Рішення № 20357235, 20.12.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.12.11 р. Справа № 8/6пн

Суддя господарського суду Донецької області Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом корпорації „Міжрегіональний промисловий союз”, м.Донецьк

до відповідача-1 комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька”, м.Донецьк

до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” м.Донецьк

за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк

за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Донецької міської ради, м.Донецьк

за участю третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області, м.Донецьк

за участю Заступника генерального прокурора України

про визнання права власності

представники сторін:

Від прокурора: Остапенко Ю.О. за посвідченням №4072

Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №29/10 від 27.12.2010року

Від відповідача1: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 05.01.2011р.

Від відповідача2: не з'явився

Від третьої особи1: не з'явився

Від третьої особи2: не з'явився

Від третьої особи3: не з'явився

Від прокуратури: не зявився

У січні 2009 року корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" про визнання права власності на нерухоме майно реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П-1, площею 622,0кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П1- 1, площею 33,9кв.м, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1г.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.02.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано право власності на нерухоме майно реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П-1, площею 622,0кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П1- 1, площею 33,9кв.м, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1г.

Судові рішення вмотивовані положеннями ст.16, ст.319, п.5 ст.376 Цивільного кодексу України та тим, що відповідно до п.7.6 укладеного договору від 19.06.2002р. №34 право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту, а 19.06.2002р. корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрінтерстрой" був підписаний акт приймання-передачі, також 05.04.2007р. між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради підписано договір №2/234 (на момент спірних правовідносин є чинним), згідно якого позивач прийняв у користування земельну ділянку площею 0,1639 га, розташовану по вул. Світлого путі, 1 у м. Донецьку і тим, що право позивача як власника об'єкта нерухомості та користувача земельної ділянки, на здійснення переобладнання та реконструкції нерухомого майна будівлі цеху полегшених конструкцій, прямо передбачено нормами чинного законодавства.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2010р. по справі №8/6пн рішення господарського суду Донецької області від 12.02.2009р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2010р. скасовано і справу направлено на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 09.02.2011р. справа №8/6пн прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 17.03.2011р. до участі у справі залучено в якості відповідача-2 товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” м.Донецьк, а також до участі у справі залучено в якості третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Донецьку міську раду, м.Донецьк, третьої особи-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Інспекцію державного архітектурно - будівельного контролю в Донецькій області, м.Донецьк.

Ухвалою від 13.04.2011р. по справі №8/6пн призначено судову експертизу. Ухвалою від 13.04.2011р. провадження по даній справі зупинено.

Ухвалою від 20.10.2011р. провадження у справі №8/6пн поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В постанові Вищого господарського суду України від 16.12.2011р. вказані наступні недоліки, допущені судами при попередньому розгляді даної справи, а саме:

1) не надання правової оцінки тому, чи є комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" належним відповідачем у справі про визнання права власності;

2) не залучення до участі у справі органу місцевого самоврядування, який здійснює оформлення (видачу свідоцтва) права власності на нерухоме майно;

3) не дослідження, чи було укладено між позивачем та органом місцевого самоврядування договір оренди, оскільки відповідно до умов договору користування земельною ділянкою №2/234 від 05.04.2007р. його строк дії закінчується з моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки;

4) не врахування того, що Земельним кодексом передбачено надання земельних ділянок для будівництва у власність або в оренду на підставі договору оренди, а не договору користування.

Згідно ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час нового розгляду справи по суті господарський суд Донецької області з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України дійшов наступних висновків:

19.06.2002р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укринтерстрой" (продавець) та корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №34, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв у власність, у тому числі, будівлю цеху полегшених конструкцій, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1.

Відповідно до п.7.6 вказаного договору право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкту.

19.06.2002р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Укринтерстрой" та корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" підписаний акт приймання-передачі об'єкту.

05.04.2007р. між виконавчим комітетом Донецької міської ради та корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" укладено договір користування земельною ділянкою №2/234, згідно якого виконавчий комітет Донецької міської ради зобов'язується надати земельну ділянку в користування, а корпорація "Міжрегіональний промисловий союз" зобов'язується сплачувати передбачені договором кошти, звернутись до виконкому міськради із клопотанням про надання цієї земельної ділянки в оренду.

Рішенням виконавчого комітету Будьонівської районної ради м. Донецька від 11.07.2007р. №281/6 присвоєно поштову адресу будівлі цеху полегшених конструкцій: м. Донецьк, вул. Світлий путь, 1г.

Для здійснення статутних завдань позивачем було проведено реконструкцію та переобладнання придбаного за договором купівлі-продажу №34 від 19.06.2002р. нерухомого майна, зокрема, змінено площу та збудовано прибудову до будівлі цеху полегшених конструкцій.

Згідно науково-технічного звіту про результати обстеження технічного стану будівельних конструкцій цеху, складеного дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут "ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "УКРБУД" від 23.11.2008р., будівельні конструкції нерухомого майна, розташованого по вул. Світлого путі, 1г у м. Донецьку, знаходяться в задовільному технічному стані (стан ІІ по класифікації) та можуть використовуватись за призначенням.

Обстеження та оцінювання технічного стану будівельних конструкцій здійснено дочірнім підприємством "Науково-дослідницький та проектний інститут "ДОНЕЦЬКИЙ ПРОМБУДНДІПРОЕКТ" на підставі ліцензії серії АБ №209714 від 29.03.2005р. , виданої державним акціонерним товариством "Будівельна компанія "УКРБУД" .

Оскільки переобладнання та реконструкція нерухомого майна будівлі цеху полегшених конструкцій, здійснено позивачем без додержання приписів чинного законодавства щодо отримання дозвільної документації на проведення вказаних робіт, вищевказаний обєкт нерухомого майна вважається таким, що побудований самочинно, тобто без достатніх правових підстав.

Позивач на підставі ст.ст. 376, 392 ЦК України звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати за ним право власності на самовільно збудований автогазозаправочний пункт.

Правовідносини, повязані з самочинним будівництвом обєктів нерухомого майна регулюються зокрема статтею 376 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належне затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Згідно ч.2 ст. 376 Цивільного кодексу України сам по собі факт здійснення особою самочинного будівництва нерухомого майна не призводить до виникнення у такої особи права власності на це майно, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 5 цієї статті, але виключно за рішенням суду, набуття чинності яким і призводить до виникнення права власності.

За змістом ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ч.5 вказаної статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Тобто, законодавчо передбачена можливість легалізації самочинно збудованого нерухомого майна шляхом визнання права власності на нього в судовому порядку.

При цьому, для визнання права власності на самочинно збудоване майно, необхідно зясувати ряд обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: встановити особу, яка є фактичним власником спірного майна, відсутність порушень прав третіх осіб, відповідність самочинно збудованих обєктів приписам основних державних будівельних норм та питання щодо можливості їх подальшого безпечного використання, наявність наданої у передбаченому законом порядку у користування земельної ділянки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 того ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З висновку будівельно-технічної експертизи №1985/23 від 31.08.2011р., наданого Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз під час нового розгляду справи вбачається, що візуальним обстеженням та дослідженням наданих документів грубі порушення будівельних, пожежних та санітарних норм при будівництві реконструйованої та переобладнаної будівлі цеху полегшених конструкцій з прибудовою загально площею 655,9 кв.м, в тому числі будівлі цеху (літера П-1) площею 622,0 кв.м і прибудови (літера П1-1) площею 33,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Світлого путі, 1г, - не виявлені. Ознак руйнації будівельних конструкцій та якого-небудь загрозливого стану будівель на момент візуального обстеження не виявлено, подальша безпечна експлуатація обєктів можлива та фактично забезпечується. Реконструйована та переобладнана будівлі цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9 кв.м, в тому числі будівлі цеху (літера П-1) площею 622,0 кв.м і прибудови (літера П1-1) площею 33,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Світлого путі, 1г, - придані до експлуатації за цільовим призначенням та фактично експлуатуються.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Таким чином, встановлено відповідність самочинно реконструйованої та переобладнаної будівлі цеху полегшених конструкцій з прибудовою загально площею 655,9 кв.м, в тому числі будівлі цеху (літера П-1) площею 622,0 кв.м і прибудови (літера П1-1) площею 33,9 кв.м, що розташовані за адресою: м.Донецьк, вул. Світлого путі, 1г, приписам основних державних будівельних норм та можливість їх подальшого безпечного використання.

Враховуючи викладене, з урахуванням статей 32, 34, 43 ГПК України, суд приймає до уваги вищезазначений висновок як доказ дотримання позивачем будівельних норм і правил при здійсненні будівництва спірного об'єкту нерухомості.

Спірний обєкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,2577 га, яка знаходиться в користуванні позивача на підставі договору користування №2/234 від 05.04.2007р., укладеного між позивачем та Донецькою міською радою, з урахуванням: договору від 16.06.2009р. про внесення змін і доповнень в договір користування №2/234 від 05.04.2007р., договору від 18.08.2010р. про внесення змін і доповнень в договір користування №2/234 від 05.04.2007р., договору від 09.03.2011р. про внесення змін і доповнень в договір користування №2/234 від 05.04.2007р. Останній договір про внесення змін і доповнень до договору користування зареєстрований 09.03.2011р. Враховуючи зміни, внесені вказаними договорами до договору користування, строк дії останнього складає з дня реєстрації в управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради договору про внесення змін і доповнень в договір користування земельною ділянкою до моменту державної реєстрації договору оренди земельної ділянки та не більш ніж два роки (з урахуванням п.п. 3.1, 10.1 договору).

Як зазначено в письмових поясненнях Позивача від 25.11.2011р. та не спростовано Донецькою міською радою, до початку розгляду справи та під час її розгляду, власник земельної ділянки Донецька міська рада або інший орган, не здійснював дій та не приймав рішень, спрямованих на ліквідацію вказаного обєкту самочинного будівництва, та не інформував позивача про неможливість подальшого існування спірного майна на даній земельній ділянці, цільове призначення земельної ділянки, зазначене в укладених з позивачем договорах не змінювалося. Донецька міська рада продовжувала співпрацювати з позивачем, отримувала вчасно плату від позивача за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться спірний обєкт нерухомості. Сторонами, між якими виник спір по даній справі, є підприємства приватної форми власності. Майно, право власності на яке позивач просить визнати, є приватним. Порушення або загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок дій позивача у правовідносинах з державою не відбувалося. Доказів таких порушень також не наведено прокуратурою в апеляційній та касаційній скаргах. За вказаних обставин, позивач вважає, що прокуратурою необґрунтовано факт порушення позивачем інтересів держави та необхідність їх захисту.

Більш того, до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію рішення Донецької міської ради №4/263 від 25.02.2011р. про надання корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" дозволу на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки в оренду для експлуатації існуючої будівлі цеху полегшених конструкцій з прибудовою по вул. Світлого путі, 1г, в Будьоннівському районі м.Донецька. Тобто, має місце волевиявлення власника земельної ділянки, Донецької міської ради та вчинення дій органом місцевого самоврядування міської ради направлених в подальшому на реалізацію такого волевиявлення щляхом укладення договору оренди земельної ділянки для обслуговування спірного обєкту.

Так, до матеріалів справи також не надано будь-яких доказів порушення позивачем прав та законних інтересів інших осіб при здійсненні повноважень користувача земельної ділянки, на якій розташований вказаний обєкт самочинного будівництва.

10.12.2008р. між корпорацією „Міжрегіональний промисловий союз” та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” укладено попередній договір оренди на обєкт нерухомості будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, який розташований за адресою: м.Донецьк, вул.Світлого путі, 1г.

Виходячи зі змісту наявного у матеріалах справи листа №147 від 09.01.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” відмовилось від укладання основного договору оренди майна у звязку з відсутністю у позивача правоустановчих документів, які б підтверджували право власності корпорації „Міжрегіональний промисловий союз” на обєкт нерухомості, що зазначений у попередньому договорі.

Ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Приймаючи до уваги, що спірний обєкт збудований на земельній ділянці, користувачем якої є позивач, відсутність будь-яких доказів порушення прав інших осіб, а також враховуючи відповідність спірної будівлі діючим будівельним нормативним правилам, позовні вимоги про визнання права власності на реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П-1, площею 622,0кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П1- 1, площею 33,9кв.м, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1г, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині предявлення позовних вимог до відповідача-2 товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” м.Донецьк.

Щодо вимог позивача до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька”, м.Донецьк, то вони є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державні реєстрації. В прикінцевих положеннях Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зазначено що, реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, (п. 5. Розділу V „Прикінцеві положення" вказаного закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для реєстрації прав є рішення судів, що набрали законної сили.

Тобто, комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації м. Донецька” є органом, на який державою покладено обовязок внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень і здійснення такої реєстрації можливе вказаним органом лише після набрання рішення законної сили.

Водночас суд зазначає, що відповідно до п.10 Постанови № 461 від 13.04.2011 року, якою затверджено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно із порядком передбаченим цією постановою.

Отже, чинним законодавством передбачена можливість в подальшому прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку спірного обєкту та подальша його експлуатація, право власності на який було визнано у судовому порядку.

Виходячи з того, що з боку відповідачів не було припущено будь-яких неправильних дій, внаслідок яких виник спір по цій справі, згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Укртранс” м.Донецьк про визнання права власності на нерухоме майно реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П-1, площею 622,0кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П1- 1, площею 33,9кв.м, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1г задовольнити.

Визнати за корпорацією "Міжрегіональний промисловий союз" (83086, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 7; код ЄДРПОУ 31577638) право власності на самочинно реконструйовану та переобладнану будівлю цеху полегшених конструкцій з прибудовою загальною площею 655,9кв.м, у тому числі, будівлю цеху, позначену в плані комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П-1, площею 622,0кв.м і прибудову, позначену в плані Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька" літерою П1- 1, площею 33,9кв.м, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Світлого путі, 1г.

В задоволенні позовних вимог корпорації "Міжрегіональний промисловий союз" до комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації міста Донецька”, м.Донецьк відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Гриник

Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2011р.

Суддя Гриник М.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >