Постанова № 20362392, 22.11.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2011 № 16/382

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скрипка І.М.

суддів:

за участю представників сторін:

від позивача:не зявились

від відповідача:ОСОБА_1 дов. № 08-03-28/482-10 від 08.12.2010р.

розглянувши апеляційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта”

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 23.08.2011р.

у справі № 16/382 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (позивач)

до Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (відповідач)

про стягнення в порядку регресу 34813,67 грн.

В судовому засіданні 22.11.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2011р. у справі № 16/382 позов задоволено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” 34 813,67 грн. страхового відшкодування, 348,14 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2011р. у справі № 16/382 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, судом не враховані положення пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 25500,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2011р. у справі № 16/382 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Лосєв А.М., судді Разіна Т.І., Шипко В.В. та призначено до розгляду на 19.10.2011р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 року № 01-24/727 проведено повторний автоматичний розподіл справи згідно ч. 3 ст. 21 ГПК України, в звязку із обранням на посаду судді Вищого адміністративного суду України судді-доповідача Лосєва А.М.

Справа № 16/382 була призначена колегії суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Іваненко Я.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 року прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження та призначено до розгляду на 22.11.2011р.

В судове засідання 22.11.2011р. представники позивача не зявились, причини неявки суду не повідомили, хоча повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання, у звязку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в апеляційному порядку у відсутність представника позивача за наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2011р. представником відповідача подано уточнення до апеляційної скарги, відповідно до яких відповідач вважає, що з нього підлягає стягненню лише ліміт відповідальності за полісом № ВС/4667616 в сумі 24990,00 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2011р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення змінити та стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності 24990,00 грн.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2009 року у м. Житомир по вул. Бородія сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Hyundai Sonata", д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу "ВАЗ 21070", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3.

Згідно довідки Відділу ДАІ з обслуговування м. Житомира та АП м. Житомир при УМВС України в Житомирській області № 2836 від 04.11.2009р. (а.с. 20), автомобіль "Hyundai Sonata", д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.12.2009р. у справі № 3-4320/09 (а.с. 25) ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України внаслідок порушення останнім п. 16.11 Правил дорожнього руху та накладено штраф у розмірі 350,00 грн.

На момент ДТП пошкоджений автомобіль "Hyundai Sonata", д.н. НОМЕР_1, був застрахований у ПАТ "Страхова компанія "Країна" за договором № 04/018106/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування, відповідно до якого застраховано відповідальність страхувальника в разі пошкодження, знищення або втрати застрахованого транспортного засобу та додаткового обладнання до нього. Термін дії договору з 11.11.2008р. по 10.11.2009р.

За рахунками-фактурою Житомирського відділення ТОВ "Український автомобільний холдинг" № ЖТ-0001928 від 08.12.09р. (а.с. 40), № ЖТ-0000045 від 14.01.2010р. (а.с. 41), рахунком ТОВ "Тріада Авто" № 213 від 18.11.2009р. (а.с. 42), вартість наданих послуг по ремонту та деталей застрахованого транспортного засобу "Hyundai Sonata", д.н. НОМЕР_1 всього 41 634,50 грн.

Позивач, виконуючи свої зобовязання за договором № 04/018106/ПР/2.1.5.1 автомобільного страхування, на підставі страхового акта № 04/15123/2.1.5.1 від 22.02.2010р. (а.с. 48), розрахунку № 15123 від 18.02.2010р. (а.с. 45) розміру страхового відшкодування та додатку до розрахунку № 15123 (а.с. 46) виплатив страхове відшкодування страхувальнику у розмірі 34 813,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 57 від 03.03.2010р., № 70 від 24.03.2010р. та № 85 від 13.04.2010р. (а.с. 49-51), копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

27.09.2010р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 6666 (а.с. 52) про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 34 813, 67 грн. У відповідь на вказану претензію відповідач листом № 09-03-09/22122 від 17.08.2011р. (а.с. 68) щодо розгляду претензії повідомив АТ "СК "Країна" про відсутність правових підстав для задоволення регресної вимоги.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Між відповідачем ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 було укладено Договір (поліс) № ВС/4467616 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2009 року (а.с. 86), відповідно до якого відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 по забезпеченому транспортному засобу "ВАЗ 21070", д.н. НОМЕР_2. Строк дії полісу з 01.07.2009р. до 30.06.2010р., тип полісу 3-й.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн. (сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих).

Оскільки зазначений поліс відноситься до 3-го типу, то за ним у відповідності до п. 15.3 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

ОСОБА_3 на момент ДТП знаходився за кермом автомобіля "ВАЗ 21070", д.н. НОМЕР_2, керував автомобілем на законних підставах. Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до розрахунку № 15123 від 18.02.2010р. (а.с. 45) розміру страхового відшкодування та додатку до розрахунку № 15123, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Hyundai Sonata", д.н. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 34 813,67 грн.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Пунктом 2 полісу № ВС/4467616 від 01.07.2009 року передбачено розмір франшизи у сумі 510,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі - ОСОБА_2 та до ПАТ «СК «Країна» у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування" перейшло право вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за шкоду заподіяну винуватцем ДТП.

Отже, з відповідача на користь позивача у відповідності до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» підлягає стягненню 24990,00 грн. страхового відшкодування (25500,00 грн. ліміт відповідальності 510,00 грн. франшизи).

Місцевий господарський суд не звернув увагу на положення пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих у розмірі 25500,00 грн. на одного потерпілого, а тому без належних правових підстав стягнув з відповідача на користь позивача суму 34813,67 грн. - більшу, ніж передбачено чинним законодавством, чим порушив норми матеріального права.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ НАСК «Оранта», з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2011р. у справі № 16/382 підлягає зміні з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У звязку з частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у звязку із задоволенням апеляційної скарги - з позивача на користь відповідача підлягає стягненню державне мито за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 ГПК України, в редакції, чинній на день сплати судових витрат.

Керуючись ст.ст. 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2011р. у справі № 16/382 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) 24990 (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто) грн. 00 коп. страхового відшкодування, 249 (двісті сорок девять) грн. 90 коп. державного мита та 169,40 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.»

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код ЄДРПОУ 20842474) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) 174,07 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 16/382 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 28.11.2011р.

Головуючий суддя

Судді