ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.12.11 р. Справа № 24/215
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк
до відповідача: Комунального підприємства «Донекотранс», м. Горлівка
про: стягнення 76 771 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довір. від 01.01.2011р.
від відповідача: Півник В.П. директор особисто, ОСОБА_2 за довір. від 05.06.2011р.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Ойл» звернулось до господарського суду з позовом до Комунального підприємства «Донекотранс» про стягнення боргу за договором поставки нафтопродуктів № 0983 від 17.01.2011р. у сумі 76 771 грн., з яких 38385,50 грн. основного боргу та проценти у сумі 38385,50 грн., крім того, 767,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 526, 536, 694, 1057 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 198, 199 Господарського кодексу України.
На підтвердження позовних вимог надано суду: копію договору № 0983 від 17.01.2011р., довідку про поставки та оплати, копії довіреностей на отримання продукції, копії специфікацій та видаткових накладних.
Відповідач у своїх письмових відзивах від 04.11.2011р. №269 (а.с.67) зазначив, що позовна заява повинна бути повернена судом без розгляду на підставі ч.6 ст.63 ГПК України у звязку з тим, що відповідач не отримував позовної заяви та доданих до неї документів.
У письмовому відзиві від 09.12.2011р. №420 (а.с.84) відповідач просив зупинити провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України у звязку з недодержанням позивачем при засвідченні копій документів, доданих до позову, вимог ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003р. «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 ГПК України.
Позивач в судовому засіданні, що відбулось 13.12.2011р., уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 26385,50 грн. основного боргу, інші вимоги залишились без змін. Обґрунтовуючи такі уточнення позивач зазначив, що у період з 26.10.2011р. по 13.12.11р. відповідач частково погасив суму основного боргу, про що надав відповідну довідку підприємства з зазначенням дати і сум оплат.
Частина четверта статті 22 ГПК України надає позивачу право до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи, що позивач фактично зменшив розмір позовних вимог до прийняття рішення по справі і такі дії не суперечать ст.22 ГПК України, тому суд приймає таке уточнення позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що сума основного боргу за договором № 0983 від 17.01.2011р. станом на 13.12.2011р. є меншою, ніж зазначено позивачем в уточненнях позовних вимог, оскільки КП «Донекотранс» 13.12.2011р. здійснило платіж на рахунок позивача. Разом з тим, відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження таких обставин.
Господарський суд відхиляє доводи відповідача стосовно необхідності повернення позовної заяви ТОВ «Торгова компанія «Синтез Ойл» без розгляду на підставі ч.6 ст.63 ГПК України через неотримання КП «Донекотранс» копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки Розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок подання та вимоги до позовної заяви. Так, ст.57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують у тому числі відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення (ст.67 ГПК України). Тобто, Господарський процесуальний кодекс України не вимагає додання до позову доказів саме отримання відповідачем копії позовної заяви та доданих до неї документів (у разі направлення позивачем позовної заяви поштою). При зверненні до господарського суду, ТОВ «Торгова компанія «Синтез Ойл» додано до позовної заяви фіскальний чек Укрпошти від 10.10.2011р. та копію опису вкладення у цінний лист № 8301600917063 з відповідним штемпелем поштового відділення звязку (а.с.5-7). Зазначені документи переконливо свідчать про направлення позивачем копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу КП «Донекотранс» в установленому порядку, що спростовує твердження відповідача про порушення ТОВ «Торгова компанія «Синтез Ойл» приписів ст.56 ГПК України.
Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі у звязку з недодержанням позивачем при засвідченні копій документів, доданих до позову, вимог ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003р. «Вимоги до оформлювання документів», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55 суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Згідно п.4 ст.65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.
Ухвалою від 17.10.2011р. про порушення провадження у справі №24/215 суд призначив розгляд справи на 09.11.2011р. та зобовязав позивача серед іншого надати оригінали документів та інших доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги (для огляду). Позивач вимоги суду виконав, надав суду для огляду оригінали документів та інших доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги у судовому засіданні, що відбулось 09.11.2011р.
Частиною 1 статті 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником (ч.2 ст.79 ГПК України).
Отже, статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі, який не містить такої підстави як «усунення всіх обставин, що знаходяться у справі», тому клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом та не заперечується сторонами, 17.01.2011 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки нафтопродуктів № 0983 (а.с.12), за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти та сплатити товар в порядку і строки, встановлені цим договором і специфікаціями до нього. Сторони домовились, що документом, який підтверджує узгодження сторонами сум поставки, асортимента, ціни, кількості та строків поставки є видаткова накладна на товар або акт прийому-передачі товару з зазначенням матеріально відповідальних осіб, які приймають і передають товар. Прийомка-передача товару здійснюється на автозаправних станціях постачальника. Перехід права власності підтверджується накладною на відпуск товару або актом приймання-передачі товару. З моменту передачі товару постачальник приймає на себе зобовязання по обслуговуванню покупця на АЗС та зберіганню нафтопродуктів покупця у асортименті і кількості згідно видаткової накладної постачальника (пункти 1.1, 1.6 та 2.1.1 договору).
Згідно п.3.1 договору покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом одного банківського дня з моменту отримання товару. Момент отримання товару співпадає з датою, зазначеною у накладній постачальника. Датою здійснення оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.1, п.3.2 договору)
У випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочки (п.5.1 договору). Додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобовязанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки (п.7.7 договору).
Цей договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків до їх повного здійснення (п.7.1 договору)
Договір №0983 від 17.01.2011р. підписаний обома сторонами без заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснював зобовязання належним чином, поставив відповідачу нафтопродукти протягом січня-червня 2011 р. на загальну суму 173309,50 грн., а відповідач прийняв цей товар, про що свідчать відповідні копії довіреностей на отримання товару, специфікації та видаткові накладні (а.с.16-64)
За твердженнями позивача, відповідач частково оплатив отриманий товар і станом на 01.10.2011р. за ним рахується заборгованість у розмірі 38385,50 грн., що зумовило звернення з цим позовом.
Факт порушення КП «Донекотранс» строків розрахунків за договором відповідачем не заперечується.
13.12.2011р. позивач зменшив суму основного боргу посилаючись на те, що у період з 26.10.2011р. по 12.12.11р. відповідач частково погасив суму основного боргу, про що надав відповідну довідку підприємства з зазначенням дати і сум оплат та просить стягнути з відповідача 26385,50 грн. основного боргу.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що сума основного боргу за договором № 0983 від 17.01.2011р. станом на 13.12.2011р. є меншою, ніж зазначено позивачем в уточненнях позовних вимог, оскільки КП «Донекотранс» 13.12.2011р. здійснило платіж на рахунок позивача. Разом з тим, відповідач не надав будь-яких доказів на підтвердження таких обставин.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)
Договір №0983 від 17.01.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 7 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Матеріали справи не містять доказів повної оплати отриманих відповідачем нафтопродуктів, тому позовні вимоги ТОВ «Синтез Ойл» в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 26385,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобовязання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобовязань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, субєкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобовязань установленням окремого виду відповідальності.
У пункті 7.7 договору сторони передбачили, що за порушення покупцем термінів оплати товару додатково до суми боргу і пені покупець сплачує постачальнику процент по невиконаним грошовим зобовязанням в розмірі 10% від суми боргу за кожен день прострочки.
Таке право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною п'ятою статті 694 ЦК України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі зазначених норм позивач нарахував відповідачу проценти за період з 01.10.2011р. по 10.10.2011р. у загальній сумі 38385,50 грн.
Господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому нараховані позивачем проценти підлягають стягненню з відповідача саме визначеному позивачем розмірі.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.
Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Синтез Ойл» є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати розподіляються між сторонами згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл», м. Донецьк, до Комунального підприємства «Донекотранс», м. Горлівка, про стягнення 26385,50 грн. боргу та 38385,50 грн. процентів задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Донекотранс» (84601, м.Горлівка, вул.Інтернаціональна, 88/1, ЄДРПОУ 32644757, р/р №26000060008008 в ДРУ «Приватбанк», МФО 335496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Синтез Ойл» (83016, м.Донецьк, вул.Кірова, 45, ЄДРПОУ 35636403, р/р №26006175307121 в Лівобережному відділенні ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) 26385,50 грн. - основного боргу, 38385,50 грн. - процентів, 503,84 грн. державного мита та 154,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 19.12.2011р.
Суддя Величко Н.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 20357409, Господарський суд Донецької області було прийнято 13.12.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 24/215. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: