Однак, зазначена інформація не була оприлюднена на офіційному web-сайті ДПА України.

Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, зокрема, з підстав, наведених у пунктах “а” та “ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, не виключає можливості повторної подальшої реєстрації особи як платника зазначеного податку, попереднє Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 2а-1244/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2011, скасовано акт N 82/15-2 від 06.03.2009 затвердженим начальником Державної податкової інспекції у м. Херсоні про анулювання реєстрації ПП „Бізнесінвестактив” як платника податку на додану вартість.

У разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

З огляду на те, що податкові накладні видані позивачу ПП „Бізнесінвестактив” у квітні 2009 року в розумінні пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції може скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід-профбуд” слід задовольнити, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Схід-профбуд” задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2010 у справі № 2а-41021/09/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2009 у справі № 2а-41021/09/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна