Постанова № 20363266, 26.12.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 грудня 2011 року Справа № 5020-653/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіБорисової Ю.В.,

суддівГонтаря В.І.,

Плута В.М.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 15.08.97, ОСОБА_2;

представник позивача: ОСОБА_3, довіреність №1803 від 04.11.11, ОСОБА_2;

представник відповідача: ОСОБА_4, довіреність №б/н від 12.12.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Созидатель";

представник третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №4395 від 12.12.11, ОСОБА_5;

представник третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №4393 від 12.12.11, ОСОБА_6;

представник третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №4391 від 12.12.11, ОСОБА_7;

представник третьої особи: ОСОБА_4, довіреність №4389 від 12.12.11, ОСОБА_8;

третя особа: не з`явився, ОСОБА_9;

третя особа: не з`явився, ОСОБА_10;

третя особа: ОСОБА_11, паспорт НОМЕР_3 від 26.11.98, ОСОБА_11;

третя особа: не з`явився, ОСОБА_12;

третя особа: не з`явився, державний реєстратор Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі;

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 11 травня 2011 року у справі №5020-653/2011

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_8, 98435)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" (Фіолентовське шосе, 8, місто Севастополь, 99014)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

ОСОБА_9 (АДРЕСА_9, 99006);

ОСОБА_10 (АДРЕСА_1, 99011);

ОСОБА_7 (АДРЕСА_2);

ОСОБА_8 (АДРЕСА_3, 99006);

ОСОБА_11 (АДРЕСА_4);

ОСОБА_12 (АДРЕСА_5);

ОСОБА_6 (АДРЕСА_6, 99040);

ОСОБА_5 (АДРЕСА_7);

державний реєстратор Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі (пр. Жовтневої революції, буд. 8, місто Севастополь, 99038)

про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників товариства від 04.03.2005, від 26.04.11 та скасування державної реєстрації змін до Статуту товариства,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2011 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель" з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 26 квітня 2011 року, оформлене протоколом №32.

04 травня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним також рішення зборів учасників товариства від 04 березня 2005 року, оформленого протоколом №15, та скасувати державну реєстрацію змін до Статуту, проведену державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації в місті Севастополі 08.07.2005, номер запису 10761050001000576. Позивачем також було надано заяву про об'єднання справ №5020-653/2011 та №5020-670/2011.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2011 року вказані справи були об'єднані в одну справу з привласненням №5020-653/2011.

11 травня 2011 року позивач скористався своїм правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, та уточнив свої вимоги, відповідно до яких просив суд визнати недійсним пункт 4 рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель", оформленого протоколом № 15 від 04 березня 2005 року, в частині надання згоди на відступлення часток у статутному капіталі Товариства від ОСОБА_13 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 16, 98 Цивільного кодексу України, Закону України „Про господарські товариства”, положень Господарського процесуального кодексу України та мотивовані недотриманням відповідачем вимог законодавства та Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель", що призвело до порушення корпоративних прав позивача.

Так, ОСОБА_2 у позовних заявах пояснює, що відповідач порушив порядок скликання і проведення загальних зборів, через, що позивач був позбавлений можливості підготуватися до розгляду питань порядку денного зборів від 04 березня 2005 року, на яких було прийнято рішення, оформлене протоколом №15 (про затвердження змін до Статуту, а саме: про відступлення частки у статутному капіталі товариства іншими учасниками).

За переконанням позивача, він був позбавлений права брати участь у зборах й 26 квітня 2011 року, на яких було прийнято рішення про усунення генерального директора (позивача) від виконання обов'язків та обрання тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора товариства „Созидатель”.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 11 травня 2011 року у справі №5020-653/2011 позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Созидатель" від 04.03.2005 року (стосовно рішення про відступлення частки), від 26.04.11 року, скасування державної реєстрації змін до Статуту товариства задоволені повністю.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що мало місце відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” третім особам без згоди всіх учасників Товариства та з порушенням норм чинного законодавства та положень Статуту, що є підставою для задоволення вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке було прийняте 04 березня 2005 року та оформлено протоколом №15 в частині пункту 4 рішення.

Також, суд першої інстанції у рішенні вказав, що з боку відповідача підтвердилось порушення визначеного законом та Статутом порядку повідомлення про місце та час загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель", з огляду на що, вимоги позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів, яке оформлено протоколом від 26 квітня 2011 року, були також задоволені.

Вважаючи, що судом при ухваленні рішення про задоволення позову та визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до Статуту фактично змінено обсяг корпоративних прав ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5, останні звернулися до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати рішення суду і відмовити позивачеві в задоволенні позову.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням матеріального та процесуального права.

Так, заявники апеляційних скарг стверджують, що з пункту 4 протоколу №15 від 04 березня 2005 року вбачається згода усіх присутних на зборах учасників про включення питання про перевідступлення часток у статутному капіталі товариства від ОСОБА_15 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9, що підтверджується їх власноручним підписом на змінах до Статуту товариства „Созидатель”, проведених державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 08 липня 2005 року, отже, позовні вимоги є безпідставними.

Також, заявники апеляційних скарг звертають увагу судової колегії на те, що позивач пропустив строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відсутність позивача 26 квітня 2011 року на загальних зборах учасників Товариства не могла істотно вплинути на прийняття рішення зборами, оскільки позивач на дату прийняття рішення мав частку у розмірі 15,7% статутного капіталу Товариства, а на загальних зборах учасників Товариства були присутні учасники, які сукупно володіли 84,3% голосів.

Більш того, про дату проведення загальних зборів позивач був повідомлений факсограмою та власноруч підписався у повідомленні про збори, що, на думку заявників апеляційних скарг, спростовує його посилання на відсутність інформації про дату, місце та час проведення зборів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 червня 2011 року заявники скарг були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 липня 2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, було залучено державного реєстратора Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі.

За розпорядженням керівництва суду, у звязку з відпусткою суддю Плута В.М. було замінено на суддю Видашенко Т.С.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2011 року по справі було призначено почеркознавчу експертизу.

За розпорядженням керівництва суду суддю Видашенко Т.С. було замінено на суддю Плута В.М.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 грудня 2011 року провадження по справі поновлено, ухвалою від 12 грудня 2011 року було продовжено строк розгляду апеляційних скарг.

12 грудня 2011 року від ОСОБА_11 надішла заява (вх. №17318), у якій остання відмовилася від апеляційної скарги та зазначила про свою повну згоду з рішенням суду першої інстанції. Заява ОСОБА_11 була задоволена ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2011 року, апеляційне провадження за цією скаргою припинено.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, що відбулось 26 грудня 2011 року, зявились представники сторін. Позивач та його представник наполягали на вимогах позовної заяви, просили судову колегію рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення. Цієї ж позиції дотримувалася і третя особа ОСОБА_11 Представник третіх осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_8.) - учасників товариства та відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” наполягала на доводах апеляційних скарг, стверджуючи про безпідставність позову та просила рішення суду першої інстанції скасувати і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України всі були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Втім, 26 грудня 2011 року до канцелярії Севастопольського апеляційного суду о 09 год. 20 хв. ОСОБА_17 нарочним здала заяву (вх. №18026), у якій, посилаючись на скасування всіх довіреностей виданих своїм представникам, просила відкласти розгляд справи та надати їх можливість ознайомитися з матеріалами справи з метою особистої участі у судовому засіданні та надати суду документи, які стосуються справи.

Розглянувши та обговоривши надане клопотання, суд визнав його необґрунтованим, таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з положеннями статті 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. При цьому питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Доводи ОСОБА_17 щодо неможливості з'явитися у судове засідання судовою колегією відхиляються, суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи невиправдано, більш того, поважних доказів неможливості зявлення у судове засідання (лікарняний, наказ про відрядження, тощо) заявником надано не було.

Оскільки, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія визнала можливим розглянути справу за відсутності сторін, що не зявились за наявними у справі документами та враховуючи їх пояснення надані у попередніх судових засіданнях.

В процесі розгляду справи також заявлялось клопотання й представником відповідача та ОСОБА_5, ОСОБА_6 про призначення повторної експертизи.

Так, не погодившись з висновком судово-почеркознавчої експертизи №770 Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_18 від 14 жовтня 2011 року, проведеною відповідно до ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 серпня 2011 року, відповідач та треті особі спрямували необхідні документи до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса з метою надання комплексного експертного почеркознавчого дослідження та технічного дослідження документів (повідомлення учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” на предмет дослідження підпису ОСОБА_2.).

Висновком комплексного експертного почеркознавчого дослідження та технічного дослідження документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, який представлений в копії суду апеляційної інстанції в день судового засідання 26 грудня 2011 року, встановлено, що спірний підпис від імені ОСОБА_2, виконаний безпосередньо останнім.

Викладені обставини, за переконанням представника відповідача та третіх осіб, є підставою для призначення по справі повторної судової експертизи з дорученням її проведення іншому експерту.

Розглянувши та обговоривши клопотання, судова колегія визнала його недоцільним, таким, що не підлягає задоволенню, з підстав, що наведені в мотивувальній частині судової постанови.

Клопотання позивача та його представника з приводу призначення по справі технічної судової експертизи давності виготовлення документу, судовою колегією, за результатами обговорення в судовому засіданні, також відхилене з огляду на відсутність підстав призначення. В мотивувальній частині постанови також наведені обґрунтування суду з відмови у вказаному клопотанні.

При повторному розгляді справи в порядку статей 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №628550 та довідки АА №337224 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підтверджується, що товариство з обмеженою відповідальністю „Созидатель” 20 липня 1993 року було зареєстровано Гагарінською районною державною адміністрацією у місті Севастополі під №10761200000000576.

З пункту 1.3 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців також вбачається, що одним з учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” є ОСОБА_2, який володіє часткою у статутному капіталі (повний розмір 391300,46 грн.) розміром 15,7%, що становить 61434,17 грн.

04 березня 2005 року зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” було прийнято низку рішень, оформлених протоколом №15, зокрема, про відступлення часток у статутному капіталі ОСОБА_13 ОСОБА_10, ОСОБА_14 - ОСОБА_9, та внесення відповідних змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”.

Зі змісту протоколу №15 від 04 березня 2005 року вбачається, що засідання відбулось 18 лютого 2005 року з оголошенням перерв до 21 лютого 2005 року та з 21 лютого 2005 року по 04 березня 2005 року, а оформлено протоколом було 04 березня 2005 року (том 1, а.с. 26-30).

Відповідно до пункту 5.14 Статуту Товариства, встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на ньому присутні учасники, які володіють у сукупності більш ніж 60% голосів.

Так, на зборах були присутні: ОСОБА_10 за дорученням за ОСОБА_19, ОСОБА_2., ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_20 за дорученням за ОСОБА_21 та ОСОБА_22, що разом складало 66,666666 % голосів.

Збори проводились у приміщенні товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”. Головою зборів виступав ОСОБА_10 при секретарі ОСОБА_25

До порядку денного увійшли питання про виконання вимог засновницьких документів і рішень зборів учасників та про прийняття заходів до забезпечення виконання вимог засновницьких документів і рішень зборів учасників, після вирішення першого питання оголошувалась перерва до 21 лютого 2005 року, на якому було розглянуто й друге питання і оголошено перерву до 04 березня 2005 року.

04 березня 2005 року після оголошеної перерви на засіданні були присутні учасники: ОСОБА_10 за дорученням за ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_11, ОСОБА_20, за дорученням за ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_22, що разом складало 88,888888 % голосів.

За згодою усіх присутніх учасників було вирішено розглянути питання про відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від учасників ОСОБА_13 до ОСОБА_10 і від ОСОБА_23 до ОСОБА_24

Так, ОСОБА_10 повідомив про своє бажання прийняти частку у товаристві від ОСОБА_13, яку вона йому відступає, звернувшись до зборів про надання відповідного дозволу. ОСОБА_24 повідомив про своє бажання прийняти частку у товаристві від ОСОБА_23, яку він йому відступає, і також просив на це згоди зборів.

Після обговорення учасники проголосували „за” одноголосно та вирішили надати згоду на відступлення часток у статутному капіталі товариства від учасників ОСОБА_13 до ОСОБА_10 і від ОСОБА_23 до ОСОБА_24, внести відповідні зміни до статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”.

Встановлено, що 26 квітня 2011 позачерговими загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” було прийнято рішення про усунення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” та обрання тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” ОСОБА_5.

На підставі вказаного рішення головою товариства був виданий наказ №1у від 27 квітня 2011 року про усунення ОСОБА_2 від виконання обов'язків генерального директора та призначення на посаду тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора Товариства ОСОБА_5

27 квітня 2011 року ОСОБА_2 отримав цінний лист із поштовим штемпелем на конверті та опису вкладень до цінного листа від 22 квітня 2011 року, зі змісту якого вбачається, що позивач був повідомлений про місце та час проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, призначених на 26 квітня 2011 року о 17:00. Позивач стверджує, що вказаний лист був отриманий ним після того, як відбулись позачергові загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”.

Також, матеріали справи містять факсограму з повідомленням про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, яка була отримана позивачем лише 26 квітня 2011 року о 13 год. 55 хв., тобто за декілька годин до початку зборів.

Стверджуючи, що рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до порушення корпоративних прав позивача, останній звернувся з відповідними позовними вимогами до місцевого господарського суду, які були задоволені з огляду на порушення порядку скликання загальних зборів учасників Товариства та за відсутності належного повідомлення позивача, як учасника товариства, про їх проведення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги в частині посилань на правомірність прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформленого протоколом №15, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Втім, вимоги щодо скасування судового рішення, яким визнано недійсним рішення зборів від 26.04.2011 року, за думкою суду апеляційної інстанції, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є захист прав учасника господарського товариства на прийняття участі в управлінні товариством, а сторони спору перебувають у відносинах, які витікають з їх корпоративних прав, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України „Про господарські товариства”, а також Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та положення Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”.

Відповідно до положень частини 2 статті 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Статтею 15 Цивільного кодексу України також закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з вимогами статті 1 Господарського процесуального кодексу України фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З наведених норм чинного законодавства чітко вбачається, що захисту підлягають лише порушені або оспорювані права особи, яка звертається з позовом до суду.

Аналогічні положення містяться й у пункті 19 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, яким визначено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Так, при зверненні з позовними вимогами про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, позивач посилається на порушення відповідачем передбаченого законодавством порядку скликання і проведення вказаних загальних зборів.

Пунктом 5.5 статуту Товариства встановлено, що вищим органом товариства є загальні збори товариства.

Статтею 58 Закону України „Про господарські товариства” (тут і надалі текст в редакціїї на час проведення зборів у березні 2005 року) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю визначені збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді.

Компетенція зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлена статтею 59 цього закону, яка, зокрема, у частині другій передбачає, що при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам, передбачено статтею 53 вказаного Закону. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належали учаснику, який відступив її повністю або частково.

Згідно статті 60 наведеного Закону збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Порядок скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю врегульовано статтею 61 Закону, відповідно до частини 5 якої про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” зазначено, що рішення загальних зборів учасників зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обовязковий характер для субєктів цих відносин. У звязку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Слід зазначити, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень (пункт 18 Постанови Пленуму ВСУ №13).

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання учасникам відповідної інформації.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Слід врахувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (пункти 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року за №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”).

Перевіряючи правильність висновків суду в оскарженому рішенні, судова колегія визнала, що місцевий господарський суд, обмежившись посиланням на розгляд на зборах двох питань, не включених до порядку денного, як на достатню підставу для визнання недійсними рішення, прийнятого на загальних зборах учасників товариства від 04 березня 2005 року, не з'ясував, наскільки ці порушення вплинули на прийняття відповідного рішення і не встановив факт порушення внаслідок цього прав і законних інтересів позивача.

Слід зазначити, що на момент проведення загальних зборів Постанова Пленуму Верховного Суду України ще не була прийнята, а діюче законодавство дозволяло з питань, не включених до порядку денного, приймати рішення за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Матеріалами справи підтверджено і позивачем не заперечується, що позивач був повідомлений про проведення загальних зборів із зазначенням порядку денного.

Також, матеріали справи свідчать й про те, що позивач особисто брав участь у загальних зборах акціонерів 04 березня 2005 року та голосував за всі питання „за” (протокол №5 від 04 березня 2005 року).

Стосовно порядку повідомлення учасників про доповнення порядку денного, слід прийняти до уваги, що оскільки дане питання не врегульоване Законом України „Про господарські товариства”, приписи частини 4 статті 98 Цивільного кодексу України унормовують, що порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Так, пункт 5.18 Статуту Товариства встановлює, що загальні збори учасників товариства можуть приймати тільки по тим питанням, які включені у порядок денний. По питанням які не включені у порядок денний, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників присутніх на зборах.

Зі змісту протоколу №15 зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року вбачається, що саме за згодою всіх присутніх учасників Товариства було вирішено розглянути питання про відступлення часток у статутному капіталі Товариства від учасників ОСОБА_13 до ОСОБА_10 і від ОСОБА_14 до ОСОБА_9

Так, матеріали справи свідчать про те, що при прийнятті рішення був відсутній учасник ОСОБА_8, втім, 18 лютого 2005 року останній власною заявою повідомив Товариство про свою згоду на відступку третім особам часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”.

З вищенаведеного випливає, що однією з безумовних підстав визнання недійсними загальних зборів є прийняття зборами рішень за відсутності кворуму для проведення зборів чи за відсутності кворуму для прийняття певного рішення (дані обставини матеріалами справи спростовуються), а не прийняття рішень з питань, зазначених у статтях 41, 42, 59, 60 Закону України „Про господарські товариства”, як помилково стверджує позивач у позовній заяві.

За таких обставин у суду відсутні підстави вважати оспорювані питання такими, що не правомірно було включено до порядку денного загальних зборів, оскільки згоду на їх розгляд висловили всі учасники, як про це зазначено в Статуті Товариства, отже посилання позивача на порушення законодавства не знайшли свого підтвердження.

Помилковим за переконанням судової колегії є посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах реєстраційної справи товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” підтвердження укладення будь-яких цивільно-правових угод щодо відступлення часток у статутному капіталі, оскільки матеріали справи свідчать про те, що 18 лютого 2005 року між ОСОБА_15 та ОСОБА_10, а також між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 були укладені договори відступки права на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, а надання у матеріали реєстраційної справи вказаних договорів є правом, а не обов'язком особи яка проводить реєстраційні процедури. Вказане випливає зі змісту статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Відповідно до діючого законодавства та статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” відступлення прав на частку у статному капіталі можливе лише за попередньою згодою усіх учасників товариства, тобто до вирішення цього питання на зборах неможливо передбачити ймовірність прийняття позитивного рішення.

Так, до початку розгляду цього питання ОСОБА_15 та ОСОБА_14 надали загальним зборам заяви у простій письменній формі та після позитивного рішення та оформлення його протоколом звернулись до нотаріуса відповідно до статті 29 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” про посвідчення цих заяв.

Звертаючись до господарського суду міста Севастополя із позовними вимогами про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформлене протоколом №15, в частині надання згоди на відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від ОСОБА_15 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9 (пункт 4) ОСОБА_2 вказав на порушення його прав, як учасника Товариства.

Одночасно ОСОБА_2 всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, яким чином вказане рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року порушують його права законні інтереси як учасника вказаного Товариства.

Отже, враховуючи, що нормами чинного законодавства України чітко передбачено, що захисту підлягають лише порушені або оспорювані права особи, яка звертається з позовом до суду, а також те, ОСОБА_2 всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, яким чином вказане рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року порушують його права законні інтереси як учасника Товариства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформлене протоколом №15, в частині надання згоди на відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від ОСОБА_15 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9 (пункт 4), задоволенню не підлягають.

Стосовно посилання представника на наявність у ОСОБА_2 переважного права на придбання частки у учасника, який її відступив, судова колегія зазначає, що про порушення такого права позивач не заявляв з моменту прийняття зборами від 04 березня 2005 року рішення, ніяких заяв або позовних вимог з цього приводу не предявляв. Більш того, всіма учасниками товариства, зокрема і ОСОБА_2, без жодних зауважень або заперечень підписані зміни до статутних документів товариства „Созидатель”.

Крім того, судова колегія погоджується з заявниками апеляційних скарг в частині необхідності застосування судом наслідків, повязаних зі спливом строку позовної давності за заявленими вимогами, що є окремою підставою для відмови у позові.

Так, судова колегія зазначає, що згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про наявність рішення загальних зборів від 04 березня 2005 року позивач мав і міг дізнатися до спливу трирічного строку позовної давності, оскільки, як учасник Товариства, на підставі статті 116 Цивільного кодексу України, статей 10, 60 Закону України „Про господарські товариства” та положень Статуту Товариства, мав право на ознайомлення з інформацією про діяльність Товариства, у тому числі одержувати книгу протоколів зборів або засвідчені витяги з книги протоколів. Оскільки позивач не був позбавлений права на ознайомлення з інформацією про діяльність Товариства, у тому числі отримувати протоколи зборів в межах строків позовної давності, початок перебігу строку позовної давності починається з наступного дня після прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів.

Таким чином, довід апеляційних скарг про те, що строк на звернення з позовом у даній справі позивачем пропущений, оскільки його перебіг почався з дня, коли він фактично дізнався про прийняте загальними зборами рішення, судова колегія вважає обґрунтованим.

Довід представника позивача, що прийняття участі у загальних зборах є правом на управління товариством і відноситься до особистого немайнового права згідно статті 100 Цивільного кодексу України, а за приписами статті 268 цього кодексу на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав, позовна давність не поширюється, судова колегія вважає помилковим, оскільки статтею 100 Цивільного кодексу України особистим немайновим правом визначено право участі у товаристві, а наявність у ОСОБА_2 права на участь у товаристві ніким не оспорювалась і не заперечувалася. Цього права, за приписами тієї ж статті 100, особа може позбавитися або шляхом виходу з товариства, або шляхом виключення з товариства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд не повно встановив всі обставини справи та не вірно застосував норми матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформлене протоколом №15 (пункт 4), і вважає, що в задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Враховуючи наведені вище обґрунтування з приводу відсутності підстав для задоволення частини позовних вимог ОСОБА_2, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним призначення у справі технічної судової експертизи документу з питання встановлення давності виготовлення документу договору від 18 лютого 2005 року про відступлення частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_15 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9.

Також, судова колегія відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про скасування державної реєстрації змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, проведеної державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 08.07.2005, номер запису 10761050001000576, оскільки вказана вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформлене протоколом №15 (пункт 4), в задоволенні якої судовою колегією відмовлено.

Жодних порушень порядку проведення державним реєстратором реєстрації змін до статутних документів судом не виявлено, а позивачем до суду не представлено.

Отже, з врахуванням вищезазначеного, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, і в цій частині приймається нове рішення про відмову в їх задоволенні.

Щодо правомірності позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 26 квітня 2011 року, судова колегія зазначає наступне.

Як вже зазначалося, стаття 61 Закону України „Про господарські товариства” (в редакції станом на квітень 2011 року) встановлює, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” відповідає приписам вказаної статті та містить у собі аналогічні положення, які підлягають обовязковому застосуванню.

Втім, матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 в порушення приписів статті 61 Закону України „Про господарські товариства” та пункту 5.19 статуту Товариства не було повідомлено належним чином у визначені строки про дату, час і місце проведення зборів, а також не було ознайомлено з переліком питань, включених до порядку денного загальних зборів учасників Товариства.

До цих висновків судова колегія дійшла, дослідивши повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 22 квітня 2011 року, яке було надіслано позивачу того ж дня цінним листом.

Позивач стверджує, що вказане повідомлення, яке взагалі не містить порядку денного, датовано 22 квітня 2011 року із зазначенням дати проведення зборів 26 квітня 2001 року, надіслано на його адресу за 4 дні до їх проведення (22 квітня 2011 року) і отримано ним 27 квітня 2011 року, тобто вже після проведення зборів.

Втім, як письмово зазначено представником ОСОБА_10 та ОСОБА_9, про час місце та порядок денний позачергових загальних зборів Товариства позивач все ж таки був особисто ознайомлений шляхом отримання повідомлення голови Товариства 25 березня 2011 року, про що свідчить його власноручний підпис на повідомленні від 25 березня 2011 року, а цінний лист від 22 квітня 2011 року та факсограма від 26 квітня 2011 року є лише додатковими повідомленнями позивача.

Втім, враховуючи надання такого повідомлення лише під час апеляційного провадження у справі та заперечень позивача проти того, що підпис, який міститься у повідомленні голови Товариства 25 березня 2011 року біля прізвища ОСОБА_2, належить саме йому, а також тверджень про фальшування такого документу, судова колегія визнала необхідним призначити проведення судової почеркознавчої експертизи документу - повідомлення учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 25 березня 2011 року, оригінал якого було долучено до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції, на предмет приналежності підпису в цьому повідомленні особисто ОСОБА_2

28 листопада 20111 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса надійшов висновок почеркознавчої експертизи №770 від 14 жовтня 2011 року (вх. №16383), зі змісту якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_2 в повідомленні учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 25 березня 2011 року, розташований у рядку „25.03.2011 ОСОБА_2.” виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою, з наслідуванням його справжнього підпису.

Факсограма, яка надіслана на юридичну адресу товариства на ім'я ОСОБА_2 також в розумінні пункту 5.19 Статуту Товариства не є належним повідомленням учасника.

Таким чином, встановлений факт недотримання вимог закону та порядку повідомлення позивача про місце, час та порядок денний загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” 26.04.2011 року позбавило позивача можливості належним чином підготуватись до участі у зборах та обговорення питань порядку денного.

Участь позивача у позачергових зборах та голосуванні могла суттєво вплинути на вирішення питань порядку денного, оскільки вирішувалось питання саме про відсторонення від виконання обовязків генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” ОСОБА_2 через здійснення позивачем фінансових порушень та обрання тимчасово виконуючого обовязки генерального директора Товариства.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду вважає правомірним посилання суду першої інстанції на пункт 2.2.3 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" №04-5/14 від 28.12.2007 та висновки суду про те, що вказаними діями відповідача було обмежено позивача в правах, передбачених статтями 10, 60, 61 Закону України „Про господарські товариства” та пунктами 5.18-5.20 Статуту Товариства, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 26 квітня 2011 року.

Наполягаючи на невірності висновків проведеної судової експертизи та наявності протилежних доказів, якими підтверджується особистий підпис ОСОБА_2 у повідомленні про загальні збори товариства, представником товариства та третіх осіб в судовому засіданні 26 грудня 2011 року заявлено клопотання про проведення повторної судової почеркознавчої експертизи.

Втім, таке клопотання підлягає відхиленню, з огляду на таке:

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Проте, згідно з вказаною статтею, суд має право, але не зобов'язаний призначати судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а згідно із статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукуп но з іншими доказами.

Метою оцінки є з'ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності і в сукупності до статності для вирішення справи. Належність висновку експерта визначається наявністю зв'язків встановлених ним фактів і предмета доказування. Для ви знання висновку експерта допустимим необхідно, щоб висновок ґрунтувався на результатах дослідження об'єктів, зібраних з дотриманням відповідних процесуальних вимог.

За призначеною судом почеркознавчою експертизою експерта було попереджено про відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивих висновків або відмову дати висновки, також за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків. Зобов'язано сторін у справі надавати за клопотанням експерта, якому доручено проведення експертизи, всі необхідні матеріали та відомості. При цьому, зазначено, що у разі невиконання цих вимог, може бути розглянуто питання про застосування до сторін санкцій, передбачених нормами Господарського процесуального законодавства України.

Саме висновки судово-почеркознавчої експертизи №770 Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_18 від 14 жовтня 2011 року приймаються судовою колегією як належний доказ у справі. При цьому, висновок комплексного експертного почеркознавчого дослідження та технічного дослідження документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса від 26 грудня 2011, який містить суттєві розбіжності з вищевказаним висновком №770 від 14 жовтня 2011 року, судовою колегією не приймається в якості доказу з огляду на те, що вказане дослідження проведено з ініціативи відповідача та третіх осіб заінтересованих осіб у справі, експерти не попереджалися про встановлену законом відповідальність. Більш того, дослідження проведено за копією повідомлення, адже оригінал документу знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, надавши оцінку доказам, що містяться у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом від 26 квітня 2011 року, отже, в цій частині оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2, сума судових витрат за приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України України повинна бути розподілена в порядку, визначеному її частиною пятою. Отже, ОСОБА_2 за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” повинно бути сплачено суму судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суму витрат за оплату судової експертизи повністю, у звязку із задоволенням позову в частині, з розглядом якої повязано проведення експертизи.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 2, 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_5 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 11 травня 2011 року у справі №5020-653/2011 скасувати частково, виклавши скасовані пункти 1, 2, 3, 5 судового рішення в новій редакції:

„ 1. Позов задовольнити частково.

2. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 стосовно визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від 04 березня 2005 року, оформлене протоколом №15, в частині надання згоди на відступлення часток у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” від ОСОБА_15 до ОСОБА_10, від ОСОБА_14 до ОСОБА_9.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 стосовно скасування державної реєстрації змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, проведену державним реєстратором Гагарінської районної державної адміністрації у місті Севастополі від 08 липня 2005 року, номер запису 10761050001000576.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель” (ідентифікаційний код 20686595, адреса: 99014, місто Севастополь, вул. Фіолентовське шосе, 8, п/р 26006945174481 в СФ АКБ „Укрсоцбанк", м. Севастополь, МФО 300120, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_8 відомості про поточні рахунки в установах банку в матеріалах справи відсутні) судові витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. та витрати пов'язані із проведенням судової експертизи в сумі 2461,20 грн., а всього стягнути - 2782,20 грн.”

3. Пункт 4 рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 11 травня 2011 року у справі №5020-653/2011, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю „Созидатель”, оформлене протоколом від 26 квітня 2011 року, залишити без змін.

4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя< Підпис >Ю.В. Борисова

Судді< Підпис >В.І. Гонтар

< Підпис >В.М. Плут