Рішення № 20357517, 22.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" грудня 2011 р.Справа № 8/5007/100/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді <Поле для текста >

судді Давидюка В.К.

судді <Поле для текста >

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №2 від 31.10.11р.

ОСОБА_2 - приватний підприємець

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Сапфір-ЮМ" (смт.Червоноармійськ Житомирської області)

про стягнення 21972,00 грн.

Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 21972,00 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у міжнародному сполученні, з яких 7500,00 грн. - сума основного боргу, 13725,00 грн. - штраф, 222,00 грн. - 3% річних та 525,00 грн. - інфляційні.

Позивач та його представник в судовому засіданні у відповідності до ст. 22 ГПК України надали заяву про уточнення (зменшення) розміру позовних вимог, відповідно до якої просять суд стягнути з відповідача на свою користь 2400,00 грн. основного боргу, 13725,00 грн. штрафу, 525,00 грн. інфляційних та 222,00 грн. 3% річних. Уточнені позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві та просили суд задовольнити позов. Проти відкладення розгляду справи заперечували.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, надіслав до суду клопотання №24 від 21.12.11р., в якому просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням директора підприємства на лікуванні.

Суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідачем неодноразово заявлялись вказані клопотання. Проте доказів в підтвердження заявлених клопотань відповідачем не надано. Крім того, відповідно до ч.1 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч.3 ст. 28 ГПК України).

Таким чином, перебування директора на лікуванні не є підставою для відкладення розгляду справи, оскільки представляти інтереси підприємства в суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені довіреністю.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір-заявку від 07.10.10р., акт про виконання робіт, товарно-транспортну накладну, претензії, заяву про уточнення розміру позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.10р. між сторонами був укладений договір-заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом (а.с.11), відповідно до умов якого позивач зобов'язується за завданням відповідача доставити вантаж за маршрутом смт. Червоноармійськ, Житомирська область, Україна - Ожехово, Польща, а відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги.

Згідно з п.11 даного договору, перевезення вантажу здійснюється автомобілем марки Рено, державний №АМ - 0807 п/п АМ 5765 ХХ.

Пунктом 14 договору-заявки сторони встановили, що вартість перевезення вантажу становить 7500,00 грн.

Оплата за надані транспортні послуги здійснюється відповідачем на протязі 7 днів з дати підписання договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом (п.17 договору).

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачеві передбачені договором послуги з перевезення вантажу, що підтверджується актом про виконання робіт №30 від 15.10.10р. та міжнародною товарно-транспортною накладною №022502 від 07.10.10р. (а.с.12-13).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 2400,00 грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача в заяві про уточнення розміру позовних вимог.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як передбачено ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2400,00 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 222,00 грн. 3% річних та 525,00 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних та інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Позивачем також на підставі п.17 договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача 13725,00 грн. штрафу.

Пунктом 17 договору-заявки передбачено, що в разі порушення термінів оплати на замовника покладається штраф в розмірі 1% від суми транспортних послуг за кожен день прострочки.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 610 - 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За ст.ст. 216, 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 231 ГК України штрафні санкції можуть застосовуватися у розмірі, визначеному умовами договору. При цьому їх розмір може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що штраф нарахований правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Така ж правова позиція Вищого господарського суду України, викладена в постанові від 04.11.08р. у справі №05/104-08р.

Разом з тим, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Стаття 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір штрафу значно великий, збитків позивачеві не причинено у зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу, значну частину заборгованості відповідач сплатив позивачеві, суд приходить до висновку про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню, а саме: до 500,00 грн. на підставі п.3 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 2400,00 грн. основного боргу, 222,00 грн. 3% річних, 525,00 грн. інфляційних та 13725,00 грн. штрафу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягали би задоволенню. Проте, суд зменшує розмір штрафу до 500,00 грн, про що зазначав вище.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 500,00 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Сапфір - ЮМ", Житомирська область, смт. Червоноармійськ, вул. Пушкіна, 5, код ЄДРПОУ 33000416

на користь Приватного підприємця ОСОБА_2, 10002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1

- 2400,00 грн. - основного боргу;

- 222,00 грн. - 3% річних;

- 525,00 грн. - інфляційних;

- 500,00 грн. - штрафу;

- 219,72 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 28/12/11/

Віддрукувати: <Поле для текста >

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)

<Текст >