Рішення № 20360546, 19.12.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року справа № 5020-1564/2011 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Янюк О.С.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність від 09.08.2011 б/н);

відповідача ОСОБА_2. (довіреність від 09.03.2010 б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «Механізація будівництва»

(99053, м. Севастополь, Фіолентівське шосе, 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»

(99011, м.Севастополь, вул. Очаківців, 26, кв. 1)

про стягнення 575223,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2011 Публічне акціонерне товариство «Механізація будівництва»(далі позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд)з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(далі відповідач) про стягнення 887369,38 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 854 Цивільного кодексу України та зазначає, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання відповідно до гарантійного листа від 08.02.2008 № 41 в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 04.10.2011 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобовязано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору, справу призначено до розгляду на 17.10.2011. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва. Черговий розгляд справи призначений на 19.12.2011.

Протягом розгляду справи представник позивача підтримував вимоги позовної заяви та надавав пояснення, аналогічні викладеним у позові, а представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с 84). Проте 19.12.2011 сторони надали суду сумісну заяву (вх.№13738/11), відповідно до якої позивач зменшує позовні вимоги на суму коефіцієнта інфляції (172 717,16 грн) та 9% річних (139 428,84 грн) та просить стягнути лише основний борг у розмірі 575 223,38 грн, а відповідач у свою чергу визнає позовні вимоги у сумі 575 223,38 грн та зобов'язується погасити судові витрати позивача у сумі 8 873,70 грн.

У судовому засіданні 19.12.2011 представники сторін підтримали заяву та просили прийняти її до розгляду.

Оскільки ст. 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі збільшити чи зменшити розмір позовних вимог, а ст.78 ГПК України містить приписи щодо можливості визнання відповідачем позову, суд прийняв вищезазначену заяву до розгляду.

У судове засідання представник відповідача не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”). За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Крім того, ст.22 ГПК України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними у неї матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

08.02.2008 ТОВ “Тонус Плюс” звернулось з гарантійним листом № 41 (а.с. 23) до ПАТ “Механізація будівництва” про виконання земляних та вантажопод'ємних робіт, а також робіт електростанції РДК-25 на об'єкті Замовника (ТОВ “Тонус Плюс”). Відповідно до зазначеного листа “Тонус Плюс” зобов'язався взяти на себе відповідальність за безпечне виконання робіт при застосуванні механізмів (п.2), у випадку виходу техніки з ладу інформувати ПАТ “Механізація будівництва” протягом 30 хвилин (п.3), надавати підряднику право заміни замовленого ТОВ “Тонус Плюс” маханизм при його відсутності на аналогічний, атакож змінити строки його подачі (п.8), забезпечити охорону маханізма на об'єкті (п. 9), роботу у вихідні та святкові дні сплачувати за ціною маш/години з коефіцієнтом 1,73 (п.13). Гарантійний лист, Акти вартості виконаних робіт та інші документи щодо взаєморозрахунків, що передані та підписані із використанням факсимільних засобів зв'язку, прирівнюються до оригіналів, підпис представника засвідчується печаткою або штампом підприємства (п.10). Також Замовник зазначив, що погоджується із діючою ціною Підрядника (п.7). За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Замовник зобов'язується сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення без урахування строку позовної давності, а також відповідно до ст.625 ЦК України оплату суми боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції та 9% річних від простроченої суми (п.12). Зазначений гарантийний лист засвідчений підписами обох сторін без зауважень та скріплений відбитками їх печаток.

Актами прийому вартості виконаних робіт машинами та механізмами ПАТ “Механізація будівництва” , які також підписані обома сторонами без зауважень та скріплені їх печатками, сторони зафіксували виконання робіт Підрядником відповідно до умов, зазначених у гарантійному листі, а саме:

-акт № 650 від 30.09.2008 підписаний на суму 60 777,50 грн (частково оплачений платіжним дорученням від 23.10.2008 № 236 на суму 1 590,80 грн) (а.с. 24);

-акт № 666 від 30.09.2008 підписаний на суму 66 711,98 грн (а.с 25);

-акт № 651 від 30.09.2008 - на суму 36 967,10 грн (а.с. 26);

-акт № 744 від 31.10.2008 - на суму 79 021,12 грн (а.с. 27);

-акт № 800 від 28.11.2008 - на суму 248,89 грн (а.с. 28);

-акт № 660 від 30.09.2008 - на суму 77 588,76 грн (а.с. 29);

-акт №710 від 31.10.2008 - на суму 72 214, 50 грн (а.с. 30);

-акт № 825 від 28.11.2008 - на суму 58 982,40 грн (а.с. 31);

-акт № 885 за грудень 2008 року - на суму 12 351,00 грн (а.с. 32);

-акт № 885 за грудень 2008 року - на суму 983,04 грн (а.с. 33);

-акт № 27 від 31.01.2009 - на суму 14 566,68 грн (а.с. 34);

-акт № 89 від 31.03.2009 - на суму 47 249,63 грн (а.с. 35);

-акт № 142 від 30.04.2009 - на суму 45 219,84 грн (а.с. 36);

-акт № 159 від 29.05.2009 - на суму 3 932,16 грн (а.с. 37)

Разом на суму 575 223,38 грн. Зазначена сума Замовником не сплачена, що стало причиною звернення позивача із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 1 ч.2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На підставі наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обовязки, аналогічні зобовязанням за договором підряду. Ці дії згідно зі ст.ст. 11, 712 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обовязку сплатити заборгованість за виконані позивачем роботи у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч.4 ст. 882 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з вересня 2008 року по травень 2009 року надав відповідачу послуги на загальну суму 576 814,18 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи, актами приймання виконаних робіт машинами та механізмами (а.с. 24-37). Дані акти підписаними повноважними представниками сторін, їх підписи скріплені печатками товариств. Натомість, відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 1 590,80 грн. Отже, несплаченою залишилася сума 575 223,38 грн (576 814,18 грн-1 590,80 грн=575 223,38 грн).

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно положень ст.ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить ст. 193 ГК України.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно зі ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 32-34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 575 223,38 грн.

Ураховуючи те, що своєчасне внесення плати за виконані роботи є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 575 223,38 грн.

Поряд з основною заборгованість позивач просив стягнути з відповідача 9% річних у розмірі 139 428,84 грн та інфляційне відшкодування 172 717,16 грн за прострочення виконання грошового зобовязання. Проте, протягом розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги на суму 9% річних та інфляційного відшкодування і просив стягнути лише основну заборгованість у розмірі 575 223,38 грн. В свою чергу відповідач визнав вказану суму основної заборгованості. Наведені факти викладені сторонами у сумісній заяві від 19.12.2011 (а.с.141).

За приписами ч.4 ст.78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, оскільки дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а сама заборгованість є доведеною та обґрунтованою, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 575 223,38 грн.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України (у редакції станом на дату подання позову до суду) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, 115-117 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тонус Плюс»(99011, місто Севастополь, вулиця Очаковців, 26, кв. 1, ідентифікаційний код 30475947) на користь Публічного акціонерного товариства “Механізація будівництва” (99053, місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 1, ідентифікаційний код 22288148) 575223,38 грн (пятсот сімдесят пять тисяч двісті двадцять три грн 38 грн), а також державне мито у розмірі 8873,70 грн (вісім тисяч вісімсот сімдесят три грн 70 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн (двісті тридцять шість грн 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис О.С. Янюк

Повне рішення в порядку

ст.ст. 84-85 ГПК України

оформлено і підписано

26.12.2011.