Рішення № 20357494, 21.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.11 р. Справа № 38/315

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засідання Цакадзе М.А

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області

до відповідача: Марїнського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с. Марїнка

про стягнення суми пені у розмірі 4384,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 822,73грн., 3% річних у розмірі 849,50грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Марїнського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с. Марїнка про стягнення суми пені у розмірі 4384,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 822,73грн., 3% річних у розмірі 849,50грн., а всього 6009,04грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №155 від 25.10.2006р. з додатками; актів приймання-передачі електроенергії та копії рахунків за лютий-вересень 2011р., розрахунок штрафних санкцій, правовстановлюючі документи тощо.

29.11.2011р. відповідач представив суду відзив від 28.11.2011р. №23918, в якому позовні вимоги визнає, однак посилаючись на те, що Марїнський районний відділ Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області є бюджетною організацією та фінансується з Державного бюджету в розмірі кодів економічної класифікації видатків та не має можливості погасити заборгованість по пені, 3% річним та інфляційним. Крім того, відповідач зазначив, що доведеним кошторисом видатків на 2011р. оплата пені, 3% річних та інфляційних не передбачено.

Відзив та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

21.12.2011р. від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 21.12.2011р., в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи копії банківських виписок та пояснення від 21.12.2011р., з яких вбачається, що споживачем сплачені борги за активну електроенергію, але залишилися не сплачені пеня, 3% річних та інфляційні. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго”, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” (Постачальник) та Марїнським районним відділом Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №155.

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 3 додатку №5 „Порядок розрахунків” до договору, підписаного обома сторонами без зауважень та скріпленим печатками обох підприємств, передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії у терміни, які не перевищують 5 ти денний термін від дня отримання рахунку.

В пункті 4.2.1 Договору №155 від 25.10.2006р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.32.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 9.4 договору визначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками підприємств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, виставляв споживачу рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергії за період з лютого 2011р. по вересень 2011р. включно.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані сторонами без будь-яких зауважень та скріплені печатками підприємств.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії були отримані представниками відповідача, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках уповноваженої особи.

Відповідач свого обовязку щодо своєчасної сплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442, із змінами (далі Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач протягом розгляду справи не надав суду доказів належного виконання зобовязань у період нарахування позивачем пені, річних та інфляційних у звязку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача в період нарахування пені, річних та інфляційних була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач з посиланням на п.4.2.1 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 03.03.2010р. по 20.10.2011р. у сумі 4384,91грн. за несвоєчасне виконання зобовязань застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству та умовам договору.

Перевіривши розрахунок щодо нарахування пені, суд дійшов висновку, що розмір пені складає 4349,07грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 849,50грн. та інфляційні у розмірі 822,73грн.

Перевіривши порядок нарахування позивачем 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що розмір 3% річних складає 842,56грн., а інфляційних 817,41грн., що має наслідком часткове задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, через те, що кошторисом на 2011 рік витрати на сплату цих сум не передбачені, господарський суд не приймає до уваги, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Стосовно заперечень відповідача про стягнення нарахованих позивачем сум пені у звязку з відсутністю фінансування з боку держави, господарський суд зазначає, що умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача, пропорційно задоволених вимог.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 599, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 193, 216-218, 231 Господарського кодексу України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, Донецької області до Марїнського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с. Марїнка про стягнення суми пені у розмірі 4384,91грн., інфляційних нарахувань у розмірі 822,73грн., 3% річних у розмірі 849,50грн., задовольнити частково.

Стягнути з Марїнського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с. Марїнка (Донецька область, 85600, м.Мар”їнка, вул.Леніна,7, ЄДРПОУ 08671900) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р №26001304751417 в філії ГУ ПАТ “ПІБ” у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) пеню 4349,07грн., 3% річних 842,56грн. та інфляційні 817,41грн.

Стягнути з Марїнського районного відділу Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, с. Марїнка (Донецька область, 85600, м.Мар”їнка, вул.Леніна,7, ЄДРПОУ 08671900) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268 на п/р №26001307550283 у філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268 101,19грн. державного мита, 234,13грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.12.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Лейба М.О.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >