Постанова № 20363102, 27.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011                                                                                           № 6/252

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           

при секретарі судового засідання:           Марвано А.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

на рішення господарського суду міста Києва від 06.10.2011р.

у справі № 6/252 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини»

про стягнення 22578,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Розумні машини” про стягнення 22 578,92 грн. за договором на поточне технічне обслуговування та ремонт техніки № 20091001 від 01.10.2009 р., з яких: 19 800 грн. заборгованість, 546,53 грн. пені, 252,39 грн. інфляційних втрат, 1980 грн. штрафу, а також 5000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 6/252 позовні вимоги задоволено повністю. Рішення вмотивовано тим, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані. У зв’язку з цим суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнято з порушенням норм процесуального права та за неповного з’ясування обставин справи. Зокрема, судом не враховано ту обставину, що у актах виконаних робіт (надання послуг) з 1 по 13 міститься посилання на договір, який не укладався, а тому вказані акти не є належними доказами, які підтверджують надання послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а доводи скаржника безпідставними. У зв’язку з цим позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.10.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 29.11.2011р.

29.11.2011р. відповідачем подано уточнення та доповнення до апеляційної скарги, у яких відповідач додатково посилається на те, що вимоги про стягнення з відповідача 5000 грн. за надання правової допомоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки представник позивача не є адвокатом, тоді як відповідно до ст. 44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2011р. розгляд справи відкладено на 13.12.2011р. у зв’язку з необхідністю витребування додаткових документів.

У судовому засіданні 13.12.2011р. представником відповідача подано заяву про призначення почеркознавчої експертизи у справі. Вирішення вказаного питання судом відкладено до наступного судового засідання. Оголошено перерву у розгляді справи до 27.12.2011р.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

01.10.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Розумні машини” (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір на поточне технічне обслуговування та ремонт техніки № 20091001 (далі – Договір, а.с.12-15).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець здійснює поточне технічне обслуговування техніки замовника. Замовник зобов’язується сплачувати за поточне технічне обслуговування техніки в розмірах та на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору виконавець здійснює поточне технічне обслуговування техніки замовника відповідно до додатку або додатків про поточне технічне обслуговування техніки, що додаються до Договору, із зазначенням серійних номерів, типів, моделей технічних засобів, місця розташування, дати початку та вартості поточного обслуговування. Кожен такий додаток є невід’ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.12 Договору вартість та порядок виконання поточного технічного обслуговування та ремонту технічних засобів, не включених до списку, зазначеного у додатку до Договору, обумовлюється окремими додатковими угодами.

Згідно з п. 4.1 Договору вартість постійного поточного технічного обслуговування та ремонту техніки становить 4500 грн., шляхом передплати.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що в рамках дії Договору від 01.10.2009 р. на поточне технічне обслуговування та ремонт техніки № 20091001, ним на виконання умов цього Договору надано відповідачу послуг на загальну суму 57000 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) 1-13 за період з 31.10.2009р. по 29.10.2010р. Проте, відповідач своїх зобов’язань не виконав, сплативши тільки 37200 грн. за надані послуги, у зв’язку з чим у нього утворилась перед позивачем заборгованість у сумі 19800 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції визнав вказані вимоги обґрунтованими та доведеними повністю, вказавши, що борг відповідача перед позивачем в сумі 19 800 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції погодитись не може з таких підстав.

Позовні вимоги у даній справі заявлено на підставі Договору на поточне технічне обслуговування та ремонт техніки № 20091001, який укладено 01.10.2009р.

Позовні вимоги позивача (виконавець) ґрунтуються на тому, що ним були виконані належним чином зобов’язання з поточного обслуговування техніки відповідача (замовник), а останнім ці послуги не оплачені у повному обсязі, про що свідчать надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) 1-13, які підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Водночас, як вбачається зі змісту актів (а.с.16-28), на які посилається позивач, вони не стосуються укладеного між сторонами Договору № 20091001 від 01.10.2009р., оскільки складені сторонами про виконання робіт за іншим договором, а саме договором № ДГ-0000009 від 28.12.09. Отже, вказані документи не є належними доказами виконання робіт (надання послуг) за Договором, на підставі якого позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Крім того, умовами Договору № 20091001 від 01.10.2009р. сторони погодили, що позивач здійснює поточне технічне обслуговування техніки відповідача відповідно до додатку або додатків про поточне технічне обслуговування техніки, що додаються до Договору, із зазначенням серійних номерів, типів, моделей технічних засобів, місця розташування, дати початку та вартості поточного обслуговування.

У судовому засіданні 29.11.2011р. на запитання суду щодо наявності додатків, передбачених п. 2.1 Договору, представники сторін подали спільну заяву про те, що такі додатки між сторонами не укладались та не підписувались.

Таким чином, сторонами договору не було визначено ні обсягу, ні вартості робіт щодо поточного обслуговування техніки, сторони не узгодили зазначених умов Договору.

При цьому, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) 1-13 також не зазначено серійних номерів, типів, моделей технічних засобів, місця розташування та дати початку поточного обслуговування.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших доказів та обставин на підтвердження позовних вимог позивачем суду не надано та не зазначено.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, наведеного вище не врахував, а тому і дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 19800 грн. заборгованості за Договором на поточне технічне обслуговування та ремонт техніки від 01.10.2009 р. № 20091001 недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність правових підстав для задоволення вимог про стягнення основної заборгованості у сумі 19800 грн., також відсутні й підстави для задоволення позовних вимог про стягнення 546,53 грн. пені, 252,39 грн. інфляційних втрат, та 1 980 грн. штрафу.

За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю, а рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 6/252 скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Стосовно заяви відповідача про призначення почеркознавчої експертизи від 13.12.2011р., колегія суддів зазначає таке.

Подану заяву мотивовано тим, що відповідач оспорює факт підписання директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» актів здачі-приймання робіт (надання послуг) за період з жовтня 2009р. по жовтень 2010р. у кількості 13 штук, на які позивач посилається як на доказ надання послуг у вказаний період та обґрунтовує свої позовні вимоги.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як вже встановлено судом, наявні у матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) у кількості 13 штук (а.с.16-28) не є належними та допустимими доказами виконання робіт за договором на поточне технічне обслуговування техніки № 2009001 від 01.10.2009р. у розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки зі змісту вказаних актів вбачається, що вони складені про проведення робіт по іншому договору, а саме № ДГ-0000009 від 28.12.09.

З урахуванням встановлених обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про призначення експертизи слід відхилити з огляду на те, що акти, щодо яких відповідач просить провести експертизу, судом апеляційної інстанції не приймаються як докази, а відтак проведення почеркознавчої експертизи щодо їх підписання директором відповідача не є необхідним для вирішення даного спору.

Згідно з приписами ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, оскільки відсутні підстави для задоволення позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, колегія суддів на підставі ст. 49 ГПК України покладає витрати відповідача зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст. ст. 34, 49, 68, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» на рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 6/252 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 6/252 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» відмовити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розумні машини» (код 31986420) 137,90 грн. витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарського суду м. Києва.

6. Матеріали справи № 6/252 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

29.12.11 (відправлено)