Рішення № 20357387, 19.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.11 р. Справа № 13/177

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс”, Івано Франківська обл., с. Ямниця

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Донбаскабель”, м. Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі основного боргу в розмірі 425000грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 (за довіреністю № 745 від 06.08.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс”, Івано Франківська обл., с. Ямниця (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Донбаскабель”, м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі основного боргу в розмірі 425000грн.00коп.

Ухвалою від 21.10.2011р. судом порушено провадження по справі, сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором № ПКК 1151 від 05.01.2011р.

Відповідач відзивом № 06/2109 від 15.11.2011р. визнав позовні вимоги в повному обсязі, зазначаючи про неможливість своєчасного та повного погашення виниклої суми заборгованості через скрутне фінансове становище.

Під час судового засідання 15.11.2011р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору. В судових засіданнях 08.12.2011р. та 19.12.2011р. позивач участь своїх представників не забезпечив, проте через канцелярію суду 08.12.2011р. направив заяву про розгляд справи без участі представника позивача, повідомив, що представники відповідача не зверталися до позивача з пропозиціями стосовно мирного врегулювання спору.

В судовому засіданні 19.12.2011р. відповідач повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

05.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс” (продавцем) та Відкритим акціонерним товариством „Донбаскабель” (покупцем) був укладений договір № ППК 1151, згідно з яким продавець продав, а покупець купив товари в кількості та асортименті, що визначені у документах: рахунок, видаткова накладна, податкова накладна, Додаток до Договору.

Відповідно п. 4.1 договору ціни на товар встановлюються в гривнях і визначаються в рахунках фактурах індивідуально для кожної поставки і в додатках до даного договору.

Згідно п. 5.1 договору платежі за відвантажений товар здійснюються Покупцем на умовах передбачених Додатками до даного Договору згідно виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 11.1 договору сторони встановили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011р., але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

Під час дії договору № ППК 1151 від 05.01.2011р. сторони уклали Додаток № 5 від 01.04.2011р., яким визначили, що позивач повинен здійснити поставку ПВХ пластикат DANVIL CSA 7451 натуральний, кількістю 20,335т, ціною за одиницю 20200грн.00коп.; платіж за відвантажений товар здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу продавця. Пунктом 6 зазначеного додатку сторони встановили, що даний додаток є невідємною частиною договору № ППК 1151 від 05.01.2011р.

19.04.2011р. сторони підписали та скріпили печатками Додаток № 6 до договору № ППК 1151 від 05.01.2011р., яким погодили предмет поставки, а саме ПВХ пластикат DANVIL CІ 7113 натуральний, кількістю 10,000т, ціною за одиницю 17850грн.00коп., порядок оплати залишився незмінними протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження зі складу продавця.

Повідомленням № 12/883 від 17.05.2011р. покупець зазначив, що згідно рішення чергових зборів акціонерів ВАТ „Донбаскабель” від 28.04.2011р., Відкрите акціонерне товариство „Донбаскабель” змінило тип товариства з „відкритого акціонерного товариства” на „публічне акціонерне товариство”, в результаті чого було змінено найменування на Публічне акціонерне товариство „Донбаскабель”.

На підставі зазначеного повідомлення сторони уклали додаткову угоду № 1 від 16.05.2011р. до договору № ППК 1151 від 05.01.2011р., якою преамбулу договору виклали в наступній редакції: „Товариство з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс” (с. Ямниця, Тисменицького району, Івано Франківської області), надалі Продавець, в особі директора Бабія Вадима Миколайовича, що діє на підставі Статуту підприємства, з однієї сторони та Публічне акціонерне товариство „Донбаскабель” (м. Донецьк) в особі директора Михайлівського Д.Л., що діє на підставі Статуту підприємства, надалі Покупець, з іншої сторони, уклали між собою даний договір про наступне”.

В позовній заяві позивач посилається на те, що виставив відповідачу рахунки фактури № 139-04 від 04.04.2011р. на суму 410767грн.00коп. та № 203 04 від 21.04.2011р. на суму 178500грн.00коп. для оплати погодженого сторонами в додатках до договору товару, який був поставлений позивачем відповідно за видатковими накладними № 251 від 04.04.2011р. та № 307 від 21.04.2011р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 589267грн.00коп.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи товарно транспортних накладних № 251 від 04.04.2011р. та № 307 від 21.04.2011р. разом з вантажем позивачем були передані видаткові та податкові накладні.

Однак, позивач зазначає, що отримавши товар відповідач здійснив лише його часткову оплату в сумі 164267грн.00коп. за накладною № 251 від 04.04.2011р., внаслідок чого залишок суми в розмірі 246500грн.00коп. за цією накладною залишився неоплаченим; накладна № 307 від 21.04.2011р. на суму 178500грн.00коп. взагалі залишилась непогашеною.

В позовній заяві позивач вказує, що станом на день звернення до суду з позовною заявою за відповідачем значилась заборгованість за отриманий товар у розмірі 425000грн.00коп.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 425000грн.00коп. у звязку з не належним виконанням умов договору № ППК 1151 від 05.01.2011р. Даний договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм ст. 712 ЦК України та ст.ст. 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст. 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, згідно укладеного між сторонами договору у позивача виник обовязок передати товар, а у покупця прийняти та здійснити його оплату.

Як зазначалось, позивач за видатковими накладними № 251 від 04.04.2011р. та № 307 від 21.04.2011р. здійснив поставку товару загальною вартістю 589267грн.00коп.

Поставлений товар на підставі довіреностей №227 від 01.04.2011р., № 304 від 19.04.2011р. на отримання товарно-матеріальних цінностей прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписом останніх на вказаних накладних.

На факт поставки товару за видатковими накладними саме на виконання умов договору консигнації № ПКК 1151 від 05.01.2011р. вказує відповідність поставленого товару виду товару, узгодженого сторонами в додатках № 5 від 01.04.2011р. та № 6 від 19.04.2011р., що є невідємною частиною договору, про що значиться в самих додатках; довіреностями № 227 від 01.04.2011р. та № 304 від 19.04.2011р. відповідач уповноважував своїх працівників на отримання матеріальних цінностей від позивача саме за договором № ПКК 1151 від 05.01.2011р.; в податкових накладних в якості підстави декларування доходів за проведену господарську операцію значиться договір № ПКК 1151 від 05.01.2011р.

Господарський суд приймає до уваги, що відповідачем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за Договором зобовязань з передачі Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами договору № ПКК 1151 від 05.01.2011р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 5.1 договору передбачили, що платежі за відвантажений товар здійснюються Покупцем на умовах передбачених Додатками до даного Договору згідно виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Додатками № 5 від 01.04.2011р. та № 6 від 19.04.2011р. до договору № ПКК 1151 сторони погодили, що платіж за відвантажений товар здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з моменту відвантаження товару зі складу продавця.

Як свідчать наявні в матеріалах справи товарно транспортні накладні № 251 від 04.04.2011р. та № 307 від 21.04.2011р., товар був відвантажений зі складу продавця відповідно 04.04.2011р. та 21.04.2011р. та отриманий відповідачем за видатковими накладними № 251 від 04.04.2011р та № 307 від 21.04.2011р. Враховуючи, вищевикладене, відповідно умовам п. 5.1 договору та п. 3 Додатків до договору, на день звернення позивача до суду строк оплати вартості товару, отриманого за накладним наступив та почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Однак, із наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що отримавши товар, відповідач здійснив лише часткову оплату в сумі 164267грн.00коп. вартості товару, поставленого о за накладною № 251 від 04.04.2011р., внаслідок чого залишок суми в розмірі 246500грн.00коп. за цією накладною залишився неоплаченим, накладна № 307 від 21.04.2011р. на суму 178500грн.00коп. взагалі залишилась неоплаченою, в результаті чого виникла сума боргу в розмірі 425000грн.00коп.

У суду відсутні сумніви щодо здійснення відповідачем оплати саме в рахунок погашення накладної № 251 від 04.04.2011р., оскільки в призначенні платежу відповідач зазначає: „оплата за пластикат згідно рах. № 139-04 від 04.04.2011р.”, саме цей рахунок був виставлений позивачем для оплати товару, поставленого за накладною № 251 від 04.04.2011р.

Зазначена сума боргу підтверджується довідкою б/н від 11.11.2011р. за підписом директора та головного бухгалтера ТОВ „Падана Кемікал Компаундс”.

Крім того, наданим відзивом № 06/2109 від 15.11.2011р. відповідач визнав суму боргу в повному обсязі.

Доказів погашення боргу в сумі 425000грн.00коп. відповідач не представив, у звязку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс”, Івано Франківська обл., с. Ямниця до Публічного акціонерного товариства „Донбаскабель”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі основного боргу в розмірі 425000грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Донбаскабель” (юридична адреса: 83077, м. Донецьк, вул. Заварзіна, будинок 1, код ЄДРПОУ 00214505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Падана Кемікал Компаундс” (юридична адреса: 77422, Івано Франківська обл., село Ямниця, вул. Галицька, будинок 58-А, код ЄДРПОУ 30408081) суму основного заборгованості у розмірі 425000грн.00коп., витрати на оплату державного мита 4250грн.00коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

У судовому засіданні 19.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >