Ухвала суду № 20372435, 08.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" листопада 2011 р. м. КиївК-12306/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Островича С.Е.

Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммашпроект” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009

у справі № 6/72

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммашпроект”

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хіммашпроект” звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2007 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку та складено акт № 138/15-235/15-02-31409414 від 08.06.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0075581502/0 від 14.06.2007, яким позивачу визначено податкове зобовязання 20754,26 грн.

Перевіркою встановлено порушення строків сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за лютий 2007 року, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивачем 20.03.2007 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва була подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2007 року, а 16.04.200 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виправлених помилок, в якій було збільшено зобовязання з податку на додану вартість за лютий 2007 року на суму 2075444 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачем не сплачена узгоджена сума податкового зобовязання до подання ним уточнюючого розрахунку, фактично сума боргу була погашена 27.04.2007 з затримкою на 10 календарних днів.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” самостійно визначене платником податків у податковій декларації податкове зобовязання вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Це зобовязання повинно бути сплачено протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання податкової декларації; при цьому, у майбутніх податкових періодах платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф.

Оскільки визначальною умовою для застосування штрафу на підставі пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” є фактична сплата узгодженого податкового-зобовязання з затримкою встановлено строку до подання позивачем уточнюючого розрахунку.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммашпроект” на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 слід залишити без задоволення, а судові рішення у справі № 6/72 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Хіммашпроект” залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 у справі № 6/72 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

С.Е. Острович

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров