Рішення № 20360923, 02.12.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" грудня 2011 р.Справа № 15/91/5022-1531/2011 Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Бучинської Г.Б. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Рибне господарство "Бузок", вул. Східна, 3, с. Городище, Зборівський район, Тернопільська область, 47237

до відповідача № 1 Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46000

відповідача № 2 Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільська область, 47200

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача № 2 Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль,

про визнання недійсними договорів.

за участю представників сторін:

позивача: директор Кошулінський Руслан Богданович протокол загальних зборів №1 від 25.09.2011р.;

ОСОБА_3 довіреність;

відповідача №1: ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_2 30.10.2004р.;

відповідача №2:начальник юридичного відділу ОСОБА_4 - доручення;

третьої особи: головний спеціаліст юридичного відділу ОСОБА_5 довіреність №02-27/115 від 13.01.2011р..

Суть справи:

Обслуговуючий кооператив "Рибне господарство "Бузок", вул. Східна, 3, с. Городище, Зборівський район, Тернопільська область, звернувся з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1, Зборівської районної державної адміністрації вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільська область, про визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 24.10.2002р. та договору оренди водного об'єкта (ставка) від 04.06.2008р., укладених між відповідачем № 1 та відповідачем № 2.

В судовому засіданні представникам сторін розяснено належні їм права та обовязки передбачені ст.ст. 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що умовами договору передбачено, що останній набуває чинності з моменту державної реєстрації в Зборівській районній державній адміністрації, а також передбачає обов'язковість його нотаріального посвідчення. Також звертає увагу суду на те, що у відповідності до вимог Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладаються в письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Також даним законом передбачено, що договори укладаються за типовими формами, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Водночас, укладений між відповідачами договір оренди земельної ділянки від 24.10.2002р. нотаріально не засвідчений та не зареєстрований, як це передбачають умови самого договору, а сам договір оренди земельної ділянки від 24.10.2002 року не відповідає типовій формі, затвердженій Постановою Кабінету Міністрів України від17.03.1993 року № 197 "Про форму договору на право тимчасового користування землею" (в т.ч. на умовах оренди). Щодо укладеного між відповідачами договору оренди водного обєкта (ставка) від 04 червня 2008 року зазначив, що у відповідності до листа Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8 м. Тернопіль № 32-50-К-390 від 29.09.2011р. повідомлено про відсутність будь-яких відомостей про проведення державної експертизи даного договору. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач № 1 у відзиві на позовну заяву (вх. № 17860 (н) від 16.11.2011р.) та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що твердження позивача, про те що договір оренди від 24 жовтня 2002 року повинен бути нотаріально посвідчений, спростовується п. 9.2 даного договору, у відповідності до якого договір набуває чинності з моменту державної реєстрації у Зборівській районній державній адміністрації, а тому нотаріальне посвідчення ніяк не впливає на чинність договору. Щодо невідповідності договору Типовій формі договору оренди земельної ділянки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993р. № 197 "Про форму договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренду)", вважає, що дана обставина не може бути підставою для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, оскільки у договорі наявні всі істотні умови визначені Законом України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору), а сам зміст договору відповідає вимогам земельного та цивільного законодавства. Вважає, що позивачем не наведено жодного факту порушення відповідачами вимог чинного законодавства при укладенні договору оренди водного об'єкта (ставка) від 04 червня 2008 року, як і не наведено жодного факту, що свідчив би про порушення його прав чи інтересів укладенням спірного договору оренди земельної ділянки та договору оренди водного об'єкту. Просить в позові відмовити.

Відповідач № 2 у відзиві на позовну заяву (вх. № 18540 (н) від 02.12.2011р.) та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що розпорядженням голови райдержадміністрації 23 жовтня 2002 року, на підставі: рішення сесії Городищенської сільської ради від 7 серпня 2002 року "Про згоду на передачу в оренду ставка"; рішення сесії Зборівської районної ради від 26 вересня 2000 року № 153 "Про затвердження "Тимчасового положення про порядок передачі земель водного фонду Зборівського району юридичним та фізичним особам"; заяви ОСОБА_1; надано відповідачу № 1 в оренду земельну ділянку водного фонду площею 25,59 га. Звертає увагу суду на те, що згаданим Тимчасовим положенням було передбачено порядок передачі земель водного фонду Зборівського району юридичним та фізичним особам, а саме, що орендодавцем земель водного фонду є районна державна адміністрація. Рішення про надання в оренду земель водного фонду приймаються за попереднім погодженням на сесії сільської ради. Договір оренди укладається між орендодавцем та орендарем та перед реєстрацією погоджується з державними органами земельних ресурсів, державними органами водного господарства, державним управлінням екологічної безпеки та облдержрибінспекцією. Дані погодження були в наявності, а тому вважає, що договір оренди від 24 жовтня 2002 року не є протиправним, у звязку з чим вимога про визнання його недійсним задоволенню не підлягає. Щодо нотаріального посвідчення договору, зазначив, що таке посвідчення можливе за бажанням сторін, якого жодна сторона не виявила. Також, на виконання вимог Водного кодексу України, 4 червня 2008 року було укладено договір оренди водного об'єкту, який погоджений державними органами водного господарства. Даний договір державній реєстрації не підлягає, а тому визнавати його недійсним немає підстав. Також зазначає, що позивачем не наведено жодного факту порушення його прав чи інтересів при укладенні спірних договорів. Просить суд в позові відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що згідно звернення ініціативної групи територіальної громади с. Городище та с. Носівці щодо використання СПД ОСОБА_1 земельної ділянки на території Городищенської сільської ради Зборівського району було проведено перевірку та зясовано, що дійсно договір оренди земельної ділянки не зареєстрований та не посвідчений нотаріально, а також відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо даного об'єкта.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на предявлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 207 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу, у спосіб визначений даними нормами закону, одним з яких є визнання правочину (господарського зобовязання) недійсним.

Правочином, згідно ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України, є дія особи, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, до яких застосовуються загальні положення про зобовязання.

Позивач Обслуговуючий кооператив "Рибне господарство "Бузок", вул. Східна, 3, с. Городище, Зборівський район, Тернопільська область, є юридичною особою, а тому наділене правом на звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Городищенської сільської ради Зборівського району № 4 від 07.08.2002р. "Про згоду на передачу в оренду ставка" вирішено надати згоду на передачу в оренду землі водного фонду загальною площею 25,59 га, з них площа ставка 18,6 га за межами населеного пункту с. Городище для риборозведення строком на 25 (двадцять пять) років (п. 2 рішення).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації № 352 від 23.12.2002р. "Про надання в оренду ставка в с. Городище" надано в оренду підприємцю ОСОБА_1 водний обєкт в с. Городище Зборівського району загальною площею 25,59 га для риборозведення строком на 25 років.

24.10.2002р. між Зборівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди, у відповідності до умов якого Орендодавець на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації № 352 від 23.10.2010р. "Про надання в оренду ставка" передає, а Орендар приймає у тимчасове оплатне користування земельну ділянку загальною площею 25,59 га, яка розташована на території Городищенської сільської ради Зборівського району, в тому числі: водне дзеркало 18,6 га, землі під гідротехнічними спорудами 0,30 га, багаторічних насаджень 0,63 га, болото - 2,65 га, пасовищ 2,49 га, порушені землі 0,92 га згідно з планом користування, що додається (п. 1.1. договору).

Об'єкт оренди призначений для організації та ведення рибного господарства (п. 2.1. договору).

У відповідності до п. 3.1. договору, земельна ділянка передається на умовах оренди строком на 25 років для організації та ведення рибного господарства. Якщо не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення терміну оренди "Орендар" письмово не заявить про свій намір продовжити договірні відносини за даним договором дія останнього припиняється (п. 3.2. договору).

Пунктом 9.2. договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту державної реєстрації в Зборівській районній державній адміністрації.

У відповідності до п. 9.3., даний договір нотаріально посвідчується.

Також, 04.06.2008р. між Зборівською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди водного обєкта (ставка), у відповідності до умов якого Орендодавець надає на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.10.2002р. № 352 "Про надання в оренду ставка в с. Городище", а Орендар приймає в строкове платне користування водний обєкт (ставок), (надалі обєкт оренди), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 2.1. договору, в оренду передається водний обєкт площею водного дзеркала 18,6 га. Проект відведення земельної ділянки, який підтверджує площу водного дзеркала додається до договору і є невід'ємною його частиною.

Пунктом 2.2. сторони погодили, що в оренду передається водний об'єкт обємом 204,6 тис. куб. метрів води. Технічна документація, яка визначає площу водного дзеркала, місткість, нормальний підпірний рівень, стан гідротехнічних споруд та правила експлуатацію водного обєкта додаються до цього договору і є невідємною його частиною.

У відповідності до п. 3.1. договору, даний договір укладено строком на 25 (двадцять пять) років.

Пунктом 3.2. договору, сторони погодили, що договір набуває чинності після підписання сторонами. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі, Орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Головне управління держкомзему у Тернопільській області листом № 32-50-К-390/4711 від 29.09.2011р. повідомило, що у Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, відсутня будь-яка землевпорядна документація , у звязку з чим останній не орендує земельної ділянки. Щодо договору оренди ставка повідомило, що розпорядження голови райдержадміністрації прийняте без врахування процедури набуття права оренди.

Позивач просить визнати договір оренди земельної ділянки від 24.10.2002р. недійсним через те, що останній нотаріально не засвідчений та не зареєстрований у встановленому порядку, а також через невідповідність його встановленій формі. Також просить суд визнати недійсним договір оренди водного обєкта (ставка) від 04 червня 2008 року, оскільки відсутні будь-які відомості про проведення державної експертизи даного договору.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам на підтвердження заявлених вимог та заперечень, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, до правочину, який укладений до 24.10.2002р. необхідно застосовувати правила Цивільного кодексу України від 18.07.1963 року (далі ЦК України 1963р.).

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу України 1963р., договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 47 ЦК України 1963р., нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Згідно ст. 48 Цивільного кодексу України 1963 року, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

У відповідності до Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договору) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Також статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Частиною другою статті 125 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) встановлено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації й на підставі ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 18 Закону України "Про оренду землі", постанови Кабінету Міністрів України N 2073 від 25.12.98р. "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" (чинної на момент укладення договору), є укладеним з моменту такої реєстрації.

Як свідчать матеріали справи та зазначено позивачем в позовній заяві і підтверджено представником відповідача № 2 в судовому засіданні, договір оренди землі від 24.10.2002р. не був зареєстрований у встановленому законом порядку, а тому даний договір суд вважає неукладеним.

Згідно зі змістом ст. 48 ЦК України 1963р. недійсною може бути визнана лише укладена угода, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди землі від 24.10.2002р. задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача, на те що договір зареєстрований 15.11.2002р. Управлінням економіки Зборівської районної державної адміністрації, судом до уваги не приймається, так як у відповідності до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України N 2073 від 25.12.1998р. "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі" (далі Порядок), державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Пунктом 4 даного Порядку передбачено, що забезпечення реєстрації договорів оренди покладається на відповідні державні органи земельних ресурсів: районні відділи земельних ресурсів; управління (відділи) земельних ресурсів у містах обласного і районного підпорядкування; Київське і Севастопольське міське управління земельних ресурсів.

Договір оренди відповідно до законодавства повинен бути нотаріально посвідченим (п. 7 Порядку)

Згідно п.п. 12., 13. Порядку, факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди.

Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком. Книга записів державної реєстрації договорів оренди землі ведеться окремо в розрізі кожної сільської, селищної, міської ради, а також у розрізі Київської, Севастопольської міської державної адміністрації. Книга прошнуровується, засвідчується підписами сільського, селищного, міського голови та начальника районного відділу, міського управління (відділу) земельних ресурсів і скріплюється печатками.

Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів є дата засвідчення факту державної реєстрації. (п. 14. Порядку).

Також, не приймаються доводи відповідачів щодо не обовязкового, а за бажанням сторін нотаріального посвідчення договору, так як у відповідності до п. 8 Тимчасового положення про порядок передачі земель водного фонду Зборівського району в оренду юридичним та фізичним особам, затвердженого рішенням Зборівської районної ради № 153 від 26.09.2000р., на який посилається відповідач №2, передбачено, що договір оренди земель водного фонду в обовязковому порядку реєструється відповідною державною адміністрацією та нотаріально посвідчується.

Окрім того, згідно ч. 3 ст. 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди земельної ділянки посвідчується нотаріально за її місцезнаходженням: на строк до 5 років - за бажанням однієї із сторін договору; на строк більше 5 років - в обов'язковому порядку.

Щодо вимоги про визнання недійсним договору оренди водного об'єкта (ставка) від 04.06.2008р. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів (що кореспондується зі ст.58 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 85 Водного кодексу України порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 79 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

У відповідності до ст. 51 Водного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору), у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи, що земельні ділянки, які є обєктом договорів оренди, що оспорюються, знаходяться на території Хмелиськівської сільської ради (Підволочиський район), однак за межами населеного пункту, повноваження щодо розпорядження ними покладено на Підволочиську районну державну адміністрацію.

За приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У відповідності до п. 4. Порядку користування землями водного фонду затвердженого постановою КМ України № 502 від 13.05.1996р., у тимчасове користування за погодженням з постійними користувачами земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним та фізичним особам (далі юридичні та фізичні особи) для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Пунктом 5. Даного Порядку передбачено, що право користування земельною ділянкою на землях водного фонду виникає після встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання відповідного документа, що посвідчує це право.

Право тимчасового користування земельними ділянками на землях водного фонду оформляється договором, який укладається між відповідною Радою і юридичною або фізичною особою.

Як вбачається із листа Головного управління держкомзему у Тернопільській області листом № 32-50-К-390/4711 від 29.09.2011р., та пояснень представника в судовому засіданні у Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, відсутня землевпорядна документація на орендовану земельну ділянку, а договір не зареєстрований у відповідному порядку. Договір оренди водного обєкта (ставка) укладений на підставі розпорядження голови райдержадміністрації оформлений без врахування процедури набуття права оренди.

За змістом п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Оцінюючи дані законодавчі норми в їх сукупності, слід зробити висновок, що правовою підставою для укладення договору оренди водного обєкта є належним чином оформлені правовстановлюючі документи на земельну ділянку водного фонду, в т.ч. земельну ділянку, що знаходиться під водним плесом, прибережну смугу і т.д.

Беручи до уваги, що відповідачем № 1 не підтверджено належними доказами укладення договору оренди земельної ділянки, що є обовязковою умовою для укладення договору оренди водного обєкта, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди водного об'єкта (ставка) від 04.06.2008р. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 16, 202, 203, 204, 205, 215 Цивільного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України, ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст..ст. 47, 48, 153 Цивільного кодексу України 1963р., ст.ст. 17, 18, 78, 80, 84, 116, 123, 124, 125, 149, ст.ст. 1, 2, 33, 43-49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати недійсним договір оренди водного об'єкта (ставка) від 04.06.2008р., укладеного між Зборівською районною державною адміністрацією та Суб'єктом підприємницької діяльності- фізичною особою ОСОБА_1.

3.В частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 24.10.2002р., укладеного між Зборівською районною державною адміністрацією та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, в позові відмовити.

4.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Обслуговуючого кооперативу "Рибне господарство "Бузок", вул. Східна, 3, с. Городище, Зборівський район, Тернопільська область, код 37345765 21,25 грн. державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Зборівської районної державної адміністрації, вул. Б. Хмельницького, 24, м. Зборів, Тернопільська область, код 040058350 на користь Обслуговуючого кооперативу "Рибне господарство "Бузок", вул. Східна, 3, с. Городище, Зборівський район, Тернопільська область, код 37345765 21,25 грн. державного мита та 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "21" грудня 2011р. через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -9356

СуддяГ.Б. Бучинська