Ухвала суду № 20373015, 15.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2011 р. м. КиївК-6032/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 15.11.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції постанову господарського суду Чернігівської області від 31.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008

у справі № 5028/11/183а/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі”

до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання податкового повідомлення рішення нечинним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Ніжинтепломережі” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання податкового повідомлення рішення нечинним.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 31.07.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 постанову господарського суду Чернігівської області від 31.07.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2005 по 31.12.2006 та складено акт № 502/23-32750668 від 06.04.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000602301/0 від 11.04.2007, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 837158 грн.

Позивач є підприємством паливно - енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам п. 1.1 ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу”.

Відповідно до ст. 15 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, обєкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з абз. 1 п. 22.31 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Статтею 116 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2006 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті.

Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.

Позивачем було укладено Договір 82/705 від 26.06.2006 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрі України № 705 від 22.05.2006, відповідно до пп. 2.5 Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинського виконкому перераховує Позивачу грошові кошти в сум 3572004, 09 грн. на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення.

У 2006 році позивач отримав від Управління ЖКГ Ніжинської міської ради, суми у вигляді дотацій в сумі 3572004, 09 грн., які є компенсацією з різниці тарифах на теплопостачання для населення за 2001 рік в розмірі 805557, 06 грн., за 9 місяців 2002 року в розмірі 1330871, 20 грн., за 2004 рік в розмірі 1435575, 83 грн., що підтверджується випискою банку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем правомірно не віднесено спірні суми до складу валового доходу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Чернігівської області від 31.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 слід залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Чернігівської області від 31.07.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2008 у справі № 5028/11/183а/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров