Ухвала суду № 20371138, 23.11.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" листопада 2011 р. м. КиївК-6081/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Лосєва А.М., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,

секретар судового засідання Подолянко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року

у справі № 2-а-3576/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Уран»

до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо комерційна фірма «Уран»(далі позивач) звернулось до суду з позовом до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2007 року № 0000662342/0 про визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у розмірі 544211,00 грн., у тому числі основного платежу у сумі 368010,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 176201,00 грн. в частині визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у розмірі 551595,00 грн., у тому числі основного платежу у сумі 367730,00 грн. та штрафних санкцій у сумі 183865,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року позов задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000662342/0 від 14 червня 2007 року про визначення суми податкового зобовязання у розмірі 368010,00 грн. та суми штрафних санкцій у розмірі 176201,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВКФ «Уран»витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року змінено і визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 14 червня 2007 року № 0000662342/0 в частині визначення ТОВ «ВКФ «Уран»податкового зобовязання у розмірі 367725,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 176031,00 грн. В частині вирішення питання про стягнення судових витрат постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі Артемівська ОДПІ Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року і постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Артемівська ОДПІ Донецької області провела виїзну планову перевірку ТОВ «ВКФ «Уран»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2005 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 1325/24157597/23-ДСК від 01 червня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2006 рік в сумі 368010,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2006 року 328866,00 грн., за 2 квартал 2006 року 268,00 грн., за 3 квартал 2006 року 38864,00 грн., за 4 квартал 2006 року 12,00 грн.

Зокрема, перевіркою було встановлено, що позивач неправомірно не включив до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості перед підприємствами-постачальниками ПП фірмою «Ньюрайд»та ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс», які були ліквідовані.

14 червня 2007 року Артемівська ОДПІ Донецької області на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0000662342/0, яким на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначила ТОВ «ВКФ «Уран»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 544211,00 грн., у тому числі: 368010,00 грн. за основним платежем, 176201,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в частині визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент прийняття спірного податкового повідомлення-рішення строк позовної давності за зобовязаннями позивача оплатити поставлений йому товар ПП фірмою «Ньюрайд»та ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс»не сплинув, у звязку з чим позивач правомірно не включило зазначені суми до валового доходу, з урахуванням того, що стаття 205 Господарського кодексу України визначає підстави припинення господарського зобовязання у разі неможливості виконання, та не врегульовує правовідносини щодо віднесення заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою до безповоротної фінансової допомоги.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», проте оскаржувалося позивачем лише в частині визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В решті суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2005 року та 29 серпня 2005 року між ТОВ «ВКФ «Уран»(покупець) та ПП фірмою «Ньюрайд»(продавець) і ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс»(продавець) були укладені відповідно договори купівлі-продажу № 14/02 та № 76, відповідно до умов яких продавець передає у власність, а покупець приймає та оплачує товар на умовах, викладених у вказаних договорах (пункт 1.1 статі 1 договорів); ціна товару, що продається, договірна та зазначається в накладних (пункт 2.1 статті 2 договорів); розрахунок здійснюється по факту поставки товару за фактично отриману кількість товару, за домовленістю сторін можлива часткова передплата (пункт 2.3. статті 2 договорів).

На виконання умов вказаних договорів продавцями була поставлена позивачу продукція, згідно податкових накладних: ПП фірмою «Ньюрайд»- 01 лютого 2005 року, 15 лютого 2005 року та 15 липня 2005 року; ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс»- 01 вересня 2005 року, 05 вересня 2005 року та 29 вересня 2005 року.

Як зазначено в акті перевірки, за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 31 грудня 2006 року у ТОВ «ВКФ «Уран»рахується кредиторська заборгованість перед ПП фірмою «Ньюрайд»у розмірі 1315464,00 грн., перед ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс»у розмірі 155457,00 грн.

Разом з цим, згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 12 жовтня 2007 року було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не повязано з реорганізацією, а саме: 18 серпня 2006 року ТОВ «КФ «Багатопрофільний альянс»(запис № 5), 07 березня 2006 року - ПП фірми «Ньюрайд».

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що валовий доход загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Згідно із абзацом 3 підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) безповоротна фінансова допомога це сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що кредиторська заборгованість позивача перед зазначеними продавцями стане безповоротною фінансовою допомогою тільки у відповідному місяці 2008 року, виходячи з дати поставки, вказаної у податковій накладній (згідно пункту 2.2 статті 2 договорів), якщо до такого строку вона залишиться нестягнутою, тоді як на дату проведення перевірки, так і на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення такий строк не настав.

При цьому, посилання податкового органу на положення статті 205 Господарського кодексу України правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій як безпідставні, оскільки зазначена стаття визначає підстави припинення господарського зобовязання у разі неможливості виконання, та не регулює правовідносини щодо віднесення заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою до безповоротної фінансової допомоги.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції правомірно змінив рішення суду першої інстанції, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем лише в частині визначення податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за порушення вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність визначення податковим органом позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток за спірним податковим повідомленням-рішенням в частині 368010,00 грн. основного платежу та 176201,00 грн. штрафних санкцій.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло

______ Н.Г. Пилипчук

Суддя Л.І. Бившева