Рішення № 20357514, 26.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" грудня 2011 р.

Справа № 17/5007/128/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО Укрексп" (м.Дніпропетровськ)

до Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (м. Житомир)

про стягнення 1054597,12грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 1054597,12грн., з яких: 995318,81грн. основного боргу, 49663,62грн. пені, 9614,69грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

19.12.2011р. на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання, в якому просить суд розглянути справу без участі представника позивача.

В судове засідання 26.12.2011р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 26.12.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 103). Вимог ухвали суду від 06.12.2011р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТО Укрексп" - експедитор (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" - клієнт (відповідач у справі) договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №76 від 01.09.2010р. (а.с. 19-22), позивач протягом червня-серпня 2011 року надав відповідачу послуги, пов’язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом, на загальну суму 1034844,00грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 23-82), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

В пункті 4.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що відповідач здійснює оплату послуг позивача шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача після підписання акту виконаних робіт протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку, якщо інше не передбачено у заявці.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, утворилась заборгованість перед позивачем за отримані послуги в сумі 995318,81грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Пунктом 7.4 вищезазначеного договору, сторони встановили, що у разі прострочки платежу, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 11-14) сума пені за період з 07.06.2011р. по 16.11.2011р. складає 49663,62грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 15-18) за період з 07.06.2011р. по 16.11.2011р. сума 3% річних становить 9614,69грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 1054597,12грн., з яких: 995318,81грн. основного боргу, 49663,62грн. пені, 9614,69грн. 3% річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 546, ч. 2 ст. 625, ч. 1 п. 1 ст. 929, ст. 931 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Молочний завод" Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", 10031, м. Житомир, вул. Ватутіна, 45, ідентифікаційний код 32176931 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО Укрексп", 49051, м.Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, 2К, ідентифікаційний код 35935646 - 995318,81грн. основного боргу, 49663,62грн. пені, 9614,69грн. 3% річних, 21091,94грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя

Шніт А.В.

дата підписання 28 грудня 2011р.

< Текст > < Поле для текста >

1 - в справу

2,3-сторонам (рек. з повід.).

< Текст >