Ухвала суду № 20372974, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 рокум. КиївК-4697/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008

у справі№ 7/27

за позовом Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Києві,

Державної податкової адміністрації у м. Києві,

Державної податкової адміністрації України

про визнання недійсними податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України” звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України про визнання недійсними податкових повідомлень рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2007 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Києві, Державна податкова адміністрація у м. Києві оскаржили їх в касаційному порядку. В скаргах просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість позивача за період з 01.08.2003 по 31.01.2005 при проведенні взаєморозрахунків з товариством з обмеженою відповідальністю „ЗХМ” по договору №218 від 19.08.2003 та складено акт №7-16/26/20077720 від 16.03.2005.

За результатами перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків прийняте податкове повідомлення-рішення №0000142600/0 від 18.03.2005, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 344250 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням № 2993110/26-0/24 від 07.04.2005 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення №000014260010 від 08.03.2005 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, направлене податкове повідомлення-рішення №20000142600/1 від 07.04.2005.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві №1598/10/25-014 від 09.06.2005 рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №993/10/26-0/24 від 07.04.2005 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення та виписано податкове повідомлення-рішення № 20000142600/2 від 17.06.2005.

Рішенням Державної податкової адміністрації України №7912/6/25-1015 від 17.08.2005 податкове повідомлення-рішення №0000142600/0 від 08.03.2005, №0000142600/1 від 07.04.2005, №0000142600/2 від 17.06.2005, рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 993/10/26-0/24 від 07.04.2005 та рішення ДПА у м. Києві №1598/10/25-014 від 09.06.2005 залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Перевіркою встановлено, що позивачем згідно з договором №218 від 19.08.2003, укладеним з ТОВ „ЗХМ”, придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 1377001,16 грн., в тому числі податок на додану вартість 229500 грн.

Податкова накладна № 102 від 01.09.2003 від ТОВ „ЗХМ” отримана та включена позивачем до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) у січні 2004 року, податок на додану вартість у сумі 229500, 19 грн. включено до складу податкового кредиту та відображено у декларації з податку на додану вартість за січень 2004 року.

Розрахунки проводились шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ „ЗХМ” коштів у сумі 1377001, 16 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27453 від 01.09.2003.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2004 визнано недійсними статут та установчий договір ТОВ „ЗХМ” з моменту державної реєстрації, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „ЗХМ” з моменту видачі з 11.06.2003 рішення набрало чинності 26.12.2004.

Актом № 5/05 від 01.02.2005 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва анулювало свідоцтво №239038292 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „ЗХМ” та було виключено ТОВ „ЗХМ” з реєстру платників ПДВ з 14.06.2003.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України N 79 від 01.03.2000, передбачено, що свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що актом № 5/05 від 01.02.2005 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва анулювало свідоцтво №239038292 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ „ЗХМ” як платника податку на додану вартість.

З огляду на те, що податкові накладні видані позивачу у вересні 2003 року, тобто до анулювання його свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, висновки суду першої та апеляційної інстанції, що в розумінні пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” зазначені накладні можуть брати участь у формуванні податкового кредиту позивача, є правильними.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 7/27 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Державної податкової адміністрації у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2008 у справі № 7/27 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров