Постанова № 20362828, 27.12.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2011                                                                                           № 12/13/2257

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           

при секретарі Кравчук О.І.

за участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача - не з’явився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області

на рішення

Господарського суду Черкаської області

від 07.07.2011 р.

у справі № 12/13/2257 (суддя Грачов В.М.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Черкаській області

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена»

про стягнення 54158,93 грн.

ВСТАНОВИВ :

Державна екологічна інспекція в Черкаській області звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» про стягнення з відповідача на користь позивача 54158,93 заподіяної шкоди.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.12.2010 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р., в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2011 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. та рішення Господарського суду Черкаської області від 07.12.2010 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.07.2011 р. у справі №12/13/2257 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 13512,61 грн. збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря і самовільним водокористуванням, 135,13 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення збитків за самовільне водокористування в сумі 40646,32 грн. відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, (затверджена наказом МОНПС України від 10.12.2008 р. №639; зареєстрована в Мін’юсті України 21.01.2009 р. за №48/16064) позивачем застосована незаконно, розмір збитків визначено неправильно. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині відмови у стягненні збитків за самовільне водокористування в сумі 40646,32 грн. і прийняти нове.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права, тому висновки викладені у рішенні їм не відповідають.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи, що дана справа вже відкладалась, а також враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а строки розгляду апеляційної скарги обмежені ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

18.06.2007 р. позивачем було направлено відповідачу припис № 40 про необхідність усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, проведеної 18.06.2007 р.

Пунктами 5, 6 вказаного припису, відповідача було зобов’язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в строк до 18.09.2007 р., вести журнали обліку по формах ПОД-1, ПОД-2, ПОД-3, а пунктами 7, 9, 10 – отримати дозвіл на спецводокористування в строк до 18.09.2007 р., провести обладнання свердловини приладом обліку води, вести журнали обліку за формами ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13.

29.04.2011 р. держінспекторами з ОНПС Черкаської області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем.

За результатами зазначеної перевірки встановлено, що в процесі виробничої діяльності відповідач за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів здійснює наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та самовільне використання, без дозволу на спеціальне водокористування, підземної води, вимоги припису від 18.06.207р. № 40, зокрема пункти №№ 5-7, 9, 10 про необхідність отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і спецводокористування в визначені строки, не виконані, що є порушенням ст.ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.ст. 44, 48 Водного кодексу України, ст.ст. 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

За результатами перевірки було складено відповідний акт від 29.04.2010р., протокол про адміністративне правопорушення № 002575 від 29.04.2010 р. стосовно генерального директора відповідача.

Постановою позивача від 05.05.2010 р. № 002025 генерального директора відповідача, на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 002575 від 29.04.2010 р., притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 1885 КУпАП.

Згідно довідки відповідача від 17.05.2010 р. № 58, останнім за період з 02.02.2009 р. по 29.04.2010 р. було використано 56808 м3 газу, підземної води із свердловини: за 2008 рік – 5250 м3, з 01.01. по 31.08.2009 р. - 3650 м3, з 01.09. по 31.12.2009 р. – 1630 м3, з 01.01. по 28.04.2010 р. – 1230 м3, разом - 11760 м3 підземної води.

З паспорта свердловини, яку використовує відповідач, вбачається, що глибина свердловини становить 28 метрів.

За цільовим призначенням земельні ділянки, що перебувають в користуванні і власності відповідача, згідно з договорами оренди землі від 26.08.2004 р. (зареєстрованим в реєстрі за № 5451), від 21.05.2008 р. (зареєстрованими в реєстрі за №№ 1871, 1872) та Державним актом на право власності на земельну ділянку від 06.05.2008 р. серії ЯЖ № 022640, віднесені до земель рекреаційного призначення.

Зі змісту повідомлення першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 11.05.2010 р. № 2167/04 вбачається, що дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами і на спеціальне водокористування ТОВ «Селена» відсутні. Станом на 11.05.2010р. документи для отримання дозволів не надходили.

Згідно розрахунку позивача, здійсненого на підставі акта перевірки та довідки відповідача, розмір відшкодування збитків за забруднення атмосферного повітря, проведений у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, (затверджена наказом МОНПС України від 10.12.2008 р. № 639; зареєстрована в Мін’юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064), складає 4716,13 грн.

За самовільне водокористування за 2008 рік з 01.01.2009 по 31.08.2009 роки, позивачем збитки розраховані за формулою (12) (Зс.в.= W x Тар x 5) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації» (затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. № 290; зареєстрована в Мін’юсті України 18.01.2002 р. за № 44/6332 (далі - Методика1)). При самовільному водокористуванні з 01.09.2009 по 28.04.2010 року, збитки розраховані за формулою (23) (Зсам.= 100 x W x Тар) «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (затверджена наказом МОНПС України від 20.07.2009 р. № 389; зареєстрована в Мін’юсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783 (далі – Методика 2)). Загальний розмір збитків складає (6657,2 + 42785,6) 49442,80 грн.

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння державі збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря є ст.ст. 1, 2, 10, 11, 20, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.ст. 41, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 22, 1166 ч. 1, 1192 ЦК України, пункти 2.1. п.п. 2.1.2, 2.2., 2.7. п.п. 2.7.1., 3.6., 3.7. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (затверджена наказом МОНПС України від 10.12.2008 р. № 639; зареєстрована в Мін’юсті України 21.01.2009 р. за № 48/16064).

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння державі збитків внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування є ст.ст. 1 ч. 1 абз. 4, 44 ч. 1 п. 9, 48 ч. 1, 49 ч. 1, 110 ч. 1, 2 п. 6, 111 Водного Кодексу України, ст.ст. 41, 55, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 11, 1166 ч. 1, 1192 ЦК України, «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації», (затверджена наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 р. № 290; зареєстрована в Мін’юсті України 18.01.2002 р. за № 44/6332), «Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів» (затверджена наказом МОНПС України від 20.07.2009 р. № 389; зареєстрована в Мін’юсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783).

За змістом вищезазначених норм законодавства України, наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу уповноважених органів стаціонарними джерелами та самовільне використанням водних ресурсів, є порушеннями законодавства, відповідно, про охорону атмосферного повітря та про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Шкода, завдана цими правопорушеннями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за вибором потерпілої сторони – шляхом відшкодування її в натурі або відшкодуванням збитків. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконаних робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок позовних вимог про стягнення з відповідача збитків за забруднення атмосферного повітря, позивачем здійснено у відповідності до норм чинного законодавства України, тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Розрахунок розміру відшкодування збитків за самовільне водокористування позивачем водними ресурсами здійснено на підставі Методик 1 та 2.

Згідно п. 9.1 Методики 2, розраховується розмір відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20 м), який здійснюється за формулою (23) - Зсам = 100 х W х Тар, де W – об’єм самовільно використаної води, Тар – норматив збору за неї.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Методика 2 позивачем застосована незаконно, а розмір збитків визначено неправильно, враховуючи наступне.

Пунктом 1.2. Методики 2 встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів; самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)); забору, використання води та скиду забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Однак, місцевий господарський суд на підставі п. 1.2. Методики 2 дійшов висновку про те, що відсутність негативних наслідків для довкілля, унеможливлює задоволення вимог про стягнення з відповідача збитків, спричинених самовільним водокористуванням.

Методика 2 містить окремий розділ IX, яким унормовано розрахунок розмірів збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування. Пункт 9.1. Методики 2 закріплює формулу, за якою здійснюється відповідний розрахунок розміру відшкодування збитків. Крім того, вказаний п. 9.1. не передбачає настання інших наслідків вказаних у загальних положеннях даної Методики 2.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що: джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (ст. 4 п. 35); джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України - 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків (ст. 20 ч. 1 п. 1, ст. 69 ч. 2 п. 7 Бюджетного кодексу України).

Колегія суддів, перевіривши розрахунок, не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків за самовільне водокористування в розмірі 49442,80 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції в Черкаській області підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2011 р. у справі №12/13/2257 підлягає частковому скасуванню.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст.105 ГПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Черкаській області задовольнити.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.07.2011 р. у справі №12/13/2257 скасувати частково.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» (Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, б. 21, р/р №260085293001 в філії «ПРУ «ВАТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 331832) на користь місцевого бюджету в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області із зарахуванням на р/р Свидівоцької с/р (№33112331700491, ОКПО 22809110, отримувач УДК в Черкаському районі, банк отримувача – ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100) 54158 (п’ятдесят чотири тисячі сто п’ятдесят вісім) грн. 93 коп. збитків, завданих забрудненням атмосферного повітря і самовільним водокористуванням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Селена» (Черкаська область, Черкаський район, с. Свидівок, вул. Дахнівська, б. 21, р/р №260085293001 в філії «ПРУ «ВАТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 331832) в доход Державного бюджету України 541 (п’ятсот сорок одну) грн. 59 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 203 (двісті три) грн. 23 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.

Справу №12/13/2257 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді