Рішення № 20357372, 29.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.11 р. Справа № 13/175

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Харькіної К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДонецькоКурахівський механічний завод”, м. Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, Донецька обл., м. Єнакієво

про стягнення 6479грн. 50коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 26.10.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю № 73/5-13 від 01.04.2011р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецько-Курахівський механічний завод”, м. Донецьк (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, Донецька обл., м. Єнакієво (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 6306грн.48коп., 3% річних у сумі 173грн.12коп., всього 6479грн. 50коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що здійснив поставку продукції, однак відповідач свої зобовязання щодо повної оплати не виконав, внаслідок чого за відповідачем утворилася заявлена до стягнення заборгованість.

Ухвалою від 19.10.2011р. судом порушено провадження по справі, призначено до розгляду на 09.11.2011р., сторони зобовязані надати документи та вчинити певні дії.

Ухвалою від 09.11.2011р. справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача на 29.11.2011р.

Клопотанням б/н від 29.11.2011р. позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 173грн.12коп.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 73/5-380 від 24.11.2011р., мотивуючи свою позицію тим, що під час приймання продукції виявлена продукція яка за якістю не відповідає умовам договору у кількості трьох комплектів (колектор пару ч. Д256414-2СБ, колектор природного газу № 1 ч.Д256414-7СБ, колектор стиснутого повітря ч.Д256414-13СБ) загальною вартістю 31532грн.40коп., про що складений акт б/н від 24.11.2010р. В подальшому позивачем здійснена заміна товару. Керуючись п. 9.3. договору відповідач нарахував позивачу штраф у розмірі 6306грн.48коп., у звязку з чим при здійсненні розрахунків відповідач сплатив вартість товару за відліком цієї суми, отже вважає що заборгованість перед позивачем відсутня.

В судовому засіданні 29.11.2011р. представники сторін підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Суд вважає за можливим розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

13.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донецько Курахівський механічний завод”, м. Донецьк (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством „Єнакіївський металургійний завод”, Донецька обл., м. Єнакієво (покупцем) був укладений договір поставки продукції № 1000972 С, згідно з яким в порядку та на умовах, передбачених даним договором, постачальник зобовязується передати у власність (поставити) покупцю продукцію, а покупець зобовязується прийняти товар та оплатити за нього певну грошову суму.

В подальшому, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, а саме Витягу з ЄДР, свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 231453 та статуту, зареєстрованого Виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради 31.03.2011р. за № 12681050033000051, відповідач змінив тип товариства та відповідно найменування з Відкритого акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” на Публічне акціонерне товариство „Єнакіївський металургійний завод”.

Згідно п. 2.1 договору асортимент, кількість та ціна товару, в тому числі приплати/знижки за зміну якісних показників, узгоджуються сторонами в специфікаціях до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, засвідчуються печатками та є невідємною частиною даного договору.

Відповідно п. 5.1 договору порядок (умови поставки, вид транспорту) та строки поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях.

Пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що строки оплати узгоджуються сторонами в специфікаціях.

Відповідно п. 7.4 договору якщо специфікаціями не передбачений строк оплати товару, оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару покупцю, підписання сторонами акту здачі приймання товару (якщо це передбачено специфікацією) та надання покупцю рахунку на оплату постачальником.

Пунктом 11.1 договору сторони встановили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010р.

На виконання умов договору сторони уклали специфікацію № 1 до договору, якою погодили найменування товару, кількість, ціну, його загальну вартість, визначили ГОСТ, ТУ, яким повинна відповідати якість товару, крім того п. 5 сторони встановили наступний порядок оплати - 100% по факту поставки товару з відстроченням платежу 10 банківських днів.

Специфікація № 1 до договору підписана повноваженими представниками та скріплена печатками підприємств, що відповідає вимогам п. 2.1 договору та є його невідємною частиною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виставив відповідачу рахунок фактуру № OD-000041 від 15.11.2010р. для оплати погодженого сторонами в специфікації до договору товару та здійснив його поставку за видатковою накладною OD-000041 від 15.11.2010р. та товарно-транспортною накладною № ТН-00002 від 15.11.2010р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 161257грн.20коп. з ПДВ.

Позивач в позовній заяві посилається на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобовязання за договором, здійснив лише частково оплату отриманого товару в розмірі 154950грн.72коп., внаслідок чого сума заборгованості в розмірі 6306грн.48коп. не погашена.

Претензією № 20/01-08 від 04.08.2011р. позивач просив відповідача протягом 7 днів від дня отримання зазначеного листа сплатити виниклу суму боргу в розмірі 6306грн.48коп.

Однак, позивач стверджує, що відповідач не надав жодної відповіді на направлену претензію, не вчинив жодних дій, спрямованих на врегулювання спору, сума заборгованості залишилась непогашеною.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні через поставку позивачем партії неякісного товару, внаслідок чого відповідачем відповідно умовам п. 9.3 договору був нарахований штраф у розмірі 6306грн.48коп.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача щодо стягнення суми основного боргу такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

По-перше, суд відзначає що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Так предметом даного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 6306грн.48коп., правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки продукції № 1000972 С, постачання спірного товару підтверджується первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Посилання відповідача на нарахування позивачу суми штрафу в розмірі 6306грн.48коп. на підставі п. 9.3 договору у звязку з постачанням продукції, яка не відповідає вимогам щодо якості, що є на думку сторони є підставою вважати заявлену суму боргу погашеною, до уваги судом не приймаються, оскільки за своєю суттю є зустрічними вимогами до позивача, які не входять до предмету розгляду даного спору. Відповідач наданим ст. 60 Господарського процесуального кодексу України правом не скористався. Слід зауважити, що факт отримання відповідачем товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6306грн.48коп., у звязку з неналежним виконанням умов договору № 1000972-С від 13.09.2010р.

Договір № 1000972-С від 13.09.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 1000972-С від 13.09.2010р. у позивача виник обовязок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.

Як зазначалось, позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару за видатковою накладною № OD-000041 від 15.11.2010р. та товарно-транспортною накладною № ТН-00002 від 15.11.2010р., всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 161257грн.20коп.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаною накладною був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання умов договору № 1000972-С від 13.09.2010р. суд робить виходячи з того, що вид товар, обумовлений сторонами в специфікації № 1 до договору і був поставлений за видатковою накладною № OD-000041 від 15.11.2010р.; в податковій накладній № 41 від 15.11.2010р. в якості підстави декларування проведеної господарської операції зазначений договір № 1000972-С від 13.09.2010р.

Позивач письмовими поясненнями № 26/01-2-10 від 25.11.2011р., наданими через канцелярію суду 28.11.2011р. повідомив суд, що товар був отриманий уповноваженою особою відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 2014 від 21.11.2010р., а вже на складі товар отриманий інженером відповідача ОСОБА_4, що підтверджується підписом останнього в товарно-транспортній накладній № ТН-00002 від 15.11.2010р. в графі „вантаж одержав”. В товарно-транспортній накладній міститься відбиток штампу юридичної особи відповідача.

Відповідачем факт отримання товару не спростований, навпаки наданим відзивом останній підтвердив цю обставину, зазначаючи при цьому лише про неякісність окремих його комплектів, які були у подальшому замінені позивачем за накладними від 08.12.2010р., від 21.01.2011р., актами приймання товару.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 161257грн.20коп., тобто обовязок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вбачається із умов договору, сторони у п. 7.3 договору передбачили, що строки оплати узгоджуються сторонами в специфікаціях.

В свою чергу п. 5 Специфікації до договору сторони визначили наступний порядок оплати 100% по факту поставки товару з відстрочкою платежу 10 банківських днів.

Позивачем здійснена часткова оплата товару, в якості підстави здійснення перерахування позивачу коштів в розмірі 154950грн.72коп. в платіжному дорученні № 1106612 від 20.05.2011р. відповідач вказує договір № 1000972 С від 28.09.2010р. та рахунок № OD 000041 від 15.11.2010р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6306грн.48коп.

Враховуючи, що за видатковою накладною № OD-000041 від 15.11.2010р. товар був поставлений і відповідно отриманий відповідачем ще 15.11.2010р., з урахуванням вимог п. 7.3 договору та п. 5 Специфікації до договору щодо строків оплати, строк оплати вартості отриманого товару наступив з 29.11.2010р., а вже з 30.11.2010р. почалося прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Розмір боргу підтверджується наявним в матеріалах справи двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.10.2011р. за підписами генерального директора та головного бухгалтера з обох сторін.

Доказів погашення боргу в сумі 6306грн.48коп. суду не представлені, у звязку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобовязання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним.

Як вже зазначалося, під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про відмову від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 173грн.12коп. Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову. Повноваження представника позивача на вчинення даної процесуальної дії перевірені судом.

В судовому засіданні 29.11.2011р. суд розяснив позивачу наслідки прийняття судом заяви про відмову від позовних вимог в частині пені та керуючись ст. 78, п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження по справі в цій частині вимог.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням подані позивачем докази, дійшов висновків, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі основного боргу в розмірі 6306грн.48коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько Курахівський механічний завод”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод”, Донецька обл., м. Єнакієво задовольнити в розмірі 6306грн.48коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Єнакіївський металургійний завод” (юридична адреса: 86429, Донецька обл.., м. Єнакієве, проспект Металургів, будинок 9, код ЄДРПОУ 00191193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецько Курахівський механічний завод” (юридична адреса: 83114, м. Донецьк, вул Університетська, будинок 70, код ЄДРПОУ 37085577) суму основного боргу в розмірі 6306грн.48коп., витрати на оплату державного мита в сумі 99грн. 27коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 229грн.69коп.

Припинити провадження в частині стягнення 3% річних у розмірі 173грн.12коп.

У судовому засіданні 29.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 02.12.2011р.

Суддя Макарова Ю.В. < Список ><Довідник > < Список ><Довідник > < Текст >