Постанова № 20363117, 21.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2011 № 18/095-08/15/10-09/17/21

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі: Кривошея О.В.

За участю представників:

від прокуратури Дутчин І.М. посвідчення №37 від 30.06.2011 року;

від позивача ОСОБА_2 дов. №31 від 27.09.2011 року

від відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 дов. №16 від 06.12.2011 року,

ОСОБА_5 дов. 320 від 15.12.2011 року

від третіх осіб не зявились;

Розглянувши апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області

на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010

у справі № 18/095-08/15/10-09/17/21 (суддя Ярема В.А.)

за позовом Корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа”

до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Фізична особа підприємець ОСОБА_7

2.Приватне підприємство інвалідів „Надія-2000”

3.Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області

за участю Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області

про визнання укладеними договорів купівлі-продажу земельних ділянок та визнання іх проданими на умовах, викладених в цих договорах

Суть ухвали і апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа” (далі позивач) до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області (далі відповідач) про визнання укладеними договорів купівлі-продажу земельних ділянок розміром 10,0779 га та 0,539 га, та визнання їх проданими на умовах, викладених у цих договорах.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.03.2008, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2008, позовні вимоги задоволені у повному обсязі, визнано договори купівлі-продажу земельних ділянок розміром 10,0779 га та 0,539 га, які знаходяться на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області укладеними в редакції, викладеній у резолютивній частині рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2008 рішення господарського суду Київської області від 06.03.2008 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2008 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2009 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.10.2009 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким визнано договори купівлі-продажу земельних ділянок розміром 10,0779 га та 0,539 га, які знаходяться на території Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області укладеними в редакції, викладеній у резолютивній частині постанови.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2010 рішення господарського суду Київської області від 30.06.2009 та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.10.2009 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 затверджено мирову угоду від 10.11.2010, укладену між позивачем та відповідачем та припинено провадження у справі.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі 18/095-08/15/10-09/17/21 скасувати.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 07.12.2011.

В судове засідання 07.12.2011 зявились представники позивача та відповідача.

Представниками сторін у судовому засіданні було подано клопотання про продовження строку розгляду спору у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 було продовжено строк розгляду спору у справі №18/095-08/15/10-09/17 на пятнадцять днів на підставі статті 69 ГПК України.

Прокуратура та треті особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте не забезпечили явку в судове засідання своїх представників.

На підставі статті 77 ГПК України розгляд справи було відкладені на 21.12.2011.

В судове засідання 21.12.2011 року зявились прокурор, представники позивача та відповідача.

При цьому, апеляційною інстанцією враховуються вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Прокурор та представники відповідача у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 про припинення провадження скасувати.

Представник позивача заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі, надав відзив, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 залишити без змін.

Представники третіх осіб в судове засідання 21.12.2011 року не зявились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Згідно з п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте треті особи не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обовязком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 21.12.2011 року за відсутності представників третіх осіб.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні господарського суду Київської області перебувала справа №18/095-08/15/10-09/17/21 за позовом Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»до Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, Приватного підприємства інвалідів «Надія-2000», Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі Київської області, про визнання укладеними договорів купівлі-продажу земельних ділянок розміром 10,0779 га та 0,539 га, та визнання їх проданими на умовах, викладених у цих договорах.

В ході вирішення даної справи Господарським судом Київської області, сторони виявили намір мирно врегулювати спір, у звязку з чим 10.11.2010 представниками сторін подано суду заяву про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 затверджено мирову угоду від 10.11.2010, укладену між Корпорації „Українська універсальна агропромислова біржа” та Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та припинено провадження у справі.

Відповідно до затвердженої мирової угоди, Корпорація «Українська універсальна агропромислова біржа», в особі Президента Привалова Віктора Дмитровича, що діє на підставі Статуту та Великоолександрівська сільська рада Бориспільського району Київської області, в особі представника ОСОБА_10, який діє на підставі довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010 домовились зокрема, про те, що:

1. Сторони за обопільною згодою при повному розумінні наслідків своїх дій вирішили врегулювати спір, який знаходиться на розгляді у Господарському суді Київської області з приводу укладення між ними договорів купівлі-продажу земельних ділянок площею 10,0779 га та 0,539 га, які знаходяться в межах Великоолександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області, шляхом підписання цієї мирової угоди.

Ця мирова угода затверджується господарським судом та вступає в дію з моменту набрання чинності ухвали господарського суду про затвердження мирової угоди.

2. Сторони визнають укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 10,0779 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220880900:09:006:0125, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1, між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області (Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул.. Гагаріна, 11, код ЄДРПОУ 04363484) та Корпорацією «Українська універсальна агропромислова біржа»(м. Київ, пр-т Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 16286412).

3. Сторони визнають укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,5389 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220880900:09:006:0124, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1, між Великоолександрівською сільською радою Бориспільського району Київської області (Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11, код ЄДРПОУ 04363484) та Корпорацією «Українська універсальна агропромислова біржа» (м. Київ, пр-т Глушкова, 1, код ЄДРПОУ 16286412).

4. Сторони підтверджують, що зазначені вище земельні ділянки продані на підставі рішення Великоолександрівської сільської ради за № 387-12-V від 15.12.2006 «Про надання дозволу на продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення Корпорації «Украгропромбіржа», і що на момент укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок площею 10,0779 га та 0,539 га між Сторонами досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов.

5. Відповідач гарантує, що з моменту підписання та затвердження цієї Мирової угоди не матиме жодних претензій до позивача з приводу продажу земельних ділянок та їх вартості.

6. Відповідач підтверджує, що ним в рахунок оплати вартості земельних ділянок отримано від позивача грошові кошти в розмірі 5572709,54 грн., які були сплачені позивачем шляхом перерахування у безготівковій формі на розрахунковий рахунок відповідача, відкритий у Бориспільському управлінні Державного казначейства у Київській області.

7. Позивач в свою чергу відмовляється від частини позовних вимог до відповідача, викладених в доповненнях та уточненнях до позовних вимог від 04.03.2008 р., а саме:

- вважати земельну ділянку площею 10,0779 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220880900:09:006:0125, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1, проданою з моменту набрання рішенням законної сили;

- вважати земельну ділянку площею 0,539 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220880900:09:006:0124, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1, проданою з моменту набрання рішенням законної сили;

8. Підписанням цієї мирової угоди відповідач зобовязується не чинити перешкод щодо реалізації права власності позивача на вказані земельні ділянки та не втручатись у його господарську діяльність.

9. Підписанням цієї Мирової угоди позивач та відповідач розуміють і стверджують про законність та взаємовигідність таких дій:

- позивач стверджує про наміри співпрацювати з відповідачем у розробленні спільних проектів та використання території із збереженням інтересів територіальної громади, в т.ч. в організації місцевих зборів при проведенні постійнодіючих чи періодичних виставок, в розбудові інфраструктірі села (в т.ч. спільного використання водонапірних мереж позивача для забезпечення питною водою населення, а по окремій угоді можливої передачі цих мереж та обладнання, в т.ч. водонапірної башти відповідачу);

- по можливості і у разі, якщо це не буде перешкоджати інтересам позивача, надавати відповідачу в короткострокове користування зазначені земельні ділянки для проведення різноманітних культурно-розважальних заходів, попередньо погоджених сторонами;

- можливість перереєстрації місцязнаходження позивача за місцезнаходженням належного йому нерухомого майна на земельних ділянках, що є предметом спору у цій справі;

- позивач не заперечує щодо спільної співпраці з відповідачем у проекті розбудови фан-зони під час проведення в Україні Євро-2012.

10. Сторони зобовязуються звернутись із заявою до господарського суду для затвердження цієї Мирової угоди.

11. Сторони погоджуються з наслідками укладення мирової угоди та наслідками припинення провадження по справі, які передбачені чинними, на час укладення даної Мирової угоди, правовими нормами, закріпленими у Господарському процесуальному Кодексі України.

12. Позивач і Відповідач заявляють, що ні в процесі укладення Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, в тому числі залучених в даний судовий процес: субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_8, підприємство «Надія-2000» Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організації інвалідів України», Управління земельних ресурсів у Бориспільському районі.

Статтею 78 ГПК України передбачено право відмови позивача від позову, визнання відповідачем позову, порядок і умови укладення між сторонами мирової угоди та її затвердження судом.

Відповідно до частин 1-3 статті78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обовязків сторін щодо предмету позову.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

При цьому, частиною 6 статті 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обовязки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди.

Отже, мирова угода це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, а, досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

У звязку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

У противному ж випадку, відмова у затвердженні мирової угоди сторін, буде вважатись порушенням їх процесуальних прав, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 78 ГПК України про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі. Зазначена норма кореспондується з приписами пункту 7 частини першої статті 80 цього Кодексу, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Виходячи зі змісту наведених процесуальних норм, затвердження господарським судом мирової угоди сторін з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження у справі (пункт 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 09.04.2009 №01-8/204 «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права»).

Щодо повноважень ОСОБА_10 щодо підписання мирової угоди, колегія суддів зазначає наступне.

Мирова угода зі сторони Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» підписана Президентом - Приваловим Віктором Дмитровичем, а зі сторони Великоолександрівської сільської ради - ОСОБА_10, який діяв на підставі довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010.

Отже, ОСОБА_10 діяв на підставі довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі

Залежно від обсягу повноважень, що надаються представнику особою, яку він представляє, виокремлюють два види довіреності: 1) загальна довіреність; 2) спеціальна, у тому числі разова, довіреність.

Загальна (генеральна) довіреність уповноважує представника на здійснення будь-яких правочинів та інших юридичних дій різного характеру. Спеціальна довіреність надає повноваження на здійснення юридичних дій або правочинів певного типу. Якщо особа, яку представляють, уповноважує представника на здійснення якого-небудь одного правочину, то спеціальна довіреність у цьому випадку буде називатися разовою довіреністю.

Як вбачається з довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010 Великоолександрівська сільська рада в особі Голови ради Горленка Миколи Сергійовича уповноважила ОСОБА_10, зокрема, укладати мирову угоду.

Видача довіреності є одностороннім правочином, а тому порядок її видачі має відповідати загальним правилам ЦК України, що стосуються правочинів.

Згідно ст. 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 247 Цивільного кодексу України строк дії довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Як вбачається з довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010 дана довіреність видана строком на три роки і діє до 25.10.2013 року.

Представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, закінчення строку довіреності та скасування довіреності особою, яка її видала (ст. 248 Цивільного кодексу України).

Дана стаття визначає підстави припинення довіреності. Ці підстави є вичерпними. Довіреність в переважній більшості випадків носить строковий характер і в такому випадку автоматично втрачає свою чинність зі спливом строку її дії. Також, оскільки довіреність засновується на особисто-довірчих відносинах між довірителем і повіреним, вона припиняється як внаслідок скасування її довірителем, так і внаслідок відмови представника від виконання своїх повноважень.

Відповідно до ст. 249 Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників. Це правило не застосовується, якщо третя особа знала або могла знати, що дія довіреності припинилася.

Слід відзначити, що скасування довіреності не є підставою припинення представницьких повноважень, оскільки сама довіреність засновується на домовленості між сторонами або на положеннях закону.

Про скасування довіреності мають бути негайно повідомлені представник і треті особи, для укладення правочинів з якими була видана довіреність.

Юридичне значення такого повідомлення полягає в тому, що довіреність, яка скасована, зберігає чинність щодо представника, особи, яку представляють, прав та обов'язків третьої особи, з якою представник уклав правочин, до тих пір, допоки вони не довідаються або не матимуть змоги довідатися про скасування довіреності.

Матеріали справи не містять доказів скасування довіреності № 750-1/29 від 25.10.2010, а також доказів повідомлення ОСОБА_10 про скасування даної довіреності.

Підстави вважати, що ОСОБА_10 не був уповноважений підписувати мирову угоду відсутні.

Таким чином, заява про затвердження мирової угоди між сторонами у справі та її текст були підписані уповноваженими на вчинення таких дій, особами.

Мирова угода викладена у письмовій формі, не містить умов, які виходять за межі предмета спору, та не стосується інших осіб.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, умови мирової угоди та вимоги чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції затверджено мирову угоду в межах предмета спору у даній справі і мирова угода за своїм змістом не суперечить чинному законодавству, і не порушує ніяким чином чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Тому твердження Бориспільської міжрайонної прокуратури про неправильне застосування норм процесуального та матеріального права судом першої інстанції не приймається колегією суддів до уваги.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 10.11.2010 прийнята після повного зясування обставин, що мають значення для справи, а також у звязку з правильним застосуванням норм процесуального права, і є законною та обґрунтованою.

Враховуючи вищезазначене, у колегії суддів відсутні правові підстави для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 та задоволення апеляційної скарги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Апеляційну скаргу Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Київської області від 10.11.2010 у справі №18/095-08/15/10-09/17/21 залишити без змін.

3.Матеріали справи №18/095-08/15/10-09/17/21 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді