Рішення № 20357212, 06.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.12.11 р. Справа № 32/153пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Новікової В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольскої міської ради

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан; стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1373,22 грн.

В присутності представників сторін:

Прокурор: Остапенко Ю.О. - посвідчення

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявися

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольскої міської ради звернувся із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан; стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1373,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що в ході перевірки з питань додержання вимог законодавства України, проведеною Прокуратурою Орджонікідзевського району м. Маріуполя, встановлено факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1, яку відповідач відмовляється добровільно звільняти, що зумовило звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Позивач надав письмові пояснення, згідно яких підтримує позовні вимоги прокурора та вказує, що у відповідача відсутні правоустановчі документи на спірну земельну ділянку, добровільно її звільнити він відмовляється.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги визнає та вказує, що йому Маріупольською міською радою було відмовлено у наданні земельної ділянки в оренду. Також відповідач просив розглянути справу без його участі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 17.10.2011р. справа 32/153пн передана на повторний автоматичний розподіл, за результатом якого надійшла до провадження судді Ушенко Л.В.

Згідно письмових пояснень прокурора від 06.12.2011р., відповідно до плану встановлених меж технічної документації, який додано до позовної заявм, площа землі, на якій розташовано нежитлову будівлю, та яка підлягає переданню в оренду, складає 0,0571 га., проте перевіркою встановлено, що фактично відповідачем використовується 0,0639 га, частина якої площею 0,0068 га самовільно зайнята.

Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

За договором купівлі-продажу від 25.08.2007р., укладеним між ПВКФ „Марад” та ФОП ОСОБА_1, останній придбав нежитлову будівлю (основна будівля-кафе) з площадкою вцілому по АДРЕСА_1 на земельній ділянці Маріупольської міської ради.

Право власності на вказане майно за відповідачем підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.05.2008р.

Відповідно до Висновку Комісії з розгляду питань, повязаних з погодженням документації з землеустрою (Протокол № 26 від 19.08.2010р.) відмовлено в погодженні місця розташування земельної ділянки площею 0,0571 га для обслуговування кафе по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 у звязку з тим, що обєкт розташований у прибережній смузі Азовського моря шириною не менш 100м від суходільного кордону, що суперечить вимогам п.6.15 ДСП № 173 від 19.06.1996р. „Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів” та п. 10.17. ДБН 360-92 „Містобудівництво. Планування та забудова міських та сільських поселень”. Також відмова мотивується відсутністю відомостей щодо визначення місця розміщення земельної ділянки по відношенню до навколишньої території, відсутнє визначення категорії земельної ділянки, відсутня інформація про вивезення твердих та рідких побутових відходів.

Згідно доповнень на засідання комісії з розгляду питань, повязаних з погодженням землевпорядної документації щодо можливості місця розташування обєкту від 16.08.2010р. № 03-11/541-01, за схемою планувальних обмежень генерального плану міста земельна ділянка знаходиться на території, яка підтоплюється.

За Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.08.2011р., складеним Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області, ФОП Парасюк самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1.

Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області відповідачу було видано припис від 12.08.2011р. № 000084 про усунення порушення земельного законодавства, а саме звільнити земельну ділянку в м. Маріуполі, складено Протокол про адміністративне правопорушення від 12.08.2011р. № 000048, Постанову про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2011р. № 15/08-2011/48.

Також Управлінням Держкомзему у м. Маріуполі Донецької області здійснений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, розмір якої склав 1373,22 грн.

Ухвалою від 03.11.2011р. суд зобовязував позивача спільно з відповідачем здійснити обстеження земельної ділянки станом на момент розгляду справи та надати відповідний акт, однак позивачем вимога суду не виконана.

До матеріалів справи долучений технічний паспорт на громадський будинок кафе „Парус” по АДРЕСА_1 м. Маріуполя, виготовлений Марупольским БТІ на імя відповідача.

Господарський суд вважає позовні вимоги прокурора такими, що підлягають задоволенню враховуючи наступне.

За приписами статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації (п.2 ст. 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.2003р. №963-ІV (в редакції Закону України від 15.04.2008р. №271-VІ) самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається з матеріалів справи, та згідно пояснень прокурора, відповідно до плану встановлених меж технічної документації, площа землі, на якій розташовано нежитлову будівлю кафе та яка підлягає переданню в оренду, складає 0,0571 га., проте фактично відповідачем використовується 0,0639 га, частина якої площею 0,0068 га самовільно зайнята.

Відповідач визнав позовні вимоги, в судове засідання не зявився, був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.

Пункт 1 ст.212 Земельного кодексу України передбачає, що самовільно зайнятті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Підприємства, установи, організації та громадяни, винні у самовільному зайнятті земель, зобов'язані самостійно (за власний рахунок) привести ділянку до стану, придатного для використання, відновити порушені межові знаки, знести самовільно зведені будівлі та споруди.

За самовільне зайняття земельної ділянки відповідачу нарахований штраф у сумі 1373,22 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1373,22 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 6, 15, 16, 33 Закону України “Про оренду землі”, ст. 116, 125, 126, 212 Земельного кодексу України,, ст.ст.12, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Маріупольскої міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобовязання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан; стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1373,22 грн. задовольнити.

Зобовязати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (87536, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) звільнити земельну ділянку площею 0,0068 га із земель житлової та громадської забудови, підпорядкованих Маріупольській міській раді по АДРЕСА_1 з приведенням її у придатний для використання стан.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87536, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Маріупольської міської ради (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 70, р/р 33118331700051, отримувач місцевий бюджет м. Маріуполь, код ОКПО 34686694, банк ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 24062100) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 1373,22 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87536, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 187,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням чинності.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ушенко Л.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2011 року