ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" грудня 2011 р.Справа № 8/71/5022-1433/2011 Господарський суд Тернопільської області
у складі <Список >судді Гирили І.М. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >Розглянув справу
за позовом Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства "Міськшляхрембуд", вул. Монастириського, 8, м. Тернопіль, 46000
до відповідача Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник"" вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, 46003
про стягнення заборгованості в загальній сумі 35 237грн. 49 коп.
За участю представників сторін від:
Позивача: ОСОБА_1 юрисконсульта, довіреність №1 від 04.11.2011 року.
Відповідача: не прибув
В судовому засіданні представнику позивача розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство "Міськшляхрембуд", м. Тернопіль, м. Тернопіль, надалі - позивач, звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник ", м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 35 237грн. 49 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару згідно Договорів купівлі-продажу: №04/11 від 02.11.2010 року, №05/11 від 18.11.2010р., видаткової накладної №520 від 27.10.2010 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в загальній сумі 24 021грн. 42 коп., а також неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті вартості наданих позивачем послуг автогрейдером та послуг асфальтоукладчиком і асфальтним катком марки ДУ-48б, внаслідок чого сума заборгованості становить 11 216грн. 07 коп. Таким чином, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 35 237грн. 49 коп., а також, суму понесених позивачем при зверненні до суду судових витрат в розмірі 588,37 грн. та суму витрат в розмірі 25,94грн., понесених позивачем у звязку із отриманням на вимогу суду витягу з ЄДРЮОФОП.
В підтвердження викладеного надано: Договір купівлі-продажу №04/11 від 02.11.2010р., Договір купівлі-продажу №05/11 від 18.11.2010 року; видаткові накладні №520 від 27.10.2010р. на суму 11853,28грн., №540 від 02.11.2010 року на суму 23 739,74грн., №570 від 18.11.2010 року на суму 108 428грн. 40 коп.; рахунок фактуру №646 від 20.10.2010 року на суму 2345,09грн., №699 від 19.11.2010 року на суму 8870,98грн.; наряди журнали за період з 01.10. по 01.10.2010р., з 02.11. по 02.11.2010 року, з 18.11. по 18.11.2010р.; банківські виписки, як докази часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 14:50 год. 07.11.2011р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено до 16:25 год. 28.11.2011р. та, відповідно, до 10:45 год. 21.12.2011р. у звязку із неявкою відповідача, а також неподання ним витребовуваних судом документів.
В судове засідання 21.12.2011 року представник позивача прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач явки уповноваженого представника в судові засідання 07.11.2011 року, 28.11.2011 року та 21.12.2011р. не забезпечив, відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64ГПК України, за адресою: вул. Миру, буд 3а, м. Тернопіль, яка значиться в ЄДРПОУ станом на 01.11.2011 року та вказана позивачем у позовній заяві.
Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, документально обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.
Ухвала суду про порушення провадження у справі від 24.10.2011р., як і ухвали про відкладення розгляду справи від 07.11.2011р. та від 28.11.2011р., направлені судом на адресу відповідача: вул. Миру, 3а, м. Тернопіль повернулись на адресу суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно до п. 3.6 Роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу.
Суд відзначає, що ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.10.2011р., про відкладення розгляду справи від 07.11.2011р. та від 28.11.2011р. направлялись рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу відповідача, якою згідно наданого на запит суду Витягу з ЄДРПОУ є: вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, яка зазначена позивачем і в позовній заяві.
Зазначене свідчить, що судом були здійснені всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про судові засідання.
Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обовязковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без його участі, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне:
02 листопада 2010 року між Тернопільським міським шляховим ремонтно-будівельним підприємством "Міськшляхрембуд", - Продавець, з однієї сторони, та ПП ТФ "Будівельник", - Покупець, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу №04/11 (далі Договір №04/11), за умовами якого Продавець зобовязався передати належний йому товар - чорний щебінь, в кількості 56 (п'ятдесят шість) тонн у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього нам умовах Договору (п.п.1.1 п.1, п.п.2.1, 2.3 п.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару/оплати/, що оформляється видатковою накладною №540 від 02 листопада 2010 року. Ціна за одиницю товару 423,92грн./тн, в т.ч. ПДВ -20%, загальна вартість товару, що продається за цим Договором 23 739,74грн. (п.п.4.1-4.2 п.4 Договору).
18.11.2010 року між Тернопільським міським шляховим ремонтно-будівельним підприємством "Міськшляхрембуд", - Продавець, з однієї сторони, та ПП ТФ "Будівельник", - Покупець, з другої сторони, укладено договір купівлі-продажу №05/11(далі Договір №05/11), за умовами якого Продавець зобовязався передати належний йому товар асфальт дрібнозернистий гарячий, щільний, "В"нп, І в кількості 150 (сто п'ятдесят) тонн у власність Покупцеві, а Покупець прийняти товар та сплатити за нього нам умовах Договору (п.п.1.1 п.1, п.п.2.1, 2.3 п.2 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору перехід права власності відбувається в момент передачі товару/оплати/, що оформляється видатковою накладною №570 від 18.11.2010 року. Ціна за одиницю товару 722,86грн./тн, в т.ч. ПДВ -20%, загальна вартість товару, що продається за цим Договором 108428,40грн. (п.п.4.1-4.2 п.4 Договору).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору купівлі продажу, згідно якого, в силу ст. 655 Цивільного Кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання умов укладеного Договору №04/11 від 02.11.2010 року, позивач, згідно видаткової накладної №540 від 02.11.2010 року передав, а відповідач, через свого повноважного представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №273 від 02.11.2010 року, отримав чорний щебінь в кількості 56 тонн на загальну суму 23 739,74грн., в т.ч. ПДВ.
На виконання умов Договору №05/11 від 18.11.2010 року, позивач, згідно видаткової накладної №570 від 18.11.2010 року передав, а відповідач, через свого повноважного представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №277 від 17.11.2010 року, отримав асфальт, в кількості 150 тонн на загальну суму 108 428,40грн., в т. ч. ПДВ.
Умовами укладених договорів (п.п.4.4 п.4) сторони встановили термін здійснення розрахунків за отриманий товар, зокрема:
-проплату вартості товару за Договором №04/11 Покупець здійснює протягом двадцяти банківських днів з моменту отримання товару;
-проплату вартості товару за Договором №05/11 Покупець здійснює протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.
Відповідно до положень статтей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
Однак відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства свої зобовязання щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого за Договорами купівлі-продажу №04/11 від 02.11.2010 року та №05/11 від 18.11.2010 року товару виконав неналежним чином.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 року відповідачем перераховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 50 000грн. та 13.12.2010 року в сумі 70 000 грн.; дані кошти зараховано позивачем, як часткова оплата за передані товари згідно Договорів №04/11 від 02.11.2010 року та №05/11 від 18.11.2010 року.
Таким чином, станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за отримані згідно Договорів №04/11 від 02.11.2010 року та №05/11 від 18.11.2010 року товари становить 12 168,14грн., які позивач і просить стягнути в судовому порядку.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
За змістом приписів статей 205 та 206 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, 27.10.2010 року позивач на виконання усної домовленості згідно видаткової накладної №520 від 27.10.2010 року передав, а відповідач через свого представника ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності №271 від 27.10.2010 року прийняв товар (щебінь) в кількості двадцять вісім тонн девятсот кілограм на загальну суму 11853,28грн., в т. ч. ПДВ.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що на виконання усних домовленостей підприємством "Міськшляхрембуд" також надавались відповідачу послуги автогрейдером і катком інв. №67, асфальтним катком марки ВСН 100 та асфальтоукладчиком і асфальтним катком марки ДУ-48 б інв. №10, а саме:
-01.10.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин автогрейдером (водій ОСОБА_3); вартість наданих послуг - 1 419,36 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 236,56 грн.);
-01.10.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин катком інв. №67 (водій ОСОБА_4); вартість наданих послуг 925,73грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 154,29 грн.);
-02.11.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин автогрейдером (водій ОСОБА_3); вартість наданих послуг - 1 419,36 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 236,56 грн.);
-02.11.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин катком ВСН 100 (водій ОСОБА_5); вартість наданих послуг 1 666,75 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 277,79 грн.);
-18.11.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин асфальтоукладчиком (водій ОСОБА_6); вартість наданих послуг 4859,14 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 809,86 грн.);
-18.11.2010 року відпрацьовано 8 (вісім) годин асфальтним катком марки ДУ-48 б інв. №10 (водій ОСОБА_7); вартість наданих послуг 925,73грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 154,29 грн.).
Таким чином, 01.10.2010 року позивачем надано відповідачу послуги автогрейдером та катком інв. №67 на загальну суму 2 345,09грн.; 02.11.2010 року позивачем надано відповідачу послуги автогрейдером та катком ВСН 100 на загальну суму 3 086,11грн. та 18.11.2010 року надано послуги асфальтоукладчиком і асфальтним катком марки ДУ-48б на загальну суму 5 784,87грн., всього на суму 11 216,07 грн.
Факт надання позивачем 01.10.2010 року послуг автогрейдером та катком інв. №67 на загальну суму 2 345 грн. 09 коп. підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями нарядів журналів (дорожньої машини) підприємства "Міськшляхрембуд", за період 01.10.2010 року (водій ОСОБА_3, водій ОСОБА_4.) з підписами відповідальної особи відповідача, завірених відтиском печатки ПП ТФ "Будівельник".
Факт надання позивачем 02.11.2010 року послуг автогрейдером та катком ВСН 100 на загальну суму 3 086 грн. 11 коп. підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями нарядів журналів (дорожньої машини) підприємства "Міськшляхрембуд", за період 02.11.2010 року (водій ОСОБА_3, водій ОСОБА_5), які підписані відповідальною особою відповідача та завірені печаткою ПП ТФ "Будівельник".
Факт надання позивачем 18.11.2010 року послуг асфальтоукладчиком і асфальтним катком марки ДУ-48 б інв. №10 на загальну суму 5 784 грн. 87 коп. підтверджено наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями нарядів журналів (дорожньої машини) підприємства "Міськшляхрембуд", за період 18.11.2010 року (водій ОСОБА_6, водій ОСОБА_7), які підписані відповідальною особою відповідача та завірені печаткою ПП ТФ "Будівельник".
20.10.2010 року ТМШРБП "Міськшляхрембуд" виписано рахунок-фактуру №646 від 20.10.2010 року про оплату послуг наданих автогрейдером та катком на суму 2 345 грн. 09 коп. Строк оплати до 23.10.2010 року.
19.11.2010 року ТМШРБП "Міськшляхрембуд" виписано рахунок-фактуру №699 від 19.11.2010 року про оплату послуг наданих автогрейдером, катком ВСН 100, асфальтоукладчиком і асфальтним катком марки ДУ-48 б інв. №10 на суму 8 870 грн. 98 коп. (3086,11+5784,87). Строк оплати до 22.11.2010 року.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем вищезазначених товару та послуг відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один субєкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.
Дослідивши представлені позивачем документи, господарський суд вважає, що вони свідчать про вчинення позивачем та відповідачем правочину в усній формі, в якому сторони досягли згоди щодо його умов.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк оплати вартості переданого згідно видаткової накладної №520 від 27.10.2010 року товару та наданих позивачем 01.10.2010р., 02.11.2010р. та 18.11.2010 року послуг сторонами встановлений не був, позивачем, в порядку ст. 530 ЦК України, на адресу відповідача 23.08.2011р. була направлена та останнім отримана 26.08.2011р. вимога за № 191/11 від 23.08.2011р. з проханням перерахувати на розрахунковий рахунок ТМШРБП "Міськшляхрембуд" кошти в розмірі 35 237грн.49 коп.. (докази направлення фіскальний чек №7492 та повідомлення про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи).
Окрім того, у зв'язку із залишенням відповідачем вищевказаної вимоги без реагування, позивачем повторно, в порядку ст. 530 ЦК України, 12.10.2011р. на адресу відповідача було направлено вимогу - претензію за № 240/11 від 12.10.2011р. з проханням в семиденний термін від дня предявлення вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок ТМШРБП "Міськшляхрембуд" кошти в розмірі 35 237грн.49 коп., з яких: 24 021,42грн. за договорами купівлі-продажу №04/11 від 02.11.2010р., №05/11 від 18.11.2010 року та усним договором купівлі-продажу від 27.10.2010 року; 2 345,09грн. за усним договором про надання послуг від 01.10.2010 року в розмірі 2 345,09грн.; 3 086,11грн. за усним договором від 02.11.2010 року та 5 784,87грн. за усним договором від 18.11.2010 року (докази направлення фіскальний чек №1618 від 12.10.2011 року - в матеріалах справи).
Відповідачем дана вимога залишена теж без відповіді та задоволення.
Таким чином, відповідачем належним чином не виконано зобовязання щодо оплати вартості отриманого товару за договорами купівлі-продажу №04/11 від 02.11.2010р., №05/11 від 18.11.2010 року, за накладною № 520 від 27.10.2010 року та усними договорами про надання послуг від 01.10.2010 року, від 02.11.2010 року та від 18.11.2010 року, чим порушено норми чинного законодавства, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 35 237грн. 49 коп., яка станом на дату розгляду справи не сплачена.
В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач в судове засідання не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів добровільної сплати боргу.
За даних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ТМШРБП "Міськшляхрембуд" про стягнення з відповідача 35 237грн. 49 коп. заборгованості підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.
Окрім того, у судовому засіданні встановлено, що ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 р. порушено провадження у справі № 10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство Приватного підприємства “Тернопільська фірма "Будівельник" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено: стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів за якими здійснюється стягнення відповідно законодавства (крім випадків, передбачених п. 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі Закон № 2343-ХІІ)); нараховувати неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону № 2343-ХІІ передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вказана норма визначає проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та не застосовуються інші санкції, і цей проміжок часу відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Тобто, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2343-ХІ під терміном “грошове зобов'язання” розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, пеня та штраф.
Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону № 2343-ХІ грошові зобовязання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами, а до порушення справи - конкурсними вимогами. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, мораторій поширює свою дію на конкурсну заборгованість та не поширює на поточну. Це стосується також і правових наслідків дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, які визначені ст.. 12 Закону № 2343-ХІ.
В силу ч.1 ст. 14 Закону № 2343-ХІ, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Згідно Рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. №04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарські суди повинні у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.
З огляду на зазначене, конкурсні вимоги кредиторів до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство підлягають розгляду у порядку позовного провадження, поза межами справи про банкрутство.
Суд відзначає, що станом на день розгляду даного спору в суді провадження у справі 10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 30066909) триває,- ухвалою суду від 16.12.2011р. підготовче засідання відкладено на 15:00 год. 27.12.2011р. (ухвала в матеріалах справи).
У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній на момент звернення до суду та порушення провадження у справі, витрати по сплаті державного мита в сумі 352 грн. 37 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення з відповідача витрат за отримання довідки з ЄДРПОУ в сумі 25,94 грн., як інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, то суд вважає, що вказані вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне:
У відповідності до ст. 44 Господарського-процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У клопотанні № 247/11 від 02.11.2011 року представник позивача стверджує, що з метою отримання та надання суду довідок про знаходження сторін в ЄДРПОУ він звернувся до Головного управління статистики у Тернопільській області та поніс витрати у розмірі 25,94 грн. В підтвердження зазначеного представив оригінали квитанції до прибуткового касового ордера № 2061 від 01.11.2011р. на суму 25,94 грн. та витягів з ЄДРПОУ станом на 01.11.2011р..
Суд вважає, що витрати, понесені позивачем за отримання витягів з ЄДРПОУ належать до таких, що пов'язані з розглядом справи і передбачені ст. 44, п. 6 ст. 49 ГПК України, а тому підлягають до стягнення з відповідача по справі в користь позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 85, 115 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", вул. Миру, 3а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 30066909) на користь Тернопільського міського шляхового ремонтно-будівельного підприємства "Міськшляхрембуд", вул. Монастириського, 8, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 14047614):
- 35 237 грн. 49 коп. заборгованості;
- 614 грн. 31 коп. в повернення сплачених позивачем судових витрат.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
4. Накази видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання 26.12.2011р.), через місцевий господарський суд.
Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9361
СуддяІ.М. Гирила
Судове рішення № 20360928, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 21.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/71/5022-1433/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: